Рішення № 138670383, 03.08.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5045/26

Провадження №2-а/442/82/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Михавко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Доскоча Михайла Андрійовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

за участю представників

від позивача: Кучманич Я.М., Лук`янов О.С.

від відповідачів: не з`явилися

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Доскоча Михайла Андрійовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить на підставі ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 160, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 245, 247, 251, 268, 279, 280, 283 КУпАП скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7432880 від 24.06.2026, винесену інспектором Дрогобицького районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Доскочем Михайлом Андрійовичем, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача понесені судові витрати.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 24.06.2026 інспектором Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Доскочем Михайлом Андрійовичем відносно позивача була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7432880, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Вказує, що зі змісту оскаржуваної Постанови вбачається, що 24.06.2026 о 12 год. 10 хв. у місті Дрогобич по вул. Завіжна, 110-1 Позивач, керуючи транспортним засобом Volkswagen Caddy, нібито, не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив пункт 2.4 „а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП. Вважає зазначену Постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративного правопорушення позивач не вчиняв, а під час зупинки транспортного засобу та подальшого розгляду справи працівником поліції було допущено істотні порушення вимог Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України „Про Національну поліцію, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, у зв`язку із чим оскаржувана Постанова підлягає скасуванню.

Вказує, що 24.06.2026, керуючи транспортним засобом Volkswagen Caddy у місті Дрогобич, позивач був зупинений працівником поліції. Після зупинки інспектор Доскоч Михайло Андрійович повідомив, що підставою для зупинки транспортного засобу є пункт 3 частини першої статті 35 Закону України „Про Національну поліцію, оскільки, за його словами, існує інформація про причетність позивача до адміністративного правопорушення. Разом із тим на неодноразові запитання позивача поліцейський не повідомив, яка саме інформація стала підставою для зупинки транспортного засобу, не пояснив, до якого саме адміністративного правопорушення, нібито, причетний позивач, та не надав жодних доказів існування такої інформації. Після цього працівник поліції почав стверджувати, що на автомобілі позивача, нібито, встановлено надмірне тонування лобового та бокових стекол, хоча жодних вимірювань спеціальними технічними засобами не проводилося, а висновок про наявність порушення був зроблений виключно візуально. Позивач повідомив поліцейському, що транспортний засіб відповідає вимогам законодавства та не має порушень щодо світлопропускання скла. Вказує, що у ході розгляду справи позивач наголосив на незаконності зупинки транспортного засобу, а також заявив про бажання скористатися правовою допомогою адвоката. Проте працівник поліції відмовив у забезпеченні реалізації цього права, мотивуючи свою відмову тим, що позивачу, нібито, вже була надана достатня юридична допомога. Незважаючи на заперечення позивача щодо законності зупинки транспортного засобу, відсутності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності та порушення права на правову допомогу, інспектором поліції без належного дослідження доказів було винесено оскаржувану Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Представником Головного управління Національної поліції у Львівській області подано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Вказує, що 24.06.2026 лейтенант поліції Доскоч М.А. спільно з старшим сержантом поліції Павлюхом А.В., заступили на денне чергування у складі ВРПП з охорони громадського порядку та публічної безпеки, а також забезпечення безпеки дорожнього руху. Під час несення служби, перебуваючи у м. Дрогобичі, по вул. Коцюбинського, працівники поліції помітили, що по вул. Завіжна рухається автомобіль Volkswagen Caddy, д.н.з НОМЕР_1 , вітрове скло та переднє бічне скло, якого сильно затоноване, що відповідно до ДСТУ 5727-88 і пункту 31.4.7 ПДР є порушенням. Вони створені, щоб забезпечити безпеку: надто темне скло може ускладнити видимість у темряві чи під час дощу, підвищуючи ризик аварій. Водночас задні скла менш критичні, тому їхнє тонування не обмежується. Тому на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України „Про національну поліцію даний автомобіль було зупинено. У відповідності до п. 2.4 „а та ч. 2 ст. 16 Закону України „Про дорожній рух на вимогу поліцейського водій зобов`язаний пред`явити (надати для перевірки) посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також чинний страховий поліс. Незважаючи на законну вимогу поліцейського, позивач упереджено та безпідставно відмовився пред`явити зазначені документи, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вказує, що обов`язок водія надати документи для перевірки є безумовним і не може ставитися водієм у залежність від його суб`єктивного оцінювання правомірності дій поліцейського чи причин зупинки. Невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав. Вказує, що розгляд справи було проведено в чіткій відповідності до вимог статей 278, 279 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МВС № 1395 від 07.11.2015. Позивачу було роз`яснено його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, заслухано його зауваження та винесено законну постанову.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому додатково зазначає, що доводи відповідача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Вказує, що надані відповідачем записи з боді-камер є неповними та відображають події лише частково. На відеозаписах відсутній момент самої зупинки транспортного засобу, первинне звернення поліцейських до Позивача та оголошення первинної причини зупинки. Вказує, що такі дії поліцейських є прямим порушенням вимог п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів (затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026), згідно з яким: „Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.... Позивач наголошує, що поліцейські увімкнули боді-камери зі значним запізненням (приблизно на 15-й хвилині після фактичної зупинки автомобіля) і виключно на категоричну вимогу позивача фіксувати їхнє спілкування. До моменту увімкнення камер поліцейські висували позивачу низку безпідставних та неправомірних вимог, які не зафіксовані на наданому відеозаписі. Як було зазначено в позовній заяві, первинною причиною зупинки, озвученою поліцейськими до увімкнення камер, була необхідність перевірки „інформації про причетність до правопорушення. При цьому поліцейські відмовилися конкретизувати суть правопорушення та джерело такої інформації. Після того, як позивач змусив інспекторів увімкнути камери, їхня тактика та пояснення кардинально змінилися штучним приводом для зупинки раптово стало, нібито, „сильно за тоноване скло. Проте відповідач не здійснив жодних інструментальних вимірювань рівня світло пропускання скла; не складав матеріалів (протоколу чи постанови) за ймовірне порушення п. 31.4.7 ПДР, а надані відеозаписи не фіксують категоричної відмови позивача пред`явити документи. Відтак, вказує, що вимога надати документи була лише намаганням легалізувати безпідставну зупинку.

Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримали, просили такий задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23.12.2005 № 14 встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Вчинення правопорушення, за яке особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності має бути підтверджено доказами, з яких будуть вбачатися достовірні обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 24.06.2026 о 12год. 10 хв. інспектором Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Доскочем Михайлом Андрійовичем складено постанову серія ЕНА № 7432880 від 24.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що ОСОБА_1 24.06.2026 о 12 год. 10 хв. у місті Дрогобич по вул. Завіжна, 110/1, керуючи транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив пункт 2.4 „а Правил дорожнього руху України.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , долученими до даної постанови, працівник поліції Доскоч Михайло зупинив позивача на кільці в м. Дрогобичі. Заявив, що зупинив на підставі п. 3 ст. 35 , що є інформація, що ОСОБА_1 причетний до адмінправопорушення, інформації не надали жодної щодо причетності, вимагали документи. Вказує, що він пояснив, що в нього. Йому заявили, що в нього нанесена плівка на лобове, на бокове скло, що є адмінправопорушенням, але ОСОБА_1 вказав, що у нього все в межах закону, технічно нічого не перевіряли, тому були відсутні законні підстави для зупинки. Поліцейський відмовився надати ОСОБА_1 допомогу адвокату, посилаючись на те, що йому вже була надана достатня юридична допомога. Рівень затемнення скла поліцейський виміряв „на око.

