Рішення № 138658964, 30.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Київ справа №640/32259/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Антимонопольного комітету України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТ ТРЕЙД»,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТ ТРЕЙД», в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач вважає рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз протиправним та просить його скасувати. Зазначає, що рішення про відміну процедури закупівлі прийнято відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку з відсутністю подальшої потреби у закупівлі товару, а висновки Колегії щодо неправомірності такої відміни є безпідставними.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження відсутності подальшої потреби у закупівлі, у зв`язку з чим Колегія обґрунтовано встановила порушення вимог статті 32 Закону та зобов`язала скасувати рішення про відміну процедури закупівлі.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/32259/21 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/32259/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 залишено клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження без задоволення.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» оголошено процедуру закупівлі товару «Сідло одинарне під пестик» (код ДК 021:2015 31220000-4 «Елементи електричних схем») за ідентифікатором UA-2021-05-07-003984-с із очікуваною вартістю 5 658 620,00 грн без ПДВ.

27.07.2021 відбулося розкриття тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі. За результатами розгляду тендерних пропозицій 04.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТ ТРЕЙД» визначено переможцем процедури закупівлі та оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.

12.08.2021 Замовником листом № НХЛьв-1/7526 повідомлено переможця про продовження строку укладення договору на 60 днів на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі».

14.09.2021 Замовником протоколом № 7 прийнято рішення про відміну процедури закупівлі на підставі абзацу другого пункту 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку з відсутністю подальшої потреби у закупівлі товару.

15.09.2021 адвокат ТОВ «ІНФІНІТ ТРЕЙД» адвокатськими запитами № 427/7 та № 2244/8 звернувся до Замовника та АТ «Українська залізниця» щодо надання інформації про внесення змін до річного плану закупівель та документів, що підтверджують такі зміни.

24.09.2021 ТОВ «ІНФІНІТ ТРЕЙД» подало до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України скаргу № UA-2021-05-07-003984-с.а6 щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель, у якій просило зобов`язати Замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі.

Під час розгляду скарги Колегією встановлено, що станом на дату її розгляду Замовником не внесено змін до річного плану закупівель, а також не надано документального підтвердження наявності підстав для відміни процедури закупівлі у зв`язку з відсутністю подальшої потреби у закупівлі товару.

07.10.2021 Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 22851-р/пк-пз, яким зобов`язано Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» скасувати рішення про відміну процедури закупівлі «Сідло одинарне під пестик» за ідентифікатором UA-2021-05-07-003984-с.

Вважаючи вказане рішення протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, Позивач звертається з позовом до суду про скасування рішення Відповідача.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

Згідно з частиною 5 статті 18 Закону № 922-VIII скарга повинна містити таку інформацію:

1) найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;

2) ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб`єкта оскарження;

3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

4) обґрунтування наявності у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;

5) перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб`єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов`язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;

6) вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

До скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.

Згідно з частиною 8 статті 18 Закону № 922-VIII скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частиною дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.

Відповідно до частин 15, 16 статті 18 Закону № 922-VIII рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

За попереднім письмовим бажанням однієї із сторін, зазначеним у скарзі (для скаржника) або поясненні (для замовника), на засідання Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель запрошуються сторони (суб`єкт оскарження та замовник) для надання додаткових пояснень тощо, при цьому, суб`єкт оскарження, замовник та інший учасник процедури закупівлі (якщо оскаржується рішення замовника, прийняте щодо його тендерної пропозиції) мають право брати участь в такому розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу і такий розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на її розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, за результатами відкритого розгляду скарги, проголошується прилюдно.

