Рішення № 138670618, 03.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/3294/25

Провадження 2/465/2254/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

представника позивача Заставного Р.А.,

представника відповідача Сорокопуда М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Адвокатського об`єднання «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 03.12.2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Автопоміч» було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж184/Д375756.

Предметом Договору (п.1.1. Договору) сторони визначили, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту професійну правничу (правову) допомогу щодо захисту інтересів клієнта або осіб, в інтересах яких клієнтом було укладено цей Договір, за подією, що мала місце: Волинська область, с. Дерно, в результаті якої загинув ОСОБА_2 , в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити таку правничу (правову) допомогу.

Послуги надані Адвокатським об`єднанням «Автопоміч» відповідачу полягали у наступному: юридичному аналізі справи з метою визначення спричинених наслідків в результаті ДТП; юридичному аналізі справи з метою визначення кола осіб, що мають право на відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП; юридичному аналізі справи з метою визначення способу відшкодування шкоди; юридичному аналізі справи з метою визначення характеру вимог до страхової компанії; юридичному аналізі справи з метою визначення суми по кожній вимозі; юридичному аналізі справи з метою визначення переліку документів для підтвердження вимог; складення проекту повідомлення про ДТП; складення проекту заяви про виплату страхового відшкодування; юридична консультація клієнта щодо збору та надання необхідних документів; складення інших необхідних документів.

Позивачем було проаналізовано всі обставини справи та встановлено, що відповідач не отримував відшкодування по страховому випадку. Позивачем було встановлено, які документи необхідно подати для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, та зібрано такі документи.

16.12.2024 року позивачем було сформовано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в інтересах відповідача, до якого долучено всі необхідні документи.

Позивачем було також сформовано в інтересах відповідача: заяву від 16.12.2024 року на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника; заяву від 16.12.2024 на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із моральною шкодою.

ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування шкоди та 14.01.2025 року здійснено ОСОБА_1 виплату відшкодування шкоди в розмірі 244 800,00 гривень.

Отже, після того, як позивачем було надано юридичні послуги, підготовлено всі необхідні документи, надано консультації та вчинено всі необхідні дії для того, щоб відповідач отримала страхове відшкодування, вона таке відшкодування отримала.

Щодо терміну дії Договору, то відповідно до п. 5.1. Договору такий вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань. Отже, оскільки відповідач не виконала свої зобов`язання згідно Договору, такий Договір є чинним.

Крім того, згідно п.4.1. Договору та розділу 1 Додатку №1 до Договору вартість послуг адвокатського об`єднання по даному Договору становить 25% від суми отриманих клієнтом виплат.

Результатом надання юридичних послуг стало стягнення відшкодування по страховому випадку на користь відповідача (клієнта), що свідчить про те, що позивач (адвокатське об`єднання) виконало зобов`язання належним чином відповідно до умов Договору.

Поведінка відповідача суперечила добросовісності та чесній діловій практиці, оскільки при укладенні Договору відповідач розраховувала на отримання страхового відшкодування і в подальшому його отримала завдяки юридичній допомозі позивача. Відповідач надавала позивачу всі необхідні документи, проте, не вчиняла жодних дій для самостійного подання документів в страхову компанію і доручила повне ведення своєї справи позивачу.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, вартість послуг адвокатського об`єднання та порядок їх сплати передбачено в додатку (додатках) до цього Договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно розділу 1 Додатку №1 до Договору вартість послуг адвокатського об`єднання по стягненні зі страхової компанії в користь клієнта грошової компенсації за спричинену клієнту шкоду становить 25% від фактично стягнутої в користь клієнта суми грошової компенсації за спричинену шкоду.

Пунктом 4 Додатку №1 до Договору сторони погодили, що під сумою коштів, які будуть стягнуті відповідно до Розділу 1 цього Додатку вважаються кошти, що сплачені відповідальною особою за відшкодування шкоди у якості грошової компенсації за спричинену шкоду, що стосується події, описаної в предметі Договору, або іншою особою, які отримав клієнт або уповноважений ним представник, або треті особи, в інтересах яких було укладено Договір, у тому числі кошти, отримані в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб, протягом всього терміну дії Договору.

Отже, відповідач відповідно до пункту 4.1. Договору та розділу 1 Додатку №1 до Договору зобов`язана перерахувати на реквізити позивача 25% від суми отриманого страхового відшкодування.

ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування на особистий рахунок ОСОБА_1 . Як стверджується у позовній заяві, згідно умов Договору позивач належним чином виконав своє зобов`язання, тому відповідач отримала страхове відшкодування. Відповідно, позивач має право на отримання оплати у розмірі 25% від суми отриманих відповідачем коштів.

