Рішення № 138660355, 29.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 рокусправа № 380/6476/26місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша подільська енергетична компанія» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

I. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша подільська енергетична компанія» код ЄДРПОУ 43291498, адреса: 79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Гладишевського Євгена, буд. 13 до Державної податкової служби України код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, пл.Львівська, 8 у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №18-р/лєр від 20 січня 2026 року, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша подільська енергетична компанія» у включенні суб`єкта господарювання до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр);

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти рішення про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша подільська енергетична компанія» до Електронного реєстру з 14 січня 2026 року (дати подачі заяви №65/АП від 14.01.2026).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 14.01.2026 про включення до Електронного реєстру, до якої долучив усі документи, подання яких передбачено частиною 10 статті 40 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 №3817-IX, зокрема договір оренди від 01.04.2025 №О/0104/2, технологічний регламент, зміну до нього та технологічні інструкції (рецептури), рецептуру оксигенату органічних рідин марки Д, рецептури розчинника універсального «ОКСОР» видів І, ІІ та ІІІ. Незважаючи на це, оскаржуваним рішенням №18-р/лєр від 20.01.2026 відповідач відмовив у включенні позивача до Електронного реєстру, послався на нібито недолучення рецептур та на те, що у заяві зазначено вид спирту «біоетанол». Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки чинне законодавство не пов`язує право на включення до Електронного реєстру з конкретним різновидом спирту етилового (денатурований чи біоетанол), а перелік підстав для відмови у включенні до Електронного реєстру, визначений частиною 4 статті 40 згаданого Закону, є вичерпним і не передбачає такої підстави, як вид спирту, зазначений заявником, чи невідповідність продукції переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №722.

28.04.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до підпункту «д» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України нульова ставка акцизного податку застосовується до спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №722, а тому, на переконання відповідача, продукція технічного і хімічного призначення виробляється виключно із спирту етилового денатурованого. Оскільки, позивач у заяві зазначив вид спирту «біоетанол», а не «спирт етиловий денатурований», та, на думку відповідача, не долучив рецептури виготовлення продукції з використанням спирту етилового денатурованого, оскаржуване рішення є правомірним. Відповідач також зазначив, що біоетанол є окремим видом товару, що належить до категорії паливних ресурсів, а не підвидом спирту етилового, а тому ототожнення цих понять позивачем є хибним.

II. Рух справи

Ухвалою від 13.04.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 22.06.2026 суд витребував додаткові докази.

01.07.2026 на виконання вказаної ухвали Державна податкова служба України долучила до матеріалів справи належним чином засвідчені копії рішення №18-р/лєр від 20.01.2026, технологічний регламент ТР 43291498.003:2022, заяву про включення до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини від 14.01.2026 (форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2025 № 637), заяву про включення до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини від 14.01.2026 (форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 249).

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

III. Фактичні обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша подільська енергетична компанія» є платником акцизного податку з 16.07.2021 та здійснює виробництво біоетанолу на підставі ліцензії, виданої ДПС України 15.06.2021 №990116202100001.

На основі біоетанолу, з додаванням компонентів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №722 «Про затвердження переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, переліку денатуруючих добавок для денатурації спирту етилового, призначеного для використання на митній території України, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (надалі за текстом - Постанова №722), позивач здійснював денатурацію біоетанолу для подальшого виготовлення нафтохімічної продукції.

15.06.2021 позивача внесено до Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

25.10.2021 позивача включено до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

Розпорядженням ДПС від 23.07.2024 №11-р "Про виключення з реєстру" позивача виключено з Електронного реєстру суб`єктів господарювання (в тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані представництва) та використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини. Окрім того, розпорядженням Державної податкової служби України від 07.08.2024 №392-р/л анульована ліцензію на виробництво біоетанолу у зв`язку з відключенням, припиненням функціонування або не встановленням на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №560/11687/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025, позов ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано розпорядження ДПС України від 07.08.2024 №392-р/л про анулювання ліцензії, водночас визнано правомірним розпорядження ДПС України від 23.07.2024 №11-р про виключення позивача з Електронного реєстру з підстав відсутності у кожному місці отримання та відпуску у виробництво спирту етилового, у тому числі біоетанолу, засобів обліку, які відповідають вимогам законодавства.

14.01.2026 ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» звернулося до ДПС України із заявою про включення до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2025 № 637), як вбачається із п. 7 даної заяви позивачем додано: договір оренди від 01.04.2025 №О/0104/2, технологічний регламент ТР 43291498.003:2022; зміну №1 до технологічного регламенту; рецептуру оксигенату органічних рідин марки Д; рецептуру розчинника універсального «ОКСОР» вид І; рецептуру розчинника універсального «ОКСОР» вид ІІ; рецептуру розчинника універсального «ОКСОР» вид ІІІ; експертні висновки, крім цього, позивачем подано й заяву про включення до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 249), що містить розділ 9 «Пакет документів, визначений законодавством, додається» та у якій в підпункті 8.2.1 пункту 8 зазначено вид спирту - «біоетанол».

Рішенням ДПС України №18-р/лєр від 20.01.2026 позивачу відмовлено у включенні до Електронного реєстру з мотивів недолучення до заяви рецептур виготовлення продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовують спирт етиловий денатурований, та зазначення у заяві на включення до Реєстру зазначено «Виду спирту» - «біоетанол».

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина дев`ята статті 40 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 №3817-IX (надалі за текстом - Закон №3817) визначає перелік відомостей, що зазначаються у заяві про включення до Електронного реєстру: відомості про суб`єкта господарювання; вид/види діяльності (виробництво продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини); адреса/адреси місць провадження діяльності; код адміністративно-територіальної одиниці; назва, номер і дата документа, що засвідчує право власності або користування об`єктом нерухомого майна; перелік технологічного обладнання.

Відповідно до частини десятої статті 40 Закону №3817 визначено вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про включення до Електронного реєстру: 1) копія документа, що засвідчує право власності або право користування об`єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщенням (його частиною), що використовується суб`єктом господарювання для виробництва відповідної продукції з використанням спирту етилового; 2) копії технологічних інструкцій (рецептур) на всю номенклатуру товарів (продукції), що виробляється з використанням спирту етилового (із зазначенням норм витрат на одиницю продукції).

Як вбачається із оскаржуваного рішення, відзиву на позовну заяву та поданих на виконання ухвали суду від 22.06.2026 про витребування доказів документів відповідач не підтвердив отримання технологічних інструкцій (рецептур) на всю номенклатуру товарів (продукції), що виробляється з використанням спирту етилового (із зазначенням норм витрат на одиницю продукції).

Оцінюючи доводи відповідача щодо недолучення до заяви технологічних інструкцій (рецептур) на всю номенклатуру товарів (продукції), що виробляється з використанням спирту етилового (із зазначенням норм витрат на одиницю продукції), суд зазначає таке.

Суд встановив, що заява про включення до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 249) містить розділ 9 «Пакет документів, визначений законодавством, додається», крім цього, пункт 7 заяви про включення до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини від 14.01.2026 (форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2025 № 637) містить інформацію про долучення до заяви договору оренди від 01.04.2025 №О/0104/2, технологічного регламенту ТР 43291498.003:2022; зміну №1 до технологічного регламенту; рецептури оксигенату органічних рідин марки Д; рецептури розчинника універсального «ОКСОР» вид І; рецептури розчинника універсального «ОКСОР» вид ІІ; рецептури розчинника універсального «ОКСОР» вид ІІІ; експертних висновків та договору оренди від 01.04.2025 №О/0104/2.

Оцінюючи надані відповідачем на виконання ухвали від 22.06.2026 матеріали, суд встановив відсутність у них як рецептур, так і договору оренди приміщення. Разом з тим, суд наголошує, що оскаржуване рішення №18-р/лєр від 20.01.2026 не обґрунтовувалося підставою, передбаченою пунктом 1 частини десятої статті 40 Закону №3817 - відсутністю копій документа, що засвідчує право власності або право користування об`єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщенням (його частиною), що використовується суб`єктом господарювання для виробництва відповідної продукції з використанням спирту етилового.

Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 затверджені Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності. Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Відповідно до Правил, приймання, первинне опрацювання документів та їх попередній розгляд здійснюється таким чином.

Усі документи, що надходять до установи, приймаються централізовано в службі діловодства (експедиції) (пункт 2 глави 2 розділу IIІ Правил).

Факт надходження документа до установи обов`язково фіксується шляхом проставлення на вхідних документах відмітки про його надходження до установи (пункт 5 глави 2 розділу IIІ Правил).

