Рішення № 138659052, 30.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Київ справа №640/8470/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Антимонопольного комітету України

третя особа Відділ освіти Уманської міської ради, фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), третя особа: Відділ освіти Уманської міської ради, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 24.04.2019 № 5059-р/пк-пз.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач вважає, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз є протиправним та необґрунтованим, оскільки тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_2 , на його думку, не відповідала вимогам тендерної документації. Позивач посилається на відсутність належного підтвердження матеріально-технічної бази, документів на транспорт, експлуатаційного дозволу, державної реєстрації потужностей, працівників відповідної кваліфікації, посвідчення водія та медичних книжок, а також на недоліки в датуванні, підписанні документів і відсутність електронного підпису. У зв`язку з цим просить скасувати рішення від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз та зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу №UA-2019-03-11-001084-b.c1.

Антимонопольний комітет України заперечує проти задоволення позову та зазначає, що під час розгляду скарги було досліджено тендерну документацію, пояснення Замовника і документи тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 . Відповідач вважає, що подані документи підтверджували відповідність учасника встановленим вимогам, а доводи скаржника ґрунтувалися на розширеному тлумаченні тендерної документації та вимогах, які Замовником не встановлювалися. Також відповідач указує, що процедура закупівлі завершена, договір виконаний, тому повторний розгляд скарги не забезпечить ефективного поновлення прав позивача.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження та залучено третіх осіб до участі у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/8470/19 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/8470/19 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 залишено клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження без задоволення.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

11.03.2019 Відділом освіти Уманської міської ради (далі Замовник) на вебпорталі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів UA-2019-03-11-001084-b щодо закупівлі товару за кодом ДК 021:2015 15110000-2 «М`ясо» (яловичина, тазостегнова частина першої категорії без кістки) в обсязі 8000 кг.

Відповідно до тендерної документації Замовником встановлено кваліфікаційні критерії до учасників процедури закупівлі, зокрема щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а також визначено перелік документів, що підтверджують відповідність учасників таким критеріям.

Участь у зазначеній процедурі закупівлі взяли, зокрема, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .

За результатами розгляду тендерних пропозицій рішенням тендерного комітету Відділу освіти Уманської міської ради, оформленим протоколом від 01.04.2019 №6/н, переможцем процедури закупівлі визначено ФОП ОСОБА_2 . Цього ж дня, 01.04.2019, в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю із зазначеним учасником.

Не погоджуючись із рішенням Замовника про визначення переможця процедури закупівлі, 05.04.2019 ФОП ОСОБА_1 звернулася до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України зі скаргою № UA-2019-03-11-001084-b.c1, у якій просила зобов`язати Замовника скасувати рішення про визначення переможцем ФОП ОСОБА_2 та провести повторний розгляд тендерних пропозицій.

У поданій скарзі позивач зазначав, що тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_2 не відповідає вимогам тендерної документації, оскільки останнім не підтверджено наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідної для виконання договору про закупівлю, не надано належних документів щодо транспортного засобу, експлуатаційного дозволу та державної реєстрації потужностей, не підтверджено наявність працівників відповідної кваліфікації, а також допущено порушення при оформленні документів тендерної пропозиції, зокрема щодо дат їх складання, підписання та накладення електронного цифрового підпису.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 09.04.2019 №4217-р/пк-пз скаргу ФОП ОСОБА_1 прийнято до розгляду.

На виконання вимог органу оскарження Відділом освіти Уманської міської ради листом від 17.04.2019 №01-07/384 надано письмові пояснення щодо обставин проведення процедури закупівлі та відповідності тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 вимогам тендерної документації.

За результатами розгляду скарги, пояснень Замовника, тендерної документації та документів, розміщених в електронній системі закупівель, Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз, яким у задоволенні скарги ФОП ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз, зобов`язати Антимонопольний комітет України повторно розглянути скаргу № UA-2019-03-11-001084-b.c1, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

Згідно з частиною 5 статті 18 Закону № 922-VIII скарга повинна містити таку інформацію:

1) найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;

2) ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб`єкта оскарження;

3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

4) обґрунтування наявності у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;

5) перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов`язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;

6) вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

До скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.

Згідно з частиною 8 статті 18 Закону № 922-VIII скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.

Відповідно до частин 15, 16 статті 18 Закону № 922-VIII рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

За попереднім письмовим бажанням однієї із сторін, зазначеним у скарзі (для скаржника) або поясненні (для замовника), на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель запрошуються сторони (суб`єкт оскарження та замовник) для надання додаткових пояснень тощо, при цьому, суб`єкт оскарження, замовник та інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) мають право брати участь в такому розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу і такий розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, за результатами відкритого розгляду скарги, проголошується прилюдно.

Відсутність сторін на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не перешкоджає прийняттю рішення за результатами розгляду скарги.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Як передбачено частиною 19 статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, рівного ставлення до них, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, підстави, визначені статтею 17 цього Закону, а також спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у випадках, визначених цією статтею, зокрема якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України є органом оскарження, який з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівель, утворює постійно діючі адміністративні колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини п`ятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарга повинна містити, зокрема, найменування замовника, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, фактичні обставини, якими суб`єкт оскарження обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів, а також вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

Згідно з частиною шістнадцятою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, а також інформації і документів, одержаних за скаргою.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі та висновок про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні, а також у разі необхідності зобов`язання щодо усунення замовником порушень процедури закупівлі.