Оскільки розмір здійсненої на користь відповідача страхової виплати становить 244 800 грн., то, на переконання позивача, відповідач зобов`язана здійснити виплату гонорару адвокатському об`єднанню у розмірі 61 200 грн. (244 800*25%). Отже, з урахуванням наведеного вище, для поновлення порушених прав позивача останній звернувся з позовом до суду та просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість згідно Договору у розмірі 61 200,00 грн.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 12.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

28.07.2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що вимоги позивача АО «Автопоміч» не підлягають до задоволення з ряду підстав, зокрема тому, що відповідач не укладала з позивачем договір про надання правової допомоги, не визначала розмір гонорару.

Так, як зазначається у відзиві, 29.11.2024 року, в п`ятницю, близько 17.00 години на автодорозі Н-22 сполученням «Устилуг-Луцьк-Рівне» в селі Дерно Луцького району Волинської області сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого останній від отриманих тілесних ушкоджень загинув.

На другий робочий день після поховання загиблого, у вівторок - 03.12.2024 року, до ОСОБА_1 прибула особа жіночої статі, яка представилась адвокатом і запропонувала надання своїх послуг з представництва ОСОБА_1 , як потерпілої під час проведення досудового розслідування, та допомоги у відшкодуванні усіх понесених збитків. Дана особа обіцяла прикласти усі зусилля з метою встановлення винуватця ДТП, притягнення його до відповідальності та відшкодування усіх понесених потерпілою стороною збитків, в тому числі і спричиненої моральної шкоди. Вона переконала ОСОБА_1 , яка перебувала в доволі тяжкому психологічному стані після втрати свого чоловіка - основного годувальника в сім`ї, укласти з нею договір на представництво її та неповнолітнього сина як потерпілих від злочину.

Дана особа надала якісь документи на підпис та попросила копії документів від ОСОБА_1 для її представництва. ОСОБА_1 відразу 03.12.2024 року надала цій особі усі копії необхідних документів: свідоцтво про смерть; довідку про смерть; паспорт та довідку про присвоєння РНОКПП; свідоцтво про народження; свідоцтво про шлюб та витяг про реєстрацію.

В січні 2025 року ОСОБА_1 дізналась від слідчого ГУНП у Волинській області про те, що будь-хто з адвокатів чи інших фахівців у галузі права з приводу ходу досудового розслідування кримінального провадження по ДТП, у якій загинув її чоловік, не звертався, повноважень на представництво не надавав і зі слідчими взагалі не спілкувався, а тому, вона зрозуміла, що адвокат, яка була у неї, не виконує своїх обов`язків, не представляє її інтереси під час досудового розслідування, у зв`язку з чим вирішила відмовитися від послуг АО «Автопоміч», які були зазначені у договорі про надання правової допомоги, про що була написана та направлена заява від 20.01.2025 року про розірвання договору від 03.12.2024 року внаслідок невиконання своїх обов`язків адвокатським об`єднанням. Як стало відомо пізніше, відразу після отримання такої заяви АО «Автопоміч» направило слідчому ГУНП у Волинській області запит про надання інформації стосовно ходу досудового розслідування та надання копій матеріалів справи. Однак, дані дії були вчинені вже після направлення повідомлення АО «Автопоміч» про розірвання Договору від 03.12.2024 року та відмови від послуг.

Як стверджується у відзиві, вказаний Договір не містить положень щодо гонорару, як форми винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Також не містить умов щодо порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстав для зміни розміру гонорару, порядку його сплати, умови повернення тощо, а тому, на думку сторони відповідача, вимоги позивача про сплату винагороди за ніби-то надання адвокатським об`єднанням професійної правничої (правової) допомоги не ґрунтуються на чинному законодавстві України щодо адвокатської діяльності. Представник відповідача наголошує, що сума, яку вимагає позивач, явно не відповідає вимогам щодо складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансовому стану клієнта та іншим істотним обставинам. Крім того, заявлені вимоги не є розумним та не враховують витрачений адвокатом час. А тому, сторона відповідача просить у задоволенні позовної заяви АО «Автопоміч» відмовити.

04.08.2025 року представником відповідача подано до суду відповідь на відзив. Зазначає, що заява відповідача від 20.01.2025 про розірвання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги була направлена на адресу адвокатського об`єднання вже після надання юридичних послуг щодо відшкодування по страховому випадку та отримання відповідачем страхової виплати, а відтак, не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату за надані послуги.

Крім того, згідно пункту 3.1.8. Договору, якщо адвокатське об`єднання вчинило всі необхідні дії для одержання клієнтом або його уповноваженим представником грошової компенсації за спричинену шкоду, і таку грошову компенсацію за спричинену шкоду клієнт або його уповноважений представник отримав, клієнт зобов`язаний здійснити оплату послуг адвокатського об`єднання у повному обсязі та в розмірі і строки, визначені даним Договором, незалежно від обраної Адвокатським об`єднанням стратегії ведення справи та об`єму фактично виконаної роботи. Тому, на переконання сторони позивача, доводи, наведені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними та не підлягають врахуванню. Відповідно, представник позивача на задоволенні позовної заяви наполягає.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.05.2026 року у задоволенні клопотань представника відповідача - адвоката Сорокопуда Миколи Олександровича від 10.03.2026 року та 06.04.2026 року про зупинення провадження у справі відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив. При цьому, наголосив, що відповідач добровільно уклала договір з адвокатським об`єднанням, останнє виконало обумовлений обсяг робіт за договором, наслідком чого є отримання відповідачем від страхової компанії компенсації заподіяної внаслідок ДТП шкоди. Більш того, представник позивача звернув увагу на те, що відповідне відшкодування було отримане відповідачем без очікування на результати здійснення кримінального провадження на умовах, запропонованих страховою компанією, хоча остання мала законні підстави зупинити розгляд заяви про здійснення відшкодування до встановлення винуватця ДТП та прийняття по ньому рішення судом. Наведене стало можливим завдяки активній роботі адвокатського об`єднання в інтересах відповідача. Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання за договором, а відповідач уникає свого обов`язку по сплаті обумовленого гонорару та після звернення до неї з вимогою сплатити такий у визначеному в договорі розмірі в сумі 25% отриманого відшкодування обрала тактику ухилення від взятого на себе зобов`язання, заперечення умов договору та нівелювання результатів роботи адвокатського об`єднання. Власне це, як ствердив представник позивача, і зумовило для позивача потребу звернутися для захисту своїх прав до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Одночасно наголосив на тому, що адвокатським об`єднанням послуги надано неякісно та не в повному обсязі, зокрема, не здійснено належного представництва потерпілої у кримінальному провадженні по факту ДТП. Також, на переконання сторони відповідача, сума отриманого від страхової компанії відшкодування є заниженою, а розмір адвокатського гонорару за отримані послуги - несправедливим та очевидно обтяжливим для відповідача. З урахуванням наведеного представник відповідача зазначив, що підстав для задоволення позову немає.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 03.12.2024 року між ОСОБА_1 та АО «Автопоміч» укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж184/Д375756. Договір підписано відповідачем ОСОБА_1 шляхом проставлення особистого підпису на кожній сторінці договору.

Відповідно до п.1.1. Договору клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту професійну правничу (правову) допомогу щодо захисту інтересів клієнта або осіб, в інтересах яких клієнтом було укладено цей Договір, за подією, що мала місце: Волинська область, с. Дерно, в результаті якої загинув ОСОБА_2 , в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити таку правничу (правову) допомогу.

Згідно розділу 2 Договору адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу зі стягнення грошової компенсації за спричинену йому шкоду виключно за подією, що зазначена в предметі цього Договору, шляхом: аналізу справи на предмет перспективності стягнення; усних консультацій; збору необхідних документів та інформації; надання правової допомоги (іншого комплексу послуг та заходів), спрямованої на досудове стягнення грошової компенсації за спричинену матеріальну та моральну шкоду внаслідок події, що зазначена в предметі цього Договору; надання правової допомоги (іншого комплексу послуг та заходів), спрямованої на судове стягнення грошової компенсації за спричинену матеріальну та моральну шкоду внаслідок події, що зазначена в предметі цього Договору; надання правової допомоги на стадії примусового стягнення грошової компенсації з відповідальних осіб, в тому числі супровід дій державної виконавчої служби та/або приватних виконавців; надання правової допомоги в кримінальному провадженні; надання правової допомоги в окремому провадженні.

За змістом п. 3.1.8 Договору, якщо адвокатське об`єднання вчинило всі необхідні дії для одержання клієнтом або його уповноваженим представником грошової компенсації за спричинену шкоду, і таку грошову компенсацію за спричинену шкоду клієнт або його уповноважений представник отримав, клієнт зобов`язаний здійснити оплату послуг адвокатського об`єднання у повному обсязі та в розмірі і в строки, визначені даним Договором, незалежно від обраної адвокатським об`єднанням стратегії ведення справи та об`єму фактично виконаної роботи.

