Ухвала суду № 138666618, 31.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 липня 2026 р. № 953/7808/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправним та недійсним обмеження на відчуження житла, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та недійсним обмеження на відчуження двох квартир, придбаних за житловими сертифікатами, накладене державним реєстратором/нотаріусом на підставі пункту 56 Постанови КМУ №600;

- зобов?язати відповідні органи зняти записи про обмеження з Державного реєстру речових прав щодо обох квартир.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В. від 19.06.2026 адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправним та недійсним обмеження на відчуження житла передано до Харківського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 справу передано на розгляд судді Мельникову Р.В..

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

Між тим, з викладених вимог неможливо встановити, які права чи інтереси позивача порушені та підлягають відновленню в сфері публічно-правових відносин, адже обставини бездіяльності, дій, рішень суб`єкта владних повноважень позивач у адміністративному позові не наводить та/або доказів цього не подає.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та викладених у ній вимог, позивачем не зазначено чиї безпосередньо дії, щодо обмеження на відчуження двох квартир, вона просить визнати протиправними та недійсними, а також не зазначено, якого суб`єкта владних повноважень позивач вважає за необхідне зобов`язати зняти записи про обмеження з Державного реєстру речових прав щодо обох квартир.

При цьому, відповідачем ОСОБА_1 вказала Кабінет Міністрів України, разом з тим позовних вимог до нього позовна заява не містить.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивач має чітко викласти зміст порушеного права, а також зазначити у позовних вимогах конкретного суб`єкта владних повноважень, який на думку позивача допустив порушення її права, а також вказати конкретного суб`єкта владних повноважень до якого має бути звернена зобов`язальна частина позовних вимог.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу потрібно визначити коло відповідачів та викласти позовні вимоги у відповідності до конкретного відповідача (відповідачів) у справі.

Окрім того, згідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 19.11.2024 року № 4059-IX року установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3328,00 грн.

Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено одна вимога немайнового характеру, а отже ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення до суду із позовом у цій справі складає 1330,20 грн.

Позивач також подала клопотання про звільнення від сплати судового збору посилаючись на свій статус особи з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії ХАР-08 №028969 від 17.02.2010 року.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 5 ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Суд зазначає, що підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати викладені у частині 8 ЗУ "Про судовий збір".

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження існування обставин, що дають право на звільнення від сплати судового збору у розумінні положень частини 8 ЗУ "Про судовий збір".

Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про доплату судового збору у розмірі 1330,20 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача: 899998, рахунок UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправним та недійсним обмеження на відчуження житла, - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1330,20 грн або документів, визначених законодавством, що підтверджують наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору; а також зазначення змісту порушеного права позивача, визначення кола відповідачів і викладення позовних вимог у відповідності до конкретного відповідача (відповідачів) у справі.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мельников Р.В.