Постанова № 138670363, 21.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3863/26

Провадження №3/461/1589/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи - ГО «ПЕРЕМОГА 2023», за адресою АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , посада - керівник, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

встановив:

26.02.2026 в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці у напрямку в`їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» громадянкою України ОСОБА_2 ввезено як гуманітарна допомога товар: «легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «TOURAN», ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , 2005 року випуску», який переміщувався на адресу Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (02000, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2, код ЄДРПОУ 45059426). Реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 .

Як підставу для ввезення товару, як гуманітарна допомога на митну територію України водій транспортного засобу до митного контролю подав товаросупровідні документи, у тому числі:

- митна декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 25.02.2026 року;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

Відповідно до поданої митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, на адресу Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426), переміщувався як гуманітарна допомога товар: «легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «TOURAN», ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , 2005 року випуску», донором (відправником) якого заявлена фізична особа ОСОБА_3 (Польща).

Декларування здійснив керівник Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426) ОСОБА_1 , про що свідчить наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП) від 25.02.2026 на поданій митній декларації.

Будь-які документи (митні декларації, листи дарування, тощо), які б підтверджували факт вивезення вказаного товару з території Євросоюзу як гуманітарної допомоги до митного контролю водієм не надано. Також до митного контролю не подано жодного документу, який би підтверджував, що фізична особа ОСОБА_3 (Польща) є донором вказаного товару.

Враховуючи характер переміщуваного товару Львівською митницею 27.02.2026 скеровано лист №7.4-5/20-01/13/5288 керівнику Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426) ОСОБА_1 , з метою підтвердження очікування заявленого у митній декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою товару, а також надання інформації про його кінцевого набувача. На лист митниці від керівника вказаної організації жодної відповіді не отримано.

10.03.2026, з метою виконання додаткової форми митного контролю, передбаченої пунктом 4 статті 336 Митного кодексу України (Усне опитування громадян та посадових осіб підприємств), а саме, усне опитування керівника громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426), Львівською митницею ОСОБА_1 скеровано лист №7.4-5/20-01/13/6291. У визначений час ОСОБА_1 не прибув.

Львівською митницею листом від 17.03.2026 №7.4-5/20-01/13/7055 скеровано виклик керівнику Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426) ОСОБА_1 . На виклик митниці останній не прибув та про причину неявки не повідомив.

Пунктом 3 Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2023 року № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану» (далі Порядок) визначено, що особа набуває статусу отримувача з моменту автоматичної реєстрації в Єдиному реєстрі, яка здійснюється шляхом присвоєння отримувачу номера отримувача гуманітарної допомоги в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему.

Відповідно до пункту 4 Порядку, перед початком декларування товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувач вносить інформацію про такі товари до автоматизованої системи шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті та/або завантаження в нього документів у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему. За результатами внесення в автоматизовану систему інформації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, такому переліку товарів автоматично присвоюється унікальний код гуманітарної допомоги. Внесення інформації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, до автоматизованої системи та присвоєння унікального коду гуманітарної допомоги засвідчує факт визнання товарів, які зазначені в абзаці четвертому пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 Вересня 2023 Року № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану», гуманітарною допомогою.

Абзацом другим пункту 9 Порядку визначено, що з моменту прийняття митним органом декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Пунктом другим частини першої статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року №1192-XIV (далі - Закон) визначено, що гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

У свою чергу, абзацом другим частини другої статті 6 Закону передбачено, що транспортні засоби відносяться до гуманітарної допомоги, якщо вони надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для отримання і використання Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною спеціальною службою транспорту, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною міграційною службою України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншими державними органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, а також для використання військовослужбовцями з метою забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. У такому випадку державні органи, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, мають статус отримувача гуманітарної допомоги, а з моменту використання таких транспортних засобів - статус набувача гуманітарної допомоги.

Таким чином, при ввезенні на митну територію України гуманітарної допомоги вона повинна відповідати вимогам - цільової адресної безоплатної допомоги, а також з метою використання у ході забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

З метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи, забезпечення належним чином оформлення доказової бази у справі про порушення митних правил Львівська митниця листом від 25.03.2026 року № 7.4-5/20-06/4/7948 звернулася до Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби щодо направлення запиту до митних органів Республіки Польщі.

20.05.2026 року Львівською митницею отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби від 20.05.2026 року №26/26-04/7/1099 із відповіддю митних органів Республіки Польща, в якій зазначено, що автомобіль VOLKSWAGEN TOURAN (VIN: НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ) залишив митну територію Євросоюзу 26.02.2026 року в пасажирському потоці на виїзд з Польщі та не був задекларований до митних органів Республіки Польща. Тобто автомобіль було вивезено з території Євросоюзу як автомобіль особистого користування, а не у статусі гуманітарної допомоги.

Таким чином, керівник Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426) ОСОБА_1 , з метою ввезення на митну територію України як гуманітарна допомога товару: «легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «TOURAN», ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , 2005 року випуску», подав митному органу до митного контролю митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, при цьому жодних документів, які б підтверджували гуманітарний характер вказаного товару до митного контролю надано не було. Відтак, подана митна декларація містить неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товару його вартості, а також характеру вантажу (під виглядом товару, який переміщується в митному режимі імпорт, заявив його як товар гуманітарної допомоги).

Крім того, 26.02.2026 в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці у напрямку в`їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» громадянкою України ОСОБА_4 ввезено як гуманітарна допомога товар: «легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «TOURAN», ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , 2003 року випуску», який переміщувався на адресу Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (02000, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2, код ЄДРПОУ 45059426). Реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_8 .

Як підставу для ввезення товару, як гуманітарна допомога на митну територію України водій транспортного засобу до митного контролю подав товаросупровідні документи, у тому числі:

- митна декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 25.02.2026 року;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 .

Відповідно до поданої митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, на адресу Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426), переміщувався як гуманітарна допомога товар: «легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «TOURAN», ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , 2003 року випуску», донором (відправником) якого заявлена фізична особа ОСОБА_3 (Польща). Декларування здійснив керівник Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426) ОСОБА_1 , про що свідчить наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП) від 25.02.2026 на поданій митній декларації. Будь-які документи (митні декларації, листи дарування, тощо), які б підтверджували факт вивезення вказаного товару з території Євросоюзу як гуманітарної допомоги до митного контролю водієм не надано. Також до митного контролю не подано жодного документу, який би підтверджував, що фізична особа ОСОБА_3 (Польща) є донором вказаного товару.

Враховуючи характер переміщуваного товару Львівською митницею 27.02.2026 скеровано лист №7.4-5/20-01/13/5288 керівнику Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426) ОСОБА_1 , з метою підтвердження очікування заявленого у митній декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою товару, а також надання інформації про його кінцевого набувача.

На лист митниці від керівника вказаної організації жодної відповіді не отримано.

10.03.2026, з метою виконання додаткової форми митного контролю, передбаченої пунктом 4 статті 336 Митного кодексу України (Усне опитування громадян та посадових осіб підприємств), а саме, усне опитування керівника громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426), Львівською митницею ОСОБА_1 скеровано лист №7.4-5/20-01/13/6291. У визначений час ОСОБА_1 не прибув.

Львівською митницею листом від 17.03.2026 №7.4-5/20-01/13/7055 скеровано виклик керівнику Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426) ОСОБА_1 . На виклик митниці останній не прибув та про причину неявки не повідомив.

Пунктом 3 Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2023 року № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану» (далі Порядок) визначено, що особа набуває статусу отримувача з моменту автоматичної реєстрації в Єдиному реєстрі, яка здійснюється шляхом присвоєння отримувачу номера отримувача гуманітарної допомоги в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему.

Відповідно до пункту 4 Порядку, перед початком декларування товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувач вносить інформацію про такі товари до автоматизованої системи шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті та/або завантаження в нього документів у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему. За результатами внесення в автоматизовану систему інформації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, такому переліку товарів автоматично присвоюється унікальний код гуманітарної допомоги. Внесення інформації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, до автоматизованої системи та присвоєння унікального коду гуманітарної допомоги засвідчує факт визнання товарів, які зазначені в абзаці четвертому пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2023 року № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану», гуманітарною допомогою.

Абзацом другим пункту 9 Порядку визначено, що з моменту прийняття митним органом декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Пунктом другим частини першої статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року №1192-XIV (далі - Закон) визначено, що гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

У свою чергу, абзацом другим частини другої статті 6 Закону передбачено, що транспортні засоби відносяться до гуманітарної допомоги, якщо вони надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для отримання і використання Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною спеціальною службою транспорту, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною міграційною службою України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншими державними органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, а також для використання військовослужбовцями з метою забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. У такому випадку державні органи, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, мають статус отримувача гуманітарної допомоги, а з моменту використання таких транспортних засобів - статус набувача гуманітарної допомоги.

Таким чином, при ввезенні на митну територію України гуманітарної допомоги вона повинна відповідати вимогам - цільової адресної безоплатної допомоги, а також з метою використання у ході забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

З метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи, забезпечення належним чином оформлення доказової бази у справі про порушення митних правил Львівська митниця листом від 25.03.2026 року № 7.4-5/20-06/4/7947 звернулася до Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби щодо направлення запиту до митних органів Республіки Польщі.

26.05.2026 року Львівською митницею отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби від 26.05.2026 року №26/26-04/7/1121 із відповіддю митних органів Республіки Польща, в якій зазначено, що автомобіль VOLKSWAGEN TOURAN з реєстраційним номером НОМЕР_10 під керуванням громадянки України ОСОБА_5 залишив митну територію Євросоюзу 26.02.2026 року в пасажирському потоці на виїзд з Польщі та не був задекларований до митних органів Республіки Польща. Тобто автомобіль було вивезено з території Євросоюзу як автомобіль особистого користування, а не у статусі гуманітарної допомоги.

Таким чином, керівник Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023» (код ЄДРПОУ 45059426) ОСОБА_1 , з метою ввезення на митну територію України як гуманітарна допомога товару: «легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «TOURAN», ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , 2003 року випуску», подав митному органу до митного контролю митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, при цьому жодних документів, які б підтверджували гуманітарний характер вказаного товару до митного контролю надано не було. Відтак, подана митна декларація містить неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товару його вартості, а також характеру вантажу (під виглядом товару, який переміщується в митному режимі імпорт, заявив його як товар гуманітарної допомоги).

Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи, зокрема наявними даними щодо скерування протоколу на наявну у справі адресу ОСОБА_1 . Крім того, даний громадянин викликався судом.

Згідно ч. 9 ст. 494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Згідно ч. 10 ст. 494 МК України, протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних вимог, посадовими особами уповноваженими на складання та вручення протоколу про порушення митних правил скеровано на наявні у митного органу адреси ОСОБА_6 примірник відповідного протоколу із зазначеними у ньому датою, часом та місцем розгляду справи.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України, розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, суд враховує принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки неявка в судове засідання особи, в тому числі внаслідок неотримання нею поштової кореспонденції, відсутності за місцем проживання зазначеним у протоколі тощо, нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством визначених статтею 1 КУпАП.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У свою чергу, законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу та ухвалить остаточне рішення, а також визначені строки притягнення до відповідальності. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася в судове засідання, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи за встановленою процедурою, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.

Крім того, виходжу з того, що положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства прямо забороняється Законом.

Також, ухвалюючи рішення щодо можливості розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, враховую висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2024 року (справа № 990SCGC/20/24, провадження № 11-222сап24), згідно яких питання своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення із дотриманням строку, визначеного статтею 38 КУпАП, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення. З огляду на завдання проваджень у справах про адміністративні правопорушення, визначені статтею 245 КУпАП, недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань цього Кодексу щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так й іншими особами.

Представник митниці в судовому засіданні протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Адміністративні матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, у зв`язку чим підлягають об`єднанню в одне провадження з присвоєння єдиного унікального номера справи 461/3863/26 (провадження 3/461/1589/26).

