Рішення № 138669223, 31.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 205/2378/25

№ 2/183/1974/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Фролової В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Лук`яненко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину, -

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення аліментів з ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на особистий рахунок дитини відкритий в Державному ощадному банку України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є матір`ю малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась, коли позивач та відповідач перебували у близьких стосунках та проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Подальше спільне життя не склалося через різні погляди на сімейне життя та виховання дитини, у зв`язку з чим дитина, ОСОБА_5 , залишилась з батьком та її вихованням, утриманням, фінансовим забезпеченням з її народження займався батько. Відповідач самоусунулася від виховання дитини, не цікавиться навчанням дитини, проявляє байдужість до подальшої долі дитини, матеріальної допомоги не надає, що свідчить про невиконання нею своїх батьківських обов`язків щодо дитини, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2025 матеріали цивільної справи передано для розгляду до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за територіально підсудністю на підставі п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до Закону України від 26.02.2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" 29 квітня 2025 року було змінено назву Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.03.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 11.05.2026, без постановлення письмової ухвали, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просила позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно її малолітньої доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнувши аліменти у розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила, що позивач та відповідач з 2012 по 2014 роки проживали разом та в 2013 році в них народилась дитина. Відносини з відповідачем не склалися, у зв`язку з чим, позивач, коли дитині було 3 роки, став проживати окремо з дитиною. У вихованні допомагала його мати, ОСОБА_6 , та сестра, ОСОБА_7 . ОСОБА_4 не приймає участі в вихованні дитини, не відвідує її, взагалі не спілкується з донькою, не цікавиться її навчанням, життям, матеріально не забезпечує. Відповідач фактично тривалий час самоусунулась від виховання її доньки, що свідчить про невиконання нею батьківських обов`язків. На цей час позивач є військовослужбовцем та перебуває на навчанні, а дитина перебуває разом з матір`ю позивача ОСОБА_6 .

Відповідач в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду справи, як користувач, який має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС. Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, відповідач не скористалась, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представник третьої особи, ІНФОРМАЦІЯ_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України.

Представник третьої особи, орган опіки та піклування підтримала позовні вимоги через їх обґрунтованість, зазначивши, що позивач та відповідач не перебували у шлюбі, з 2015 року ОСОБА_4 з сім`єю не проживає та залишила дитину разом з батьком, самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, перестала приймати участь у вихованні доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Малолітня ОСОБА_5 з 2019 року проживає разом з батьком в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_1 . Обстеженням житлово-побутових умов встановлено, що для дитини створено належні умови для її проживання та утримання, батько в повній мірі займається вихованням своєї дитини. Мати, ОСОБА_4 , з родиною не проживає, місце її знаходження не відомо, з дитиною не спілкується, матеріально не допомагає. До адміністрації Новокодацького району, як органу опіки та піклування, надходили заяви представника позивача про проведення заходів забезпечення виконання батьківських обов`язків ОСОБА_4 , в ході розгляду яких вживалися заходи щодо спілкування з відповідачем, ОСОБА_4 , остання повідомлялась про необхідність участі у вихованні доньки, яка не згодна була щоб її позбавили батьківських прав. Відповідач викликалась на комісію з питань захисту прав дитини органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, на яку вона не з`явилась. Вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.

Допитаний свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_3 по матері, з яким має добрі, близькі стосунки. Малолітня ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в офіційному шлюбі не перебували. Після народження дитини, вони стали жити окремо, ОСОБА_3 працював, а з дитиною була його мати ОСОБА_6 . До трьох років, позивач привозив доньку до матері, щоб вони спілкувались, при цьому ОСОБА_4 часто просила гроші на їжу для дитини. В подальшому, ОСОБА_4 привезла дитину до своєї матері, яка відмовилась довго утримувати онуку через відсутність матеріальних можливостей та у 2016 році, ОСОБА_3 , його мати, ОСОБА_6 та вона, ОСОБА_7 забрали дитину. З 2016 року по 2018 рік ОСОБА_8 перебувала на вихованні у матері ОСОБА_3 , а з 2018 року вона та брат ОСОБА_3 почали наймати будинок в м. Дніпро, проживали разом, оскільки вона влаштувалась на роботу у реабілітаційний Центр № 1 для дітей дошкільного віку та водила до нього ОСОБА_9 . Весь цей час ОСОБА_3 працював, виховував дитину, готував їжу, коли вона з ОСОБА_9 повертались додому. Весь цей час ОСОБА_9 називала її мамою. В подальшому ОСОБА_7 , стала проживати окремо через зміни сімейних обставин, у зв`язку з чим ОСОБА_3 перевів ОСОБА_9 до іншого садочку, та проживав з нею сам, водив до садку, з часом у школу, працював, виховував її та матеріально забезпечував. За весь цей час ОСОБА_4 не з`являлась, не намагалась відвідати дитину, не спілкувалась з нею, взагалі не допомагала, на свята, дні народження подарунків не дарувала. Зі слів дитини їй відомо, що нещодавно випадково ОСОБА_9 зустріла мати, ОСОБА_4 , яка запросила її до кафе, але вона відмовилась з нею спілкуватись.

Допитаний свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомила, що є колишньою дружиною рідного брата ОСОБА_3 , має добрі дружні стосунки з сім`єю позивача, ОСОБА_3 . Позивач разом з донькою, ОСОБА_5 проживає поблизу, ОСОБА_9 та її діти добре спілкуються, вчаться у паралельних класах, часто разом проводять свята. Їй відомо, що донька ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , фактично залишилась на утриманні батька з 8 місяців. У вихованні доньки ОСОБА_3 допомагала його мати та сестра ОСОБА_7 . За весь цей час їй відомо, що коли донька була маленька, ОСОБА_4 брала дитину на прогулянки, а потім просила гроші на її харчування. Мав випадок, коли на прогулянку з ОСОБА_4 . ОСОБА_9 були вдягнуті золоті сережки, а коли мати її повернула, дівчинка була в простих сережках. В подальшому, їй не відомо, щоб ОСОБА_4 відвідувала ОСОБА_9 , допомагала у вихованні дитини, матеріально її забезпечувала, взагалі цікавилась її життям.

Судом з`ясовано думку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка суду зазначила, що проживає разом з батьком ОСОБА_3 у АДРЕСА_2 , є ученицею 7-А класу Гімназії № 106. Про маму, ОСОБА_4 , вона нічого не пам`ятає, все життя скільки себе пам`ятає проживає разом з батьком, певний період часу з ними жила ОСОБА_7 , сестра батька, та бабуся ОСОБА_11 . Про бабусю та дідуся з боку матері вона нічого не знає, з ними не знайома. Мати ніколи не приходила до неї додому, подарунків не дарувала, не вітала, при цьому батько не забороняв з нею спілкуватись. Не має бажання спілкуватися з мамою, їй не довіряє, вона для неї чужа, мати не знає чим вона живе та що любить. Коли вже батько звернувся до суду, до неї зателефонували, це була ОСОБА_4 , яка запропонувала, що щось їй купить, а ОСОБА_9 скаже, що вона її виховувала. Цей номер вона заблокувала. Нещодавно випадково в магазині до неї підійшла мати, запитала в неї як справи. Зазначила, що з батьком їй комфортно та безпечно, хотіла б щоб її життя залишилось без матері.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.05.2017 ( видане повторно).

ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 16.05.2024. Перебуває на військовому обліку, як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Службою у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, обстежено житлово-побутові умови проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_3 . В ході обстеження встановлено, що квартира складається з однієї кімнати, яка має облаштований куток для навчання, окреме спальне місце, шафу для одягу, дитина забезпечена сезонним одягом та взуттям. Відносини з батьком доброзичливі, існує взаєморозуміння та повага. Зі слів батька, ОСОБА_4 , мати дитини, з ними не проживає, місце знаходження її не відоме, з дитиною вона не спілкується, не цікавиться її життям, здоров`ям, навчанням, матеріально не допомагає.

ОСОБА_5 навчається в Дніпровській гімназії № 106 Дніпровської міської ради, що підтверджується довідкою від 20.05.2024 за № 106.

Як свідчить характеристика ОСОБА_5 , остання зарекомендувала себе як старанна, здібна, відповідальна учениця, бере активну участь в шкільному житті. Батько, ОСОБА_3 , цікавиться навчанням та відповідально ставиться до її виховання.

