Ухвала суду № 138667531, 31.07.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1263/26

Провадження № 1-кс/477/618/26

УХВАЛА

про відмову у скасуванні арешту майна

(повний текст)

30 липня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області клопотання представника СФГ «Волощакевич» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42026152410000020 від 04.02.2026 року,

з участю:

представника СФГ «Волощакевич» - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2026 року представник СФГ «Волощакевич» - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про перегляд ухвали Вітовського районного суду Миколаївської області від 02.06.2026 року та скасування накладеного арешту на посіви сільськогосподарських культур (озима пшениця, ріпак), які вирощуються на частині земельної ділянки, загальною площею 1781,77 га (згідно акту обміру до договору між СФГ «Волощакевич» та КЕВ міста Миколаєва поля № № 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 12, 1/350, 6/350, 7/350, 8/350)

Своє клопотання обґрунтовував тим, що ухвалою Вітовського районного суду Миколаївської області від 02.06.2026 року клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, внесене у кримінальному провадженні №42026152410000020 від 04.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1, частиною 2 статті 197-1, частиною другою статті 364 КК України про арешт майна задоволено.

З метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 42026152410000020 від 04.02.2026 року накладено арешт на посіви сільськогосподарських культур (озима пшениця, ріпак) які вирощуються на частині земельної ділянки, загальною площею 1781,77 га (згідно акту обміру до договору між СФГ «Волощакевич» та КЕВ міста Миколаєва поля № № 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 12, 1/350, 6/350, 7/350, 8/350), що входить до земельної ділянки з кадастровим номером 4824284600:09:000:0001 загальною площею 26654,7805 га, на якій здійснюється оброблення землі та вирощування сільськогосподарських культур, сходи яких зафіксовано протоколом огляду від 24.04.2026 року на площі 1781,77 га, розташованій в межах Миколаївського району Миколаївської області, та яка на праві постійного користування належить Квартирно-експлуатаційному відділу міста Миколаєва, шляхом заборони збирання вказаних посівів та врожаю іншим особам, окрім КЕВ міста Миколаєва та необхідності проведення слідчих дій органом досудового розслідування.

Оскільки володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Представник зазначив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4824284600:09:000:0001 здійснено державну реєстрацію прав 28.08.2018. Так, власником вказаної земельної ділянки площею 26 654,7805 га є держава в особі органу державної влади Миколаївської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022579), правокористувачами КЕВ м. Миколаїв (код ЄДРПОУ 08029523) та Миколаївська обласна державна адміністрація. На підставі Договорів про спільний обробіток землі, що укладені між КЕВ м. Миколаїв та приватними суб`єктами господарювання, частина вказаної земельної ділянки, площею понад 8 тис. га використовувалася для вирощування сільськогосподарської продукції.

Відповідно до договору №9 про спільний обробіток землі від 29 .07.2016 та додаткових угод до вказаного договору встановлено, що частина цієї земельної ділянки використовувалась для вирощування сільськогосподарських культур СФГ «Волощакевич» (ЄДРПОУ 31953167).

Звертав увагу, що, що посів озимої пшениці та ріпаку було здійснено СФГ «Волощакевич» у період дії Договору № 9 про спільний обробіток землі від 29.07.2016. Відповідно до пунктів 12.1 та 12.2 зазначеного Договору він набирає чинності з моменту укладення та укладений строком на 9 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2025 року, із щорічним узгодженням (індексацією) розміру внесків сторін на кожний наступний сільськогосподарський рік. Тобто договірні правовідносини між КЕВ м. Миколаєва та СФГ «Волощакевич» існували на момент проведення комплексу польових робіт, посіву озимих культур та здійснення всіх необхідних агротехнічних заходів. При цьому пункт 12.2 Договору прямо передбачає його дію протягом дев`яти сільськогосподарських років із щорічним узгодженням (індексацією) розміру внесків сторін на кожний наступний сільськогосподарський рік. Така умова свідчить, що сторони пов`язували виконання договору саме із завершенням відповідного сільськогосподарського циклу, який охоплює посів, вирощування та збирання врожаю.

Вважає, що здійснення СФГ «Волощакевич» посіву озимих культур у період дії договору породило у господарства законні очікування та право на отримання результатів своєї господарської діяльності у вигляді врожаю.

Вказує, що всупереч нормам КПК України прокурором не доведено необхідність застосування арешту на посіви сільськогосподарських культур, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення враховуючи наступне. Зокрема, прокурором не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про існування реального ризику втрати, приховування, пошкодження, псування, відчуження або знищення зазначених посівів чи неможливість досягнення мети кримінального провадження без застосування арешту. Так, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, арешт майна з метою збереження речових доказів має застосовуватися виключно у випадку, коли існує обґрунтована необхідність запобігти його приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню чи відчуженню. При цьому сам факт визнання певного об`єкта речовим доказом не звільняє сторону обвинувачення від обов`язку довести наявність конкретних ризиків, для запобігання яким необхідним є саме накладення арешту. Зокрема, прокурором не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про існування реального ризику втрати, приховування, пошкодження,

псування, відчуження або знищення зазначених посівів чи неможливість досягнення мети кримінального провадження без застосування арешту.

Звертає увагу, що сам факт визнання певного об`єкта речовим доказом не звільняє сторону обвинувачення від обов`язку довести наявність конкретних ризиків, для запобігання яким необхідним є саме накладення арешту.

Зазначає, що висновок слідчого судді про те, що незастосування арешту може призвести до псування, знищення або відчуження майна, є передчасним та необґрунтованим. Накладений арешт у вигляді заборони збору врожаю фактично призводить не до збереження речового доказу, а до створення умов для його пошкодження та фактичної втрати. Сільськогосподарські культури є біологічними об`єктами, які мають визначений період достигання та збору. Несвоєчасне збирання врожаю неминуче спричиняє його осипання, втрату якісних характеристик, зменшення вартості та фактичне знищення результатів господарської діяльності. Таким чином, застосований захід забезпечення кримінального провадження не відповідає його меті, оскільки замість забезпечення збереження речових доказів створює ризик втрати майна, яке сторона обвинувачення сама визначила як речовий доказ.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 313/883/17 (провадження № 61-48967св18), та постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19), зазначає, що особа, яка володіє та користується земельною ділянкою, набуває право власності на посіви, насадження та вирощений урожай, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сам факт здійснення досудового розслідування щодо можливого порушення порядку користування земельною ділянкою не створює презумпції належності вирощених сільськогосподарських культур державі або КЕВ м. Миколаєва та не усуває необхідності вирішення майнового спору у встановленому законом порядку. Арешт посівів у даному випадку фактично використовується не для забезпечення збереження речового доказу, а як спосіб попереднього вирішення господарського спору про право на врожай, що виходить за межі повноважень слідчого судді та суперечить завданням кримінального провадження.

Вважає, що на момент здійснення посіву СФГ «Волощакевич» діяло добросовісно, виходячи з чинності укладеного договору, а тому не могло передбачати, що після здійснення значних матеріальних витрат буде позбавлене можливості зібрати вирощений урожай. При цьому наявність кримінально-правової оцінки дій посадових осіб чи суб`єктів господарювання щодо можливого порушення порядку користування земельною ділянкою не може автоматично свідчити про перехід права власності на вирощені сільськогосподарські культури до КЕВ міста Миколаєва або держави. Отже, за відсутності доведених ризиків втрати речових доказів та за наявності очевидних негативних наслідків від подальшого застосування арешту, такий захід забезпечення кримінального провадження є необґрунтованим, неспівмірним із завданнями кримінального провадження та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник СФГ «Волощакевич» - адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. У разі відмови у задоволенні клопотання про скасування арешту просив змінити резолютивну частину ухвали слідчого судді від 02.06.2026 року щодо особи, яка має збирати врожай, оскільки КЕВ міста Миколаєва не має відповідних засобів та можливостей щодо цього, в той час як СФГ має і засоби щодо збирання врожаю і можливості зберігати цей врожай. Крім цього, звертав увагу, що невідомі особи збирають врожай зернових. Тобто, фактично відбувається викрадення речових доказів.

Також пояснив, що в апеляційному порядку переглядається ухвала слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від.02.06.2026 року, якою накладено арешт на майно та щодо скасування якого розглядається у цьому судовому засіданні.

Вислухавши представника СФГ «Волощакевич», вивчивши клопотання та долучені матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто, арешт майна може бути скасований повністю або частково у разі якщо у подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на матеріали провадження в провадженні СВ СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває об`єднане кримінальне провадження №42026152410000020 від 04 лютого 2026 року за правовою кваліфікацією, передбаченою частиною другою статті 197-1, частиною другою статті 364 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки державної власності та посіву на них озимих культур.