VI. Оцінка суду

Перевіряючи доводи позивача щодо протиправності рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз, суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевірці підлягає, чи прийняте рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а також чи є воно обґрунтованим, тобто прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Як встановлено судом, 11.03.2019 Відділом освіти Уманської міської ради було оголошено процедуру відкритих торгів UA-2019-03-11-001084-b щодо закупівлі товару за кодом ДК 021:2015: 15110000-2 «М`ясо». Участь у зазначеній процедурі закупівлі взяли фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 . За результатами розгляду тендерних пропозицій рішенням тендерного комітету, оформленим протоколом від 01.04.2019 №6/н, переможцем відкритих торгів визначено ФОП ОСОБА_2 , а 01.04.2019 на вебпорталі Уповноваженого органу оприлюднено повідомлення про намір укласти з ним договір. Не погодившись із таким рішенням Замовника, 05.04.2019 ФОП ОСОБА_1 подала до органу оскарження скаргу №UA-2019-03-11-001084-b.c1, яку рішенням Колегії від 09.04.2019 №4217-р/пк-пз прийнято до розгляду. За результатами її розгляду Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз, яким у задоволенні скарги відмовлено.

Першим доводом позову є твердження позивача про те, що орган оскарження безпідставно дійшов висновку про відповідність тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 вимогам тендерної документації в частині підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази, необхідної для виконання договору поставки.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд виходить із положень Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII у редакції, чинній станом на квітень 2019 року.

Так, відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям. Одним із таких критеріїв є наявність обладнання та матеріально-технічної бази.

Приписами частини другої статті 16 Закону передбачено, що документи, які не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції, а їх відсутність не може бути підставою для відхилення такої пропозиції.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним критеріям, а згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію лише у разі, якщо вона не відповідає умовам тендерної документації.

Таким чином, при вирішенні питання про відповідність тендерної пропозиції учасника вимогам тендерної документації орган оскарження був зобов`язаний перевірити не формальне існування окремих документів, а фактичне виконання вимог тендерної документації з урахуванням змісту наданих документів та вимог законодавства, чинного на момент проведення процедури закупівлі.

Як убачається зі змісту Додатку 2 до тендерної документації, для підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази учасник повинен був надати довідку у довільній формі щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, достатньої для виконання умов договору про закупівлю, а також документи, що підтверджують інформацію, викладену у такій довідці. При цьому тендерною документацією було прямо передбачено, що у разі відсутності у учасника власної матеріально-технічної бази він має право підтвердити відповідність кваліфікаційному критерію шляхом подання документів про використання матеріально-технічної бази інших суб`єктів господарювання на договірних засадах. Документація також передбачала можливість подання листа-пояснення із посиланням на норми чинного законодавства у разі, якщо окремі документи законодавством для відповідного учасника не передбачені.

З матеріалів справи судом установлено, що у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 містилася довідка від 20.03.2019 про механізми та обладнання, необхідні для поставки товару, у якій зазначено, що між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» укладено договір поставки від 15.03.2019 №25, відповідно до якого поставка м`яса здійснюватиметься виробничими та складськими потужностями зазначеного товариства, а транспортування продукції до закладів освіти здійснюватиметься автомобілем Renault Kangoo, що належить ТОВ «Літинський м`ясокомбінат». На підтвердження зазначених відомостей учасником також були надані копія договору поставки від 15.03.2019 №25, експлуатаційний дозвіл від 19.02.2008 №02-11-01 Мт для потужностей ТОВ «Літинський м`ясокомбінат», інформаційна довідка про транспортний засіб від 20.03.2019, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Renault Kangoo, а також довідка про санітарну обробку транспортного засобу.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, фактично повторює доводи скарги, поданої до Антимонопольного комітету України, зазначаючи, що учасником не було надано рішення про державну реєстрацію потужностей для виду діяльності транспортування, реалізації та зберігання продукції, а також належних документів щодо матеріально-технічної бази.

Разом із тим суд погоджується з висновком Колегії, що зазначені доводи були предметом перевірки під час адміністративного оскарження та отримали належну правову оцінку.

Так, Колегія встановила, що транспортний засіб, який використовувався для поставки продукції, належить ТОВ «Літинський м`ясокомбінат», а саме товариство є оператором потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл від 19.02.2008 №02-11-01 Мт. Крім того, у складі тендерної пропозиції була наявна інформаційна довідка щодо неподання рішення про державну реєстрацію потужностей із посиланням на частину першу статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», відповідно до якої державній реєстрації не підлягає як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв`язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл.

