Рішення № 138668006, 03.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9303/25

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Блащука А.М.,

при секретарі судового засідання Пащелопі Д.Р.,

за участі:

представника позивача Бондар Є.Е.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного Акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,-

У С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ПрАТ «АК «Київводоканал» звернулося до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування зазначає, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 є споживачами житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивач має право вимагати виконання обов`язку від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .

05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», в подальшому перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем). Повідомленням було визначено, що фізична особа, що користується послугами централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов публічного договору. У разі відмови від отримання вказаних послуг, споживач зобов`язаний був направити письмову відмову до ПрАТ «Київводоканал» для оформлення припинення надання послуг.

Таким чином, Відповідачі отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору-1 у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від Відповідачів не надходило.

Відповідно до п. 1.1 Договору-1, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору-1, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

В зв`язку з тим, що від відповідачів на адресу ПрАТ «Київводоканал» не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вони вважаються такими, що приєдналися до публічного договору та зобов`язані виконувати обов`язки зазначені в ньому.

Однак Відповідачі, в порушення умов Договорів та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 листопада 2019 року по 30 квітня 2025 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість у розмірі 76291 грн. 08 коп., яка підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.

Отже, розмір заборгованості відповідачів за надані житлово-комунальні послуги складає: 76291 грн. 08 коп. заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 23 грн. 17 коп. заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку, 1792 грн. 73 коп. заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування, що разом складає 78106 грн. 98 коп.

Таким чином, у зв`язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов`язані сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 3385 грн. 72 коп. та інфляційні втрати у розмірі 18848 грн. 78 коп. та пеню в розмірі 560 грн. 70 коп.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

28.08.2025 від відповідача у справі ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому просила суд відмовити в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 . В якому зазначає, що ОСОБА_1 з дітьми (відповідачами) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з березня 2012 року по теперішній час проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

08.09.2025 позивачем у справі подано до суду клопотання про витребування доказів.

09.09.2025 позивачем надано суду відповідь на відзив. В якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольни.

15.09.2025 від відповідача у справі надійшли заперечення на відповідь на відзив.

07.10.2025 року позивача у справі подано до суду додаткові пояснення.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.04.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що вона з дітьми (відповідачами) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з березня 2012 року по теперішній час проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися. Причини неявки суду не повідомили. Повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості за житлово - комунальних послуги з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , є споживачами житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .

05.08.2014 в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», в подальшому перейменованим у Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем). Повідомленням було визначено, що фізична особа, що користується послугами централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов публічного договору. У разі відмови від отримання вказаних послуг, споживач зобов`язаний був направити письмову відмову до ПрАТ «Київводоканал» для оформлення припинення надання послуг.

Таким чином, Відповідачі отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору-1 у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від Відповідачів не надходило.

Відповідно до п. 1.1 Договору-1, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору-1, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

В зв`язку з тим, що від відповідачів на адресу ПрАТ «Київводоканал» не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вони вважаються такими, що приєдналися до публічного договору та зобов`язані виконувати обов`язки зазначені в ньому.

Однак Відповідачі, в порушення умов Договорів та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 листопада 2019 року по 30 квітня 2025 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість у розмірі 76291 грн. 08 коп., яка підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.

Отже, розмір заборгованості відповідачів за надані житлово-комунальні послуги складає: 76291 грн. 08 коп. заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 23 грн. 17 коп. заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку, 1792 грн. 73 коп. заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування, що разом складає 78106 грн. 98 коп.

Таким чином, у зв`язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов`язані сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 3385 грн. 72 коп. та інфляційні втрати у розмірі 18848 грн. 78 коп. та пеню в розмірі 560 грн. 70 коп.

За правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачами не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем. Судом перевірена правильність нарахування заборгованості.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, відтак ПрАТ «АК Київводоканал» має право на стягнення інфляційних втрат, пені та 3 % річних, нарахованих на розмір основної заборгованості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 1405 від 29 грудня 2023 р. скасував заборону на припинення житлово-комунальних послуг, нарахування штрафів та пені, а також на стягнення заборгованості населення за житлово-комунальні послуги.

Із долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем не нараховувались пеня, 3 % річних та інфляційні втрати за період з березня 2022 року по січень 2025 року, що узгоджується з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023.

Таким чином, встановивши на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що позивач надає житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та центрального водовідведення, а відповідачі є споживачами цих послуг, від надання яких в установленому чинним законодавством порядку не відмовлялися, однак оплата спожитих послуг виконувалася ними неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості, суд приходить до висновку про виникнення у позивача права на стягнення з відповідачів заборгованості в солідарному порядку за спожиті житлово-комунальні послуги та частково на отримання штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Вказані суми заборгованості відповідачами належним чином не спростовано, будь-яких заперечень стосовно наявності та розміру заборгованості, крім заяви про застосування строку позовної давності, не заявлено.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що стороною позивача належним чином обґрунтовано позовні вимоги та доведено наявний у відповідачів розмір заборгованості.

Згідно зі статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, №22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22.10.1996; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29.01.2013).

02.04.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положения» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211«Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 до 31.07.2020. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ, строк дії карантину закінчився з 01.07.2023.

Так як від 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 05 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц, № 522/2201/15-ц та № 522/2110/15-ц, від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12, від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18,від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц).

З огляду на викладене відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості за житлово - комунальних послуги з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне Акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

28.08.2025 від відповідача у справі ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 просила суд відмовити в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , посилаючись на наступне.

ОСОБА_1 з дітьми (відповідачами) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з березня 2012 року по теперішній час проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 розлучилась із відповідачем ОСОБА_3 та першою надано суду належні та допустимі докази на підтвердження того, що вона разом з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Так матеріали справи містять копії платіжних доручень на підтвердження оплати комунальних платежів за зазначеною адресою, Акт про встановлення факту непроживання № 75 від 14.08.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , Акт про встановлення факту проживання № 74 від 14.08.2025 за адресою: АДРЕСА_2 з підписами мешканців цих будинків, довідкою про склад сім`ї від 18.09.2013 та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, матеріали справи містять відповідь з реєстру територіальної громади м. Києва від 30.06.2026, з якої вбачається, що віповідач ОСОБА_6 з 11.02.2014 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів стосовно позовних вимог в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки останнім не доведено факт отримання зазначених послуг відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Тому суд прийшов до висновку, що вимоги в частині позову, щодо стягнення боргу за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволенню не підлягають.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)).

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Позивачем клопотання, про заміну неналежного відповідача не заявлялось.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому, слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Згідно статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18.07.2006).

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 2443 від 10.06.2025 про сплату судового збору у сумі 3 028 грн., які відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Приватного Акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за спожиті комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 78106 (сімдесят вісім сто шість) грн 98 коп., 3 % річних у розмірі 3385 (три тисячі триста вісімдесят п`ять) грн 72 коп., інфляційні втрати у розмірі 18848 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок вісім) грн 78 коп., пені в розмірі 560 (п`ятсот шістдесят) грн. 70 коп., витрати за отримання відомостей з ДРРП у розмірі 41 (сорок одна) грн. 00 коп.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн по 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. з кожного.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення боргу за житлово комунальні послуги з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (адреса місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; код ЄДРПОУ - 03327664);

- відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - невідомий;

- відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - невідомий;

- відповідач - ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 ;

- відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_2 ;

- відповідач - ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 .

Суддя А.М.Блащук