Рішення № 138660262, 30.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7085/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

в с т а н о в и в :

на розгляді суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «Р» №2123/13-01-24-08 від 05.02.2026;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «Р» №5126/13-01-24-08 від 05.02.2026;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «ПС» №5131/13-01-24-08 від 05.02.2026;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 20.04.2026 форми «Ф» № 0014492-1310-1301 про сплату податкового боргу у сумі 43 650,40 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що між ОСОБА_1 та її рідною сестрою ОСОБА_2 06.09.2024 укладено договір дарування квартири, зареєстрований у реєстрі за №1699, який посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного округу Кобак О.В. З огляду на те, що позивач та її сестра є особами другого ступеня споріднення, то отриманий дохід оподатковується за нульовою ставкою. Відтак, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено податкові зобов`язання з податку на доходи, військового збору та штрафних санкцій, а також податкова вимога, прийнята відповідно до таких, підлягають скасуванню.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 20.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 07.05.2026 заяву представника відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено; продовжено Головному управлінню ДПС у Львівській області строк на подання відзиву на позовну заяву на п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що ГУ ДПС у Львівській області отримано відповідь від приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Кобак О.В. від 09.11.2024 про документальне підтвердження того, що фізична особа платник податків ОСОБА_1 отримала дохід за ознакою доходу « 114» у вигляді (дарунку)» в розмірі 533 051,32 грн у вигляді дарування квартири, яка і використовувалась в ході проведення перевірки. Таким чином, на підставі інформації, отриманої від державного нотаріуса, а також даних інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» та податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ, контролюючим органом було проведено документальну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 . При цьому наголошує, що станом на момент проведення перевірки Головне управління ДПС у Львівській області не володіло жодною іншою інформацією чи документами, зокрема додатковим уточнюючим додатком до форми 4ДФ, поданим нотаріусом, які б спростовували або змінювали відомості, отримані контролюючим органом. Відтак усі висновки перевірки були сформовані виключно на підставі офіційно отриманих документів та інформації, наявної у розпорядженні контролюючого органу на час здійснення контрольних заходів, що свідчить про дотримання відповідачем вимог чинного законодавства, принципів законності та належного здійснення податкового контролю.

Ухвалою суду від 15.06.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

06.09.2024 між ОСОБА_2 (дарувальниця) та ОСОБА_1 (обдаровувана) було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 .

Договір посвідчено приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Кобак О.В. та зареєстровано в реєстрі за №1966.

Згідно з п. 4 договору сторони оцінюють дарунок у 533 051,00 грн.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення:

- абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України та донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2024 рік на загальну суму 26 652,55 грн;

- п. 49.18.4 п. 48.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України в частині неподання декларації майнового стану і доходів за 2024 рік;

- пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.5, пп. 1.6, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Закону України від 28.12.2024 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», результаті чого донараховано військового збору за 2024 рік на загальну суму 7995,77 грн.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 05.02.2026 №2123/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, на суму 33 315,69 грн, що включає 26 652,55 грн за податковим зобов`язанням, 6663,14 грн за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 05.02.2026 №5126/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами, на суму 9994, 71 грн, що включає 7995,77 грн за податковим зобов`язанням, 1998,94 грн за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 05.02.2026 №5131/13-01-24-08, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

Головне управління ДПС у Львівській області 20.04.2026 винесло податкову вимогу №0014492-1310-1301 про наявність у ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 43 650,40 грн.

Вважаючи наведенні податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу протиправними, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями пп. «е» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: е) спадщини, подарунків, виграшів, призів.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

За правилами пп. 162.1.1 п. 162.1 ст.162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.1 п. 164.1 ст.164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

За правилами пп.168.2.1 п. 168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів

Стаття 174 ПК України визначає правила оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав.

Відповідно до п. 174.1 ст.174 ПК України об`єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на: а) об`єкт нерухомості; б) об`єкт рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна; в) об`єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об`єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права; г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця - учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення; ґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Згідно з пп. а) пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються об`єкти спадщини, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПК України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов`язані сплатити податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об`єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини.

Як передбачено п. 174.4 ст. 174 ПК України державний нотаріус (державна нотаріальна контора) за місцем розташування державної нотаріальної контори та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця, а приватний нотаріус за місцем розташування робочого місця щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПК України об`єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або самозайнятою особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених цим розділом для оподаткування додаткового блага.

Відтак, з наведених норм висновується, що об`єкти нерухомості, подаровані платнику податку членами сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПК України членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Судом встановлено, що 06.09.2024 між ОСОБА_2 (дарувальниця) та ОСОБА_1 (обдаровувана) було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 .

Договір посвідчено приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Кобак О.В. та зареєстровано в реєстрі за №1966.