За таких обставин суд приходить до висновку, що на момент прийняття рішення від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз у Колегії були наявні достатні правові та фактичні підстави для висновку про відповідність тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 вимогам тендерної документації у цій частині. Доводи позивача фактично зводяться до власного тлумачення змісту тендерної документації та переоцінки документів, які вже були досліджені органом оскарження, однак не спростовують встановлених Колегією обставин та не свідчать про неправильне застосування нею положень Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Щодо доводів позивача про невідповідність ФОП ОСОБА_2 кваліфікаційному критерію щодо наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII у редакції, чинній на момент проведення спірної процедури закупівлі та прийняття рішення від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз, замовник мав право встановити такий кваліфікаційний критерій, як наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. При цьому згідно з частиною третьою статті 16 цього Закону визначені замовником кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність таким критеріям, зазначалися в тендерній документації.

Отже, відповідність учасника цьому кваліфікаційному критерію мала перевірятися не на підставі припущень про необхідну кількість працівників чи характер трудових відносин із ними, а відповідно до конкретного способу документального підтвердження, самостійно визначеного замовником у тендерній документації.

Як убачається з Додатку 2 до тендерної документації, для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, учасник повинен був надати довідку в довільній формі, у якій зазначити прізвище, ім`я, по батькові, посаду працівників та їх досвід із супроводу і виконання поставок продуктів харчування.

Крім того, тендерною документацією вимагалося надати копії особистих медичних книжок із результатами проходження обов`язкових медичних оглядів водія транспортного засобу та осіб, які супроводжуватимуть продукти в дорозі й виконуватимуть вантажно-розвантажувальні роботи, а також копію посвідчення водія, який здійснюватиме перевезення продуктів харчування.

У разі якщо водій одночасно виконує обов`язки експедитора, документацією передбачалося подання довідки-пояснення у довільній формі про виконання ним таких обов`язків. Водночас така довідка мала подаватися лише у випадку фактичного поєднання водієм обов`язків водія та експедитора.

Позивач посилається на те, що у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 не було надано копії посвідчення водія, який здійснюватиме перевезення продуктів харчування, а також довідки-пояснення про те, що водій самостійно виконуватиме обов`язки експедитора. Крім того, позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_2 фактично виступав лише посередником у постачанні м`ясної продукції, не мав працівників відповідної кваліфікації, крім себе, а тому не міг належним чином забезпечити виконання договору про закупівлю.

Оцінюючи наведені доводи, суд ураховує, що у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 містилася довідка від 20.03.2019 без номера про працівників відповідної кваліфікації. У цій довідці ФОП ОСОБА_2 зазначив, що має знання та досвід, необхідні для виконання умов договору, та понад шість років працює на ринку України у сфері збуту м`яса яловичини.

У довідці також було зазначено, що доставка товару, його завантаження та розвантаження здійснюватимуться водієм ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» відповідно до укладеного договору, автомобілем Renault Kangoo, загальний вантажний фургон ізотермічний-В, у присутності ФОП ОСОБА_2 .

Таким чином, зі змісту довідки від 20.03.2019 убачається, що ФОП ОСОБА_2 не стверджував про самостійне здійснення водієм одночасно функцій експедитора. Натомість він зазначив, що безпосередньо буде присутній під час доставки, завантаження та розвантаження товару, тоді як керування транспортним засобом здійснюватиме водій ТОВ «Літинський м`ясокомбінат».

На підтвердження наведених у довідці відомостей у складі тендерної пропозиції було надано копію посвідчення водія ОСОБА_3 , що містилася у файлі « ОСОБА_2 ..pdf» на сторінці 18, а також особисту медичну книжку водія ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» ОСОБА_3 , розміщену на сторінці 19 указаного файла.

За таких обставин довід позивача про повну відсутність у складі тендерної пропозиції копії посвідчення водія не відповідає фактичному змісту документів, розміщених ФОП ОСОБА_2 в електронній системі закупівель.

Не знайшов свого підтвердження й довід про відсутність особистої медичної книжки водія, оскільки такий документ було надано щодо конкретно визначеної особи ОСОБА_3 , який відповідно до довідки від 20.03.2019 мав здійснювати перевезення продуктів харчування автомобілем ТОВ «Літинський м`ясокомбінат».

Посилання позивача на неподання окремої довідки про виконання водієм обов`язків експедитора також не свідчить про невідповідність тендерної пропозиції умовам документації.

Як установлено органом оскарження, Додаток 2 до тендерної документації вимагав подання такої довідки виключно в разі, якщо водій одночасно виконує обов`язки експедитора. Водночас у довідці від 20.03.2019 ФОП ОСОБА_2 зазначив іншу модель виконання поставки: керування транспортним засобом здійснює водій ТОВ «Літинський м`ясокомбінат», а доставка, завантаження і розвантаження товару відбуваються у присутності самого ФОП ОСОБА_2 .

Отже, тендерна пропозиція не містила відомостей про покладення на ОСОБА_3 обов`язків експедитора. Відповідно, передбачена тендерною документацією умова, за якої учасник був зобов`язаний подати окрему довідку-пояснення про суміщення водієм обов`язків експедитора, у цьому випадку не настала.

При цьому тендерна документація не встановлювала обов`язку учасника мати певну мінімальну кількість найманих працівників, не визначала обов`язковості перебування водія у трудових відносинах безпосередньо з учасником та не забороняла залучення працівників іншого суб`єкта господарювання, який на договірних засадах забезпечував поставку і транспортування товару.

Відтак твердження позивача про те, що ФОП ОСОБА_2 не відповідав кваліфікаційному критерію лише через відсутність у нього власного штату працівників або через залучення водія ТОВ «Літинський м`ясокомбінат», ґрунтується на вимогах, яких тендерна документація не містила.

Сам по собі статус ФОП ОСОБА_2 як постачальника, який отримував продукцію від ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» та використовував транспорт і водія цього товариства відповідно до договору поставки від 15.03.2019 №25, не свідчить про відсутність у нього організаційної можливості виконати договір про закупівлю. Закон України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній у березніквітні 2019 року, не встановлював загальної заборони залучати до виконання поставки інших суб`єктів господарювання або використовувати на договірних засадах їх працівників і транспортні засоби.

Визначальним для вирішення спору є те, чи подав учасник документи, прямо передбачені тендерною документацією, та чи підтверджували вони наявність осіб, які фактично забезпечуватимуть перевезення і супровід товару. У цьому випадку ФОП ОСОБА_2 було подано довідку від 20.03.2019 про працівників відповідної кваліфікації, копію посвідчення водія ОСОБА_3 та його особисту медичну книжку.

Окремо суд відхиляє посилання позивача на те, що ФОП ОСОБА_2 не мав інших працівників, крім себе, оскільки Додаток 2 до тендерної документації не визначав мінімальної кількості працівників та не вимагав подання штатного розпису, наказів про прийняття на роботу, трудових договорів або інших документів, які б підтверджували існування трудових відносин між учасником і водієм. Тому відсутність таких документів не могла бути самостійною підставою для відхилення тендерної пропозиції відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

За змістом частини першої статті 30 указаного Закону замовник відхиляв тендерну пропозицію, зокрема, якщо учасник не відповідав кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону, або якщо тендерна пропозиція не відповідала умовам тендерної документації. Проте застосування цієї норми вимагало встановлення конкретної невідповідності вимогам, прямо закріпленим у тендерній документації, а не невідповідності додатковим умовам, які замовником не встановлювалися.

Суд також ураховує, що відповідно до частини десятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній станом на квітень 2019 року, орган оскарження розглядав скаргу та приймав рішення на її підставі в межах отриманої за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.

Зі змісту рішення від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз вбачається, що Колегія дослідила зміст Додатку 2 до тендерної документації, довідку ФОП ОСОБА_2 від 20.03.2019, копію посвідчення водія ОСОБА_3 та його особисту медичну книжку, після чого дійшла висновку про відсутність порушення умов тендерної документації у цій частині.

Отже, доводи позивача щодо відсутності у ФОП ОСОБА_2 працівників відповідної кваліфікації, неподання посвідчення водія, особистої медичної книжки та довідки про виконання водієм обов`язків експедитора спростовуються матеріалами тендерної пропозиції та ґрунтуються на розширеному тлумаченні вимог тендерної документації.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення Колегії від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз у цій частині прийнято з урахуванням документів, розміщених в електронній системі закупівель, та відповідно до положень статей 16, 18, 22 і 30 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Підстави для визнання протиправним висновку відповідача про відсутність порушення ФОП ОСОБА_2 вимог тендерної документації щодо наявності працівників відповідної кваліфікації судом не встановлені.

Щодо доводів позивача про невідповідність документів тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 вимогам тендерної документації у зв`язку з датами їх складення, відсутністю власноручного підпису учасника та ненакладенням електронного підпису суд зазначає таке.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджує, що документи, видані ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» та подані у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 , не мають належного відношення до цього учасника процедури закупівлі, оскільки окремі з них були складені раніше дати оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі від 11.03.2019 або взагалі не містили дати. На думку позивача, така обставина свідчить про невиконання учасником вимог тендерної документації. Крім того, позивач посилається на те, що жоден із документів тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 не містив власноручного підпису, який відповідав би зразку підпису на п`ятій сторінці паспорта учасника, а сама тендерна пропозиція не була підписана електронним підписом.

Надаючи оцінку доводам щодо дат документів, суд виходить із вимог пункту 3.1 розділу 3 тендерної документації.

Відповідно до зазначеного пункту всі документи, за винятком оригіналів документів, виданих уповноваженими установами, які подавалися учасником у складі тендерної пропозиції, повинні були бути оформлені на фірмовому бланку за його наявності та містити дату, власноручний підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі із зазначенням її прізвища, ініціалів і посади, а також відбиток печатки учасника, крім учасників, які здійснюють діяльність без печатки відповідно до вимог законодавства.

Водночас зазначена умова тендерної документації передбачала вимоги саме до наявності дати документа, однак не встановлювала, що всі документи, які подаються у складі тендерної пропозиції, обов`язково мають бути складені після 11.03.2019, тобто після дати оприлюднення оголошення про проведення спірної процедури закупівлі.

Суд звертає увагу, що предметом перевірки під час розгляду скарги мала бути відповідність документів конкретним вимогам тендерної документації, а не їх відповідність додатковим умовам, яких замовник у тендерній документації не передбачив.

