Рішення № 138669804, 03.08.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/5681/26

Провадження № 2-о/644/165/26

03.08.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі

Головуючої судді Маркосян М.В.,

Присяжних Лисенка Д.В., Маркіної О.В.

За участю секретаря судового засідання Григоряна Р.О.

Заявника ОСОБА_1 , законного представника заявників ОСОБА_2 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в окремому провадженні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду з заявою, в якій просить оголосити померлим з 17.02.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на півдні населеного пункту куріловки рф з напрямку боркі рф курської області рф під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України.

В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що заявниця ОСОБА_1 є матір`ю зниклого безвісти ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваного на військову службу 12.12.2024.

Згідно з сповіщенням сім`ї №496 від ІНФОРМАЦІЯ_4 було зазначено, що сержант ОСОБА_5 зник безвісти 17.02.2025 на південь від населеного пункту Куріловка (рф) з напрямку Боркі (рф) Курської області рф під час артилерійського обстрілу, внаслідок якого командир 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_6 зник з поля зору і перестав виходити на зв`язок.

Станом на дату подання заяви до суду відомості відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його можливого місцезнаходження, перебування у полоні чи загибелі відсутні. Оголошення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загиблим (померлим) заявнику потрібно для оформлення права на спадщину відповідно до Цивільного кодексу України, отримання передбачених законодавством соціальних виплат, у тому числі компенсацій і допомоги сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця та реєстрації загибелі (смерті) в органах державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть, що є необхідним для виконання вищезазначених правових дій.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Харкова від 18.05.2026 було відкрито провадження у справі , справу постановлено розглядати в порядку окремого провадження.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Представником заінтересованої особи Міністерства оборони України у справу подані додаткові пояснення, в яких Міністерство оборони України зазначає про те, що заява про оголошення фізичної особи померлої підлягає задоволенню виключно після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи.

Інші заінтересовані особи пояснень, відзиву у справу не надали.

У судове засідання представник Міністерства оборони України не з`явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заявниця, законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали подану заяву в повному обсязі, надали відповідні пояснення.

Згідно частини 3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Відтак, суд вважає за можливо розглянути справу за відсутності заінтересованих осіб.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Відповідно до статті 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.12.2022 року у справі № 490/6057/19-ц зазначив, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника.

Згідно з постановою КЦС ВС від 26.02.2024 року у справі № 686/9938/23 громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Згідно з Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі № 154/2135/17, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісти за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно зі ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Судом встановлено, що заявниця, ОСОБА_1 , є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке міститься в матеріалах справи.

ОСОБА_5 був призваний на військову службу 12.12.2024р. Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №42 від 05.02.2025 сержант ОСОБА_7 був призначений на посаду командира 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .

19.02.2025 р. заявниці надійшло Сповіщення сім`ї №496 від ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з яким сержант ОСОБА_5 призваний на військову службу 2025 р. зник безвісти 17 лютого 2025р. о 7.12-7.22 год., оскільки відбувся артилерійський обстріл по позиції ВП «Лавіна» на південь населеного пункту Куріловка (російська федерація), з напрямку н.п. Боркі (російська федерація).

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250414-2282 від 14.04.2025 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 має статус особи зниклої безвісти за особливих обставин з 17.03.2025р.

Відділ поліції №1/ Індустріальний/ Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області проводить розшук особи зниклої безвісти за особливих обставин на території бойових дій, кримінальне провадження відкрито за попередньою кваліфікацією ч.1 ст.115 КК України, що підтверджено копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025221180000231 від 22.02.2025.

Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2025 сержант ОСОБА_5 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2025р. №321, встановлено: командир 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_6 виконував бойове завдання згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 254дск від 16.02.2025р., на виконання вимог бойових розпоряджень ГК ЗСУ від 16.09.2024р. № 17229 для виконання бойових завдань із захисту національних інтересів і територіальної цілісності, відсічі та стримування збройної агресії рф проти України дій на лінії бойового зіткнення з противником. Відповідно до рапорта командира 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_8 від 15.03.2025р. стало відомо, що о 7.12-7.22 годині 17.02.2025 р. відбувся артилерійський обстріл по позиції ВП "Лавіна" на південь населеного пункту куріловка (рф), з напрямку н.п. боркі (рф), внаслідок чого командир 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_6 зник з поля зору та перестав виходити на зв`язок. Через активну протидію ворога, здійснити пошук та евакуацію сержанта ОСОБА_9 та його штабної зброї не вдалося. З огляду на зазначене з 17.02.2025р. сержант ОСОБА_6 важається зниклим безвісті.

Таким чином, встановлено, що 17.02.2025р. командир 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_6 зник безвісти на південь населеного пункту куріловка(рф), з напрямку н.п. боркі(рф).

Неправомірних дій зі сторони сержанта ОСОБА_5 в ході проведення службового розслідування не встановлено.

Ознак кримінальних порушень передбачених ст.429 КК України «Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю» та ст.430 КК України «Добровільна здача в полон» в діях військовослужбовця не вбачається.

Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2025р. №03-19/4550 у період з 16.02.2025 по 17.02.2025р. ОСОБА_6 , командир штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в селі Гуєво Суджанського району Курської області рф.

Згідно з відповіддю Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», яке виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни № 08-10/27138 від 27.05.2026, наданої на виконання ухвали суду, відомості щодо перебування ОСОБА_5 в полоні відсутні.

Згідно з відповіддю Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України №19.5.1/43142-26 від 08.06.2026, наданої на виконання ухвали суду, відомостей щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_5 у період з 17.02.2025 по 08.06.2026 в базі даних не виявлено.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісті, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про її місце перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Згідно постанови Верховного Суду від 29.05.2024 року у справі № 127/28463/23, початок перебігу шестимісячного строку, визначеного ч.2 ст.46 ЦК, для оголошення фізичної особи померлою пов`язується не з днем закінчення воєнних дій, а з днем настання конкретних обставин, які стали підставою для застосування судом шестимісячного строку. За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.

Крім того, суд, на підставі частини 3 статті 82 ЦПК України, вважає такими, що не потребують доказування загальновідомі обставини припинення активних бойових дій на території Суджанського району Курської області російської федерації у 2025 році.

Матеріалами справи встановлено, що сержант ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання в населеному пункті Куріловка Суджанського району Курської області російської федерації зник без вісти під час виконання бойових завдань із захисту національних інтересів і територіальної цілісності, відсічі та стримування збройної агресії рф проти України дій на лінії бойового зіткнення з противником 17.02.2025 року, з часу його зникнення безвісти та втрати контролю ЗСУ над територією, де він зник безвісти пройшло більше шести місяців, а тому суд приходить до висновку, що є достатні підстави для оголошення ОСОБА_5 померлим.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження № 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23 (провадження № 61-16074св23).

Відповідно до ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявницею, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно з ч.3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявницею обставини та мету, з якою необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме реалізації її особистих та майнових прав щодо оформлення соціальних гарантій передбачених сім`ям військовослужбовців після його смерті, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи суд за місцем перебування особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою в порядку ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

В силу вимог ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 305-309 ЦПК України, з урахуванням 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , уродженця міста Харків, командира 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Датою смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцем смерті вважати населений пункт Курилівка Суджанського району, Курської області, Російської Федерації.

Копію судового рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті фізичної особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Заінтересовані особи: Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, 03168 м.Київ, вул. Повітрянофлотська,6), ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_4 05.10.2016р. (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ) в інтересах неповнолітніх дітей - законний представник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення складений 03.08.2026

Суддя Маркосян М.В.

Присяжні Лисенко Д.В.,

МаркінаО.В.