Згідно з п. 4 договору сторони оцінюють дарунок у 533 051,00 грн.

ОСОБА_2 (до одруження ОСОБА_3 ) та ОСОБА_1 (до одруження ОСОБА_3 ) є рідними сестрами, що підтверджується їх свідоцтвами про народження.

Таким чином, оскільки договір дарування від 06.09.2024 №1966 укладено між членами сім`ї другого ступеня споріднення, то дохід, отриманий позивачем за умовами такого договору (а саме квартира вартістю 533 051,00 грн) оподатковується за нульовою ставкою.

Відтак, у позивача не виникло зобов`язання щодо сплати податку на доходи та військового збору у зв`язку з отриманим доходом, відтак податкові повідомлення-рішення від 05.02.2026 №2123/13-01-24-08 та від 05.02.2026 №5126/13-01-24-08, якими позивачу визначено грошові зобов`язання, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно, у позивача також не виникло обов`язку щодо подання податкової декларації, що зумовлює висновок про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2026 №5131/13-01-24-08, яким контролюючим органом визначено санкцію за неподання річної податкової декларації.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що ГУ ДПС у Львівській області отримано відповідь від приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Кобак О.В. від 09.11.2024 про документальне підтвердження того, що фізична особа платник податків ОСОБА_1 отримала дохід за ознакою доходу « 114» у вигляді (дарунку)» в розмірі 533 051,32 грн у вигляді дарування квартири, яка і використовувалась в ході проведення перевірки.

У матеріалах справи міститься лист приватного нотаріусу Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області від 28.08.2024 №152/01-16, яким на запит Головного управління ДПС у Львівській області підтверджено, що у 2024 році ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 отримано дохід за ознакою 114 «Дохід, отриманий платником унаслідок прийняття ним у спадщину (як дарунок) від фізичної особи, що не є членом сім`ї першого ступеня споріднення відповідно до пп. 174.2.2 п. 174.2 та п. 174.6 ст. 174 Кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2. ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 164.1 ст. 164 Кодексу)» у розмірі 533 051,00 грн.

Відповідно до пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПК України об`єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об`єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у підпункті 174.2.1 цього пункту.

Пункт 167.2 ст. 167 ПК України закріплює, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Відповідна інформація подана приватним нотаріусом Кобак Оксаною Володимирівною шляхом подання 09.11.2024 відомостей про суми нарахованого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору щодо позивача:

- РНОКПП НОМЕР_1 ; дохід 533 051,00 грн; ознака доходу 114.

В подальшому 20.02.2026 приватним нотаріусом Кобак Оксаною Володимирівною подано уточнюючі відомості про суми нарахованого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору щодо позивача, у яких уточнено ознаку доходу 113, що відповідає доходу, отриманому платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від члена сім`ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до пп. "а" пп. 174.2.1 та п. 174.6 ПКУ.

Суд враховує, що уточнюючі відомості подано вже після проведення перевірки та винесення контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень. Однак, допущена податковим агентом неточність у звітності не може зумовити виникнення у фізичної особи обов`язку щодо сплати податків, від сплати яких вона звільнена в силу положень Податкового Кодексу України.

Також позивач оскаржує податкову вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 20.04.2026 форми «Ф» № 0014492-1310-1301 про сплату податкового боргу у сумі 43 650,40 грн.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з детальним розрахунком податкового боргу до податкової вимоги, у спірній податковій вимозі відображено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 05.02.2026 №2123/13-01-24-08 та від 05.02.2026 №5126/13-01-24-08.

З огляду на скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, податкова вимога від 20.04.2026 форми «Ф» № 0014492-1310-1301 також підлягає скасуванню.

Отже, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання цього позову сплачено судовий збір у розмірі 5 324,80 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

Оскільки ціна позову становить 87 300,80 грн, то сума судового збору за подання цього позову становить 1311,20 грн.

Саме таку суму судового збору належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у зв`язку з задоволенням заявлених позовних вимог.

Щодо надміру сплаченого судового збору, то суд роз`яснює, що Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Також позивач просить стягнути з відповідача 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України.

Так, за змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано документи (копії): договір про надання правничої допомоги №6/п від 12.03.2026, акт приймання-передачі, довідка про сплату коштів.

Поряд з цим, ч. ч. 5, 6 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (серед інших).

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на заявлене відповідачем клопотання, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 2500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «Р» №2123/13-01-24-08 від 05.02.2026.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «Р» №5126/13-01-24-08 від 05.02.2026.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «ПС» №5131/13-01-24-08 від 05.02.2026.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 20.04.2026 форми «Ф» № 0014492-1310-1301 про сплату податкового боргу у сумі 43 650,40 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1311 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок та 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090).

Суддя Сидор Н.Т.