Зі змісту рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз вбачається, що органом оскарження встановлено: у скарзі ФОП ОСОБА_1 не конкретизувала, які саме документи у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 не відповідали вимозі щодо зазначення дати, а також не навела конкретних положень тендерної документації, відповідно до яких дата складення документів мала бути не раніше дати виходу оголошення про проведення закупівлі.

Отже, сам по собі факт складення окремого документа до 11.03.2019 не свідчив про його недійсність, неактуальність або неможливість використання для підтвердження відомостей, наведених у тендерній пропозиції, якщо інше прямо не було встановлено тендерною документацією або законодавством.

Так, експлуатаційний дозвіл від 19.02.2008 №02-11-01 Мт був виданий для потужностей ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» та підтверджував право цього суб`єкта господарювання здійснювати діяльність, пов`язану з виробництвом, переробкою або реалізацією харчових продуктів. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 05.03.2015 серії НОМЕР_1 підтверджувала реєстрацію автомобіля Renault Kangoo за ТОВ «Літинський м`ясокомбінат». Зазначені документи за своєю правовою природою не складалися спеціально для участі у конкретній процедурі закупівлі, а підтверджували існування відповідного дозволу та право власності на транспортний засіб.

Тому їх видача до 11.03.2019 не могла свідчити про невідповідність тендерної пропозиції, якщо на момент її подання такі документи були чинними та підтверджували відомості, для підтвердження яких подавалися. Доказів припинення дії експлуатаційного дозволу від 19.02.2008 №02-11-01 Мт або недійсності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 05.03.2015 серії НОМЕР_1 позивачем не наведено.

Крім того, безпосередній зв`язок наданих ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» документів із тендерною пропозицією ФОП ОСОБА_2 підтверджувався договором поставки від 15.03.2019 №25, укладеним уже після оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі від 11.03.2019. Відповідно до умов цього договору поставка продукції мала здійснюватися транспортом постачальника ТОВ «Літинський м`ясокомбінат», автомобілем з ізотермічним кузовом, до складу покупця ФОП ОСОБА_2 , з урахуванням конкретної адреси складу, визначеної сторонами під час замовлення товару.

Також у складі тендерної пропозиції містилися інформаційна довідка від 20.03.2019 без номера щодо транспортного засобу, довідка від 20.03.2019 без номера про механізми та обладнання, необхідні для поставки товару, та довідка від 20.03.2019 без номера про працівників відповідної кваліфікації. Вказані документи були складені після оголошення процедури закупівлі та безпосередньо стосувалися участі ФОП ОСОБА_2 у цій процедурі.

Отже, матеріали тендерної пропозиції у своїй сукупності дозволяли встановити зв`язок між ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Літинський м`ясокомбінат», його виробничими потужностями, транспортним засобом Renault Kangoo та працівником, залученим до доставки продукції. За таких обставин доводи позивача про те, що документи ТОВ «Літинський м`ясокомбінат» не мають відношення до ФОП ОСОБА_2 лише через дату їх видачі, суд вважає необґрунтованими.

Щодо твердження позивача про подання у складі тендерної пропозиції окремих довідок без дати суд зазначає, що органом оскарження під час розгляду скарги встановлено відсутність конкретизації таких документів. У скарзі від 05.04.2019 №UA-2019-03-11-001084-b.c1 позивач обмежився загальним твердженням про наявність документів без дати, не визначивши їх назви, змісту та місця розміщення у тендерній пропозиції.

Відповідно до частини десятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII у редакції, чинній станом на квітень 2019 року, орган оскарження розглядав скаргу та приймав рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.

Таким чином, орган оскарження не був зобов`язаний самостійно визначати замість скаржника, які саме з численних документів тендерної пропозиції він вважає неналежно оформленими, та формулювати за нього конкретні підстави оскарження.

Суд також ураховує, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тендерна документація могла містити опис і приклади формальних, тобто несуттєвих, помилок, допущення яких учасниками не призводило до відхилення їх тендерних пропозицій.

Пунктом 3.1 розділу 3 тендерної документації до формальних помилок було віднесено, зокрема, відсутність підписів або печаток на окремих документах, якщо тендерна пропозиція містила підпис особи учасника, уповноваженої на підписання документів тендерної пропозиції, однак на окремому документі був відсутній підпис, печатка або наявний інший недолік оформлення, який не впливав на зміст пропозиції.

З огляду на це навіть встановлення окремого недоліку в оформленні документа саме по собі не було безумовною підставою для відхилення пропозиції. Для цього необхідно було довести, що такий недолік не належав до формальної помилки та впливав на зміст тендерної пропозиції або перешкоджав встановленню відповідності учасника кваліфікаційним критеріям.

Позивачем не наведено, яким чином дата складення окремих документів або відсутність дати на невизначених ним документах вплинули на зміст тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 , достовірність наведених у ній відомостей чи можливість виконати майбутній договір про закупівлю.

Щодо доводів позивача про відсутність власноручного підпису ФОП ОСОБА_2 суд зазначає, що у скарзі від 05.04.2019 позивач послався на візуальну відмінність підписів на документах тендерної пропозиції від підпису на п`ятій сторінці паспорта ФОП ОСОБА_2 .

Разом із тим самостійне візуальне порівняння підписів не є достатнім доказом їх виконання іншою особою. Позивач не надав висновку експерта, пояснень ФОП ОСОБА_2 або інших належних доказів, які б підтверджували, що підписи на документах тендерної пропозиції йому не належать.

У складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 містився лист-пояснення від 20.03.2019 без номера, у якому він зазначив, що зареєстрований як суб`єкт господарювання та особисто власноруч підписує всі документи тендерної пропозиції, у тому числі завірені копії документів, видаткові накладні та договори про закупівлю.

На підтвердження повноважень особи, яка підписувала тендерну пропозицію, було надано копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, витяг з Єдиного державного реєстру та копії сторінок паспорта ФОП ОСОБА_2 , розміщені у файлі «Риндюк Ю.М..pdf» на сторінках 50 54.

Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України встановлено, що скаржник не довів належними доказами, що підписи, наведені у документах тендерної пропозиції, не належать ФОП ОСОБА_2 , а також не підтвердив, яким чином оформлення тендерної пропозиції у такий спосіб впливає на її зміст.

Суд погоджується із зазначеним висновком органу оскарження, оскільки твердження про належність або неналежність підпису конкретній особі не може ґрунтуватися виключно на суб`єктивному візуальному сприйнятті іншого учасника процедури закупівлі.

Саме по собі те, що підпис на окремих документах може візуально відрізнятися від підпису у паспорті, не доводить його підроблення, виконання іншою особою або відсутність волевиявлення ФОП ОСОБА_2 на подання тендерної пропозиції.

Крім того, тендерна документація не містила вимоги щодо абсолютної графічної тотожності кожного підпису учасника з підписом, розміщеним у паспорті, та не покладала на замовника чи орган оскарження повноважень із проведення почеркознавчого дослідження документів тендерної пропозиції.

Щодо посилання позивача на відсутність електронного підпису на тендерній пропозиції суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII у редакції, чинній станом на березеньквітень 2019 року, тендерна пропозиція подавалася в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм із окремими полями та завантаження документів, передбачених тендерною документацією.

Разом із тим наведена норма не встановлювала самостійної безумовної підстави для відхилення тендерної пропозиції виключно через ненакладення електронного цифрового підпису, якщо відповідна вимога не була прямо й однозначно встановлена тендерною документацією.

За змістом пункту 3.1 розділу 3 тендерної документації пропозиція подавалася в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм та завантаження файлів у форматі PDF із документами, що підтверджували відповідність учасника кваліфікаційним критеріям. Із наданих матеріалів не вбачається встановлення замовником окремої вимоги про обов`язкове накладення електронного цифрового підпису на тендерну пропозицію як умови її дійсності або відповідності тендерній документації.

Отже, відсутність електронного підпису могла б бути підставою для відхилення лише у разі, якщо обов`язок його накладення був чітко передбачений тендерною документацією. Позивачем відповідного положення тендерної документації не наведено.

Доводи позивача про те, що в електронній системі закупівель містилося посилання на внесення змін до тендерної пропозиції та що ФОП ОСОБА_2 було завантажено документи від 20.03.2019 та 04.04.2019, не підтверджені електронним підписом, самі по собі не свідчать про невідповідність пропозиції умовам тендерної документації.

При цьому завантаження окремих документів 04.04.2019 після оформлення протоколу тендерного комітету від 01.04.2019 №6/н могло мати правове значення лише за умови точного встановлення, які саме документи були завантажені у цей день, чи входили вони до складу первісної тендерної пропозиції, чи змінювали її зміст та на підставі якої функціональної можливості електронної системи були розміщені.

Однак у позовній заяві та матеріалах скарги такі обставини належним чином не конкретизовані. Позивач не визначив переліку документів, які, на його думку, були неправомірно подані 04.04.2019, не зазначив, які відомості тендерної пропозиції ними змінено, та не довів, що саме ці документи були враховані замовником під час визначення переможця згідно з протоколом від 01.04.2019 №6/н.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. У справах щодо протиправності рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення покладається на відповідача, однак це не звільняє позивача від обов`язку конкретизувати фактичні підстави позову та надати докази на підтвердження обставин, на які він посилається.

Відповідачем зі свого боку підтверджено, що під час прийняття рішення від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз орган оскарження дослідив відомості, розміщені в електронній системі закупівель, зміст пункту 3.1 розділу 3 тендерної документації, документи тендерної пропозиції та доводи скаржника, після чого встановив відсутність доведених порушень у частині датування та підписання документів.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач не довів наявності у тендерній пропозиції ФОП ОСОБА_2 конкретних документів, дата складення або спосіб підписання яких суперечили прямо визначеним вимогам тендерної документації та мали наслідком обов`язкове відхилення тендерної пропозиції відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, висновки Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, викладені у рішенні від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз, про недоведеність порушення ФОП ОСОБА_2 умов тендерної документації в частині датування документів, належності підписів та оформлення тендерної пропозиції є обґрунтованими, а доводи позивача у цій частині не створюють правових підстав для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.

Надаючи загальну оцінку правомірності рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз та заявленим позивачем способам судового захисту, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою його надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Спірні правовідносини виникли у березніквітні 2019 року, а тому правомірність рішення відповідача від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз підлягає оцінці відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII у редакції, чинній на час проведення процедури закупівлі та прийняття оскаржуваного рішення.

Частиною третьою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у відповідній редакції було передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення такої Колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Порядок оскарження процедур закупівель був установлений статтею 18 зазначеного Закону. За змістом частини десятої статті 18 Закону орган оскарження розглядав скаргу та приймав рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги мав право прийняти рішення про встановлення наявності або відсутності порушень процедури закупівлі та визначити заходи, яких необхідно вжити для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати своє рішення, надати необхідні документи, усунути дискримінаційні умови, привести тендерну документацію у відповідність до законодавства або, якщо порушення неможливо усунути, відмінити процедуру закупівлі.

При цьому рішення органу оскарження мало бути обґрунтованим та містити висновок про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, висновок про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні, а також підстави й обґрунтування прийнятого рішення.

Як установлено судом, 11.03.2019 Відділом освіти Уманської міської ради оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-03-11-001084-b щодо закупівлі товару за кодом ДК 021:2015: 15110000-2 «М`ясо», а саме яловичини, тазостегнової частини першої категорії без кістки, обсягом 8000 кг.

За результатами розгляду тендерних пропозицій рішенням тендерного комітету, оформленим протоколом від 01.04.2019 №6/н, переможцем процедури закупівлі визначено ФОП ОСОБА_2 . Повідомлення про намір укласти з ним договір оприлюднено в електронній системі закупівель 01.04.2019.

Не погодившись із рішенням Замовника, ФОП ОСОБА_1 05.04.2019 подала до Антимонопольного комітету України скаргу №UA-2019-03-11-001084-b.c1, у якій просила зобов`язати Замовника скасувати рішення, оформлене протоколом від 01.04.2019 №6/н, про визначення переможцем ФОП ОСОБА_2 та повторно провести розгляд тендерних пропозицій.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 09.04.2019 №4217-р/пк-пз зазначену скаргу прийнято до розгляду. Листом від 09.04.2019 №20-29/03-2352-пз Колегією запропоновано Замовнику надати пояснення по суті скарги. Відділ освіти Уманської міської ради надав такі пояснення листом від 17.04.2019 №01-07/384.

За результатами розгляду скарги, пояснень Замовника, тендерної документації та документів, розміщених в електронній системі закупівель, Колегією прийнято рішення від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз, яким ФОП ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги.

Дослідивши зміст оскаржуваного рішення, суд установив, що відповідачем послідовно розглянуто доводи скаржника щодо ненадання ФОП ОСОБА_2 документів на підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази, документів щодо транспортного засобу, санітарної обробки, державної реєстрації потужностей та експлуатаційного дозволу; доводи щодо відсутності працівників відповідної кваліфікації, посвідчення водія, особистої медичної книжки та довідки про виконання водієм функцій експедитора; доводи щодо дат складення документів, належності підписів та оформлення тендерної пропозиції.

За результатами оцінки кожного з наведених доводів судом не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність висновків Колегії фактичному змісту тендерної документації або документів тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 .

Зокрема, у складі тендерної пропозиції містилися договір поставки від 15.03.2019 №25, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Літинський м`ясокомбінат», довідка від 20.03.2019 про механізми та обладнання, експлуатаційний дозвіл від 19.02.2008 №02-11-01 Мт, інформаційна довідка від 20.03.2019 щодо автомобіля Renault Kangoo, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 05.03.2015 серії НОМЕР_1 , довідка про санітарну обробку автомобіля, довідка від 20.03.2019 про працівників відповідної кваліфікації, копія посвідчення водія ОСОБА_3 та його особиста медична книжка.

Сукупність зазначених документів підтверджувала, що постачання продукції мало здійснюватися відповідно до договору від 15.03.2019 №25 із використанням виробничих потужностей, транспортного засобу та водія ТОВ «Літинський м`ясокомбінат».

Тендерна документація не встановлювала заборони на використання матеріально-технічної бази іншого суб`єкта господарювання на договірних засадах, не вимагала наявності у ФОП ОСОБА_2 власного автомобіля чи певної мінімальної кількості найманих працівників, не містила вимоги про укладення саме договору оренди транспортного засобу за умови, що його використання та доставка продукції забезпечувалися на підставі договору поставки.

Так само документацією не передбачалося, що всі документи тендерної пропозиції повинні бути складені після дати оприлюднення оголошення про закупівлю від 11.03.2019, а тому подання раніше виданих чинних дозвільних чи реєстраційних документів не могло саме по собі свідчити про невідповідність тендерної пропозиції.

Позивачем також не доведено, що підписи на документах тендерної пропозиції не належать ФОП ОСОБА_2 , оскільки такі твердження ґрунтуються лише на візуальному порівнянні підписів, без надання належних доказів їх виконання іншою особою.

