Рішення № 138660835, 31.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/597/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

31 липня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/597/26, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГІЛЬДЕНДОРФ ЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 року було задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГІЛЬДЕНДОРФ ЕНЕРДЖИ».

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №67801/15-32-07-01-19 від 19.12.2025 року в частині донарахування податку на прибуток на суму 2 816 154,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 281 615,40 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №67804/15-32-07-01-19 від 19.12.2025 року.

13.07.2026 року від представника позивача адвоката Федоренко Т.Ф. (вх.№78933/26) до суду надійшло клопотання про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/597/26 про стягнення на користь підприємства сплаченого підприємством судового збору в сумі 33 280,00 грн. за подання адміністративного позову до суду.

В цей же день 13.07.2026 року від представника позивача адвоката Федоренко Т.Ф. надійшло клопотання, в якому вона просить суд стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІЛЬДЕНДОРФ ЕНЕРДЖИ» витрати на професійну правничу допомогу на суму 1 188 326,40 грн.

16.07.2026 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги до 3 328,00 грн.

21.07.2026 року від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що не погоджується з доводами податкового органу, наведених у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 ст. 252 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст поданих сторонами клопотань, відповідні норми права та судову практику з цього питання, суд робить висновок, що клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом було позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 33 280,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №12 від 06.01.2026 року.

Враховуючи факт задоволення адміністративного позову підприємства, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 33 280,00 грн. з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.ч.1-4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, Порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 року по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «Гвоздій та Оберкович» (вул. Інститутська, будинок 19-Б, офіс 29, м. Київ, Україна, 01021) та товариством з обмеженою відповідальністю «ГІЛЬДЕНДОРФ ЕНЕРДЖИ» (як клієнтом) (далі сторони) було укладено Договір про надання правової допомоги №11/2/04-22 від 16.04.2022 року (далі Договір), за п.1.1 якого в порядку та на умовах, погоджених сторонами у цьому Договорі, клієнт доручає, а адвокатське об?єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу (далі - «послуги») клієнту, обсяг якої визначається у Додатках/Додаткових угодах до цього Договору, або іншим чином письмово погоджується сторонами, а клієнт зобов`язується оплатити гонорар за надані послуги та компенсувати усі фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

За п.5.1 та п.5.2 Договору за надання послуг згідно з цим Договором клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар (надалі - «гонорар»).

Розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксований розмір, погодинна оплата тощо) та порядок проведення розрахунків за надання послуг клієнту згідно з цим Договором, визначається у Додатках/Додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

Згідно п.1 Додатку №11 від 02.12.2025 року до Договору про надання правової допомоги №11/2/04-22 від 16.04.2022 року вбачається, що адвокатське об?єднання зобов`язується надати клієнту правничу допомогу при судовому оскарженні клієнтом податкових повідомлень-рішень, що будуть винесені на підставі акту про результати документальної планової виїзної податкової перевірки клієнта №61772/15-32-07-01-14 від 19.11.2025 року (надалі - «акт перевірки») у адміністративному суді першої інстанції (надалі «послуги»). Такі послуги охоплюватимуть, зокрема, наступне:

- юридичний аналіз документів, пов`язаних з проведенням планової податкової перевірки клієнта (зокрема, але не виключно, наказу про проведення перевірки, направлень на проведення перевірки, Акту перевірки, висновку про результати розгляду заперечення на акт перевірки, податкових повідомлень-рішень тощо), первинної та іншої документації клієнта, актуальної судової практики, правових позицій Верховного Суду, позицій податкових органів, практики ЄСПЛ - з метою формування правової позиції щодо оскарження податкових повідомлень-рішень;

- складання та подання до адміністративного суду першої інстанції позовної заяви, додаткових пояснень та інших процесуальних документів у справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень (за необхідності);

- отримання інформації в адміністративному суді першої інстанції про призначення до розгляду справи щодо оскарження податкових повідомлень-рішень та іншої інформації (за необхідності);

- участь у судових засіданнях у справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень;

- аналіз процесуальних та інших документів, поданих податковим органом в межах справи щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, надання додаткових пояснень та документів у справі (за необхідності);

- інша необхідна правнича допомога для оскарження податкових повідомлень-рішень у адміністративному суді першої інстанції.

Згідно п.1.1 Додатку №11 від 02.12.2025 року до Договору про надання правової допомоги №11/2/04-22 від 16.04.2022 року сторони погодили, що фіксований гонорар за послуги згідно п.1 цього Додатку складає еквівалент 20 000,00 Євро в гривні, що визначається згідно з офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день виставлення Рахунку адвокатським об`єднанням. До початку надання послуг адвокатським об`єднанням згідно з п.1 цього Додатку клієнт зобов`язується оплатити 100% фіксованого гонорару за послуги на підставі рахунку адвокатського об`єднання.

Відповідно до п.4 Додатку №11 від 02.12.2025 року до Договору про надання правової допомоги №11/2/04-22 від 16.04.2022 року закріплено, що після закінчення надання послуг згідно з цим Додатком адвокатське об`єднання надає клієнту Акти надання послуг (надалі - «Акт») та детальний опис додаткових витрат, понесених у зв`язку з наданням послуг (надалі «Звіт про понесені витрати»), де зазначається: (а) дата понесення витрати; (b) ім`я адвоката (іншого спеціаліста), відповідального за понесення Витрати; (с) опис кожної витрати; (d) сума витрати.

На виконання вимог Договору про надання правової допомоги №11/2/04-22 від 16.04.2022 року та Додатку №11 було складено та надано до суду Акт надання послуг №1 від 09.07.2026 року, в якому детально зазначені надані правові послуги адвокатами Федоренко Т.Ф та Бубліченко В.В., а також Детальний опис наданих послуг №1 згідно з Додатком №11 від 02.12.2025 року, в якому деталізовано кількість витрачених годин кожного адвокату на кожну окрему правову послугу, надану в адміністративній справі №420/597/26.

Окрім того, у п.3 Акту надання послуг №1 від 09.07.2026 року зазначено, що загальна вартість наданих адвокатським об`єднанням послуг по Додатку №11 від 02.12.2025 року до Договору про надання правової допомоги №11/2/04-22 від 16.04.2022 року, з урахуванням подальшої участі адвоката (адвокатів) адвокатського об`єднання у судових засіданнях у справі №420/597/26 в Одеському окружному адміністративному суді у разі їх призначення, складає 1188326,40 грн., у тому числі ПДВ 20% у розмірі 198054,40 грн.

При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 року по справі №826/841/17.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд враховує обсяг та якість фактично підготовлених та наданих адвокатами Бубліченко Вікторією Вікторівною та Федоренко Тетяною Федорівною (які надавали підприємству правничу допомогу за Договором) до суду документів, що стосуються спірних правовідносин, а також те, що зазначені адвокати приймали участь у відкритих судових засіданнях у справі №420/597/26. Разом з тим суд зазначає, що зазначеними фахівцями участь в судових засіданнях приймалась в режимі відеоконференції, що не вимагало вибуття адвокатів у відрядженням до міста Одеса для участі у судових засідання в цій адміністративній справі. Суд також враховує посилання представника позивача у клопотанні на високий рейтинг Адвокатського об`єднання, до складу якого входять зазначені адвокати та фаховий рівень адвокатів.

Суд, враховуючи принцип свободи договору, не ставить під сумнів той факт, що сторони договору про надання правової допомоги погодили саме такий розмір гонорару, який заявлено товариством до стягнення з відповідача, однак суд не погоджується з його розміром в межах розгляду питання щодо розподілу суми цього гонорару, як судових витрат у справі, що підлягають стягненню з відповідача, як органу державної влади.

З урахуванням наведеного, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатами та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи не лише те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність.

Аналогічний правова позиція з цього питання була висловлена П`ятим апеляційним адміністративним судом у постановах від 16.09.2025 по справі №420/34151/24, та від 09.07.2026 року у справі №420/31235/24.

Керуючись вище наведеним принципом співмірності цих витрат та враховуючи висновок суду у цій справі щодо підстав для задоволення позову (скасування двох спірних податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС), суд погоджується із доводами відповідача про те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір таких витрат є завищеним.

Підсумовуючи вищевикладене та керуючись критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та їх співмірності зі складністю справи; часом, витраченим адвокатами; обсягом наданих послуг та ціною позову, суд вважає, що справедливим і обґрунтованим у спірному випадку відшкодуванням, пов`язаним із професійною правничою допомогою, є розмір цих витрат в межах суми 15 000,00 грн.

В іншій частині клопотання представника позивача про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області судових витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись приписами ст.ст. 5, 6-11, 72, 73, 77, 132, 134, 139, 143, 241, 243, 248, 252, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву представника позивача задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГІЛЬДЕНДОРФ ЕНЕРДЖИ» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 33 280,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГІЛЬДЕНДОРФ ЕНЕРДЖИ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.