У разі виявлення відсутності додатків, зазначених у документі, або окремих аркушів, а також помилок в оформленні документа, що унеможливлює його виконання (відсутність підпису, відбитка печатки, грифа затвердження тощо), документ не реєструється і відправникові надсилається письмовий запит або йому повідомляється про це телефоном. При цьому на документі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати запиту (розмови телефоном), посади та прізвища особи, якій зроблено запит, підпису, розшифрування підпису особи, яка здійснила запит. У разі відсутності або нецілісності вкладень, пошкодження конверта, упакування, що призвело до неможливості прочитання тексту документа, складається акт у двох примірниках. Один примірник акта надсилається відправникові, інший - зберігається у службі діловодства (пункт 7 глави 2 розділу IIІ Правил).

Відповідно пункту 2.3.2.1 розділу 2.3.2 Приймання та первинне опрацювання документів, що надходять до ДФС частини ІІ Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України, затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 06.06.2018 № 365, доставка документів до ДФС здійснюється через СЕВ, а також може здійснюватися з використанням засобів поштового зв`язку, кур`єрською та фельд`єгерською службами і особисто через поштову скриньку або отримується уповноваженим працівником ДФС.

Пунктом 2.3.2.4 розділу 2.3.2. Приймання та первинне опрацювання документів, що надходять до ДФС частини ІІ Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України, затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 06.06.2018 № 365, визначено, що у разі відсутності додатків, зазначених у документі, або окремих аркушів, а також наявності помилок в оформленні документа, що унеможливлює його виконання (відсутність підпису, відбитка печатки, грифа затвердження тощо), документ не реєструється і відправникові надсилається письмовий запит або йому повідомляється про це телефоном. При цьому на документі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати запиту (розмови телефоном), посади та прізвища особи, якій зроблено запит, підпису, ініціалу імені та прізвища особи, що здійснила запит.

Таким чином, обов`язок перевірки комплектності документів покладається на службу діловодства установи в момент їх приймання.

Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1000/5 та п. 2.3.2.4 Інструкції № 365, виявлення факту відсутності додатків є безумовною підставою для відмови у реєстрації документа та направлення запиту відправнику.

Вказані обставини та факт реєстрації заяви позивача та її подальший розгляд по суті без висунення вимог у порядку, встановленому зазначеними нормативно-правовими актами, підтверджує належне приймання всього пакету документів. З огляду на це, посилання відповідача на недолучення рецептур виготовлення продукції є неузгодженими з його власними діями під час реєстрації заяви та, у свою чергу, свідчить про безпідставність доводів відповідача про недолучення до заяви про включення до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини від 14.01.2026 технологічних інструкцій (рецептур) на всю номенклатуру товарів (продукції), що виробляється з використанням спирту етилового (із зазначенням норм витрат на одиницю продукції).

Суд також зазначає, що в пункті 1 наявних у справі рецептур оксигенату органічних рідин марки Д та розчинників універсальних «ОКСОР» видів І, ІІ, ІІІ безпосередньо зазначено - «біоетанол (спирт етиловий зневоднений денатурований)», з огляду на це, посилання відповідача на недолучення до заяви рецептур виготовлення продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовують спирт етиловий денатурований відхиляються судом як необґрунтовані.

Щодо зазначення позивачем у підпункті 8.2.1 пункту 8 заяви виду спирту «біоетанол» як підстави для відмови у включенні до Електронного реєстру, суд зазначає таке.

Пунктом 14.1.237 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що спирт етиловий - це всі види спирту етилового, у тому числі ректифікований, біоетанол, інші види спирту етилового, що зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Стаття 1 Закону України «Про альтернативні види палива» біоетанол визначає як спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або спирту етилового-сирцю, отриманого з біомаси, що використовується як біопаливо або біокомпонент.

Аналогічний підхід відображений у ДСТУ 7166:2025 «Біоетанол. Технічні умови» та ДСТУ 5043:2008 «Спирт етиловий та спиртовмісні рідини», згідно з якими біоетанол є спиртом етиловим, що вирізняється виключно походженням сировини (біомаси), використаної для його виробництва, а не своїми фізико-хімічними властивостями чи молекулярним складом.

Із системного аналізу зазначених норм права, суд висновує, що поняття «спирт етиловий» є родовим по відношенню до поняття «біоетанол», яке є його різновидом, виокремленим за критерієм сировинного походження. Отже, зазначення позивачем у заяві виду спирту «біоетанол» не суперечить вимогам Закону №3817, оскільки біоетанол охоплюється поняттям «спирт етиловий», використання якого є предметом регулювання статті 40 Закону №3817 та підставою для включення суб`єкта господарювання до Електронного реєстру.

Доводи відповідача про те, що, виходячи зі змісту підпункту «д» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, продукція хімічного і технічного призначення може вироблятися виключно із спирту етилового денатурованого, суд відхиляє з огляду на таке.

Підпункт «д» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України встановлює ставку акцизного податку у розмірі 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Постановою №722. Зазначена норма є нормою податкового (матеріального) права, що визначає виключно ставку акцизного податку для одного з різновидів операцій із спиртом етиловим, та не визначає переліку підстав для включення суб`єкта господарювання до Електронного реєстру і не встановлює заборони на виробництво продукції хімічного і технічного призначення з використанням інших видів спирту етилового, в тому числі біоетанолу, з подальшою його денатурацією безпосередньо на виробництві суб`єкта господарювання.

Системне тлумачення підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України свідчить про те, що законодавець розрізняє декілька самостійних підстав застосування нульової ставки акцизного податку, зокрема: підпункт «г» - щодо біоетанолу, що використовується для виробництва бензинів моторних сумішевих, ЕТБЕ та інших добавок на основі біоетанолу; підпункт «ґ» - щодо біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива; підпункт «д» - щодо спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення за переліком Постанови №722. Наявність окремих підпунктів для різних видів спирту етилового та різних напрямів його використання не означає, що виробництво продукції хімічного і технічного призначення є можливим виключно з підстав підпункту «д» та виключно із спирту, первісно поданого на облік як «денатурований», а не як «біоетанол», який після проходження процесу денатурації безпосередньо у виробництві набуває статусу денатурованого спирту етилового для цілей застосування зазначеної податкової пільги.

Окремо суд зазначає, що частина четверта статті 40 Закону №3817 встановлює вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у включенні суб`єкта господарювання до Електронного реєстру, а саме: 1) відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про заявника або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення; 2)відсутність відомостей про державну реєстрацію постійного представництва іноземного суб`єкта господарської діяльності та/або про взяття його на облік у контролюючому органі; 3) подання заяви не за встановленою формою або з порушенням порядку її подання; 4)неподання разом із заявою документів, подання яких передбачено цією статтею; 5)невідповідність заявника хоча б одній з умов, визначених частиною 11 згаданої статті; 6)наявність інформації про здійснення контролю над заявником резидентами держави-агресора; 7) наявність рішення суду щодо заборони заявнику провадити окремі види господарської діяльності або рішення РНБО про застосування санкцій.

Жодна з наведених підстав не передбачає права відповідача відмовити у включенні до Електронного реєстру з мотивів зазначення заявником у заяві конкретного виду спирту етилового (зокрема, біоетанолу) чи з мотивів невідповідності продукції, що виробляється, переліку, затвердженому Постановою №722, у системному зв`язку з підпунктом «д» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, який регулює виключно питання ставки акцизного податку, а не умови включення до Електронного реєстру.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважений обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, не довів суду належними та допустимими доказами наявності, визначених частиною четвертою статті 40 Закону №3817 підстав для відмови позивачу у включенні до Електронного реєстру, у зв`язку з чим суд висновує, що оскаржене рішення Державної податкової служби України №18-р/лєр від 20 січня 2026 року прийняте необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, всупереч вимогам частини четвертої статті 40 Закону №3817, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права у вигляді зобов`язання відповідача прийняти рішення про включення позивача до Електронного реєстру з 14.01.2026, суд зазначає таке.

Частина четверта статті 245 КАС України визначає, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої згаданої статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі № 420/7110/19 зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України прийняти рішення про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша подільська енергетична компанія» до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, з дати подання заяви - 14.01.2026.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 5324,80грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша подільська енергетична компанія» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №18-р/лєр від 20.01.2026 про відмову у включенні суб`єкта господарювання до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти рішення про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша подільська енергетична компанія» до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, з 14.01.2026 (дата подачі заяви №65/АП від 14.01.2026).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша подільська енергетична компанія» код ЄДРПОУ 43291498, адреса: 79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Гладишевського Євгена, буд. 13 судові витрати у розмірі 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович