Рішення № 138662334, 30.07.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1992/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі позивач) просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02 квітня 2025 року № 205150010377 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, в частині того, що в страховий стаж не зараховано та не взято до розрахунку, що дає право на призначення пенсії за віком: трудову книжку НОМЕР_1 від 02.03.1981 року, довідку (архівний витяг) № 26-23/80 від 25.05.2022 р., довідку (архівний витяг) № 26-23/79 від 25,05.2022 р,, догляд за дитиною до 3-х років ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідку про народження дитини № НОМЕР_2 від 16.07.2021р. та довідку про реєстрацію шлюбу № 9 від 14.01.2012; не зараховано період перебування у центрі зайнятості з 09.02.2005 р. по 25.06.2005 р, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 02.03.1981 року та довідки № 13 від 23.05.2022р. та періоди роботи з 19.02.1981 по 22.07.1983 р., з 25.07.1983 р. по 13.09.1983р., з 06.10.1983 по 23.02.1985р., з 13.03.1985р. по 25.04.1987р. та з 12.12.1987 по 04.04.1988 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 02.03.1981 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 в страховий стаж період перебування у центрі зайнятості з 09.02.2005 р. по 25.06.2005 р. згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 02.03.1981 року та довідки № 13 від 23.05.2022р., також, періоди роботи з 19.02.1981 по 22.07.1983 р., з 25.07.1983 р. по 13.09.1983р., з 06.10.1983 по 23.02.1985р., з 13.03.1985р. по 25.04.1987р. та з 12.12.1987 по 04.04.1988 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 02.03.1981 року; взяти до розрахунку, що дає право на призначення пенсії за віком: трудову книжку НОМЕР_1 від 02.03.1981 року, довідку (архівний витяг) № 26- 23/80 від 25.05.2022 р., довідку (архівний витяг) № 26-23/79 від 25.05.2022 р., догляд за дитиною до 3-х років ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідку про народження дитини № НОМЕР_2 від 16.07.2021р. та довідку про реєстрацію шлюбу № 9 від 14.01.2012; призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

1.2. Ухвалою суду від 30.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно позову та відповіді на відзив, представник позивача зазначає наступне.

2.2. ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії за віком на підставі Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-ІV.

2.3. Однак, за результатами розгляду заяви позивача відповідачем було відмовлено в призначені пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно даного рішення за доданими документами не взято до розрахунку трудову книжку НОМЕР_1 від 02.03.1981 року, довідку (архівний витяг) № 26-23/80 від 25.05.2022 р., довідку (архівний витяг) № 26-23/79 від 25.05.2022 р., догляд за дитиною до 3-х років ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідку про народження дитини № НОМЕР_2 від 16.07.2021р. та довідку про реєстрацію шлюбу № 9 від 14.01.2012, оскільки по-батькові ОСОБА_2 (рос.) не відповідає паспорту ОСОБА_3 (рос.).

До страхового стажу не було зараховано періоди роботи на території російської федерації та період перебування у центрі зайнятості, оскільки згідно ст.24 Закону України передбачено виплату матеріальної допомоги тільки у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

2.4. Вважає вказану відмову відповідача протиправною, оскільки позивачем було подано увесь необхідний пакет документів для підтвердження необхідного страхового стажу та призначення пенсії за віком.

Позиція відповідача

2.5. Представник відповідача, згідно відзиву на позовну заяву, заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.6. Вказує, що 25.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058. До заяви були додані, зокрема, трудова книжка серії НОМЕР_1 від 02.03.1981 року, довідка (архівний витяг) № 26-23/80 від 25.05.2022 року, довідка (архівний витяг) №26-23/79 від 25.05.2022 року, догляд за дитиною до 3-х років ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідка про народження дитини № НОМЕР_2 від 16.07.2021 року та довідка про реєстрацію шлюбу №9 від 14.01.2012 року.

2.7.Розглянувши документи було встановлено, що вік позивача складає 62 роки 11 місяців 5 днів, страховий стаж 4 роки 8 місяців 29 днів.

До страхового стажу не зараховано:

- трудову книжку серії НОМЕР_1 від 02.03.1981 року, довідку (архівний витяг) №26-23/80 від 25.05.2022 року, довідку (архівний витяг) №26-23/79 від 25.05.2022 року, догляд за дитиною до 3-х років ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідку про народження дитини № НОМЕР_2 від 16.07.2021 року та довідку про реєстрацію шлюба №9 від 14.01.2012 року, оскільки по-батькові ОСОБА_2 (рос.) не відповідає паспорту ОСОБА_3 (рос.);

- період перебування в центрі зайнятості з 09.02.2005 року по 25.06.2005 року згідно довідки №13 від 23.05.22 року, оскільки згідно ст. 24 Закону України передбачено виплату матеріальної допомоги тільки у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

- період роботи на території російської федерації з 19.02.1981 по 22.07.1983 рік, з 25.07.1983 рік по 13.09.1983 рік, з 06.10.1983 рік по 23.02.1985 рік, з 13.03.1985 по 25.04.1987 рік та з 12.121987 рік по 04.04.1988 рік, оскільки згідно ст. 24-1 Закону №1058 періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам у зазначені періоди.

2.8. Відтак вказує, що орган Пенсійного фонду України діяв у відповідності до діючого законодавства, в зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що 25.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058- IV (далі - Закон 1058-IV).

3.2. Однак, за результатами розгляду заяви позивача від 25.03.2025 року про призначення пенсії, відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, ГУ ПФУ в Запорізькій області прийнято рішення №205150010377 від 02.04.2025 року про відмову у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

3.3. Дослідженням вказаного рішення встановлено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, за доданими документами не взято до розрахунку трудову книжку НОМЕР_1 від 02.03.1981 року, довідку (архівний витяг) № 26-23/80 від 25.05.2022 р., довідку (архівний витяг) № 26-23/79 від 25.05.2022 р., догляд за дитиною до 3-х років ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідку про народження дитини № НОМЕР_2 від 16.07.2021р. та довідку про реєстрацію шлюбу № 9 від 14.01.2012, оскільки по-батькові ОСОБА_2 (рос.) не відповідає паспорту ОСОБА_3 (рос.).

Не зараховано період перебування в центрі зайнятості з 09.02.2005 року по 25.06.2005 року згідно довідки №13 від 23.05.22 року, оскільки згідно ст. 24 Закону України передбачено виплату матеріальної допомоги тільки у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

Додатково зазначено, що не буде зараховано період роботи на території російської федерації з 19.02.1981 по 22.07.1983 рік, _з 25.07.1983 рік по 13.09.1983 рік, з 06.10.1983 рік по 23.02.1985 рік, з 13.03.1985 по 25.04.1987 рік та з 12.121987 рік по 04.04.1988 рік, оскільки згідно ст. 24-1 Закону №1058 періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам у зазначені періоди.

Страховий стаж заявника становить 4 роки 8 місяців 29 днів.

3.4. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду із даним позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

4.2. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

4.3. Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

4.4. За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

4.5. Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

4.6. Частиною 1 статті 24 вказаного Закону визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

4.7. Згідно частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

4.8. Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

4.9. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 року №1058-IV).

4.10. Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

4.11. Згідно частини 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

3. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

4.12. Згідно частини 4 статті 26 Закону №1058-IV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії .

4.13. У законодавстві, що діяло до 01.01.2004, зокрема, у статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у ст.62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

4.14. Відповідно до ст.62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

4.15. Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

4.16. Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

4.17. Згідно з п.17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

4.18. Так, зокрема, в обґрунтування правомірності оскарженого рішення відповідач зазначає, що ряд поданих позивачем документів, а саме: трудова книжка НОМЕР_1 від 02.03.1981 року, довідка (архівний витяг) № 26-23/80 від 25.05.2022 р., довідка (архівний витяг) № 26-23/79 від 25.05.2022 р., догляд за дитиною до 3-х років ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідка про народження дитини № НОМЕР_2 від 16.07.2021р. та довідка про реєстрацію шлюбу № 9 від 14.01.2012 не взято до розрахунку, оскільки зазначене в них по-батькові позивача ОСОБА_2 (рос.) не відповідає паспорту ОСОБА_3 (рос.).

4.19. Суд зауважує, що внесення даних до паспорта, трудової книжки та архівних довідок не належить до компетенції позивача. Позивач не несе відповідальність за порушення третіми особами вимог ведення трудових книжок, чи внесення даних до паспорта чи довідки про шлюб. Формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

4.20. Окрім того, на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

У випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставин.

Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

4.21. З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що додані позивачем до заяви про призначення пенсії документи не містять неправдивих або недостовірних відомостей щодо періодів трудової діяльності.

За таких обставин, суд критично оцінює доводи відповідача у цій частині, оскільки помилка у правописі по-батькові позивача, жодним чином не може бути перешкодою у врахуванні поданих документів на підтвердження страхового стажу.

4.22. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів. В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Відтак, суд висновує, що відповідачем протиправно не було взято до уваги подані до заяви позивача про призначення пенсії за віком документи на підтвердження необхідного страхового стажу.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду перебування в центрі зайнятості з 09.02.2005 по 25.06.2005, суд зазначає наступне.

4.23. Так, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 02.03.1981 року позивач у період з 23.11.2004 по 25.06.2005 отримувала матеріальну допомогу по безробіттю відповідно до п.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

4.24. Також, згідно довідки Лозівського міськрайонного центру зайнятості №13 від 23.05.2022 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в Близнюківському районному центрі зайнятості та отримувала матеріальні виплати (матеріальну допомогу по безробіттю) в період з 22.04.2004 по 02.06.2011 (та в період з 09.02.2005 по 25.06.2005, зокрема).

4.25. Як вже було зазначено вище приписами ст. 56 Закону №1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

4.26. До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба.

4.27. Відповідно п. «а» ч. 3 ст. 56 Закону №1788 до стажу для обчислення пенсії зараховується період одержання допомоги по безробіттю.

При цьому, зі змісту ст. 24 Закону №1058 вбачається, що підставою для зарахування періоду до 1 січня 2004 року є записи в трудовій книжці, внесені органом державної служби зайнятості населення. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи, підтвердити період одержання допомоги по безробіттю можна на підставі відповідної довідки служби зайнятості, що передбачено «Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993.

Після 1 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються періоди, коли людина перебувала на обліку в центрі зайнятості і отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

4.28. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.04.2022 у справі №638/7217/16-а, згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Також, судом вказано, що період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Суд вказав, що законом передбачено можливість зарахування до страхового стажу лише періоду, протягом якого особа отримувала допомогу по безробіттю, а не весь період перебування особи на обліку в центрі зайнятості як безробітного.

4.29. Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», чинним на той час, зокрема ч. 1 ст. 28 було встановлено, що безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю надається за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім`ї не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Матеріальна допомога по безробіттю надається протягом 180 календарних днів у розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом.

4.30. Відтак, враховуючи викладене, суд зазначає, що записи трудової книжки позивача підтверджують отримання нею матеріальної допомоги по безробіттю згідно положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Таким чином, суд вважає протиправним не зарахування оскаржуваного періоду до страхового стажу позивача.

Щодо періоду трудової діяльності на території російської федерації з 19.02.1981 по 22.07.1983 рік, з 25.07.1983 рік по 13.09.1983 рік, з 06.10.1983 рік по 23.02.1985 рік, з 13.03.1985 по 25.04.1987 рік та з 12.12.1987 рік по 04.04.1988 рік, суд зазначає таке.

4.31. При визначені права на пенсійне забезпечення суд відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону №1058-IV, вправі застосовувати міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

4.32. Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та Російська Федерація.

4.33. Так, відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

4.34. Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

4.35. Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

4.36. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

4.37. Статтею 7 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення визначено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

4.38. Згідно приписів пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

4.39. Отже, зі змісту наведеного слід враховувати, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов`язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов`язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Російської Федерації або на підприємстві зареєстрованому на території Російської Федерації після 13.03.1992 року, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись в РФ. Тобто, існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

4.40. Відтак, при прийнятті рішення щодо зарахування чи відмови в зарахуванні страхового стажу певних періодів роботи, орган пенсійного фонду повинен враховувати норми законодавства України, в сукупності з нормами законів тієї країни, на території якої працювала в спірний період роботи особа, яка звернулась за призначенням пенсії або ж перерахунком пенсії.

4.41. Окрім того, аналіз наведеного вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

4.42. Принагідно суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (далі - Постанова №1328) передбачено вихід України з цієї Угоди, зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України з 19.06.2023 року.

4.43. Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 Україна як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.

4.44. Припинення дії Угоди або вихід України з неї не можуть бути підставою для неврахування стажу, здобутого до ухвалення відповідних рішень. Навпаки, такий стаж має враховуватися при встановленні права на пенсію та її обчисленні.

4.45. Надані позивачем документи не можуть бути відхилені лише з огляду на припинення співпраці з державою-агресором. Відмова відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки право на зарахування стажу не пов`язується з політичними обставинами чи припиненням дипломатичних відносин.

4.46. Таким чином, стаж, набутий позивачем на території держав-учасниць Угоди, а також відповідний заробіток, підлягають обов`язковому врахуванню при визначенні права на пенсію та при її обчисленні.

4.47. Відповідачем у спірному рішенні вказано як підставу для нарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у росії незазначення в заяві про нездійснення пенсійних виплат пенсійним фондом російської федерації.

4.48. Згідно з частинами 1, 2 статті 24-1 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

4.49. Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

4.50. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

4.51. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №562 (далі - Порядок № 562), у разі коли в документах, що подаються особою до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії, зазначено періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, у заяві про призначення пенсії така особа зазначає інформацію про те, що вона отримує або не отримує пенсійні виплати в інших державах.

У разі коли у заяві про призначення пенсії особа зазначила інформацію про те, що вона не отримує пенсійні виплати в іншій державі, особа додає до заяви про призначення пенсії документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання таких виплат.

У разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів.

До надходження відповідних документів до територіального органу Пенсійного фонду України пенсія особі обчислюється без урахування періодів трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, крім випадків відсутності можливості здійснення обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави та документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.

У разі укладення міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, територіальний орган Пенсійного фонду України протягом п`яти робочих днів з дати подання особою заяви про призначення пенсії надсилає до органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запит щодо підтвердження нездійснення пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, а в разі неукладення міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, - до МЗС запит щодо передачі органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запиту щодо підтвердження нездійснення в іншій державі пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для обчислення розміру пенсії.

МЗС протягом п`яти робочих днів з дня отримання зазначеного запиту передає дипломатичними каналами іншій державі та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запит з інформацією про те, що всі особисті дані, які будуть зазначені в наданих документах, є конфіденційними. Після отримання документів до даних, які зазначені в них, будуть застосовані вимоги Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних», і такі дані будуть використовуватися виключно для потреб, пов`язаних з питаннями загальнообов`язкового державного соціального страхування, визначених законом.

Якщо відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі (міжнародне співробітництво між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави не налагоджувалося чи не отримано відповіді на запит МЗС протягом 45 днів з дати його надсилання до іншої держави та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі), до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, пенсія особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР. У такому разі в заяві про призначення пенсії особа зазначає інформацію про те, що вона не отримує пенсійних виплат у відповідній державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.

4.52. Отже, наведене вище свідчить про те, що у разі відсутності можливості здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі (міжнародне співробітництво між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави не налагоджувалося чи не отримано відповіді на запит МЗС протягом 45 днів з дати його надсилання до іншої держави та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі), до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, пенсія особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР.

4.53. Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку №22-1 орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії при зверненні особи з відповідною заявою, при цьому заяви підлягають обов`язковій реєстрації, а заявникові видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви та переліку поданих і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк.

4.54. Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 під час приймання документів уповноважена особа територіального органу Пенсійного фонду України зобов`язана повідомити заявника про необхідність подання додаткових документів у разі їх відсутності або неналежного оформлення.

4.55. З аналізу наведених норм вбачається, що саме на орган, який призначає пенсію, покладено обов`язок належної організації прийому документів, їх перевірки, а також інформування особи про відсутність чи необхідність подання додаткових документів. Невиконання такого обов`язку не може покладатися на заявника як підстава для обмеження його прав у сфері пенсійного забезпечення.

4.56. Судом не встановлено того, що під час прийняття документів від позивача відповідачем не було висловлено жодних зауважень щодо відсутності заяви чи інформації, передбаченої статтею 24-1 Закону №1058-IV, зокрема щодо нездійснення пенсійних виплат іноземною державою. Доказів зворотного відповідачем не надано.

4.57. За таких обставин, посилання відповідача на відсутність у заяві позивача відомостей про неотримання пенсійних виплат у російській федерації є безпідставним, оскільки такі недоліки, навіть у разі їх наявності, мали бути усунуті за участю та сприяння органу Пенсійного фонду України у порядку, визначеному Порядком №22-1 та Порядком №562.

5.58. Крім того, надана позивачем трудова книжка не може піддаватися сумніву та позбавляти особу права на зарахування відповідних періодів до стажу лише з тих міркувань, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 листопада 2024 року у справі № 340/4436/23, від 28 січня 2025 року у справі № 620/3530/22.

4.59. Водночас у постанові від 28 січня 2025 року у справі №620/3530/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки».

4.60. З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність достатніх підстав для відмови у зарахуванні спірного періоду роботи позивача на території російської федерації, записи про який містяться у її трудовій книжці, до її страхового стажу.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якими є відповідачі.

5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

5.3. Відповідачем у цій справі не доведено суду правомірність рішення №2051050010377 від 02.04.2025 року про відмову у призначенні пенсії.

5.4. Однак, на переконання суду, зобов`язання відповідача призначити пенсію є передчасним заходом, оскільки спершу відповідачу, як суб`єкту владних повноважень, потрібно належним чином розглянути заяву позивача про призначення пенсії, зарахувати до страхового стажу невраховані періоди навчання та роботи та здійснити нове обчислення страхового стажу.

5.5. Відтак, враховуючи положення частини 3 статті 245 КАС України щодо права суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідним у цій справі вийти з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, зобов`язати відповідача:

- врахувати під час розгляду документів про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 трудову книжку НОМЕР_1 від 02.03.1981 року, довідку (архівний витяг) № 26-23/80 від 25.05.2022 р., довідку (архівний витяг) № 26-23/79 від 25.05.2022 р., догляд за дитиною до 3-х років ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідку про народження дитини № НОМЕР_2 від 16.07.2021р. та довідку про реєстрацію шлюбу № 9 від 14.01.2012;

- зарахувати період перебування позивача в центрі зайнятості з 09.02.2005 року по 25.06.2005 року згідно довідки №13 від 23.05.22 року;

- зарахувати період роботи позивача на території російської федерації з 19.02.1981 по 22.07.1983 рік, з 25.07.1983 рік по 13.09.1983 рік, з 06.10.1983 рік по 23.02.1985 рік, з 13.03.1985 по 25.04.1987 рік та з 12.12.1987 рік по 04.04.1988 рік.

5.6. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню частково з підстав викладених у його мотивувальній частині.

5.7. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

6.3. Суд звертає увагу на те, що позов задоволено частково, відтак, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути судові витрати (судовий збір) у сумі 605,60 грн (пропорційно задоволеним вимогам) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

6.4. Доказів понесення інших витрат суду надано не було.

Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02 квітня 2025 року №205150010377 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період перебування в центрі зайнятості з 09.02.2005 року по 25.06.2005 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 02.03.1981 року та довідки №13 від 23.05.22 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на території російської федерації з 19.02.1981 по 22.07.1983 рік, з 25.07.1983 рік по 13.09.1983 рік, з 06.10.1983 рік по 23.02.1985 рік, з 13.03.1985 по 25.04.1987 рік та з 12.12.1987 рік по 04.04.1988 рік.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV з урахуванням трудової книжки НОМЕР_1 від 02.03.1981 року, довідки (архівний витяг) №26-23/80 від 25.05.2022 р., довідки (архівний витяг) № 26-23/79 від 25.05.2022 р., догляд за дитиною до 3-х років ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідки про народження дитини № НОМЕР_2 від 16.07.2021р., довідки про реєстрацію шлюбу №9 від 14.01.2012 та з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.

6. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 605,60 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, 69005 код ЄДРПОУ 20490012).

Суддя О.В. Анісімов