Ухвала суду № 138659513, 31.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

31 липня 2026 року м. Київ № 369/16586/25

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись із заявою і доданими до нього матеріалами про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 позовом до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- зобов`язати Борщагівську селищну раду Бучанського району Київської області поставити на облік (зареєструвати) місце проживання ОСОБА_1 за його фактичним місцем проживанням за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Борщагівську селищну раду Бучанського району Київської області поставити на облік (зареєструвати) місце проживання малолітню дитину ОСОБА_2 за його фактичним місцем проживанням за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Борщагівську селищну раду Бучанського району Київської області поставити на облік (зареєструвати) місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 за її фактичним місцем проживанням за адресою: АДРЕСА_1 , через органи реєстрації Бучанської сільської ради та/або центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.10.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи: ОСОБА_4 , Секретаріат уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської районної Державної адміністрації Київської області, про зобов`язання вчинити дії, - передано на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до листа Києво-Святошинського районного суду Київської області (вх. від 28.07.2026 №31572), матеріали адміністративної справи надійшли до Київського окружного адміністративного суду та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до розгляду судді Перепелиці А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Відділом документообігу (канцелярією) Київського окружного адміністративного суду 31.07.2026 зареєстровано та передано до розгляду судді заяву позивача про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-кому на будь-якій стадії будь-які дії відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 виселення з житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представником позивача зазначено про необхідність вжиття таких заходів з огляду на те, що незаконне зняття з реєстрації місця проживання та відсутність нової реєстрації фактично позбавляють дітей можливості реалізовувати свої основоположні права: на освіту (влаштування до садочка/школи); на охорону здоров`я (прикріплення до медзакладу, вакцинація); на отримання державної соціальної допомоги; інші права, передбачені Конституцією України та Конвенцією ООН про права дитини. Окрім того, вказано про існування реальної загрози порушення найкращих інтересів дитини у зв`язку з можливою подальшою спробою виселення родини без надання іншого житла, що суперечить рішенню Борщагівської сільської ради від 15.07.2025.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №580/2403/19.

У частині другій статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов`язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.

Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права.

На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.

Варто відзначити, що обставини правомірності дій відповідача щодо зняття з реєстрації позивача та його дітей можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідження усіх доказів, наданих як позивачем так і відповідачем.

Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Суд зазначає, що заявник не надав жодного доказу щодо можливості істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених/оспорюваних прав/ інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття заходів забезпечення позову.

Сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішень, вчинення дій чи бездіяльності, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення дії/бездіяльність є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову (вх. від 31.07.2026 №28095) у справі №369/16586/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Суддя Перепелиця А.М.