Рішення № 138660876, 31.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8355/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ ДАНН. до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №500580/2026/000057/1 від 01.03.2026;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000070 від 01.03.2026.

Одеською митницею заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, оскільки розмір скорегованої митної вартості становить 855 029,16 грн, а обставини по справі потребують надання усних пояснень,

Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, письмових документів наданих позивачем до митного органу. В подальшому, контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалось через електронний кабінет.

У цій справі, сторони у своїх заявах по суті, а саме - у позовній заяві, відзиві, обґрунтовують свої правові позиції посилаючись на первинні документи які є ідентичними та наявні у обох сторін і які надані суду. Інших письмових доказів вже не може бути надано в силу їх відсутності.

Таким чином, кожна зі сторін детально виклала свою правову позицію щодо суті спору, а також по кожному письмовому доказу, що виключає потребу їх дослідження безпосередньо в судовому засіданні.

Викладення своєї позиції митним органом письмово у відзиві, не обмежує його можливості викласти її ґрунтовно, а тому проголошення такої ж позиції в судовому засіданні шляхом зчитування відзиву, не є на думку суду переконливим аргументом для слухання справи в судовому засіданні. Розгляд справи у письмовому провадженні є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом.

Жодних клопотань у цій справі окрім даного, сторонами не заявлено, справа є незначної складності, а тому її розгляд у письмовому провадженні не впливає на доступ до правосуддя та не обмежує права сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначили, що 01.07.2024 між ТОВ «ДАНН.» як покупцем, та компанією Kooperant Europejski Sp. z о.о. (Польща), як продавцем, укладено договір поставки товару № КЕ-00D/8, погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації № 54209 від 18.12.2025 до Договору. З метою митного оформлення подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 26UA500580002044U2, щодо митного оформлення товар № 1-7 загальною вартістю 33285.16 дол. США (графа 22) по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).

Від відповідача надійшло повідомлення про витребування додаткових документів на підтвердження складових митної вартості. У відповідь Декларантом надіслано лист разом з яким було надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості та викладено аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для розмитнення товару за ціною вказаною у декларації. Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №26UA500580002044U2 від 25.02.2026, надані документи, зазначені в графі 44 МД. Оскільки в документах містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

01.07.2024 між ТОВ «ДАНН.» як покупцем, та компанією Kooperant Europejski Sp. z о.о. (Польща), як продавцем, укладено договір поставки товару № КЕ-00D/8, за яким було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації № 54209 від 18.12.2025 до Договору (Двигуни внутрішнього згоряння, Котушки запалювання, Одновісні трактори. Мотоблокбензиновий).

З метою митного оформлення, Позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 26UA500580002044U2, в якій було визначено для митного оформлення товар № 1-7 загальною вартістю 33285.16 дол. США (графа 22). Позивач визначив митною вартістю по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).

Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44):

0271 пакувальний лист (Packing List) № 07/12/2025 від 18.02.2026;

0380 рахунок фактура (інвойс) (Commercial Invoice) № 07/12/2025 від 18.02.2026;

0705 коносамент (Bill of Lading) № HS125120190 від 07.12.2025;

0730 - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 54209 від 16.02.2026;

0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс № 07/12/2025 від 18.02.2026;

1001 - Статус особи, яка подає митну декларацію № 2;

m4100 договір поставки № КЕ-00D/8 від 01.07.2024;

4103 специфікація № 54209 від 18.02.2026 до договору поставки № КЕ-00D/8 від 01.07.2024;

m4103 - додаткова угода № 1 від 03.03.2025 до договору поставки № КЕ-00D/8 від 01.07.2024;

m4103 - додаткова угода №1.1. від 05.02.2025 до договору поставки № КЕ-00D/8 від 01.07.2024;

m4207 договір про надання послуг митного брокера № ТЕ 19042025/1 від 19.04.2025, де «m» означає, що документ надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №26UA500580002044U2 від 25.02.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2026/000057/1 від 01.03.2026, а саме:

1) Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Kooperant Europejski Sp. z o.o. (Польща), відправник CHONGQING ZHANXIONG MACHINE MANUFACTURE CO.,LTD (Китай), виробник CHONGQING ZHANXIONG MACHINE. MANUFACTURE CO.,LTD (Китай) торговельні марки TTG, YBX, TATA AGRO MOTO. Згідно п.1.2, п.2.1 та п.2.3 зовнішньоекономічного контракту KE - 00D/8 від 01.07.2024 детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.1.2, 2.3 контракту. Водночас, у специфікації № 54209, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, детального опису, якості товарів та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Перелік товарів згідно Специфікації №54209 від 18.12.2025 як невід`ємної частини контракту згідно п.1.2 та 2.3,- наведений виключно українською мовою, що не відповідає вимогам пункту 13.7 угоди. У наданому комерційному рахунку №07/12/2025 від 18.12.2025 відсутнє посилання на специфікацію №54209 від 18.12.2025 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. Заявлені у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 25.02.2026 №26UA500580002044U2 відомості про виробника товару CHONGQING ZHANXIONG MACHINE MANUFACTURE CO.,LTD (Китай) не підтверджується основними товаросупровідними документами та фотографіями, здійсненими під час митного огляду товару, що ставить під сумнів заявлення таких відомостей. Основні документи, що підтверджують митну вартість, згідно переліку у ч.2 ст.53 МКУ: контракт, специфікація, інвойс,- не містять відомостей щодо заявленого виробника та торговельної марки. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товар, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни такого товару та визначення його митної вартості.

2) Згідно наданого коносаменту оцінювана партія товару завантажена на борт судна 07.12.2025 у китайському порту CHONGQING. На момент відвантаження товару 07.12.2025, товар ще не був проданий ТОВ "ДАНН." (специфікація №54209 та інвойс 07/12/2025 датовані пізніше - 18.12.2025). При цьому, номер контейнеру MRKU4526002, зазначений у коносаменті від 07.12.2025 - міститься у пакувальному листі від 18.12.2025 №07/12/2025. У наданому коносаменті наявні відомості щодо його місця видачі - SHENZHEN (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару CHONGQING (Китай) Constanta (Румунія), фрахт передплачений до порту Constanta (Румунія). Зазначене свідчить про наявність додаткових домовленостей, посередницьких операцій, комплекту транспортних договорів та інших учасників в ланцюгу поставки, які не заявлені до митного оформлення. Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

3) Щодо умов поставки. Заявлені комерційні умови поставки DPU Чернівці, що означає Продавець доставляє товар у зазначене місце призначення та розвантажує його. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту відвантаження CHONGQING (Китай), порту розвантаження Constanta (Румунія) та порту доставки Constanta (Румунія). Зазначене не відповідає узгодженим та заявленим умовам поставки щодо поіменованого місця доставки та передоплати вартості фрахту. Відповідно до відомостей коносаменту HS125120190 та міжнародної автомобільної накладної CMR № 54209 маршрут доставки оцінюваних товарів CHONGQING (Китай) Constanta (Румунія), перевантаження контейнеру з вантажем у порту Constanta (Румунія) з морського судна на автомобільний транспорт української транспортної кампанії ТОВ «ОМ Транс-сервіс», що свідчить про наявність витрат на обробку, навантажувально - розвантажувальні роботи, портове обслуговування, можливе зберігання в порту Constanta (Румунія) та витрати експедиторських та логістичних компаній. При цьому, здійснити перевірку відомостей про включення зазначених витрат до заявленої митної вартості товарів згідно наданих документів (вантаж відправлено раніше операції з продажу ТОВ "ДАНН."), здійснити перевірку числового значення складових митної вартості, зазначених у ч.10 ст.58 МКУ,- митний орган не має можливості. Крім того, відомості про передплачений фрахт у порту призначення свідчить, що вартість фрахту підлягає сплаті вантажоодержувачем по прибуттю вантажу в порт призначення Constanta (Румунія). Зазначене може свідчити про ризик декларування не всіх складових митної вартості товарів відповідно до ч.10 ст. 58 МКУ.

Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами.

Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Наразі, Декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно умов пункту 8 Специфікації № 54209 від 18.12.2025 «Оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару». Враховуючи, що отримання українським перевізником товару згідно CMR № 54209 в порту Constanta 16.02.2026 заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена. Окрім цього, митну декларацію країни відправлення із відомостями щодо вартості, асортименту товарів, вагових характеристик, їх кількості, умов поставки, даних щодо відправника, отримувача, реквізитів договору (інвойсу), коносаменту, що документально підтверджують факт експорту товарів декларантом не подано до митного оформлення.

На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані прайс б/н від 17.12.2025, експертне дослідження № 105/26 від 19.02.2026, експортна декларація №452120251207842561 від 07.12.2.2025 і комерційна пропозиція продавця (підтверджується листом №54209/1 від 01.03.2026). Після надання основних та додаткових документів, Позивач просив прийняти визначену у митній декларації № 26UA500580002044U2 вартість товару, що підтверджується листом №54209/1 від 01.03.2026.

01.03.2026 Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів 500580/2026/000057/1, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

Позивач, 01.03.2026 року подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 26UA500580002254U1, в якій зазначено, що митна вартість товарів № 1-7 (графи 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 43 до товару № 1-7), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графи 43 до товару № 1-7), визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами: (020): 239 873.51 грн. (028): 615 155.65 грн. Отже, різниця платежів за видами: 020; 028 - складає: 239 873.51 + 615 155.65 = 855 029,16 грн.

Позивач вважає прийняті рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі їх перелік).

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У цій справі при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника, враховуючи витрати на перевезення, за умовами поставки CFR.

Висновки суду щодо прийнятого рішення відповідача є наступними.

1. Щодо відсутності у специфікації № 54209, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, інформації щодо виробника, торговельної марки, детального опису, якості товарів та артикулів, а також:

- наведення у специфікації переліку товарів виключно українською мовою;

- у комерційному рахунку №07/12/2025 від 18.12.2025 відсутнє посилання на специфікацію №54209 від 18.12.2025;

- заявлені у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 25.02.2026 №26UA500580002044U2 відомості про виробника товару CHONGQING ZHANXIONG MACHINE MANUFACTURE CO.,LTD (Китай) не підтверджується основними товаросупровідними документами та фотографіями, здійсненими під час митного огляду товару, що ставить під сумнів заявлення таких відомостей, позивач зазначив наступне.

Специфікація та інвойс містять ідентифікаційні ознаки товару, його кількісні показники і вартість, що дозволяє здійснити розрахунок митної вартості. Питання мови документа є питанням дотримання внутрішніх договірних умов між сторонами контракту та не впливає на числові значення складових митної вартості. Відсутність у комерційному рахунку № 07/12/2025 від 18.12.2025 року посилання на специфікацію № 54209 від 18.12.2025 року не впливає на дійсність операції, оскільки інвойс і специфікація пов`язані між собою датою їх складання, датою і номером договору, контрагентами та номенклатурою товару на відповідну грошову суму. Посилання митного органу на те, що відомості про виробника не підтверджуються товаросупровідними документами або фотографіями під час огляду, не є належною і достатньою підставою для невизнання митної вартості за методом ціни договору.

Суд погоджується з позицією позивача і зазначає, що відсутність у специфікації № 54209 окремих відомостей про виробника, торговельну марку, артикули чи розширений опис товару не свідчить про порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ та не впливає на можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору. Відповідно до зазначеної норми декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Ключовим є підтвердження числових значень складових митної вартості - ціни, кількості, ваги, умов поставки та інших фінансових показників.

Невідповідність мови специфікації умовам пункту 13.7 угоди, а саме виключно українською мовою не може бути підставою для невизнання митної вартості або для відмови у застосуванні методу ціни договору. Питання мови документа є питанням дотримання внутрішніх договірних умов між сторонами контракту та не впливає на числові значення складових митної вартості. Митний кодекс України не містить вимоги щодо обов`язковості складання специфікації певною мовою для цілей підтвердження митної вартості, якщо її зміст дозволяє ідентифікувати товар, кількість та вартість.

Суд зазначає, що надання специфікації українською мовою не створює жодних перешкод для здійснення митного контролю, оскільки саме українська є державною мовою і мовою митного оформлення, а тому є незрозумілими такі вимоги митного органу як для суду, так і позивача, як і вплив зазначених обставин на визначення митної вартості товару.

Щодо відсутності у комерційному рахунку № 07/12/2025 від 18.12.2025 року посилання на специфікацію № 54209 від 18.12.2025 року, суд зазначає, що законодавство не містить вимоги щодо обов`язкового текстового посилання інвойсу на конкретну специфікацію як умови визнання митної вартості.

Щодо відомостей про заявленого виробника та торговельної марки, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ обов`язковими документами для підтвердження митної вартості являються контракт, інвойс, транспортні документи та інші документи, що містять числові значення складових митної вартості.

Закон не встановлює обов`язку зазначення виробника або торговельної марки саме у контракті чи інвойсі як передумови застосування методу визначення вартості за ціною договору. Визначальним є підтвердження ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та її числових складових.

Суд вважає, що митним органом не доведено, що зазначення конкретного виробника впливає на числове значення заявленої митної вартості або що фактична ціна товару є іншою, ніж задекларована. Факт відсутності виробника у тексті контракту чи інвойсу, не свідчить про недостовірність ціни. Фотографії товару під час огляду не можуть однозначно підтверджувати або спростовувати виробника без проведення спеціального товарознавчого чи технічного дослідження. Відсутність маркування на упаковці або продукції не означає автоматично, що заявлений виробник є іншим. Митний орган не встановив наявності іншого виробника або іншої торговельної марки, які б обумовлювали інший рівень ціни, а лише констатував факт.

2. Щодо транспортування товару та підозри митного органу про наявність додаткових домовленостей, посередницьких операцій, комплекту транспортних договорів та інших учасників в ланцюгу поставки, які не заявлені до митного оформлення, позивач зазначив, що митне законодавство України не містить вимоги щодо обов`язкового збігу дати відвантаження товару з датою укладення договору купівлі-продажу або виставлення інвойсу. У міжнародній торговельній практиці є звичайною ситуація, коли товар виробляється, відвантажується або резервується постачальником раніше, ніж остаточно оформлюється комерційна документація або визначається кінцевий покупець. Факт того, що товар був завантажений на судно 07.12.2025 у порту CHONGQING, сам по собі не свідчить про відсутність чи недійсність комерційної операції з ТОВ «ДАНН.». Коносамент оформлюється лінійним агентом перевізника або експедитором, який може знаходитися у будь-якому іншому портовому або адміністративному центрі. Місце видачі коносамента не зобов`язане співпадати з портом фактичного завантаження товару, що прямо випливає з міжнародної транспортної практики морських перевезень. Маршрут перевезення CHONGQING (Китай) Constanta (Румунія) та зазначення фрахту, передплаченого до порту Constanta, не свідчить про наявність незадекларованих посередників або додаткових договорів.

Суд вважає, що обґрунтування позивача щодо протиправності висновків митного органу є достатніми та такими, що відповідають вимогам законодавства. Наведені митним органом припущення щодо можливих додаткових домовленостей, посередницьких операцій або наявності інших учасників у ланцюгу постачання не підтверджені жодними належними доказами та мають характер припущень. При цьому, такі обставини не впливають на визначення ціни товару за зовнішньоекономічним договором і, відповідно, не можуть бути підставою для висновку про недостовірність заявленої митної вартості або для відмови у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору. Надані декларантом контракт, специфікація, інвойс, пакувальний лист та транспортні документи містять необхідні дані для підтвердження ціни операції та ідентифікації товару. Маршрут перевезення CHONGQING (Китай) Constanta (Румунія) та зазначення фрахту, передплаченого до порту Constanta, не свідчить про наявність незадекларованих посередників або додаткових договорів.