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. (ч.1 ст. 486 МК України).

Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)

Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).

Товари - це будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Згідно ч. 1 ст. 483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості

Встановлено, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товару його вартості, а також характеру вантажу, що доводиться дослідженим в ході розгляду справи нижченаведеними доказами:

-протоколами про порушення митних правил № 0434/UA209000/2026 від 20.03.2026 року та №433/UA209000/2026 від 20.03.2026 року, які містять дані про суть та обставини порушення митних правил, а також особу ОСОБА_1 ;

-копіями паспортів ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ,

-контрольними талонами;

-долученими до протоколу деклараціями про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, які містять дані про декларанта - ОСОБА_1 та транспортні засоби наведені у протоколах;

-письмовими поясненнями ОСОБА_8 , згідно яких остання вказала, що у м. Медика забрала автомобіль TOURAN, р.н. НОМЕР_8 . В пункті пропуску Медика/Польща подала до митного контролю виключно технічний паспорт та особистий паспорти, так як їхала по зеленому коридорі. В`їхала на митну територію України з Шегинь, де до митного контролю подала паспорти, технічний паспорт, декларацію та гарантійний лист від 26.02.2026, декларація код, (24952795). Декларацію отримала на телеграм з номера НОМЕР_11 ;

-письмовими поясненнями ОСОБА_9 , згідно яких, остання вказала, що в м. Медика забрала автомобіль TOURAN, р.н. НОМЕР_4 . В пункті пропуску Медика до митного контролю виключно технічний паспорт та особистий паспорти, так як їхала по зеленому коридорі. В`їхала на митну територію України Шегині, де до митного контролю подала паспорти, технічний паспорт, декларацію та гарантійний лист від 26.02.2026 (декларація, унікальний код 24952804). Декларацію отримала на вотсап з номера НОМЕР_11;

-оригіналами свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_9 та серії НОМЕР_16

-листами митного органу до Громадської організації «ПЕРЕМОГА 2023»;

-описом предметів у справі про ПМП №0434/UA209000/2026 та №433/UA209000/2025, які містять дані про виявлений товар;

-доповідною та службовими записками представників митного органу щодо обставин виявлення факту порушення митних правил ОСОБА_1 ;

-висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003400-0324 від 02.04.2026, згідно якого ринкова вартість КТЗ марки «Volkswagen» моделі «Touran", ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 , зазначеного у постанові про призначення експертизи від 24.03.2026 в справі про порушення митних правил №0433/UA209000/2026, станом на дату оцінки, становить 141197,30 грн.;

-висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003400-325 від 02.04.2026, згідно якого ринкова вартість КТЗ марки «Volkswagen» моделі «Touran", ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , зазначеного у постанові про призначення експертизи від 24.03.2026 в справі про порушення митних правил №433/UA209000/2026, станом на дату оцінки, становить 195917,35 грн.;

-листами митного органу до Департаменту міжнародної взаємодії;

-відповідями митних органів Республіки Польща.

Вищенаведені докази є належними та допустимими, вони засвідчують факт переміщення товару через митний кордон, порядок проходження митних процедур, вказують на обставини виявлення факту переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Суд вважає, що здобуті та досліджені в ході розгляду у суді даної справи докази є достатніми для ухвалення законного та об`єктивного рішення у справі та належної перевірки доводів учасників процесу, а також доказів у справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих суду доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку суть правопорушення наведена у протоколі представниками митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення, тобто в даному випадку - версії представників митниці. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення (у даному випадку уповноважених представників митниці) була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за інкримінованим обвинуваченням.

Крім того, у п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення та стягнення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Зважаючи на суть правопорушення, його характер, санкцію, наведені положення можуть бути застосовані і у даній справі.

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Оцінюючи вищеописані зібрані по справі, досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд визнає їх такими, що знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані в ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності процесуальними нормами, відтак вважає доведеним факт вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.

Суд приходить до висновку про те, що сукупність обставин справи встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні, тобто вина ОСОБА_1 у цій справі доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України доведена належним чином.