Відсутність сторін на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, не перешкоджає прийняттю рішення за результатами розгляду скарги.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Як передбачено частиною 19 статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, рівного ставлення до них, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, підстави, визначені статтею 17 цього Закону, а також спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у випадках, визначених цією статтею, зокрема якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України є органом оскарження, який з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівель, утворює постійно діючі адміністративні колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини п`ятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарга повинна містити, зокрема, найменування замовника, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, фактичні обставини, якими суб`єкт оскарження обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів, а також вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

Згідно з частиною шістнадцятою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, а також інформації і документів, одержаних за скаргою.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі та висновок про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні, а також у разі необхідності зобов`язання щодо усунення замовником порушень процедури закупівлі.

VI. Оцінка суду

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що предметом спору у цій справі є правомірність рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз, яким за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТ ТРЕЙД» зобов`язано Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» скасувати рішення про відміну процедури закупівлі.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що рішення про відміну процедури закупівлі було прийнято відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки у Замовника відпала подальша потреба у закупівлі товару, а тому відповідач безпідставно втрутився у дискреційні повноваження замовника та неправомірно визнав таке рішення незаконним.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.

Із наведених норм убачається, що законодавець дійсно наділив замовника правом відмінити процедуру закупівлі у випадках, прямо визначених Законом. Водночас реалізація такого права не є абсолютною та не може здійснюватися довільно. Використання передбаченої законом підстави має бути обумовлене існуванням фактичних обставин, які свідчать про відсутність подальшої потреби у закупівлі, а такі обставини повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме лише посилання замовника у протоколі про відміну закупівлі на пункт 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» не може свідчити про правомірність прийнятого рішення без встановлення фактичного існування відповідної підстави.

Суд звертає увагу, що предметом перевірки Колегії Антимонопольного комітету України було не питання доцільності здійснення закупівлі чи оцінка господарської діяльності позивача, а перевірка дотримання замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при прийнятті рішення про відміну процедури закупівлі.

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, Колегія не заперечувала право Замовника на відміну процедури закупівлі у випадку відсутності подальшої потреби. Натомість відповідач дійшов висновку, що під час розгляду скарги Замовником не було підтверджено існування саме такої підстави належними документами.

Отже, доводи позивача про те, що відповідач фактично позбавив його права, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не відповідають змісту оскаржуваного рішення.

З аналізу рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз убачається, що підставою для його прийняття стало саме ненадання Замовником документального підтвердження відсутності подальшої потреби у закупівлі товару, а не висновок про відсутність у нього відповідних повноважень.

Таким чином, твердження позивача про те, що відповідач неправомірно втрутився у дискреційні повноваження Замовника, є необґрунтованими, оскільки відповідач здійснював перевірку дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в межах наданих йому законом повноважень та не вирішував питання господарської доцільності здійснення закупівлі, а лише перевіряв наявність передбачених законом підстав для її відміни.

Позивач зазначає, що рішення про відміну процедури закупівлі було прийнято у зв`язку з відсутністю подальшої потреби у закупівлі товару, що, на його думку, відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд не може погодитися з такими доводами з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.

З аналізу наведеної норми вбачається, що підставою для відміни процедури закупівлі є саме фактична відсутність подальшої потреби у закупівлі товару, яка повинна існувати на момент прийняття відповідного рішення. При цьому зазначена підстава не є формальною, а тому її застосування повинно бути обумовлене наявністю об`єктивних обставин, що свідчать про відсутність необхідності у придбанні відповідного товару.

Як встановлено судом, рішення про відміну процедури закупівлі прийнято позивачем 14.09.2021, тобто після проведення електронного аукціону, розгляду тендерних пропозицій, визначення переможця процедури закупівлі та оприлюднення повідомлення про намір укласти договір.

За таких обставин саме на позивача покладався обов`язок підтвердити наявність обставин, які виникли після проведення зазначених етапів закупівлі та зумовили відсутність подальшої потреби у придбанні товару.

Водночас, як убачається зі змісту рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз, під час розгляду скарги позивачем не було надано документального підтвердження наявності обставин, які стали підставою для прийняття рішення про відміну процедури закупівлі.

При цьому суд звертає увагу, що оскаржуване рішення не містить висновку про відсутність у Замовника права на відміну процедури закупівлі відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі». Натомість Колегія дійшла висновку про те, що Замовником не підтверджено належними доказами існування саме тієї підстави, на яку він послався при прийнятті відповідного рішення.

Таким чином, відповідачем фактично перевірялася не доцільність прийнятого позивачем рішення, а наявність документального підтвердження підстав його прийняття, що відповідає повноваженням органу оскарження, визначеним Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим позивачем під час розгляду справи не доведено, що висновки відповідача щодо відсутності документального підтвердження підстав для відміни процедури закупівлі не відповідають фактичним обставинам справи або зроблені без належного дослідження матеріалів, поданих під час розгляду скарги.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач, приймаючи рішення від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз, діяв у межах наданих законом повноважень та обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності передбачених пунктом 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» підстав для відміни процедури закупівлі.

Також позивач зазначає, що висновки відповідача щодо невнесення змін до річного плану закупівель є безпідставними, оскільки після оголошення процедури закупівлі електронна система закупівель не передбачає технічної можливості внесення відповідних змін до річного плану.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає таке.

Із змісту оскаржуваного рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз вбачається, що підставою для задоволення скарги стало не лише встановлення факту відсутності змін до річного плану закупівель, а сукупність обставин, встановлених під час розгляду скарги.

Так, Колегією встановлено, що Замовником прийнято рішення про відміну процедури закупівлі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі», однак документального підтвердження відсутності подальшої потреби у закупівлі товару під час розгляду скарги надано не було. При цьому Колегія також врахувала, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення зміни до річного плану закупівель не вносилися.

Отже, відсутність змін до річного плану закупівель не була самостійною підставою для прийняття рішення відповідачем, а оцінювалася Колегією у взаємозв`язку з іншими обставинами, встановленими під час розгляду скарги.

З огляду на викладене суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що оскаржуване рішення ґрунтується виключно на невнесенні змін до річного плану закупівель.

Посилання позивача на технічну неможливість внесення відповідних змін після оголошення процедури закупівлі саме по собі не спростовує висновків Колегії, оскільки такі доводи не підтверджують існування передбаченої пунктом 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» підстави для відміни процедури закупівлі та не спростовують встановленої відповідачем обставини щодо відсутності належного документального підтвердження відсутності подальшої потреби у закупівлі.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при здійсненні судового контролю перевіряється, чи прийнято рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, а також чи є воно обґрунтованим.

Здійснюючи таку перевірку, суд не встановив, що відповідачем при прийнятті рішення від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз неправильно застосовано норми Закону України «Про публічні закупівлі» або не досліджено обставини, які мали значення для вирішення скарги.

Таким чином, наведені позивачем доводи не спростовують правомірності висновків Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та не свідчать про наявність підстав для визнання оскаржуваного рішення протиправним і його скасування.

Позивач також зазначає, що, приймаючи рішення від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз, Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України вийшла за межі наданих їй повноважень, фактично втрутившись у дискреційні повноваження Замовника щодо визначення наявності чи відсутності потреби у закупівлі товару.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Постійно діючі адміністративні колегії Антимонопольного комітету України утворюються для розгляду, зокрема, скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з частиною десятою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації і документів, що містяться в електронній системі закупівель, а також інформації, документів і матеріалів, одержаних за скаргою.

Водночас відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає обґрунтоване рішення, у разі встановлення порушення процедури закупівлі має право зобов`язати замовника усунути такі порушення, у тому числі скасувати свої рішення.

Отже, наведеними нормами Закону орган оскарження прямо наділений повноваженнями перевіряти відповідність рішень замовника вимогам законодавства у сфері публічних закупівель та, у разі встановлення порушень, зобов`язувати замовника усунути такі порушення шляхом скасування прийнятих ним рішень.

Як убачається зі змісту рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз, відповідачем досліджено інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, доводи скаржника, пояснення Замовника та документи, надані під час розгляду скарги, після чого зроблено висновок про відсутність належного підтвердження підстав для відміни процедури закупівлі.

