Рішення № 138661759, 31.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Справа № 640/5163/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №640/5163/21 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області, у якому він просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання від 02.09.2020 №80112300004283;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області прийняти рішення про обмін посвідки на постійне проживання з паперової форми на електронну у вигляді пластикової картки, що містить безконтактний електронний носій на ім`я ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що в серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Управління з питань постійного та тимчасового проживання іноземців та осіб без громадянства Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області з заявою про заміну паперової посвідки на постійне проживання на пластикову картку, що містить безконтактний електронний носій. До вказаної заяви в якості додатків долучив необхідні документи, які передбачено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання» від 25 квітня 2018 р. № 321 (надалі - Постанова КМУ №321). Однак отримав рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання від 02.09.2020 року на підставі підпункту 3 пункту 62 Постанови КМУ №321. Позивач вважає, що рішення міграційного органу суперечить нормам чинного законодавства України, оскільки в ньому не зазначено причини відмови, а тому неможливо усунути обставини, у зв`язку з якими відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання. Позивач зауважує, що рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання не приймалося. Оскільки дозвіл на імміграцію є дійсним, то відмова у видачі посвідки є незаконною. По своїй суті, посвідка є лише документом, який підтверджує особу іноземця, який постійно проживає на території України. В той час, як право на постійне проживання виникає на підставі дозволу на імміграцію. Позивач зазначає, що відсутні докази проведення службової перевірки за фактом безпідставного оформлення та видачі позивачу посвідки на постійне проживання. Не маючи можливості обміняти посвідку на постійне проживання на пластикову картку ОСОБА_3 фактично позбавлений можливості підтвердити свою цивільну дієздатність, наслідком чого є суттєве обмеження у реалізації своїх прав та свобод.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вказаної ухвали суду позивач надав позовну заяву у новій редакції, в якій Державна міграційна служба України була виключена зі складу учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, прийнявши правомірне рішення № 80112300004283 від 02.09.2020 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання гр. Канади ОСОБА_4 (а.с. 48-51).

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 .

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду справа № 640/5163/21 прийнята до провадження судді Глазька С.М.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_5 з посади судді Сумського окружного адміністративного суду на підставі Указу Президента України № 394/2026 від 19 травня 2025 року та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 № 24-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату від 28.05.2026 № 2579 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 640/5163/21.

Програмою "Діловодство спеціалізованого суду" дану справу було розподілено судді Павлічек В.О.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду справа № 640/5163/21 прийнята до провадження судді Павлічек В.О.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином Канади, що задокументовано паспортом від 28.04.2017 НОМЕР_1 (а.с. 41-42).

18.10.2010 позивач отримав дозвіл на імміграцію в Україні (а.с. 8), на підставі якого йому було видано посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 22.10.2010, дійсна безстроково (а.с. 15).

15.08.2020 позивач звернувся до Броварського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області із заявою про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв`язку з непридатністю посвідки на постійне проживання для подальшого використання (а.с. 103-104).

02.09.2020 ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області прийняло рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання року на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321 (а.с. 7).

У відповідь на адвокатський запит представника позивача ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області листом від 14.01.2021 № 8010.6.1-1681/80.2-21 повідомило, що ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області за поданою громадянином Канади ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявою 15.08.2020 прийнято рішення про відмову в обміні посвідки на постійне проживання на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321 (далі - Порядок оформлення). Підставою для прийняття такого рішення слугувала проведена перевірка матеріалів справи про надання ОСОБА_4 дозволу на імміграцію в Україну, під час якої встановлено, що у свідоцтві про народження ім`я зазначено як " ОСОБА_7 ", у паспорті громадянина Канади ім`я зазначено як " ОСОБА_8 ". Таким чином проведеною перевіркою встановлено розбіжності у наданих документах щодо зазначення власного імені, що в свою чергу стало підставою для прийняття рішення про відмову в обміні посвідки на постійне проживання (а.с. 17).

Позивач через свого представника оскаржив рішення ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання до Державної міграційної служби України, проте листом від 16.02.2021 № 8.1-1106/1-21 його скаргу було залишено без задоволення (а.с. 18-19, 20).

Не погоджуючись із рішенням ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання до Державної міграційної служби України від 02.09.2020, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.1 Закону України «Про імміграцію» № 2491-III від 07.06.2001 року, імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.

