Ухвала суду № 138660886, 30.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14203/26

У Х В А Л А

29 липня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання - Петрової Д.А.,

представника позивача - Танасійчук О.М.,

представниці відповідача - Орлової О.В,.

представника третьої особи - Сидоренко А.С.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Південного офісу Держаудитслужби до Акціонерного товариства Одеська ТЕЦ, третя особа Акціонерне товариство Національна Акціонерна компанія Нафтогаз Україна про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Південного офісу Держаудитслужби, до відповідача, Акціонерного товариства Одеська ТЕЦ, третя особа, Акціонерне товариство Національна Акціонерна компанія Нафтогаз Україна, у якій позивач просить суд:

- стягнути з Акціонерного товариства Одеська ТЕЦ до Державного бюджету України кошти у сумі 249 616 800 грн.

Від представника третьої особи до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення до адміністративного суду, а також відсутності у позивача визначеного законом права на звернення до адміністративного суду з подібним позовом.

Відповідач посилається на те, що предметом цього позову є стягнення з АТ «Одеська ТЕЦ» 249 616 800,00 грн, які позивач кваліфікує як частину чистого прибутку, яка підлягає сплаті до Державного бюджету на підставі статті 20 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік.

Така вимога за своєю правовою природою, вважає представника заявника, не є вимогою про стягнення коштів, отриманих підконтрольною установою за незаконними договорами, без установлених законом підстав або з порушенням законодавства. Так само вона не є вимогою про вилучення прихованих чи занижених валютних та інших платежів, виявлених ревізією чи вимогою, пов`язаною зі збереженням чи використанням активів Одеською ТЕЦ. Фактично позов стосується контролю за нарахуванням і сплатою до бюджету частини чистого прибутку/дивідендного платежу на державну частку, а також стягнення такого платежу у разі його несплати.

Таким чином, на думку представника заявника, якщо під час ревізії позивач виявив обставини, які б свідчили про порушення порядку нарахування або сплати частини чистого прибутку/дивідендів на державну частку, належним способом реагування було інформування відповідного контролюючого органу. Самостійне визначення суми такого платежу до стягнення та звернення до адміністративного суду з позовом про її стягнення не передбачені Конституцією або законами України як повноваження органу Держаудитслужби.

Також в обґрунтування клопотання представник третьої особи вказував на пропуск тримісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Зокрема, представник заявника зазначає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на результатах контрольного заходу, акті ревізії та вимозі щодо усунення виявлених порушень. Саме за результатами ревізії позивач сформував висновок про наявність порушення, визначив його характер і розмір, а також направив відповідну вимогу АТ «Одеська ТЕЦ». Відповідно до матеріалів справи, позивач посилається на акт ревізії від 17.12.2025 та вимогу від 30.12.2025, якою встановлено строк зворотного інформування до 20.02.2026. Разом з тим, визначення у вимозі строку для інформування органу державного фінансового контролю про вжиті заходи не змінює моменту виникнення у позивача підстав для звернення до суду.

Отже заявник вважає, що перебіг тримісячного строку звернення до адміністративного суду слід обчислювати з моменту, коли орган державного фінансового контролю встановив відповідне порушення, визначив його характер і розмір та направив вимогу підконтрольній установі, а не з моменту спливу встановленого у вимозі строку для зворотного інформування.

Представник позивача заперечував проти заявленого клопотання, зазначав, що Законом України « Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» йому надано право звертатися до адміністративного суду в інтересах держави.

В обґрунтування цієї тези зазначав, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у відповідності до пункту 10 частини 1 статті 10 Закону « Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» йому надається право звертатися до суду.

Щодо строку звернення до суду позивач вважає, що тримісячний строк повинен обраховуватися з дати незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства у встановлений строк.

Представниця відповідача підтримала клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду.

Учасники справи підтримали свої позиції в суді.

Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, зробив висновок, що вказане клопотання не належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Щодо існування у позивача повноважень на звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною 5 статті 5 КАСУ, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII.

Стаття 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначає випадки, у яких орган державного фінансового контролю має право звертатися до суду. Зокрема відповідно до п.10 цієї статті він має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з частиною другою статті 15 цього Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Згідно з п. 48 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550 (далі - Порядок), якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до пункту 50 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів у відповідності до пункту 10 частини 1 статті 10 Закону № 2939 органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави.

З аналізу вказаних норм права випливає, що обов`язковою умовою звернення органу державного фінансового контролю до суду є не виявлення порушення, а незабезпечення виконання його вимог щодо усунення.

Водночас позовні вимоги позивача ґрунтуються на результатах контрольного заходу, акті ревізії та вимозі щодо усунення виявлених порушень. Відтак суд робить висновок, що у позивача передбачені законом повноваження звертатися до адміністративного суду. При цьому суд вважає, що аргументи представника третьої особи, щодо відсутності повноважень у позивача стягувати частину чистого прибутку, яка підлягає сплаті до Державного бюджету, суд вважає, що їх необхідно розглядати в межах розгляду справи по суті, оскільки вони стосуються питання перевірки законності дій позивача при проведенні контрольного заходу, встановлення правової природи вимоги , яка була ним виставлена до виконання. Вирішення цих питань вимагає розгляду справи по суті, суд не може надати об`єктивну відповідь на ці питання на стадії підготовчого провадження.

Щодо дотримання строків звернення до суду.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд залишає своєю ухвалою позов без розгляду , якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160,161,172 цього Кодексу і позивач не усунув ці недоліки у строк, встановлений судом.

Згідно з ч.2 статті 122 КАСУ, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється трьохмісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Суд ще раз наголошує, що відповідно до ст.10 Закону України обов`язковою умовою звернення органу державного фінансового контролю до суду є незабезпечення виконання його вимог. Отже незабезпечення виконання вимоги у вказаний у ній строк є підставою для звернення до суду.

З огляду на вимогу від 30.12.2025 відповідач повинен був вжити заходи та надати інформацію про це до 20.02.2026. Тобто з цієї дати почався відлік трьохмісячного строку звернення до суду. Позивач звернувся до суду 18.05.2026, тобто з дотриманням встановленого законом строку.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2.ст.122, ст. 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника третьої особи Акціонерного товариства Акціонерна компанія Нафтогаз Україна про залишення без розгляду позову Південного офісу Держаудитслужби до Акціонерного товариства Одеса ТЕЦ про стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та не належить до окремого оскарження. Свої заперечення на неї сторони можуть викласти в апеляційній скарзі на рішення прийняте за результатами розгляду цієї справи.

Повний текст ухвали складений 30.07.2026

Суддя Оксана БОЙКО