Відповідно до п. 5.1. Договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як вбачається із Додатку № 1 від 03.12.2024 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № Ж184/Д375756, який підписано сторонами, вартість послуг адвокатського об`єднання по стягненні в користь клієнта грошової компенсації за спричинену клієнту шкоду становить суму, що розраховується у % (відсотках) від фактично стягнутої в користь клієнта суми грошової компенсації за спричинену шкоду. Згідно з п. 1.2 Додатку № 1 за надану послугу із стягнення грошової компенсації із страхової компанії/ МТСБУ за спричинену шкоду життю людей вартість встановлено в розмірі 25 % від фактично стягнутої компенсації.

Із наданих стороною позивача документів слідує, що позивачем скеровано до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» повідомлення про ДТП за вих. № 3909 від 16.12.2024 року, а також заяви в інтересах відповідача ОСОБА_1 особисто та в її інтересах як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 про виплату страхового відшкодування від 16.12.2024 року. Згідно страхового акту № 51521/1, складеного ПАТ «СК «ПЗУ Україна» у страховій справі №51521, за поданими заявами нараховано до виплати страхове відшкодування у розмірі 244 800 грн.

Згідно платіжної інструкції в національній валюті від 14.01.2025 року № 00134071 ПАТ СК «ПЗУ Україна» здійснено на користь ОСОБА_1 переказ страхового відшкодування в розмірі 244 800 грн.

Відповідно до листа керуючого партнера АО «Автопоміч» Репецького В. від 28.01.2025 року представник позивача звернувся до відповідача ОСОБА_1 із вимогою оплатити вартість наданих послуг згідно договору, до якої долучив рахунок за надані послуги та акт виконаних робіт.

Дій, спрямованих на виконання вказаної вимоги, відповідачем ОСОБА_1 не вчинено, заявлені позивачем вимоги у добровільному порядку не задоволено.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Також Верховний Суд у постанові від 11.02.2019 року у справі №643/13788/15-ц вказав, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17.

За змістом ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем сформувалися правовідносини, які полягають у наданні послуг правової допомоги, на підставі договору про надання правової допомоги № Ж184/Д375756. Сторони погодили умови правовідношення та договір підписано сторонами. Сторони погодили, що вартість послуг АО "Автопоміч" складає 25% страхового відшкодування, яке відповідач отримає в результаті виконання умов договору.

В результаті виконання умов укладеного договору відповідачем ОСОБА_1 отримано страхове відшкодування в розмірі 244 800 грн. Попри це, свої зобов`язання за договором відповідач не виконала та не сплатила вартість наданих адвокатським об`єднанням послуг.

Таким чином, на момент отримання відповідачем страхового відшкодування Договір не був розірваний, проте, відповідач в порушення умов Договору та вказаних вище норм ЦК України не виконала своїх зобов`язань перед позивачем та не сплатила вартість наданих послуг, передбачену Договором.

Згідно постанови Верховного Суду від 25.01.2018 р. у справі № 401/1466/15-ц відмова відповідача від виконання зобов`язання в односторонньому порядку за договором про надання юридичних послуг, а саме відмова сплатити винагороду товариству, на яку при укладенні цього договору розраховував позивач, є істотним порушенням його умов.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь АО «Автопоміч» вартість наданих послуг за Договором № Ж184/Д375756 від 03.12.2024 року в розмірі 61 200 грн.

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 3028,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення суми витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

За змістом положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Так, на підтвердження аргументів про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу позивачем надано суду: договір про надання професійної правничої допомоги № 0153 від 23.01.2024 року, укладений між АО «Гранд Груп Партнерс» та АО «Автопоміч» на представлення інтересів позивача; детальний опис робіт (наданих послуг) від 11.04.2025 року, відповідно до якого вартість наданих позивачу послуг, в тому числі із вчинення підготовчих дій для подання позовної заяви, які включають, зокрема, збір та аналіз доказів на підтвердження позовних вимог, та подання позовної заяви в суд становить 3200 грн.

З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, оцінивши клопотання представника відповідача про зменшення суми витрат на правову допомогу, заявлене у відзиві на позовну заяву та яке не містить доводів на спростування визначеного позивачем до відшкодування розміру таких витрат, суд, вирішуючи питання про визначення суми витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 3200 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Адвокатського об`єднання «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» заборгованість згідно договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № Ж184/Д375756 від 03.12.2024 року в розмірі 61 200 (шістдесят одна тисяча двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» витрати на правову допомогу в розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20.07.2026 року.

Позивач: Адвокатське об`єднання «Автопоміч», код ЄДРПОУ 43154234, м. Львів, вул. Академіка А. Сахарова, 33, офіс 501.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.