Рішення № 138659665, 30.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року справа № 380/9905/26м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 12.05.2026 року №135050009554 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати ОСОБА_1 з 16.01.2026 року пенсію за віком з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2023, 2024, 2025 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що з 01.03.2022 року він перебував на обліку в кадрових та територіальних органах Пенсійного фонду України та отримував пенсію за вислугу років, яка була призначена на підставі норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII. Після досягнення загальновстановленого чинним законодавством пенсійного віку Позивач 16.01.2026 року звернувся до пенсійного органу із відповідною заявою, на підставі якої його було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. Проте при обчисленні розміру призначеної пенсії за віком територіальний орган Пенсійного фонду застосував за замовчуванням колишній показник середньої заробітної плати по Україні за 2019 2021 роки у розмірі 10846,37 грн, який раніше вже використовувався при первинному призначенні пенсії за вислугу років у 2022 році, здійснивши лише його подальшу нормативну індексацію за минулі роки.

Позивач, вважаючи такий розрахунок неправильним, 04.05.2026 року звернувся через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із офіційною заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2023-2025 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону № 1058-IV. Однак рішенням Відповідача від 12.05.2026 року № 135050009554 у задоволенні вказаної заяви Позивачу було відмовлено через нібито відсутність законних підстав для перегляду бази заробітку. Позивач вважає таке рішення Відповідача повністю протиправним, необґрунтованим та таким, що базується на помилковому, звуженому тлумаченні норм матеріального права, яке регулює пенсійне забезпечення. На переконання Позивача, призначення пенсії за віком після пенсії за вислугу років, укладеної за зовсім іншим законом (Законом № 1788-XII), є фактично первинним призначенням пенсії за віком за Законом № 1058-IV, а не звичайним технічним переведенням в розумінні частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, у зв`язку з чим застосуванню підлягає актуальний, значно вищий трирічний показник середньої заробітної плати за 2023 2025 роки. Позивач наголошує, що пасивна відмова у перерахунку порушує його конституційне право на належний, справедливий соціальний захист та майнові інтереси, гарантовані статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою від 19 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, Відповідач вказує, що його діяльність здійснюється за спеціально-дозвільним типом правового регулювання на засадах принципу «дозволено лише те, що прямо передбачено законом», що зобов`язує територіальні органи виконувати чинні підзаконні та законодавчі акти у суворій відповідності до їх текстового змісту. Відповідач наголошує, що будь-який перехід з одного виду пенсійного забезпечення на інший беззастережно регулюється частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV, відповідно до якої при переведенні застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Новий трирічний показник середньої заробітної плати, за твердженням Відповідача, застосовується виключно при первинному переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за умови наявності у особи не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення інвалідності, і закон не передбачає аналогічного виключення чи правила для осіб, які раніше отримували пенсію за вислугу років. Також Відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.10.2024 року у справі № 300/5450/23, згідно з якою особи, які вже отримували пенсійні виплати на підставі Закону № 1788-XII, не мають права на застосування нового показника середньої заробітної плати за три роки, що передують новому зверненню, оскільки зміна виду пенсії є виключно процесом переведення, а не новим призначенням виплат. На цій підставі Відповідач вважає оскаржуване рішення повністю законним та прийнятим у межах наданої йому правової дискреції.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсійне забезпечення, що підтверджується матеріалами його електронної пенсійної справи (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) та виданим пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 04.02.2026 року.

З 01.03.2022 року Позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII з дотриманням умов про проходження спеціального стажу та з урахуванням положень пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV. При первинному обчисленні розміру вказаної пенсії за вислугу років у 2022 році застосовано базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували рокові звернення особи, а саме за 2019-2021 роки, який становив 10846,37 грн. З урахуванням визначеного індивідуального коефіцієнта заробітної плати Позивача (1,22752), його середньомісячний заробіток для обчислення виплати склав 13314,14 грн. При кадровому обліку страховий стаж Позивача станом на 28.02.2022 року становив 32 роки 06 місяців 28 днів (індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,32500), а розмір виплати за вислугу років на 01.01.2026 року становив 4726,14 грн.

16.01.2026 року Позивач досяг 60-річного віку, що дає право на отримання пенсії на загальних підставах, та звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. За результатами обробки цієї заяви, Позивача з 16.01.2026 року переведено на пенсію за віком, а його загальний страховий стаж з урахуванням періодів роботи після 2022 року перераховано станом на 31.12.2025 року, і він склав 34 роки 07 місяців 28 днів (коефіцієнт стажу збільшився до 0,34583), при індивідуальному коефіцієнті заробітної плати - 1,31565.

