Рішення № 138658992, 30.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Київ справа №640/16541/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУСКАР»,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - відповідач) за № 11807-р/пк-пз від 15.06.2020 про зобов?язання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій» та рішення про допущення тендерних пропозицій Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фарбпром» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУСКАР» до аукціону за процедурою закупівлі «ДК 021:2015:44810000-1 - Фарби», оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу за № UA-2020-02-24-001813-а.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позову позивач стверджує, що тендерна пропозиція ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій» не відповідала умовам тендерної документації, оскільки у її складі був відсутній документ, який підтверджував передачу власником технічних умов ТУ У 20.3-2838303493-001:2017 повноважень на їх використання виробнику продукції ТОВ «АЛЬТЕКС ФАРБ», висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 13.11.2018 №602-123-20-1/46231 стосувався технічних умов у редакції, яка існувала на час його видачі, тоді як зміни до технічних умов були введені в дію 28.06.2019, а також у складі пропозиції не було висновку санітарно-епідеміологічної експертизи щодо продукції, виготовленої відповідно до технічних умов з урахуванням внесених змін. Щодо тендерної пропозиції ТОВ «ВП «Фарбпром» позивач зазначає, що висновок органу оскарження про її невідповідність вимогам документації є помилковим, оскільки технічні умови учасника, на думку позивача, дозволяють встановити відповідність запропонованого товару необхідним характеристикам. Стосовно ТОВ «ТУСКАР» позивач посилається на те, що учасником у складі пропозиції надано технічні умови та окремі повідомлення про внесені до них зміни, включно зі зміною №4, а тому відсутність запису про таку зміну безпосередньо в аркуші обліку змін не свідчить про неактуальність наданої технічної документації.

Антимонопольний комітет України проти задоволення позову заперечує та зазначає, що оскаржуване рішення прийняте у межах повноважень органу оскарження, за результатами дослідження скарги, тендерної документації, документів учасників та пояснень замовника. За позицією відповідача, замовником не доведено, що ТОВ «АЛЬТЕКС ФАРБ» не мало права використовувати технічні умови, власником яких був ОСОБА_1 , який одночасно був засновником і директором цього товариства. Тендерна пропозиція ТОВ «ВП «Фарбпром» не відповідала встановленим замовником показникам часу висихання покриття, а в документах ТОВ «ТУСКАР» аркуш обліку змін технічних умов не містив відомостей про всі внесені зміни. На цій підставі відповідач вважає рішення від 15.06.2020 №11807-р/пк-пз законним та обґрунтованим.

ТОВ «ТУСКАР» підтримує позовні вимоги в частині, що стосується його тендерної пропозиції. Третя особа зазначає, що до складу тендерної пропозиції було включено повну копію технічних умов ТУ У 24.3-30012591-010:2010, а також повідомлення про зміни №1, №2, №3 та №4. На переконання ТОВ «ТУСКАР», зміни до технічних умов оформлено окремими документами відповідно до вимог нормативно-технічних актів, а тому відсутність запису про зміну №4 в аркуші обліку змін, що містився у первинному примірнику технічних умов, не спростовує факту подання учасником цієї зміни у складі тендерної пропозиції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інноваційна компанія нових технологій" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Фарбпром" свої пояснення суду не подали.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/16541/20 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/16541/20 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою суду від 17.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 30.07.2026 клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» оголошено проведення процедури закупівлі за предметом ДК 021:2015:44810000-1 «Фарби», а саме емаль ПФ-115 та емаль ПФ-115 RAL в асортименті, ідентифікатор закупівлі UA-2020-02-24-001813-a.

Для участі у процедурі закупівлі тендерні пропозиції подали, зокрема, ТОВ «ІНВІТ ГРУП», ТОВ «УКРРЕСУРС-КР», ПрАТ «ЯНТАР», ТОВ «ВП «Фарбпром», ПрАТ «Криворізький суріковий завод», ТОВ «ТУСКАР» та ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій».

Згідно з протоколом розгляду тендерних пропозицій від 20.05.2020 замовником відхилено тендерні пропозиції ТОВ «ІНВІТ ГРУП», ПрАТ «Криворізький суріковий завод» та ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій», а тендерні пропозиції ТОВ «УКРРЕСУРС-КР», ПрАТ «ЯНТАР», ТОВ «ВП «Фарбпром» та ТОВ «ТУСКАР» допущено до аукціону.

Не погоджуючись із рішенням замовника про відхилення своєї тендерної пропозиції та допущенням до аукціону пропозицій ТОВ «ВП «Фарбпром» і ТОВ «ТУСКАР», ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій» 25.05.2020 звернулося до органу оскарження зі скаргою.

За результатами розгляду скарги Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України 15.06.2020 прийнято рішення №11807-р/пк-пз, яким філію «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» зобов`язано скасувати:

- рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій»;

- рішення про допущення тендерної пропозиції ТОВ «ВП «Фарбпром» до аукціону;

- рішення про допущення тендерної пропозиції ТОВ «ТУСКАР» до аукціону.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» звернулося до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 922-VIII). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 5 Закону № 922-VIII визначено принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Приписами частини першої статті 18 Закону № 922-VIII передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

За змістом частини шістнадцятої статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою. Для розгляду скарг орган оскарження має право запитувати і отримувати в електронному вигляді у замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель. Порядок організації формування таких запитів та отримання інформації через електронну систему закупівель визначається Регламентом роботи Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель.

Згідно з частинами вісімнадцятою - двадцять четвертою 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення.

Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб`єкту оскарження та замовнику.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Антимонопольному комітету України як органу оскарження надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема, шляхом розгляду скарг осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, з метою захисту їх прав та законних інтересів.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення про встановлення порушення процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

VI. Оцінка суду

Предметом розгляду у цій справі є правомірність рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.06.2020 №11807-р/пк-пз, яким філію «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» зобов`язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій» та рішення про допущення до аукціону тендерних пропозицій ТОВ «Виробниче підприємство «Фарбпром» і ТОВ «ТУСКАР».

Як встановлено судом, філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» проводилася процедура закупівлі за предметом ДК 021:2015:44810000-1 «Фарби», ідентифікатор закупівлі UA-2020-02-24-001813-a.

За результатами розгляду тендерних пропозицій замовником було відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій», водночас тендерні пропозиції ТОВ «ВП «Фарбпром» і ТОВ «ТУСКАР» допущено до аукціону.

Не погодившись із рішеннями замовника, ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій» звернулося до органу оскарження зі скаргою.

За результатами розгляду скарги Колегія Антимонопольного комітету України встановила, що замовником було неправомірно відхилено тендерну пропозицію скаржника та водночас неправомірно допущено до аукціону тендерні пропозиції інших учасників, які не відповідали вимогам тендерної документації.

Оцінюючи доводи позивача щодо протиправності такого рішення, суд враховує, що тендерна документація є обов`язковою як для учасників процедури закупівлі, так і для самого замовника.

Учасник, який подає тендерну пропозицію, зобов`язаний надати документи в обсязі, формі та зі змістом, визначеними тендерною документацією.

Водночас, замовник під час розгляду тендерних пропозицій повинен застосовувати однакові критерії до всіх учасників та не вправі одні й ті самі або подібні за суттю документальні недоліки оцінювати по-різному залежно від того, якому учаснику вони належать.

Саме дотримання єдиного підходу до оцінки пропозицій становить зміст принципів недискримінації, об`єктивності та неупередженості.

Щодо тендерної пропозиції ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій», суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, замовник відхилив тендерну пропозицію цього учасника, зокрема, з огляду на відсутність документа про передачу власником технічних умов ТОВ «АЛЬТЕКС ФАРБ» повноважень на їх використання, а також у зв`язку з невідповідністю висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи редакції технічних умов, чинній на дату подання пропозиції.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 додатка 1 до тендерної документації, якщо продукція виготовляється за технічними умовами, учасник повинен надати повну скановану копію таких технічних умов.

Якщо виробник продукції не є власником технічних умов, учасник повинен надати скановану копію листа-підтвердження власника технічних умов про передачу виробнику повноважень на їх використання.

Із матеріалів тендерної пропозиції вбачається, що запропонована продукція виготовлялася ТОВ «АЛЬТЕКС ФАРБ» за технічними умовами ТУ У 20.3-2838303493-001:2017, власником яких зазначено ОСОБА_1 .

При цьому ОСОБА_1 одночасно був засновником та директором ТОВ «АЛЬТЕКС ФАРБ».

Оцінюючи цю обставину, орган оскарження виходив із того, що замовник не довів відсутності у виробника права використовувати відповідні технічні умови.

Суд погоджується з таким підходом, позаяк сам по собі факт, що власником технічних умов зазначена фізична особа, яка є засновником і керівником виробника, не дає безумовних підстав стверджувати про неправомірність використання таких технічних умов юридичною особою.

Крім того, тендерна документація справді передбачала подання окремого листа-підтвердження, однак при оцінці наслідків його відсутності замовник повинен був ураховувати фактичний зміст поданих документів, характер зв`язку між власником технічних умов і виробником та мету відповідної вимоги.

Метою вимоги про надання листа-підтвердження є підтвердження того, що виробник використовує технічні умови за волею їх власника, а не без відповідної правової підстави.

У спірному випадку власник технічних умов одночасно здійснював керівництво виробником і був його засновником, а тому замовник мав надати оцінку цій обставині у сукупності з іншими документами пропозиції.

Натомість, замовник обмежився формальною констатацією відсутності окремого документа, не встановивши, що виробник фактично не мав права користуватися технічними умовами, що власник заперечував проти їх використання або що така обставина впливала на технічні чи якісні характеристики запропонованої продукції.

Суд також враховує, що обов`язок замовника об`єктивно та неупереджено оцінювати тендерні пропозиції не може зводитися до механічного пошуку окремого файлу без урахування змісту всієї сукупності поданих документів.

Щодо висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 13.11.2018 №602-123-20-1/46231, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 додатка 1 до тендерної документації учасник повинен був надати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, чинний на кінцеву дату подання тендерної пропозиції.

ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій» надало відповідний висновок, у якому зазначалося, що він є чинним протягом строку дії технічних умов ТУ У 20.3-2838303493-001:2017.

Замовник вважав, що оскільки після видачі висновку до технічних умов було внесено зміни, такий висновок не підтверджував відповідність продукції актуальній редакції технічних умов.

Водночас, із матеріалів справи не вбачається, що внесення змін до технічних умов автоматично припинило дію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.

Також замовником не було встановлено, що внесені зміни стосувалися саме тих характеристик продукції, які досліджувалися під час санітарно-епідеміологічної експертизи, впливали на безпечність продукції або потребували отримання нового висновку.

Сам факт внесення змін до технічної документації без з`ясування їх змісту та впливу на предмет експертизи не є достатнім для висновку про втрату чинності висновком.

Отже, орган оскарження обґрунтовано дійшов висновку, що замовник не мав достатніх підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій» із наведених мотивів.

Щодо тендерної пропозиції ТОВ «ВП «Фарбпром», суд звертає увагу на таке.

Відповідно до технічних вимог тендерної документації час висихання покриття мав становити не більше 24 годин, зокрема до ступеня 3 за температури 20±220 220±2 °C та до повного висихання за температури 23±223 223±2 °C.

Як встановлено органом оскарження, у складі тендерної пропозиції ТОВ «ВП «Фарбпром» надано технічні умови ТУ У 24.3-30170534-005:2010 та зміну №1 до них.

Зі змісту цих документів убачається, що для температури 23±223 223±2 °C визначено час висихання до ступеня 3, тоді як тендерна документація вимагала підтвердження повного висихання.

Суд погоджується з висновком відповідача про те, що висихання до ступеня 3 та повне висихання є різними технічними показниками.

Наявність у документі одного показника не підтверджує автоматично відповідність іншому показнику, прямо встановленому тендерною документацією.

Замовник не був уповноважений самостійно прирівнювати ці характеристики або виходити з припущення, що запропонована продукція відповідатиме вимозі щодо повного висихання.

Відповідність тендерної пропозиції повинна чітко випливати з документів, поданих учасником до закінчення строку подання пропозицій.

Оскільки подані ТОВ «ВП «Фарбпром» документи не містили підтвердження повного висихання покриття за температури 23±223 223±2 °C протягом не більше 24 годин, орган оскарження обґрунтовано встановив невідповідність такої пропозиції вимогам тендерної документації.

Доводи позивача про те, що показник міг бути визначений із сукупності інших технічних даних, суд відхиляє, оскільки тендерна документація встановлювала конкретну вимогу, яка повинна була бути підтверджена відповідним документом.

Допущення до аукціону тендерної пропозиції, яка не містила чіткого підтвердження відповідності одному з установлених технічних показників, суперечило принципам об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій.

Щодо тендерної пропозиції ТОВ «ТУСКАР», суд вказує на таке.

Підпунктом 2.1 пункту 2 додатка 1 до тендерної документації передбачалося подання повної сканованої копії технічних умов або технічного завдання, а також змін до них, актуальних на момент подання тендерної пропозиції.

Технічні умови мали бути розроблені та оформлені відповідно до вимог ГОСТ 2.114-95, а зміни до них - належним чином відображені у листі реєстрації змін.

У складі тендерної пропозиції ТОВ «ТУСКАР» було надано технічні умови ТУ У 24.3-30012591-010:2010, а також окремі документи щодо внесення до них змін.

Водночас, в аркуші обліку змін, який входив до складу технічних умов, не були відображені всі внесені зміни, зокрема зміна №4.

Позивач та ТОВ «ТУСКАР» посилаються на те, що зміна №4 була подана окремим файлом, а тому її відсутність в аркуші обліку змін не впливала на актуальність технічної документації.

Суд не погоджується з цими доводами, оскільки тендерна документація вимагала подання не лише окремих документів, які містять певні зміни, а повної та актуальної копії технічних умов, оформленої відповідно до встановлених нормативних вимог.

Аркуш обліку змін є складовою технічних умов і призначений для відображення відомостей про внесені до них зміни.

Якщо у такому аркуші відсутня інформація про частину змін, це не дозволяє безумовно встановити, що поданий комплект технічної документації є належним чином оформленим, повним та актуальним.

Подання окремого повідомлення про зміну не усуває невідповідності самого комплекту технічних умов вимогам щодо їх оформлення.

Замовник не вправі був після розкриття тендерної пропозиції самостійно формувати консолідовану редакцію технічних умов, установлювати черговість застосування змін або виправляти відсутні записи у листі реєстрації змін.

Обов`язок подати належним чином оформлений і актуальний комплект документів покладався саме на учасника.

Суд ураховує, що при відхиленні тендерної пропозиції скаржника замовник застосував суворий формальний підхід до документального підтвердження її відповідності.

Водночас щодо тендерної пропозиції ТОВ «ТУСКАР» замовник фактично погодився з документальним недоліком, який стосувався актуальності та належного оформлення технічних умов.

Такий різний підхід до оцінки пропозицій учасників не відповідає принципам рівності, недискримінації та об`єктивної оцінки тендерних пропозицій.

За таких обставин орган оскарження правомірно встановив, що тендерна пропозиція ТОВ «ТУСКАР» не підтверджувала відповідність вимогам тендерної документації в частині подання повної та актуальної технічної документації.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та безпідставним.

Зі змісту рішення від 15.06.2020 №11807-р/пк-пз вбачається, що органом оскарження: досліджено зміст тендерної документації, проаналізовано підстави відхилення тендерної пропозиції скаржника, перевірено документи, подані ТОВ «Міжнародна інноваційна компанія нових технологій», окремо оцінено відповідність тендерних пропозицій ТОВ «ВП «Фарбпром» та ТОВ «ТУСКАР», наведено конкретні невідповідності документів вимогам тендерної документації, встановлено неоднаковий підхід замовника до оцінки пропозицій різних учасників.

Рішення містить опис обставин, зміст вимог тендерної документації, аналіз документів учасників та мотиви, з яких Колегія дійшла відповідних висновків, тобто, відповідачем було виконано обов`язок щодо повного та об`єктивного розгляду скарги.

Доводи позивача фактично зводяться до незгоди з оцінкою документів, здійсненою органом оскарження, та до пропозиції суду надати цим документам інше тлумачення.

Сама по собі наявність іншого можливого тлумачення технічних документів не свідчить про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд також зауважує, що орган оскарження не виходив за межі скарги, оскільки предметом оскарження були як рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника, так і рішення про допущення до аукціону тендерних пропозицій ТОВ «ВП «Фарбпром» та ТОВ «ТУСКАР».

Прийнятий відповідачем захід реагування був спрямований на усунення встановлених порушень та відновлення об`єктивного розгляду тендерних пропозицій.

Зобов`язання замовника скасувати відповідні рішення не вирішувало наперед питання щодо визначення переможця закупівлі, а лише повертало процедуру до стадії, на якій замовник повинен був повторно оцінити пропозиції відповідно до закону та тендерної документації.

Такий спосіб усунення порушення відповідав характеру встановлених недоліків і не виходив за межі повноважень органу оскарження.

Посилання позивача на те, що рішення АМКУ втручається у дискреційні повноваження замовника, суд відхиляє, оскільки замовник наділений повноваженнями щодо оцінки тендерних пропозицій, однак такі повноваження не є необмеженими та повинні реалізовуватися відповідно до закону, тендерної документації та принципу однакового ставлення до учасників.

Орган оскарження, встановивши порушення цих вимог, вправі зобов`язати замовника усунути їх.

Це не є підміною замовника, оскільки АМКУ не визначив переможця процедури та не здійснив остаточний вибір постачальника, а лише встановив неправомірність окремих рішень замовника.

Суд також ураховує, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У цій справі відповідач надав суду рішення, матеріали розгляду скарги, тендерну документацію та документи тендерних пропозицій, на яких ґрунтувалися висновки Колегії.

Натомість, позивач не надав належних та достатніх доказів того, що відповідач неправильно встановив зміст поданих документів або дійшов висновків, які явно не відповідають фактичним обставинам.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 15.06.2020 №11807-р/пк-пз прийняте на підставі та в межах повноважень відповідача, з дотриманням установленої законом процедури, за результатами дослідження обставин, які мали значення для розгляду скарги, та містить достатнє мотивування.

Оскаржуване рішення відповідає критеріям обґрунтованості, безсторонності, добросовісності та розсудливості.

Доводи позивача не спростовують висновків органу оскарження та не свідчать про наявність правових підстав для визнання оскаржуваного рішення протиправним і його скасування.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.