Рішення № 138667602, 22.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4754/25

провадження №: 2/398/381/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"22" липня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючої судді Голосеніної Т.В.

за участю секретаря Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олександрії цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 02.04.2024 року року між ТОВ «ФК «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №995445090, який підписано за допомогою одноразового ідентифікатора KUJW-5572. Відповідно до зазначеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 15800 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 .

28.11.2018 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року. Відповідно до реєстру прав вимоги №291 від 02.07.2024 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором №995445090, який укладено з відповідачем.

19.12.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 19/1224-01. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 19.12.2024 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №995445090, який укладено з відповідачем.

Позивач також зазначив, що додатковими угодами до договорів факторингу, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладення Договору факторингу. Витяги з Реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги, додаються до позовної заяви, та є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги по Кредитному договору до Позивача.

04.06.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого позивачеві передано за плату належні права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до боржників, вказаних у реєстрі права вимоги, а тому позивач набув право вимоги до відповідача по справі у розмірі 82550,82 грн.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування прав вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 82550,82 грн., з яких: 15799,20 грн. заборгованість за тілом кредиту, 66751,62 грн. заборгованість за відсотками, також судові витрати в розмірі 9422,40 грн., з яких 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою від 06.08.2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач та його представник адвокат Руссу Н.О. у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлена належним чином.

Відповідно до поданої заяви представник відповідача Руссу Н.О. просила справу розглянути без її участі та участі відповідача, позовні вимоги визнали в частині стягнення тіла кредиту, відсотки вважають завищеними та необґрунтованими, а витрати на правничу допомогу неспівмірними зі складністю справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що 02.04.2024 року між ТОВ «ФК «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 995445090, згідно умов якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 15800 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.

Розділом 7 договору передбачені умови погашення кредиту та сплата процентів, зазначено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 02.05.2024 року. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 02.05.2029 року.

Відповідно до п.5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5457-08XX-XXXX-1705, що відбувається не пізніше, ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором

Зазначений кредитний договір та паспорт споживчого кредиту продукт «СМАРТ» до Договору №995445090 від 02.04.2024 року підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором: паспорт ідентифікатором 5572, а кредитний договір KUJW.

Згідно довідки щодо дій позивальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 акцептувала оферту одноразовим ідентифікатором KUJW-5572. Окрім цього, у довідці зазначено, що 02.05.2024 року позичальником вчинено дії на продовження строку користування кредитом сплачено 2276,00 грн., кількість днів продовжено на 30 днів із застосуванням на цей період процентної ставки 1% в день.

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» від 06.08.2025 року зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 та на зазначений рахунок 02.04.2024 року надійшло 15800 грн.

Таким чином, у судовому засідання підтверджено належними доказами факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору та отримання відповідачем кредиту в розмірі 15800 грн. Зазначене також визнано і відповідачем.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01.

28.11.2019 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. У даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладання залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01.

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31 грудня 2024 року, виклавши розділ 3 та п. 11.10 договору факторингу у новій редакції. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №291 від 02.07.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» право вимоги до відповідача за договором № 995445090 від 02.04.2024 року на загальну суму 47397,60 грн.

19.12.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 19/1224-01, за умовами якого, враховуючи реєстр боржників №2 до договору до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 995445090 від 02.04.2024 року на загальну суму 82550,82 грн.

04.06.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/24-Ю, згідно умов якого позивач зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступити ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги, серед яких і за договором № 995445090 від 02.04.2024 року на загальну суму 82550,82 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного судом встановлено, що позивач правомірно набув право вимоги за кредитним договором, який укладено з ОСОБА_1 .

Щодо нарахування позивачем процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 3.1 кредитного договору передбачено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого Траншу.

Пунктом 3.3 договору зазначено, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2275 грн. 20 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через Особистий кабінет.

Розділом 8 договору передбачена вартість послуг кредитодавця, ціна договору, відповідно до якого на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 2,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 912,50 (дев`ятсот дванадцять цілих п`ять десятих) відсотків річних (п.8.3).

Пунктом 8.5.1 договору зазначено, що за період від дати видачі першого траншу до 02.05.2024 р. (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за процентною ставкою 0,48 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 175,20 (сто сімдесят п`ять цілих дві десятих) відсотків річних (далі Дисконтна процентна ставка).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» встановлено, що в період з 02.04.2024 року по 02.05.2024 рік нарахування процентів відбувалося за ставкою 0,48% (дисконтна процентна ставка). 02.05.2024 року відповідачем здійснена оплата 2276 грн., з яких 2275,20 грн. на погашення заборгованості за відсотками та 0,80 грн. погашення тіла кредиту.

Оскільки відповідачем були вчинені дії, передбачені кредитним договором щодо продовження дисконтного періоду, нарахування відсоткової ставки в період з 03.05.2024 року до 01.06.2024 року відбувалося за процентною ставкою 1% та складає 4739,70 грн.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком за вказаний період.

В подальшому, як первісним відповідачем так і фактором ТОВ «Таліон Плюс» нарахування відсотків в період з 05.06.2024 року по 28.09.2024 року відбувалося за процентною ставкою 2,5%.

Проте, такий розрахунок суперечить вимогам закону.

Так, пунктом 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» внесені зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, доповнено ст. 8 частиною п`ятою наступного змісту: «5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Крім того, зазначеним законом розділі IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%».

Цей закон набрав чинності 24.12.2023 року.

Отже, протягом перших 120 днів, тобто з 24.12.2023 року до 21.04.2024 року включно, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%, протягом наступних 120 днів, з 22.04.2024 року до 19.08.2024 року включно 1,5%, а з 20.08.2024 року 1% (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, під час укладення кредитного договору 02.04.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», зазначені зміни законодавства набрали законної сили.

Пунктом 8.3 кредитного договору передбачена базова процентна ставка 2,50% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним.

З розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс», встановлено, що нарахування відсотків за користування кредитом за період з 05.06.2024 року по 28.09.2024 року здійснювалось з розрахунку 2,50% за кожен день користування кредитом.

Однак, нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% в день за зазначений період є неправомірним, оскільки суперечить вищезазначеним приписам Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням вищезазначених вимог чинного законодавства щодо обмеження максимальної денної відсоткової ставки та заявлених позивачем вимог, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків за користування кредитом за період з 05.06.2024 року до 19.08.2024 року включно (76 днів) 1,5%, а за період з 20.08.2024 року до 28.09.2024 року включно (40 днів) 1%, а тому сума відсотків за цей період становитиме: (15799,20 грн. х 1,5% х 76 днів) + (15799,20 грн. х 1% х 40 днів) = 24 330,77 грн.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 44869,67 грн., з яких 15799,20 грн. заборгованість за тілом кредиту, 29070,47 грн. заборгованість за процентами, тобто 4739,70 грн. (за період з 03.05.2024 року до 01.06.2024 року) та 24 330,77 грн. (за період з 05.06.2024 року до 28.09.2024 року включно).

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, що поданий через підсистему «Електронний суд», сплачено судовий збір, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2 422,40 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У позовній заяві ТОВ «Юніт Капітал» просить стягнути на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн., які підтверджуються договором про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, додатковою угодою № 25770844090 від 05.06.2025 року до договору про надання правничої допомоги, актом прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю Тараненком А.І.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 5121,07 грн., з яких 1316,67 грн. (44869,67/82550,82х2 422,40) витрат по сплаті судового збору, 3804,78 грн.(44869,67/82550,82х7000) витрат на оплату правничої допомоги.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором № 995445090 від 02.04.2024 року у розмірі 44869 (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 67 коп., з яких 15799,20 грн. заборгованість за тілом кредиту, 29070,47 грн. - заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, витрати по сплаті судового збору у сумі 1316,67 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3804,78 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», юридична адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Голосеніна