При цьому суд звертає увагу, що Колегія не здійснювала оцінку господарської доцільності проведення закупівлі, не визначала потребу Замовника у придбанні відповідного товару та не підміняла власним рішенням рішення Замовника щодо здійснення закупівельної діяльності.

Предметом перевірки відповідача було виключно дотримання позивачем вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час прийняття рішення про відміну процедури закупівлі та наявність документального підтвердження підстав, на які послався Замовник.

Таким чином, висновки Колегії зроблені в межах наданих їй законом повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про публічні закупівлі».

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що відповідач при прийнятті рішення від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз вийшов за межі своїх повноважень, неправильно застосував норми матеріального права або допустив порушення процедури розгляду скарги, позивачем суду не надано.

За наведених обставин суд доходить висновку, що доводи позивача про перевищення відповідачем наданих законом повноважень є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Позивач також зазначає, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз є необґрунтованим, оскільки прийняте без повного та всебічного дослідження обставин справи.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди перевіряють, чи прийняті рішення суб`єктів владних повноважень, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Отже, під час розгляду цієї справи суд перевіряє не доцільність прийнятого відповідачем рішення, а те, чи було воно прийняте на підставі належним чином встановлених обставин, у межах наданих законом повноважень та з наведенням відповідного мотивування.

Як убачається зі змісту рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз, відповідачем досліджено інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, доводи, наведені у скарзі ТОВ «ІНФІНІТ ТРЕЙД», пояснення Замовника, а також документи, подані сторонами під час розгляду скарги.

За результатами дослідження зазначених матеріалів Колегія встановила, що Замовником не підтверджено належними документами наявність підстав для відміни процедури закупівлі відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим дійшла висновку про наявність підстав для задоволення скарги.

При цьому в оскаржуваному рішенні наведено мотиви, з яких відповідач дійшов відповідного висновку, зазначено обставини, які були встановлені під час розгляду скарги, а також наведено норми Закону України «Про публічні закупівлі», якими керувалася Колегія при прийнятті рішення.

Таким чином, суд не встановив, що відповідачем прийнято рішення без дослідження обставин, які мали значення для його прийняття, або без належного мотивування.

Фактично доводи позивача зводяться до незгоди із висновками відповідача щодо оцінки наданих ним пояснень та документів. Однак сама по собі незгода із висновками суб`єкта владних повноважень не свідчить про їх протиправність та не може бути самостійною підставою для скасування прийнятого рішення.

Водночас позивачем не наведено переконливих доводів та не надано належних доказів того, що відповідач не дослідив будь-які документи, які були подані під час розгляду скарги, або що такі документи могли вплинути на зміст прийнятого рішення.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз відповідає критерію обґрунтованості, визначеному частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а доводи позивача у цій частині не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем надано суду належні докази, які підтверджують, що під час розгляду скарги ТОВ «ІНФІНІТ ТРЕЙД» Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Законом України «Про публічні закупівлі», дослідила наявні у справі документи, надала оцінку доводам сторін та прийняла мотивоване рішення за результатами їх аналізу.

Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про неправильне застосування відповідачем норм матеріального права, порушення процедури розгляду скарги або неврахування обставин, що мали істотне значення для прийняття рішення.

Фактично наведені у позовній заяві доводи спрямовані на переоцінку встановлених відповідачем обставин та незгоду із висновками, викладеними в оскаржуваному рішенні. Однак адміністративний суд, здійснюючи перевірку рішень суб`єктів владних повноважень, не підміняє собою відповідний орган державної влади, а перевіряє, чи прийняте таке рішення з дотриманням критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз є законним, обґрунтованим та прийнятим у межах повноважень відповідача.

За таких обставин підстав для визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07.10.2021 № 22851-р/пк-пз суд не вбачає, у зв`язку з чим адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» задоволенню не підлягає.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.