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин судом не встановлено.

З урахуванням наведених вище обставин, характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, ступеня його вини, способу вчинення правопорушення, мету призначення стягнення та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати, із врахуванням положень ст. 36 КУпАП, стягнення у виді штрафу у розмірі від 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів за протоколами №0434/UA209000/2026 та №433/UA209000/2026, тобто правопорушення вчиненого у справі де вартість переміщуваного з порушенням митних правил товару є вищою, тобто є більш серйозне.

Водночас, вирішуючи питання про накладення стягнення також, виходжу з наступного.

Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Така позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Суд також враховує положення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, у відповідності до яких, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При визначенні виду та розміру стягнення, також виходжу з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, зокрема стягнення (покарання) повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було "свавільним". Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий надмірний тягар для особи". У цій ситуації судом приймаються до уваги, як дані про особу правопорушника, так і відомості щодо характеру порушення, способу його вчинення та рівня суспільної небезпеки.

Суд приймає до уваги те, що стягнення у виді штрафу прямо передбачене санкцією статті за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 . При цьому жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що стягнення у виді штрафу матиме для ОСОБА_1 надмірний тягар, зокрема доказів щодо його матеріального становища, суду не надано.

Отже, призначення мінімального розміру штрафу визначеного санкцією відповідної статті Митного кодексу відповідатиме принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації застосованого стягнення до ОСОБА_1 .

Суд вважає, що таке стягнення забезпечить дотримання справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи, узгоджується з принципом верховенства права, буде пропорційним стягненням по відношенню до вчиненого.

Разом з тим, суд приймає до уваги належним чином засвідчені клопотання командирів військових частин НОМЕР_12 та НОМЕР_13 , які надійшли до суду щодо передачі вилучених митним органом транспортних засобів вказаним підрозділам, у разі ухвалення рішення щодо їх конфіскації, у зв`язку із необхідністю забезпечення виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я військовослужбовців. При цьому суд виходить з того, що передача конфіскованих в дохід держави транспортних засобів її захисникам відповідатиме інтересам країни та її мешканців, сприятиме уникненню надмірного формалізму при виконанні судового рішення.

Згідно ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов`язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для дачі пояснень.

Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

Разом з тим, вирішуючи питання розподілу витрат за зберігання товарів на складі митниці, враховую наступне.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 15.06.2012 № 731, при розгляді справ про порушення митних правил орган, який розглядає справу, вирішує питання щодо відшкодування витрат та їх сум.

Виходячи з того, що судом ухвалено рішення про конфіскацію транспортного засобу для подальшої передачі її до відповідного підрозділу ЗСУ, приходжу до висновку, що судові витрати за зберігання товарів та транспортних засобів у цій справі стягненню з правопорушника не підлягають, адже таке рішення у цій частині відповідатиме засадам справедливості та положенням вищезазначених нормативних актів.

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України,

постановив:

Об`єднати в одне провадження справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Присвоїти об`єднаній справі №461/3863/26 (провадження 3/461/1589/26).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 168557 гривень 33 копійки, з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Вилучений, згідно протоколу №0433/UA209000/26 від 20.03.2026 року, автомобіль марки «Volkswagen", модель «Touran", ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 , конфіскувати в дохід держави.

Вилучений згідно протоколу №0433/UA209000/26 від 20.03.2026 року, автомобіль марки «Volkswagen", модель «Touran", ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_7 , 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 , разом з вилученим свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу - передати до військової частини НОМЕР_12 (код ЄДРПОУ НОМЕР_14 ).

Вилучений, згідно протоколу №0434/UA209000/26 від 20.03.2026 року, автомобіль марки «Volkswagen", модель «Touran", ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , конфіскувати в дохід держави.

Вилучений згідно протоколу №0434/UA209000/26 від 20.03.2026 року, автомобіль марки «Volkswagen", модель «Touran", ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , разом з вилученим свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу - передати до військової частини НОМЕР_13 (код ЄДРПОУ НОМЕР_15 ).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень.

Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя В.В. Стрельбицький