3) Щодо умов поставки, позивач зазначив, що використання порту Constanta (Румунія) як транзитного вузла не змінює поіменованого місця поставки та не свідчить про порушення умов DPU, якщо кінцевим пунктом доставки є Чернівці. Зазначення у коносаменті портів CHONGQING (Китай) Constanta (Румунія) відображає морський етап перевезення і не визначає остаточне місце виконання зобов`язань за контрактом. Подальше перевантаження контейнера на автомобільний транспорт та доставка до України є логічним продовженням мультимодального перевезення і не свідчить про зміну умов поставки або появу нових сторін договору купівлі-продажу. Запис щодо передплаченого або сплаченого в порту призначення фрахту не свідчить про невключення відповідних витрат до митної вартості. Умови розрахунків між перевізником та сторонами перевезення не тотожні умовам формування договірної ціни товару. Згідно з п. 4 специфікації № 54209 від 18.12.2025, оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше ніж через 45 днів після отримання товару. Така умова оплати є типовою для міжнародної комерційної практики та передбачає відстрочення платежу, що не впливає на визначення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору.

Суд зазначає, що наявність навантажувально-розвантажувальних або портових витрат не доводить їх не включення до митної вартості, а є припущенням митного органу. Митним органом не встановлено конкретних платежів або документально підтверджених сум, які не були враховані у заявленій митній вартості.

Маршрут перевезення через порт Constanta (Румунія) та перевантаження контейнера не свідчать про порушення умов DPU, не доводять заниження митної вартості та не є належною підставою для відмови у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору відповідно до ст.58 МКУ. Умови розрахунків між перевізником та сторонами перевезення не тотожні умовам формування договірної ціни товару.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості додаються лише ті витрати, які фактично не включені до ціни, що сплачена або підлягає сплаті. Митним органом не встановлено конкретної суми фрахту, не доведено факту його окремої сплати покупцем та не підтверджено, що такі витрати не враховані у заявленій договірній ціні.

На момент митного оформлення, відсутність банківських платіжних документів не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості, оскільки обов`язок їх подання виникає лише у випадку, якщо рахунок уже сплачено.

Такий підхід прямо випливає із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, яка передбачає подання банківських платіжних документів саме у разі сплати рахунку. У даному випадку умови договору передбачають оплату після отримання товару, у зв`язку з чим на момент митного оформлення платіж ще не був здійснений. Відповідно, відсутність банківських платіжних документів є об`єктивною та обумовлена умовами комерційного договору, а не недостовірністю заявлених відомостей.

Крім того, відсутність у прайс-листі від 17.12.2025 б/н відомостей про виробника, торговельну марку, якісні характеристики чи артикули не впливає на можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору, оскільки прайс-лист не є обов`язковим документом згідно ч.2 ст. 53 МКУ. Прайс має допоміжний характер і не визначає фактичну ціну операції. Митна вартість підтверджується контрактом та інвойсом, що містять числові значення вартості товару. Митним органом не доведено, що відсутність зазначених реквізитів у прайс-листі призвела до викривлення або заниження заявленої митної вартості.

Комерційна пропозиція не належить до обов`язкового переліку документів, передбачених ч.2 ст.53 МКУ, та має допоміжний інформаційний характер.

Експертний висновок у відповідних випадках зазвичай подається як додатковий доказ обґрунтованості заявленої ціни та орієнтир рівня ринку, але митна вартість за першим методом визначається не ринковими цінами з інтернету, а саме ціною конкретної угоди між сторонами.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ, експортна декларація є додатковим, а не обов`язковим документом, тому формальні зауваження до неї не можуть бути самостійною підставою для відмови у застосуванні 1-го методу.

Відповідачем необґрунтовано відмовлено Позивачу у митному оформленні ввезеного на митну територію України товару за заявленою ним у митній декларації ІМ 40 ДЕ 26UA500580002044U2 митною вартістю, і відповідно винесені оспорювані Позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картка про відмову у митному оформленні (випуску) товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Наведені у рішеннях митного органу застереження, не є такими, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів за основним методом, оскільки використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і є достовірні, тобто наявні всі складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. А тому не можуть застосовуватись другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані разом з митними деклараціями документи у своїй сукупності є достатніми для перевірки митної вартості визначеної відповідно до ціни контракту.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ТОВ ДАНН. задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №500580/2026/000057/1 від 01.03.2026 та картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2026/000070 від 01.03.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) на користь ТОВ ДАНН. (ЄДРПОУ40929000, 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 11) судовий збір у сумі 10 260,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.