Рішення № 138662047, 31.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Справа № 440/3192/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить:

- визнати протиправними дії Полтавського окружного адміністративного суду щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду, складеної на ім`я судді у відставці ОСОБА_1 , для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2026 року із зазначенням в ній розміру суддівської винагороди станом на 01 січня 2026 року, визначеного із застосуванням для розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн;

- зобов`язати Полтавський окружний адміністративний суд видати довідку про суддівську винагороду, складену на ім`я судді у відставці ОСОБА_1 , для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2026 року із зазначенням в ній розміру суддівської винагороди станом на 01 січня 2026 року, визначеного із застосуванням для розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідачем не було виготовлено довідку про суддівську винагороду із зазначенням в ній розміру суддівської винагороди станом на 01.01.2026, визначеного із застосуванням для розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 в розмірі 3328,00 грн, що порушує право позивача на отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці у належному розмірі. Позов просить задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що підставою для видачі судді довідки про суддівську винагороду працюючого судді для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання є отримання Полтавським окружним адміністративним судом (як відповідним органом) від органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, списків за формою згідно з додатком 5 до Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України». Станом на дату розгляду заяви Полтавський окружний адміністративний суд таких списків від органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, не отримував. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що у 2025 році, зокрема, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 1 січня становить 2102 гривні. Станом на 31.12.2025 його розмір не змінювався. Таким чином, з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить також 2102 гривні. Крім того, представник відповідача зазначає, що згідно з штатним розписом суду на 2026 рік базовий розмір посадового окладу судді становить 63030,00 грн (2102,00 х 30), а з рахуванням застосування регіонального коефіцієнта 1,1 посадовий оклад судді становить 69366,00 грн (63030,00 х 1,1). Таким чином, розмір суддівської винагороди всіх працюючих суддів суду з 01.01.2026 визначений із застосуванням для розрахунку прожиткового мінімуму, визначеного відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а саме - 2102 гривні. Працюючим суддям суду з 01 січня 2026 року не визначався посадовий оклад, обчислений із застосуванням прожиткового мінімуму 3328,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 вирішено матеріали адміністративної справи №440/3192/26 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026 адміністративну справу №440/3192/26 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання дії вирішено направити за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до даних КП «ДСС», справа №440/3192/26 надійшла до Харківського окружного адміністративного суду 04.05.2026 (Вх. № 01-12/49207/26).

З протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Садовій М.І.

Ухвалою суду від 06.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою від 25.02.2026, зокрема, про видачу довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2026 року із зазначенням в ній розміру суддівської винагороди, визначеного із застосуванням для розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.

Відповідач листом від 05.03.2026 № 2.3-35/3606/26 повідомив позивача про те , що підставою для видачі судді довідки про суддівську винагороду працюючого судді для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання є отримання Полтавським окружним адміністративним судом (як відповідним органом) від органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, списків за формою згідно з додатком 5 до Порядку. Станом на дату розгляду заяви Полтавський окружний адміністративний суд таких списків від органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, не отримував. Порядком не передбачено видачу довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання виключно на підставі звернення судді у відставці без дотримання визначеної процедури. Також не відбулось самого факту підвищення розміру суддівської винагороди, на дату якого потрібно формувати довідку. Розмір суддівської винагороди всіх працюючих суддів суду з 01 січня 2026 року визначений із застосуванням для розрахунку прожиткового мінімуму, визначеного відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а саме -2102 гривні. Працюючим суддям суду з 01 січня 2026 року не визначався посадовий оклад, обчислений із застосуванням прожиткового мінімуму 3328,00 грн. З огляду на викладене, Полтавський окружний адміністративний суд не має повноважень для видачі довідки із зазначенням розміру суддівської винагороди, обчисленої із застосуванням прожиткового мінімуму 3328,00 грн, за відсутності для цього підстав.

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з позовом в цій справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 2 червня 2016 року №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон №1402-VI) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно статті 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Таким чином, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018).

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що "розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій".

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), зокрема, пунктом 1 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" разом із встановленням на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн. був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Варто зазначити, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд наголошує, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028,00 грн.) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 580/2522/24, від 13 листопада 2024 року у справі № 200/1707/24, від 20 лютого 2025 року у справі № 420/3716/24.

Крім того, суд зазначає, що постановою від 12 вересня 2025 року № 19 Пленум Верховного Суду, керуючись статтею 150 Конституції України, статтями 7, 50- 52 Закону України "Про Конституційний Суд України", пунктом 5 частини другої статті 36, пунктом 5 частини другої статті 46 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постановив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", яким встановлено розмір прожиткового мінімуму 2102 гривні для цілей визначення посадового окладу судді.

Звертаючись до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", яким встановлено розмір прожиткового мінімуму 2102 гривні, для цілей визначення посадового окладу судді Пленум Верховного Суду виходив з того, що наявні підстави стверджувати, що суддівська винагорода (та щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) відповідно до Конституції і законів України, міжнародних актів є складовими статусу судді; є гарантією здійснення судочинства незалежним, неупередженим, безстороннім і справедливим судом; поширюється на усіх суддів; такі гарантії є однаковими і не залежать від жодних умов (віку, стажу, посади, юрисдикції суду тощо). Тобто матеріальне забезпечення суддів (суддів у відставці) захищено від зменшення або скасування.

Гарантії незалежності суддів (в частині матеріального забезпечення) повинні бути забезпечені не як матеріальне забезпечення людини, а як особи, що займає посаду судді і здійснює судочинство та є представником судової влади, і при цьому має гарантію такого забезпечення незалежно від впливу як інших складових державної влади, так і інших представників судової влади (голови суду, інших суддів, органів, що відповідають за формування судової влади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо).

Приймаючи Закон України "Про Державний бюджет на 2025 рік" в частині, що визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, законодавець фактично встановив інший (менший) розмір винагороди судді, тим самим звузив гарантії незалежності суддів, що суперечить приписам частини першої статті 126 Конституції України.

Як вбачається з висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі № 200/2309/25, у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, у для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а в даному випадку станом на 01.01.2026 - 3328,00 грн.

З огляду на викладене вище, суд прийшов переконання, що у позивача виникло право на отримання довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2026 із зазначенням в ній розміру суддівської винагороди станом на 01.01.2026, визначеного із застосуванням для розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 року в розмірі 3328,00 грн, а відтак дії відповідача в цій частині необхідно визнати протиправними.

З метою ефективного способу захисту порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача видати довідку про суддівську винагороду, складену на ім`я судді у відставці ОСОБА_1 , для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2026 року із зазначенням в ній розміру суддівської винагороди станом на 01 січня 2026 року, визначеного із застосуванням для розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягнути судовий збір у суму 1331,20 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Полтавського окружного адміністративного суду щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду, складеної на ім`я судді у відставці ОСОБА_1 , для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2026 року із зазначенням в ній розміру суддівської винагороди станом на 01 січня 2026 року, визначеного із застосуванням для розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.

Зобов`язати Полтавський окружний адміністративний суд видати довідку про суддівську винагороду, складену на ім`я судді у відставці ОСОБА_1 , для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2026 року із зазначенням в ній розміру суддівської винагороди станом на 01 січня 2026 року, визначеного із застосуванням для розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.

Стягнути з Полтавського окружного адміністративного суду за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Полтавський окружний адміністративний суд, місцезнаходження місто Полтава, вулиця Пушкарівська, будинок № 9/26, код ЄДРПОУ 35521510.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 31.07.2026.

Суддя М. І. Садова