Також судом досліджено відеозаписи, надані відповідачем. На даних відеозаписах зафіксовано спілкування інспектора з ОСОБА_1 . Інспектор Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Доскочем М.А. повідомив ОСОБА_1 про те, що причиною зупинки було те, що на вітровому склі нанесено покриття, а тому його зупинили на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України „Про Національну поліцію, та висловив вимогу водію пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. ОСОБА_1 відмовився надати документи, оскільки вважав зупинку транспортного засобу незаконною, зазначив, що жодного адміністративного правопорушення не вчиняв. Поліцейський повідомив водія, що за непред`явлення вказаних документів його буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а також роз`яснив ОСОБА_1 його права. Також на даних відеозаписах зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з адвокатом.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України „Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктами 1.1, 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України „Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. ст. 23 Закону України „Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Частиною 1 ст. 35 Закону України „Про Національну поліцію визначено виключний перелік підстав коли поліцейський може зупиняти транспортні засоби.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України „Про Національну поліцію поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно із п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно з п.п. „а п. 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Як вбачається з матеріалів справи, поліцейський попросив позивача пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, а на запитання позивача причиною зупинки вказав те, що на вітровому склі нанесено покриття, а тому його зупинили на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України „Про Національну поліцію, однак позивачем такі документи на вимогу працівника поліції не були пред`явлені.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з`ясованих в судовому засіданні обставин.

Позивач вказує, що сама зупинка була безпідставною, та вважає, що будь-які подальші вимоги поліцейського у тому числі пред`явлення документів, є неправомірними.

З долученого відеозапису вбачається, що інспектор зазначив позивачу, що причиною зупинки є те, що на вітровому склі нанесено покриття, а тому його зупинили на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України „Про Національну поліцію.

Суд ставиться критично до пояснень позивача, що ним не висловлювалась категорична відмова пред`явити документи, оскільки з досліджених судом відеозаписів вбачається, що поліцейський попросив позивача пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, а на запитання позивача причиною зупинки вказав те, що на вітровому склі нанесено покриття, а тому його зупинили на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України „Про Національну поліцію, однак позивачем такі документи на вимогу працівника поліції не були пред`явлені.

Вказані доводи позивача суд вважає помилковими, оскільки вони не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені у пункті 2.1 Правил дорожнього руху документи.

Закон України „Про Національну поліцію та Правила дорожнього руху, затверджениі Постановою від 10.10.2001 № 1306, встановлюють обов`язок водія після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського пред`явити для перевірки документи незалежно від того, які обставини слугували підставою для зупинки його транспортного засобу.

З відеозапису вбачається, що інспектор Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Доскочем М.А. повідомив ОСОБА_1 про те, що причиною зупинки було те, що на вітровому склі нанесено покриття, а тому його зупинили на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України „Про Національну поліцію, та висловив вимогу водію пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. ОСОБА_1 відмовився надати документи, оскільки вважав зупинку транспортного засобу незаконною, зазначив, що жодного адміністративного правопорушення не вчиняв. Поліцейський повідомив водія, що за непред`явлення вказаних документів його буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а також роз`яснив ОСОБА_1 його права. Також на даних відеозаписах зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з адвокатом.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 25.03.2019 (справа № 127/19283/17) Верховним судом зазначено наступне: „Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

У значеній постанові Верховним Судом наголошено, що відповідно до діючого законодавства на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Також суд ставиться критично до заперечено позивач щодо того, що йому не було забезпечено право скористатись правничою допомогою, оскільки з дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 по телефону спілкувався з адвокатом, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, а поліцейським було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: „протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип „формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 400/1510/19, від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 03.10.2022 у справі № 400/1510/19, від 01.11.2022 у справі № 640/6452/19 та від 18.01.2023 у справі № 500/26/22.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 по справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, на підставі оцінених доказів, суд дійшов висновку, що стороною відповідачів, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, доведено факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7432880 від 24.06.2026, винесена інспектором Дрогобицького районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Доскочем Михайлом Андрійовичем, в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 425 грн за ч. 1 ст. 126 КУпАП підлягає залишенню без змін, а позовна заява без задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 72-77, 241-247, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Доскоча Михайла Андрійовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: інспектор Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Доскоч Михайло Андрійович (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3).

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; ідентифікаційний код: 40108833)

Суддя Ю.С. Кучаковський