Досудовим розслідуванням цього кримінального провадження встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4824284600:09:000:0001 загальною площею 26654,7805 га, яка розташована в межах Миколаївського району Миколаївської області з цільовим призначенням для розміщення та постійної діяльності Збройних сил України, на праві власності належить державі, а згідно державного акту про право користування землею на праві постійного користування належить Квартирно-експлуатаційному відділу міста Миколаєва.

На підставі Договорів про спільний обробіток землі, що укладені між КЕВ м. Миколаїв та приватними суб`єктами господарювання, частина вказаної земельної ділянки, площею понад 8 тис. га використовувалася для вирощування сільськогосподарської продукції.

Відповідно до договору №9 про спільний обробіток землі від 29 липня 2016 року та додаткових угод до вказаного договору встановлено, що частина цієї земельної ділянки використовувалась для вирощування сільськогосподарських культур СФГ «Волощакевич» (ЄДРПОУ 31953167).

Як зазначав у своєму клопотанні представник та вбачається із долучених до клопотання матеріалів строк дії Договору № 9 про спільний обробіток землі від 29.07.2016 року укладений строком на 9 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2025 року.

З огляду на вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що суб`єкт господарювання, достовірно знаючи про закінчення 31 грудня 2025 року строку дії укладених з КЕВ міста Миколаїв договорів про спільний обробіток землі та неможливість укладення нових договорів чи додаткових угод до них, без погодження з КЕВ міста Миколаїв, організували посів озимих культур на окремих ділянках, з метою збору врожаю з них у 2026 році, чим вчинили самовільне зайняття земельної ділянки, яка відноситься до земель оборони та на яку розповсюджується особливий режим користування.

Як вбачається з матеріалів провадження постановою слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області від 25 квітня 2026 року про визнання речовим доказом, частину земельної ділянки, площею 1781,77 га, що входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 4824284600:09:000:0001 загальною площею 26654,7805 га, на якій здійснюється оброблення землі та вирощування сільськогосподарських культур, визнано речовим доказом: у кримінальному провадженні №42026152410000020 від 04 лютого 2026 року.

Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 02.06.2026 року з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №42026152410000020 від 04 лютого 2026 року накласти арешт на посіви сільськогосподарських культур (озима пшениця, ріпак) які вирощуються на частині земельної ділянки, загальною площею 1781,77 га (згідно акту обміру до договору між СФГ «Волощакевич» та КЕВ міста Миколаєва поля №№1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 12, 1/350, 6/350, 7/350, 8/350), що входить до земельної ділянки з кадастровим номером 4824284600:09:000:0001 загальною площею 26654,7805 га, на якій здійснюється оброблення землі та вирощування сільськогосподарських культур, сходи яких зафіксовано протоколом огляду від 24 квітня 2026 року на площі 1781,77 га, розташованій в межах Миколаївського району Миколаївської області, та яка на праві постійного користування належить Квартирно-експлуатаційному відділу міста Миколаєва, шляхом заборони збирання вказаних посівів та врожаю іншим особам, окрім КЕВ міста Миколаєва та необхідності проведення слідчих дій органом досудового розслідування.

Як зазначалось вище, підставою для скасування арешту майна є відсутність потребиу застосуванні арешту або якщо арешт накладено необґрунтовано.

З вищезазначеного вбачається, що у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, майно, на яке накладено арешт, постановою слідчого визнане речовим доказом. Крім цього, вище вказані посіви сільськогосподарських культур підпадають під ознаки майна, що підлягає спеціальній конфіскації. Тобто, наявні та продовжують існувати підстави для застосування арешту майна і накладення арешту на спірне майно є обґрунтованим.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку щодо відсутності підстав для скасування арешту майна, з огляду на що клопотання представника СФГ «Волощакевич» не підлягає задоволенню.

Щодо викрадення речових доказів, то відповідно до ст. 100 КПК України відповідальність за зберігання речових доказів покладається на слідчого або прокурора, які отримані або вилучені ними, а не на слідчого суддю, про що зазначав представник.

Керуючись статтями 98, 170, 174, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника СФГ «Волощакевич» - адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 02.06.2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42026152410000020 від 04.02.2026 року, на посіви сільськогосподарських культур (озима пшениця, ріпак), які вирощуються на частині земельної ділянки загальною площею 1781,77 га (згідно акту обміру до договору між СФГ «Волощакевич» та КЕВ міста Миколаєва поля №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 12, 1/350, 6/350, 7/350, 8/350), що входить до земельної ділянки з кадастровим номером 4824284600:09:000:0001 загальною площею 26654,7805 га.- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 31 липня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1