Як встановлено з листа Головного управління ПФУ у Львівській області від 30.04.2026 року №1300-0207-8/69761, наданого у відповідь на інформаційний запит Позивача, при обчисленні розміру його нової пенсії за віком Відповідач залишив незмінним колишній базовий показник середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн), який раніше використовувався для вислуги років, застосувавши до нього лише послідовні коефіцієнти урядової індексації заробітку за попередні роки (1,046 станом на 01.03.2025 року та 1,061 станом на 01.03.2026 року). Внаслідок цього проіндексована середня заробітна плата в розрахункових документах Відповідача склала 12037,37 грн, середньомісячний заробіток для обчислення виплати - 15836,97 грн (12037,37 грн Ч 1,31565), а загальний розмір пенсії за віком з надбавками станом на 01.03.2026 року було визначено в сумі 5476,90 грн.

04.05.2026 року Позивач через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву № 310 про перерахунок пенсії за віком, у якій просив переглянути алгоритм обчислення заробітку та застосувати показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують рокові звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2023, 2024, 2025 роки, відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, один раз за вказаним видом виплат.

Зазначена електронна заява Позивача разом із доданими документами розподілена за принципом екстериторіальності та спрямована на розгляд до Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12 травня 2026 року № 135050009554 Позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії (зміни виду розрахунку) у зв`язку з відсутністю законодавчих підстав. Відмову мотивовано тим, що зміна пенсійного забезпечення з вислуги років на вік є виключно переведенням з одного виду пенсії на інший в розумінні частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, що виключає можливість оновлення трирічної середньої заробітної плати по Україні та зобов`язує застосовувати той показник, який брався до уваги при первинному виході на пенсію у 2022 році.

Позивач, вважаючи вказане рішення Відповідача про відмову у перерахунку пенсії протиправним та таким, що прямо порушує його право на належний рівень соціального забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд керується такими мотивами та нормами матеріального права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи законність оскаржуваного рішення Відповідача про відмову у проведенні перерахунку пенсії Позивача, викладеного в рішенні № 135050009554 від 12.05.2026 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Позивачу з 01.03.2022 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII. При обчисленні її розміру застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2019 2021 роки, який становив 10846,37 грн.

У січні 2026 року після досягнення 60-річного віку Позивач звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, і за цим призначенням виплат саме за Законом № 1058-IV він звернувся вперше.

Суд відхиляє посилання Відповідача на правову позицію Верховного Суду від 22.10.2024 року у справі № 300/5450/23, оскільки правовідносини у вказаній справі та у справі Позивача не є тотожними.

У справі № 300/5450/23 розглядалося питання щодо особи, яка раніше отримувала пільгову пенсію за віком (стаття 13 Закону № 1788-XII), яка за своєю юридичною суттю є тим самим видом пенсії, що й пенсія за віком на загальних підставах.

Натомість Позивач ОСОБА_1 - отримував пенсію за вислугу років (стаття 55 Закону № 1788-XII), яка є абсолютно самостійним, окремим видом трудової пенсії та жодним чином не може бути ототожнена із пенсією за віком.

Оскільки Позивач за призначенням пенсії за віком в рамках солідарної системи Закону №1058-IV звернувся вперше у 2026 році, до цих правовідносин підлягає застосуванню обов`язковий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у зразковій справі № 577/2576/17 (постанова від 31.10.2018 року).

Велика Палата ВС чітко констатувала, що перехід з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом № 1788-XII, на пенсію за віком за Законом № 1058-IV є первинним призначенням пенсії за віком, а не переведенням в розумінні частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV.

Відтак, при первинному обчисленні розміру пенсії за віком Позивача з 16.01.2026 року Відповідач був зобов`язаний застосувати оновлений базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, а саме за 2023, 2024, 2025 роки, як того прямо вимагає імперативна норма частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.

Застосування Відповідачем старого базового показника за 2019 2021 роки (10846,37 грн) є протиправним та призводить до незаконного обмеження розміру пенсійних виплат Позивача, що суперечить статті 46 Конституції України.

За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12 травня 2026 року № 135050009554 про відмову у перерахунку пенсії Позивача є повністю протиправним та підлягає скасуванню.

Належним та ефективним способом захисту порушеного права Позивача є зобов`язання Відповідача здійснити з 16.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2023, 2024, 2025 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач у відзиві не довів правомірності свого відмовного рішення та не спростував законних доводів Позивача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та повному дослідженні, та приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Позивачем при зверненні до суду в електронній формі було сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною квитанцією АТ «Таскомбанк» від 12.05.2026 року.

Вказана сума підлягає стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 12 травня 2026 року № 135050009554.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Народна, буд. 4; код ЄДРПОУ 20453063) здійснити з 16 січня 2026 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2023, 2024, 2025 роки, з урахуванням раніше виплачених сумарних виплат.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Народна, буд. 4; код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30 липня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний