Постанова № 138666926, 29.07.2026, Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/1604/25

Номер провадження 3/599/11/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" липня 2026 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г., розглянувши у м. Зборові в приміщенні Зборівського районного суду Тернопільської області матеріали, які надійшли із Відділення поліції № 2 (місто Зборів) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 467174 від 28.09.2025 рокузазначено, що 28.09.2025 року о 00 год 19 хв ОСОБА_1 в с.Гаї-за-Рудою вул. Духовного відродження,1 Тернопільського районі Тернопільської області керував мотоциклом, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, обстеження на факт вживання алкоголю проводилося за допомогою приладу «Drager Alcotest -6810», покази якого після продуття становили 1,72% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

Під час проведення огляду водія застосовувались технічні засоби відеозапису, тому згідно ст. 266 КУпАП огляд проводився без присутності двох свідків.

ОСОБА_1 в суді вини у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав і пояснив, що він захоплюється мотоциклами і йому в сусідньому селі продали поломаного мотоцикла, якого він котив додому. За вдалу покупку випили могорич. Після 23:00 год в АДРЕСА_2 , він зустрів свого неповнолітнього шістнадцятирічного товариша, який їхав на мотоциклі і зупинився, щоб привітатися зі ним та з`ясувати чи він йому зміг допомогти з мотоциклом. Товариш не заглушив мотоцикл і розпитувався які в нього проблеми з мотоциклом. В цей час з житлового будинку вибіг ОСОБА_2 із дружиною і почали з ним сваритися. Так як він був випивший, то почав сваритися також. З села позбігалися люди. Викликали поліцію. Зазначає, що умислу вчиняти будь які протиправні дії він не мав, пояснював, працівникам поліції обставини через які їх викликали, однак його ніхто не хотів слухати. Долучив відеофайли з телефону, де його обзивали і шарпали його мотоцикл.

Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи з відеореєстратрора та нагрудних камер поліцейських, що долучені до матеріалів справи, встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до вимог ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як видно з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 проводився із застосуванням алкотестера Драгер 6810, результат 1,72%о проміле алкоголю.

З наявних в матеріалах справи відеозаписів нагрудних камер працівників патрульної поліції export-du9qc export-sqdim VID_20250928_005039 VID_20250928_011640 VID_20250928_020412 VID_20250928_021429 щодо складання матеріалів про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 не вбачається факт руху транспортного засобу під його керуванням. Відеозапис із нагрудних камер працівників поліції розпочинається із відібранням пояснень та з`ясуванні обставин події за якими їх викликали. Із долученого працівниками поліції до матеріалів справи відеозапису неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім цього, ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом після складення відносно нього протоколу серії ЕПР1 № 467174 від 28.09.2025, та надання уповноваженій ним особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії, дозволу на керування транспортним засобом, чим засвідчується факт того, що у поліцейського не було для цього підстав.

В матеріалах справи про адміністративні правопорушення відсутні докази про зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та не перевірено обставини, які він зазначив під час відібрання у нього пояснень про подію, що мала місце 28.09.2025 року о 00 год 19 хв, зокрема про поломку чи справність мотоцикла.

Однак, в матеріалах наявні пояснення ОСОБА_2 , який пояснив, що почувши звук заведеного мотору мотоцикла вибіг з дружиною на вулицю і зупинив транспортний засіб за кермом якого був ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, та ОСОБА_3 , яка пояснила, що почула звук мотоцикла, який заважав їй та її сім`ї, тому її чоловік вирішив зробити зауваження.

В матеріалах справи наявний рапорт поліцейського, в якому працівник поліції зазначає, що здійснював реагування на повідомлення з лінії «102» (ЄО №4268 від 28.09.2025 року), згідно якого ОСОБА_4 на мотоциклі їздить по селу із порушенням ПДР. Заявниця просить направити наряд поліції та з її слів чоловік на даний час спілкується на дворі із порушником. Заявником даного звернення була гр. ОСОБА_5 . Під час реагування на дане звернення, прибувши до с.Гаї за Рудою на вул.Духовного відродження Залозецької ТГ, Тернопільського району було виявлено заявницю ОСОБА_6 , її чоловіка ОСОБА_7 , які підтвердили факт керування водієм мотоцикла та який власноруч затримав порушника ПДР України водія мотоцикла без номерного знаку гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 . Останній знаходився на місці біля свого транспортного засобу та заперечував факт керування ним транспортними засобами.

Однак, критично оцінюю покази свідків, якими доводиться факт керування транспортним засобом, так як працівниками поліції допитані чоловік та дружина, хоча під час складання протоколу були присутні інші мешканці села.

Відповідно до частин 1, 2 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov V. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.

Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов`язок щодо збирання доказів, в силу положень частини 2 статті 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведені подія та вина особи прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №463/1352/16-а (постанова КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а).

Оскільки в порушення вимог ст. 251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколах, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є вичерпним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена.

Застосовуючи закріплений в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь, приходжу до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із чим провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.247, 283-285 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Зборівський районний суд.

Суддя Зборівського

районного суду В.Г. Чорна