Відповідно до декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №001-З9КО-Е600 законним представником ОСОБА_5 є ОСОБА_3

ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 . Протягом 2023 року перебувала у розшуку відділенням поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області. Встановлена остання адреса мешкання ОСОБА_4 : АДРЕСА_5 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 17.09.2025 № 3/9-157, ОСОБА_4 з 2015 року самоусунулась від виконання батьківських обов`язків та перестала приймати участь у вихованні доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Як зазначила малолітня ОСОБА_5 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, мати з нею взагалі не спілкується, здоров`ям та життям не цікавиться, матеріально не допомагає, матір бачила за останні 10 років декілька разів. З огляду на зазначене, визнано доцільним позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оцінюючи наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав суд керується наступними нормами права.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною першою ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Як встановлено у ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Як на підставу позовних вимог позивач посилався на ухилення від виконання відповідачем обов`язків щодо виховання дитини. Саме в межах заявлених вимог,відповідно викладених позивачем обставин та на підставі наданих позивачем доказів суд розглядає цю справу.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до п.п. 15, 16 постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Оцінюючи доводи позивача про неналежне виконання відповідачем батьківських обов`язків, яке виразилося, у тому, що відповідач самоусунулась від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини, ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.

Так, згідно з поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , а також поясненнями малолітньої дитини, ОСОБА_5 , які не суперечать матеріалам справи та узгоджуються з ними, відповідач з 2015 року не спілкується з дитиною, не підтримує з нею зв`язок, не приймає участі у її житті, не цікавиться її здоров`ям, життям, в організації її навчання, підготовці дитини до майбутнього життя участі не приймає, матеріальної допомоги не надає. Будь-які відомості, які свідчать, що відповідач зверталась за допомогою до органів опіки та піклування чи суду для організації доступу та контакту з дитиною в матеріалах справи відсутні.

При цьому, суд враховує, що відповідач обізнана про розгляд даної справи, отримавши особисто копію ухвали про відкриття провадження даної справи, має зареєстрований електронний кабінет. Незважаючи на те, що, як зазначив в судовому засіданні представник органу опіки та піклування, мало місце спілкування з ОСОБА_4 в рамках розгляду заяв представника позивача про проведення заходів забезпечення виконання батьківських обов`язків з приводу необхідності прийняття участі у вихованні малолітньої дитини, остання не змінила своєї поведінки і не вчинила жодних дій для здійснення батьківських обов`язків щодо доньки.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 404/3499/17, суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.

Так, вирішуючи питання щодо відповідності такого заходу як позбавлення батьківських прав якнайкращим інтересам дітей, суд враховує думку малолітньої дитини ОСОБА_5 , щодо матері, про яку вона нічого не пам`ятає, та все своє життя, яке пам`ятає проживала разом з батьком, не бажає з нею спілкуватись, бо вона для неї чужа людина.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (Конвенція ООН про права дитини) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

З матеріалів справи судом не встановлено жодних намагань відповідача виховувати малолітню доньку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приймати участь у її матеріальному забезпеченні, а зазначені у висновку органу опіки та піклування обставини свідчать про фактичне самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Таким чином, суд вважає доведеними обставини, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу (більше 10 років) не піклується про фізичний і духовний розвиток малолітньої ОСОБА_5 , її навчанням, підготовкою до самостійного життя, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені обставини, у сукупності, суд розцінює як винну поведінку матері та свідоме нехтування нею своїми обов`язками щодо виховання дитини.

Надаючи оцінку обставині, повідомленій у судовому засіданні представником органу опіки та піклування, щодо негативного ставлення відповідача до позбавлення її батьківських прав, суд зазначає наступне.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18, факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку. Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав з урахуванням його поведінки не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.

В даній справі, суд вважає, що саме бездіяльність відповідача фактично призвела до негативного ставлення доньки щодо матері, яка вважає її чужою для себе людиною. Враховуючи відсутність будь-яких тривалих відносин між малолітньою ОСОБА_5 та відповідачем протягом 10 років, свідоме самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини, позбавлення батьківських прав відповідача не вплине негативно на відносини між матір`ю та донькою, а отже таке втручання у сімейне життя відповідача як позбавлення її батьківських прав є законним, пропорційним та переслідуватиме легітимну мету - захист прав дитини.

З огляду на викладене, враховуючи доведеність факту неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язки щодо її малолітньої дитини, а також відсутність доказів, які свідчать про зміну відповідачем ставлення до її батьківських обов`язків щодо дитини, суд висновує про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Вирішуючи вимоги позивача в частині стягнення аліментів суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я дітей, їх матеріальне становище, матеріальне становище відповідача та стан її здоров`я.

Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 183 СК України той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті. Але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що вбачаються підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем сплачено судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1211,20 грн. та звільнено від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, та судом задоволено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь позивача та 1211,20 грн. - на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Зобов`язати ОСОБА_3 у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_4 користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_6 ;

третя особа: адміністрація Новокадацького району Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 44152814, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 77;

третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_7 )

Повне судове рішення складено і підписано 31 липня 2026 року.

Суддя В.О. Фролова