При цьому позивач у позовній заяві фактично повторив доводи скарги від 05.04.2019 №UA-2019-03-11-001084-b.c1, однак не навів обставин і доказів, які б спростовували встановлені Колегією факти або свідчили про те, що орган оскарження не дослідив відповідний довід чи неправильно витлумачив конкретну вимогу тендерної документації.

Суд ураховує, що орган оскарження не наділений повноваженнями встановлювати для учасників процедури закупівлі додаткові кваліфікаційні вимоги, які відсутні у тендерній документації, або відхиляти тендерну пропозицію на підставі припущень щодо можливості виконання договору.

За змістом статей 16, 22 і 30 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній станом на березеньквітень 2019 року, підставою для відхилення тендерної пропозиції могла бути встановлена невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям або невідповідність пропозиції конкретним умовам тендерної документації.

У цій справі позивачем не доведено існування конкретної вимоги тендерної документації, яку ФОП ОСОБА_2 не виконав та яка мала б наслідком обов`язкове відхилення його тендерної пропозиції.

Твердження позивача про те, що відповідач не навів у рішенні від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз законних та переконливих мотивів відмови у задоволенні скарги, також не знайшли підтвердження.

Оскаржуване рішення містить опис процедури закупівлі, зміст доводів скаржника та пояснень Замовника, вимоги відповідних положень тендерної документації, перелік і зміст документів тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 , застосовані норми Закону України «Про публічні закупівлі» та мотиви, з яких Колегія дійшла висновку про відсутність порушень.

Незгода позивача з результатом оцінки органом оскарження документів не є самостійним доказом необґрунтованості його рішення та не свідчить про невиконання вимог статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

З наданих матеріалів убачається, що відповідач виконав покладений на нього обов`язок, оскільки надав рішення від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз, матеріали розгляду скарги та пояснення щодо підстав його прийняття, які у своїй сукупності підтверджують, що рішення прийнято в межах повноважень, у порядку, встановленому законом, та з урахуванням інформації, наявної в електронній системі закупівель.

Позивач, своєю чергою, не надав доказів, які б спростовували встановлені органом оскарження обставини або підтверджували наявність у тендерній пропозиції ФОП ОСОБА_2 невідповідностей, що відповідно до статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» мали наслідком її обов`язкове відхилення.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Антимонопольний комітет України повторно розглянути скаргу від 05.04.2019 №UA-2019-03-11-001084-b.c1, суд зазначає, що така вимога є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз.

Оскільки суд не встановив протиправності оскаржуваного рішення та підстав для його скасування, правові підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу також відсутні.

Крім того, зі змісту відзиву вбачається, що процедура закупівлі, розпочата за оголошенням UA-2019-03-11-001084-b, завершена, а договір, укладений за її результатами, виконаний. За таких обставин повторний розгляд скарги через значний проміжок часу не здатний відновити процедуру закупівлі в тому стані, в якому вона перебувала у квітні 2019 року, та не призведе до реального поновлення прав позивача.

Суд бере до уваги наведене відповідачем посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.10.2024 у справі №640/3223/21, відповідно до якої після завершення процедури закупівлі та виконання укладеного договору повторний розгляд органом оскарження скарги не забезпечує ефективного поновлення прав учасника та може призвести до втручання у правовідносини, які вже фактично завершені.

При цьому зазначена правова позиція не змінює законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, а враховується судом під час оцінки належності й ефективності обраного позивачем способу захисту на момент вирішення справи.

Завданням адміністративного судочинства є не формальне констатування порушення, а ефективний захист прав та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Обраний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та здатний призвести до його фактичного поновлення.

Водночас у цій справі судом не встановлено самого порушення прав позивача рішенням Антимонопольного комітету України від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз, а тому питання про застосування способу їх поновлення не виникає.

Посилання позивача на наявність у нього правомірних очікувань на перемогу у процедурі закупівлі також не є підставою для задоволення позову. Участь у відкритих торгах надає учаснику право на рівний, неупереджений та законний розгляд його тендерної пропозиції, однак не гарантує визначення його переможцем та укладення з ним договору.

Сам факт подання позивачем тендерної пропозиції та її відповідність установленим вимогам не створював безумовного права на укладення договору, оскільки переможець визначався за результатами оцінки всіх пропозицій відповідно до умов тендерної документації.

Відтак твердження про втрату позивачем очікуваної майнової вигоди не доводить протиправності рішення органу оскарження без установлення конкретного порушення процедури закупівлі, яке вплинуло на результати торгів.

За наведених обставин суд доходить висновку, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, установлені Законом України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, та є обґрунтованим.

Доводи позивача не спростовують висновків відповідача, а переважно ґрунтуються на розширеному тлумаченні вимог тендерної документації, встановленні додаткових умов, яких вона не містила, та суб`єктивній переоцінці документів тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 .

З огляду на викладене суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним і скасування рішення від 24.04.2019 №5059-р/пк-пз, а також для зобов`язання Антимонопольного комітету України повторно розглянути скаргу ФОП ОСОБА_1 від 05.04.2019 №UA-2019-03-11-001084-b.c1.

Таким чином, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.