Відповідно приписів п.1, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №321 від 25.04.2018 року «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання» (далі - Порядок) посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Згідно із пп. 4 п. 7 Порядку обмін посвідки здійснюється у разі непридатності посвідки для подальшого використання.

Відповідно до п. 9 Порядку оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів».

За приписами п. 21 Порядку №321 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства, зокрема для обміну посвідки, перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32-34 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування/проживання іноземця або особи без громадянства на території України, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування (п.22 Порядку № 321).

Згідно пункту 43 Порядку №321 рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.

Відповідно до п.46 Порядку після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.

Підстави для відмови в оформленні та видачі посвідки визначені п.62 Порядку №321, згідно пп. 3 якого територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.

Пунктом 73 Порядку № 321 визначено, що у разі коли рішення про оформлення посвідки прийнято з порушенням вимог законодавства, керівник відповідного територіального органу/територіального підрозділу ДМС, керівник структурного підрозділу апарату ДМС проводить службову перевірку.

За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджується керівником територіального органу ДМС, керівником структурного підрозділу апарату ДМС.

На підставі висновку посвідки, видані з порушенням вимог законодавства, визнаються недійсними за наказом ДМС.

Відповідачем надані суду матеріали по залишенню в Україні на постійне проживання ОСОБА_1 сформовані з 2010 року, які не містять доказів проведення службової перевірки за фактом безпідставного оформлення та видачі позивачу посвідки на постійне проживання, не містять відомостей чи рішення про скасування посвідки на постійне проживання або визнання її недійсною.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання від 02.09.2020 № 80112300004283, підставою для відмови слугував пп. 3 п. 62 Порядку №321, а саме: дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.

Разом з тим, оскаржуване рішення не містить жодних посилань, які саме відомості щодо позивача не були підтверджені даними з баз даних Реєстру, картотек, і тільки у відповідь на адвокатський запит представника позивача відповідач повідомив, що такими відомостями є розбіжності в написанні імені позивача у його свідоцтві про народження та у паспорті громадянина Канади.

Суд вважає, що такі розбіжності не можуть бути визнані як такі, що можуть бути підставою для відмови у видачі посвідки, оскільки вони можуть бути лише підставою для проведення службової перевірки, за результатами якої приймається відповідне рішення.

Судом встановлено, що при видачі посвідки позивачу на постійне проживання була проведена перевірка законності залишення позивача на постійне проживання на території України, будь-яких підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію виявлено не було та визнано позивача таким, що має дозвіл на імміграцію, що мало наслідком надання йому посвідки на постійне проживання в Україні. Вказане рішення є чинним.

Позивач користувався протягом тривалого часу посвідкою на постійне проживання в Україні, маючи обґрунтоване сподівання на належне виконання суб`єктом владних повноважень своїх повноважень під час обміну посвідки на постійне проживання в Україні, якою він користувався з 2010 року.

На думку суду, виявлені розбіжності можуть бути усунуті без прийняття рішення про відмову у оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання в Україні, тобто без будь-яких несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання від 02.09.2020 № 80112300004283 не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України оскільки прийнято не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не розсудливо, не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Центральним міжрегіональним управлінням державної міграційної служби у місті Києві та Київській області жодних належних доказів на підтвердження правомірності рішення, яке є предметом оскарження, до суду надано не було, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання від 02.09.2020 № 80112300004283, зобов`язання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області здійснити обмін посвідки на постійне проживання громадянину Канади ОСОБА_4 у зв`язку із непридатністю посвідки на постійне проживання для подальшого використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позову, позивачем заявлені пов`язані між собою вимоги немайнового характеру, одна з яких є основною, а інша - похідною від неї. Оскільки вимога про визнання протиправним та скасування рішення є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо), відповідно позивач повинен був сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру.

Водночас, згідно квитанції від 24.02.2021 позивачем сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у загальному розмірі 1816 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 908 грн., сплачений згідно квитанції від 24.02.2021.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про повернення надміру сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання від 02.09.2020 № 80112300004283.

Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, ідентифікаційний код 42552598) здійснити обмін посвідки на постійне проживання громадянину Канади ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) у зв`язку із непридатністю посвідки на постійне проживання для подальшого використання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, ідентифікаційний код 42552598) судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек