Рішення № 138658970, 30.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Київ справа №640/4753/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдінг"

до Антимонопольного комітету України

третя особа Філія "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця",

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдінг" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), третя особа - Філія "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому просить суд:

- визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 1727-р/пк-пз від 28.01.2020;

- зобов?язання постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель повторно розглянути скаргу тОВ "Корнет Холдинг" № 13/0I-У3-067 від 13.01.2020.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 1727-р/пк-пз від 28.01.2020, яким відмовлено у задоволенні його скарги № UA-2019-12-19-000067-а.с6 від 13.01.2020, та зобов`язати відповідача повторно розглянути зазначену скаргу. Позов обґрунтовано тим, що тендерна документація містила дискримінаційні вимоги, а Колегія АМКУ безпідставно не надала належної оцінки доводам скаржника.

Відповідач проти позову заперечує, вважає рішення № 1727-р/пк-пз від 28.01.2020 законним та обґрунтованим, оскільки позивач не довів і не підтвердив доказами порушення своїх прав та неможливість виконання вимог тендерної документації. Також зазначає, що процедура закупівлі UA-2019-12-19-000067-а була відмінена, а тому повторний розгляд скарги не призведе до відновлення прав позивача.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/4753/20 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/4753/20 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 залишено клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження без задоволення.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

19.12.2019 філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» оголошено процедуру відкритих торгів № UA-2019-12-19-000067-а за предметом закупівлі ДК 021:2015: 09210000-4 «Мастильні засоби».

Тендерною документацією, зокрема підпунктом 2.4 пункту 2 Додатку 1, встановлено вимогу щодо підтвердження відповідності продукції вимогам Стандарту СТП-Н 04-009:2017 «Мастила та оливи для тягового рухомого складу, машин та механізмів ПАТ «Укрзалізниця». Порядок допуску до застосування», затвердженого наказом ПАТ «Укрзалізниця» № 765 від 13.12.2017.

13.01.2020 ТОВ «Корнет Холдинг» подало скаргу № UA-2019-12-19-000067-а.с6, в якій зазначило, що наведені вимоги тендерної документації є дискримінаційними, оскільки, на думку товариства, створюють переваги окремим учасникам закупівлі, обмежують конкуренцію та порушують принцип недискримінації учасників.

Позивач також посилався на те, що Стандартом СТП-Н 04-009:2017 не передбачено можливості уникнення виконання окремих вимог щодо проходження процедури допуску продукції до застосування, тоді як тендерною документацією, на його думку, встановлено винятки для окремих учасників. Крім того, позивач зазначав, що раніше аналогічні закупівлі проводилися за участю суб`єктів господарювання, продукція яких не проходила процедуру допуску відповідно до зазначеного Стандарту.

28.01.2020 Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 1727-р/пк-пз, яким у задоволенні скарги ТОВ «Корнет Холдинг» відмовлено. У зазначеному рішенні Колегія дійшла висновку, що скаржником не доведено та документально не підтверджено неможливість виконання вимог тендерної документації, а також не підтверджено, яким саме чином оскаржувані умови порушують його права та законні інтереси, пов`язані з участю у процедурі закупівлі.

Також Колегія зазначила, що питання належного виконання замовником вимог власного Стандарту СТП-Н 04-009:2017 не належить до предмета розгляду органу оскарження.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ «Корнет Холдинг» звернулося до суду з даним адміністративним позовом, вважаючи рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 1727-р/пк-пз від 28.01.2020 протиправним.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

Згідно з частиною 5 статті 18 Закону № 922-VIII скарга повинна містити таку інформацію:

1) найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;

2) ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб`єкта оскарження;

3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

4) обґрунтування наявності у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;

5) перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов`язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;

6) вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

До скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.

Згідно з частиною 8 статті 18 Закону № 922-VIII скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.

Відповідно до частин 15, 16 статті 18 Закону № 922-VIII рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

За попереднім письмовим бажанням однієї із сторін, зазначеним у скарзі (для скаржника) або поясненні (для замовника), на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель запрошуються сторони (суб`єкт оскарження та замовник) для надання додаткових пояснень тощо, при цьому, суб`єкт оскарження, замовник та інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) мають право брати участь в такому розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу і такий розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, за результатами відкритого розгляду скарги, проголошується прилюдно.

Відсутність сторін на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не перешкоджає прийняттю рішення за результатами розгляду скарги.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Як передбачено частиною 19 статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, рівного ставлення до них, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, підстави, визначені статтею 17 цього Закону, а також спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у випадках, визначених цією статтею, зокрема якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України є органом оскарження, який з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівель, утворює постійно діючі адміністративні колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини п`ятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарга повинна містити, зокрема, найменування замовника, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, фактичні обставини, якими суб`єкт оскарження обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів, а також вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

Згідно з частиною шістнадцятою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, а також інформації і документів, одержаних за скаргою.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі та висновок про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні, а також у разі необхідності зобов`язання щодо усунення замовником порушень процедури закупівлі.

VI. Оцінка суду

Надаючи оцінку доводам позивача та запереченням відповідача, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди під час розгляду справ щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а також чи є вони обґрунтованими, тобто прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України рішення від 28.01.2020 № 1727-р/пк-пз за результатами розгляду скарги ТОВ «Корнет Холдинг» на умови тендерної документації у процедурі закупівлі UA-2019-12-19-000067-а, а відтак підлягають застосуванню положення Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, а також об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій.

Частиною третьою статті 5 зазначеного Закону встановлено, що замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Водночас пунктом 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 22 цього Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Як убачається з матеріалів справи, основним доводом позивача є те, що пунктом 2.4 Додатку 1 до тендерної документації замовником встановлено обов`язкову вимогу щодо відповідності мастил та олив вимогам Стандарту СТП-Н 04-009:2017, яким, на думку позивача, передбачено обов`язкове проходження процедури допуску продукції до застосування, а також підтвердження виконання аналогічного договору, проведення обстеження виробництва та отримання відповідного документального підтвердження.

Позивач вважає, що зазначені вимоги у сукупності призводять до необґрунтованого обмеження конкуренції та створюють переваги суб`єктам господарювання, продукція яких уже була допущена до застосування АТ «Українська залізниця», тоді як інші потенційні учасники позбавлені можливості виконати такі умови.

Разом із тим суд зазначає, що відповідно до частин дев`ятої, десятої та п`ятнадцятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження розглядає скаргу в межах доводів, викладених у ній, та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, і за результатами її розгляду приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначає висновки щодо наявності або відсутності порушень процедури закупівлі та мотиви їх прийняття.

Із змісту рішення Колегії Антимонопольного комітету України від 28.01.2020 № 1727-р/пк-пз убачається, що органом оскарження були досліджені доводи скарги щодо встановлення замовником вимог про відповідність продукції Стандарту СТП-Н 04-009:2017, надання документів про проходження процедури допуску, підтвердження виконання аналогічного договору та проведення обстеження виробництва.

При цьому Колегія виходила з того, що скаржником не доведено та документально не підтверджено, яким саме чином зазначені умови тендерної документації порушують його права та законні інтереси, пов`язані з участю у процедурі закупівлі, а також не підтверджено неможливість виконання відповідних вимог документації.

Отже, при вирішенні цього спору суду належить перевірити не доцільність встановлення замовником відповідних вимог тендерної документації або положень Стандарту СТП-Н 04-009:2017 як такого, а те, чи діяла Колегія Антимонопольного комітету України в межах наданих їй законом повноважень, чи дослідила усі доводи скарги та чи є прийняте нею рішення належним чином мотивованим відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі».

Саме з урахуванням наведених критеріїв суд надає оцінку кожному з доводів позивача окремо.

Оцінюючи доводи позивача про те, що вимоги тендерної документації щодо обов`язкового підтвердження відповідності продукції вимогам Стандарту СТП-Н 04-009:2017 є дискримінаційними, суд виходить із такого.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає, що пунктом 2.4 Додатку 1 до тендерної документації Замовником фактично встановлено обов`язок проходження процедури допуску продукції до застосування відповідно до Стандарту СТП-Н 04-009:2017, а також підтвердження виконання аналогічного договору, проведення обстеження виробництва та надання інших документів, визначених зазначеним Стандартом. На думку позивача, уникнення виконання таких вимог Стандартом не передбачено, що, у свою чергу, надає переваги окремим виробникам та постачальникам мастильних матеріалів, продукція яких вже пройшла процедуру допуску до застосування.

Разом із тим суд зазначає, що наведені доводи були предметом розгляду Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України під час розгляду скарги ТОВ «Корнет Холдинг».

Так, із рішення Колегії №1727-р/пк-пз від 28.01.2020 убачається, що органом оскарження досліджено зміст пункту 2.4 Додатку 1 до тендерної документації, яким передбачалося підтвердження відповідності мастил та олив вимогам Стандарту СТП-Н 04-009:2017, а також перелік документів, які повинні надаватися учасниками залежно від проходження процедури допуску продукції до застосування.

Колегія також дослідила доводи скаржника щодо того, що Стандарт СТП-Н 04-009:2017 не передбачає можливості уникнення виконання окремих вимог, пов`язаних із проходженням процедури допуску, а тому, на думку скаржника, такі умови є дискримінаційними.

Водночас, як убачається з мотивувальної частини рішення відповідача, Колегія виходила з того, що скаржником не доведено та документально не підтверджено неможливість виконання умов тендерної документації, а також не підтверджено, яким саме чином зазначені умови порушують його права та законні інтереси, пов`язані з участю у процедурі закупівлі.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган оскарження створюється з метою ефективного та неупередженого захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівель.

Отже, предметом перевірки Колегії під час розгляду скарги є встановлення наявності або відсутності порушення законодавства у сфері публічних закупівель та порушення прав конкретного суб`єкта оскарження, а не здійснення правової оцінки внутрішніх нормативних документів замовника як таких.

При цьому суд враховує, що зі змісту позовної заяви вбачається: позивач фактично пов`язує дискримінаційність спірних умов із положеннями самого Стандарту СТП-Н 04-009:2017 та порядком його застосування, стверджуючи, що виконання встановлених ним вимог є неможливим для нових учасників ринку.

Разом із тим рішення Колегії свідчить, що зазначені твердження були оцінені саме з точки зору їх відповідності законодавству про публічні закупівлі, а за результатами такої оцінки відповідач дійшов висновку про відсутність документального підтвердження порушення прав скаржника.

Сам по собі факт незгоди позивача із таким висновком не свідчить про його протиправність.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас у межах цього спору позивач не навів належних доводів, які б свідчили про те, що Колегія не дослідила відповідні аргументи скарги або залишила їх поза увагою. Навпаки, зі змісту рішення №1727-р/пк-пз убачається, що відповідач виклав зміст доводів скаржника, дослідив умови тендерної документації та навів мотиви, з яких дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

За таких обставин суд не знаходить підстав для висновку про те, що під час розгляду скарги ТОВ «Корнет Холдинг» відповідач діяв поза межами повноважень, визначених статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі», або що рішення №1727-р/пк-пз від 28.01.2020 в цій частині є необґрунтованим чи прийнятим без дослідження наведених скаржником обставин.

Суд також надає оцінку доводам позивача про те, що вимоги тендерної документації фактично створюють переваги окремим суб`єктам господарювання, зокрема ТОВ «Торум» та ТОВ «Мірол», які, як зазначає позивач, були допущені до участі в інших процедурах закупівель без проходження усіх процедур, передбачених Стандартом СТП-Н 04-009:2017.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач посилається на процедуру закупівлі UA-2019-03-07-000542-с, у межах якої, на його думку, учасники ТОВ «Торум» та ТОВ «Мірол» були допущені до аукціону без підтвердження проведення обстеження виробництва, а можливість не надавати окремі документи, передбачені Стандартом СТП-Н 04-009:2017, виникла лише після задоволення скарги ТОВ «Корнет Холдинг» у зазначеній процедурі закупівлі.

На підставі наведеного позивач дійшов висновку, що Замовник вибірково застосовує положення Стандарту СТП-Н 04-009:2017, чим створює переваги окремим постачальникам мастильних матеріалів та порушує принципи рівного ставлення до учасників процедури закупівлі.

Разом із тим суд вважає наведені доводи необґрунтованими.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівлі.

Водночас під час вирішення спору щодо правомірності рішення органу оскарження суд повинен перевірити, чи встановила Колегія АМКУ наявність або відсутність порушень саме у тій процедурі закупівлі, яка була предметом адміністративного оскарження, та чи відповідають її висновки вимогам статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі».

Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду Колегії була скарга ТОВ «Корнет Холдинг» у процедурі закупівлі UA-2019-12-19-000067-а, а не перевірка законності проведення інших процедур закупівель або правомірності допуску до участі в них інших суб`єктів господарювання.

Посилання позивача на процедуру закупівлі UA-2019-03-07-000542-с фактично зводяться до наведення прикладів застосування Замовником вимог Стандарту СТП-Н 04-009:2017 під час іншої закупівлі.

Разом із тим сам по собі факт існування іншої процедури закупівлі та прийнятих у її межах рішень не є безумовним підтвердженням протиправності рішення Колегії АМКУ, прийнятого за результатами розгляду іншої скарги.

Суд також враховує, що відповідно до частини десятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження розглядає скаргу на підставі інформації, одержаної за скаргою, та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, у межах конкретної процедури закупівлі, яка є предметом оскарження.

Отже, доводи позивача щодо порядку проведення інших закупівель не могли бути самостійною підставою для висновку про порушення законодавства у процедурі закупівлі UA-2019-12-19-000067-а без встановлення відповідних обставин саме у межах цієї процедури.

Крім того, зі змісту рішення №1727-р/пк-пз від 28.01.2020 вбачається, що Колегія надала оцінку доводам скаржника саме в межах предмета адміністративного оскарження та дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Суд не встановив, що під час розгляду скарги відповідач вийшов за межі повноважень, визначених статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі», або не дослідив ті обставини, які стосувалися безпосередньо процедури закупівлі, що була предметом адміністративного оскарження.

Водночас посилання позивача на можливе неоднакове застосування Замовником положень Стандарту СТП-Н 04-009:2017 при проведенні інших процедур закупівель саме по собі не свідчить про незаконність оскаржуваного рішення Колегії АМКУ, оскільки не підтверджує порушення відповідачем вимог статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» під час розгляду конкретної скарги.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені позивачем доводи щодо створення переваг окремим учасникам шляхом застосування положень Стандарту СТП-Н 04-009:2017 не спростовують правомірності висновків Колегії Антимонопольного комітету України, викладених у рішенні від 28.01.2020 №1727-р/пк-пз, та не є підставою для визнання його протиправним.

Окремо суд надає оцінку доводам позивача про те, що Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України під час розгляду скарги фактично не дослідила викладені у ній обставини та не надала оцінки усім наведеним аргументам, у зв`язку з чим прийняте рішення №1727-р/пк-пз від 28.01.2020 є необґрунтованим.

Як убачається із позовної заяви, позивач зазначає, що предметом його звернення до органу оскарження не було доведення неможливості виконання умов тендерної документації чи неможливості подання тендерної пропозиції. Натомість, на думку позивача, скарга стосувалася дискримінаційного характеру самих вимог тендерної документації, які, незалежно від можливості їх виконання конкретним учасником, суперечать принципам здійснення публічних закупівель та створюють переваги окремим суб`єктам господарювання.

Позивач вважає, що Колегія АМКУ, зазначивши у своєму рішенні про відсутність документального підтвердження неможливості виконання вимог тендерної документації та порушення прав скаржника, фактично не надала оцінки доводам щодо дискримінаційності умов закупівлі, які були наведені у скарзі.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд виходить із такого.

Відповідно до частин дев`ятої та десятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, одержаної за скаргою, а також інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.

Частиною п`ятнадцятою статті 18 зазначеного Закону передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок щодо наявності або відсутності порушення процедури закупівлі, висновок про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні, а також підстави та обґрунтування прийнятого рішення.

Отже, обов`язок органу оскарження полягає у дослідженні доводів скарги та наданні їм належної правової оцінки, а прийняте рішення повинно містити мотиви, з яких Колегія дійшла відповідних висновків.

Як встановлено судом, у мотивувальній частині рішення №1727-р/пк-пз від 28.01.2020 Колегія навела зміст доводів скаржника щодо вимог пункту 2.4 Додатку 1 до тендерної документації, дослідила положення тендерної документації та Стандарту СТП-Н 04-009:2017, після чого дійшла висновку, що скаржником не доведено та документально не підтверджено, яким саме чином оскаржувані умови порушують його права та законні інтереси, пов`язані з участю у процедурі закупівлі.

Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження позивача про те, що наведені у скарзі доводи взагалі не були предметом розгляду органу оскарження.

Водночас суд погоджується, що висновки Колегії є стислими, однак сама по собі стислість викладення мотивів не може бути безумовною підставою для визнання рішення протиправним, якщо зі змісту такого рішення можливо встановити, які саме обставини були досліджені органом оскарження, які норми законодавства застосовано та з яких мотивів скаргу залишено без задоволення.

При цьому суд враховує, що адміністративний суд під час перевірки рішення суб`єкта владних повноважень не здійснює повторний розгляд скарги замість компетентного органу та не підміняє його дискреційні повноваження власною оцінкою, а перевіряє відповідність такого рішення критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши зміст оскаржуваного рішення у взаємозв`язку зі змістом скарги ТОВ «Корнет Холдинг», суд не встановив, що Колегія АМКУ ухилилася від розгляду наведених скаржником доводів або взагалі не надала їм оцінки. Фактично незгода позивача зводиться до незгоди із правовими висновками, яких дійшов відповідач за результатами їх оцінки.

Відтак сам по собі факт того, що відповідач не погодився з правовою позицією скаржника та відмовив у задоволенні скарги, не свідчить про необґрунтованість чи протиправність рішення №1727-р/пк-пз від 28.01.2020, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем порядку розгляду скарги або невиконання вимог статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо прийняття мотивованого рішення.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо неправомірності обраного Колегією Антимонопольного комітету України способу вирішення скарги та заявленим позовним вимогам про скасування рішення № 1727-р/пк-пз від 28.01.2020 із зобов`язанням повторно розглянути скаргу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган оскарження здійснює захист прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівель.

Частинами дев`ятою п`ятнадцятою статті 18 зазначеного Закону визначено порядок розгляду скарг та повноваження органу оскарження. За результатами розгляду скарги Колегія Антимонопольного комітету України приймає рішення про задоволення скарги повністю або частково чи про відмову в її задоволенні, при цьому таке рішення повинно містити висновок щодо наявності або відсутності порушення процедури закупівлі та його обґрунтування.

Таким чином, законодавством визначено, що саме орган оскарження уповноважений встановлювати наявність або відсутність порушень законодавства у сфері публічних закупівель у межах конкретної процедури закупівлі, а адміністративний суд під час розгляду спору перевіряє правомірність прийнятого рішення з точки зору критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як установлено судом, рішенням від 28.01.2020 №1727-р/пк-пз Колегія Антимонопольного комітету України відмовила ТОВ «Корнет Холдинг» у задоволенні скарги, навівши мотиви такого рішення та зазначивши про відсутність підстав для її задоволення.

У ході судового розгляду не встановлено, що під час прийняття зазначеного рішення відповідач діяв поза межами наданих йому повноважень, застосував норми Закону України «Про публічні закупівлі» всупереч їх змісту або не дослідив обставини, які були предметом адміністративного оскарження.

Доводи позивача фактично зводяться до незгоди з висновками, яких дійшла Колегія за результатами оцінки наведених у скарзі обставин, а також до іншого тлумачення положень Стандарту СТП-Н 04-009:2017 та умов тендерної документації.

Разом із тим така незгода сама по собі не може бути достатньою підставою для висновку про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що рішення Колегії прийняте без урахування обставин, що мали значення для його прийняття, є необґрунтованим, містить неправильне застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» або прийняте з порушенням встановленої законом процедури.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд не наділений повноваженнями підміняти собою орган оскарження та здійснювати повторний розгляд скарги по суті, якщо під час судового розгляду не встановлено порушення відповідачем вимог законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.01.2020 №1727-р/пк-пз прийняте в межах повноважень, визначених статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі», з дотриманням встановленої законом процедури та є належним чином обґрунтованим.

З огляду на відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення №1727-р/пк-пз від 28.01.2020, похідна позовна вимога про зобов`язання Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повторно розглянути скаргу ТОВ «Корнет Холдинг» №13/01-УЗ-067 від 13.01.2020 також не підлягає задоволенню, оскільки її задоволення без встановлення протиправності оскаржуваного рішення не відповідатиме способу судового захисту, визначеному законом.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що під час розгляду цієї справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.01.2020 № 1727-р/пк-пз прийняте з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» або без належного дослідження обставин, наведених у скарзі.

Як встановлено судом, предметом розгляду Колегії були саме ті обставини, на які посилався позивач у своїй скарзі, а саме вимоги тендерної документації щодо підтвердження відповідності продукції Стандарту СТП-Н 04-009:2017, необхідності проходження процедури допуску продукції до застосування, підтвердження виконання аналогічного договору, проведення обстеження виробництва, а також інші доводи, які, на думку скаржника, свідчили про дискримінаційний характер умов закупівлі.

Зі змісту рішення № 1727-р/пк-пз від 28.01.2020 убачається, що відповідачем наведено обставини, встановлені під час розгляду скарги, досліджено зміст оскаржуваних положень тендерної документації та викладено мотиви, з яких Колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

При цьому суд зазначає, що незгода позивача із правовою оцінкою, наданою органом оскарження, не свідчить про незаконність прийнятого рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд перевіряє рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та добросовісності, однак не підміняє собою такий орган при здійсненні наданих йому законом повноважень.

Суд також враховує, що згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем надано рішення № 1727-р/пк-пз від 28.01.2020, яке містить обґрунтування причин відмови у задоволенні скарги, а також відзив на позовну заяву, в якому наведено правову позицію щодо відсутності порушень законодавства під час розгляду скарги. Натомість позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені відповідачем висновки або свідчили про те, що рішення прийняте без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не встановив обставин, які б свідчили про порушення відповідачем вимог статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» під час розгляду скарги ТОВ «Корнет Холдинг» або про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, оскільки позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 28.01.2020 № 1727-р/пк-пз прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, із належним дослідженням доводів скаржника, правові підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» підлягає відмові в повному обсязі.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.