Постанова № 1386648, 05.07.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2007 року м. Львів Справа № 22а-1172/07

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі Головуючого судді Яворського І.О.

Суддів Любашевського В.П., Носа С.П.

при секретарі судового засідання Поворознику Д.Б., розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ ”Інтергал” на постанову господарського суду Львівської області від 10 квітня 2007 року по справі за позовом ДПІ у Франківському районі міста Львова до ТзОВ ”Інтергал” про визнання недійсним господарського зобов”язання, що вчинено з метою, суперечною інтересам держави та суспільства,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Львівської області від 10.04.2007р. у справі № 5/408-13/65 А частково задоволено позов ДПІ у Франківському районі м. Львова та визнано недійсним господарське зобовязання, яке виникло на підставі угоди від 29.03.2005р. № 29/03-001 між ТзОВ „Фірма „Інтергал” та ТзОВ „Еліт” на загальну суму 3464275,54 грн. В частині позовних вимог про застосування наслідків визнання господарського зобовязання недійсним позов залишено без розгляду. В частині позовних вимог щодо ТзОВ „Еліт” провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із Постановою господарського суду Львівської області, ТзОВ Фірма”Інтергал” подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову у зв”язку з невідповідністю фактичним обставинам справи.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав. Представник позивача заперечив доводи апелянта.

Розглянувши доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний адміністративний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а, відповідно, Постанову господарського суду Львівської області від 10.04.2007р. у справі № 5/408-13/65 А необхідно скасувати, прийнявши нову постанову.

Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова проведено планову виїздну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал", про що складено акт від 17.10.06р. № 1289/23-0/31215780. Під час перевірки виявлено факт проведення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт".

Зокрема, встановлено, що між ТзОВ "Фірма"Інтергал" та ТзОВ "Еліт" укладено договір № 29/03-001 від 29.03.2005 року, умовами якого передбачено, що ТзОВ "Еліт" передає у власність, а ТзОВ "Фірма "Інтергал" приймає та оплачує партію метил-третбутилового ефіру у кількості 988,098метричних тон за ціною 2921,67 грн. (без ПДВ)за 1 метричну тону. Загальна вартість товару за договором складала 3464 275,54 грн. (в т.ч. ПДВ 577379,26 грн.), що підтверджується податковою накладною № 24 від 29.03.05р. Відповідно до акту № 1 приймання-передачі присадок по договору № 29/03-001 від 29.03.2005р. та видаткової накладної № РН-0000024 від 29.03.2005р. ТзОВ „Еліт” передало, а ТзОВ „Фірма „Інтергал” отримало партію метил-третбутилового ефіру у кількості 988,098 метричних тон. ТзОВ „Фірма „Інтергал” здійснило оплату за отриманий товар шляхом емісії простого векселя №7332536513597 від 30.03.2005р. з терміном погашення за предявленням на суму 3 020 000 грн., та здійснив оплату грошовими коштами, що пдтверджується платіжними дорученнями № 172 від 31.03.2005р. на суму 1 132, 71 грн. (в т.ч. ПДВ 188,79 грн.), № 186 від 05.04.2005р. на суму 15000 грн. (в т.ч. ПДВ 2500 грн.), № 184 від 05.04.2005р. на суму 440 000 грн. (в т.ч. ПДВ 73333,33грн.), що додатково відображено банківськими виписками від 31.03.2005р. та від 05.04.2005р. Відповідно до акту прийому-передачі векселя від 30.03.2005р. простий вексель № 7332536513597 передано в розрахунок за присадки згідно договору № 29/03-001 від 29.03.2005р. Відповідно до акту № 63К/1-06 пред'явлення векселів до оплати від 31.08.2006р. простий вексель № 7332536513597 на суму 3 020 000 грн. було пред'явлено ТзОВ «Фірма «Інтергал» до оплати, яку потрібно було здійснити в строк до 30.09.2006р. Відповідно до платіжного доручення № 488 від 31.08.2006р. та банківської виписки за 31.08.2006р. ТзОВ «Фірма «Інтергал» оплатило грошовими коштами у безготівковому порядку 3 020 000 грн. (в т.ч. ПДВ 503333,33грн.) для погашення пред'явленого йому векселя № 7332536513597. Відповідно до акту передачі погашених векселів від 20.09.2006р. ТзОВ «Фірма «Інтергал» отримало погашений бланк простого векселя № 7332536513597. Суму ПДВ у розмірі 577 379,26 грн., яка зазначена у вищезгаданій податковій накладній №24 від 29.03.2005р., позивач включив до складу податкового кредиту у липні 2005р.

Постанова Господарського суду Львівської області від 20.12.2006р. (а.с.33-42) та УхвалаЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.03.2007р. (а.с. 43-49) у справі № 5/3117-28/355А, якими визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №24840/10/23-0 від 30.10.2006р., № 24841/10/23-0 від 30.10.2006р. та №24842/10/17-1 від 30.10.2006р., підтверджують правомірність включення ТзОВ „Фірма „Інтергал” до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 577379,26 грн., яка зазначена у вищезгаданій податковій накладній № 24 від 29.03.2005р.

Ст. 255 КАС, закріплюючи положення про те, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для всіх осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (про це йдеться і у ч.1 ст. 72 КАС), встановлює принцип загальнообовязковості рішення суду та його преюдиціальну силу. У звязку з цим висновок суду першої інстанції про незаконність включення ТзОВ „Фірма „Інтергал” до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 577 379,26 грн. є неправильним, оскільки він суперечить п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 72, 255 КАС.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ГК господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Вищий арбітражний суд України у п.11 Розяснення „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними” № 02-5/111 від 12.03.1999р. (з відповідними змінами і доповненнями) наголошує, що необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. До таких угод належать і угоди, спрямовані на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною, підкреслює далі Вищий арбітражний суд, необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. Таким чином для визнання зобовязання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов:

1 вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування;

2 такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору;

3 мета укладення такого договору приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобовязання вчинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Сам факт несплати податків однією із сторін договору (у даному випадку ТзОВ „Еліт”) не є достатньою підставою для ствердження, що господарський договір укладався з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Встановлені ст. 208 ГК санкції не можуть застосовуватися тільки за факт несплати податків. Дане порушення законодавства (порушення правил оподаткування) є підставою для нарахування податкових зобовязань, застосування штрафних санкцій, притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності тощо. У звязку з цим висновок господарського суду Львівської області про те, що господарське зобовязання є таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам суспільства та держави, оскільки посадові особи відповідачів (ТзОВ „Фірма „Інтергал” та ТзОВ „Еліт”) не нараховували та не сплачували податків, усвідомлюючи протиправну поведінку, є неправильним.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а з матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено, що договір від 29.03.2005р. №29/03-001, укладений між ТзОВ „Фірма „Інтергал” та ТзОВ „Еліт”, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 159 КАС судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні.

Виходячи з вище зазначеного, апеляційний адміністративний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ТзОВ „Фірма „Інтергал” підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова господарського суду Львівської області у справі № 5/408-13/65 Авід 10.04.2007р. скасуванню у звязку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 71, 72, 159, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 255 Кодексу адміністративного судочинства, -

Львівський апеляційний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Задоволити апеляційну скаргу ТзОВ „Фірма „Інтергал”.

1. Скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 10.04.2007року.

2. Прийняти нову постанову. Відмовити ДПІ у Франківському районі м.Львова у позові до ТзОВ „Фірма „Інтергал” про визнання недійсним господарського зобовязання, що вчинено з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

3. Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС у місячний термін.

.

Головуючий суддя Яворський І.О.

Суддя Любашевський В.П.

Суддя Нос С.П.