Ухвала суду № 138658893, 31.07.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"31" липня 2026 р. справа № 300/5273/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30.07.2026 за №0900-1004-8/42338 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №300/5273/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі №300/5273/25 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення з 01.02.2023 перерахунку пенсії в разі втрати годувальника, призначеної ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення її покійного чоловіка ОСОБА_2 станом на 01.01.2023. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.02.2023 провести перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника, призначеної ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 її покійного чоловіка ОСОБА_2 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), старший оперуповноважений, виданої фінансово-економічним Управлінням Служби зовнішньої розвідки України від 01.07.2025 №228, з урахуванням виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25 без змін.

Відтак, рішення суду у цій справі набрало законної сили 26.11.2025.

19.03.2026 від позивача на адресу суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №300/5273/25, яка мотивована тим, що станом на сьогодні рішення по цій справі в повному обсязі не виконано.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в строк протягом 60 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 02.09.2025 по справі №300/5273/25.

19.05.2026 на адресу суду від відповідача надійшов звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25, який мотивовано тим, що Головним управлінням на виконання згаданого рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у грудні 2025 року, обчислено розмір пенсійної виплати в сумі 20 587,91 гривень. При цьому, різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.02.2023 но 31.12.2025 в сумі 373 029,51 гривень внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України з типом рішення суду ПКМУ №821, виплата за яким буде проведена при наявності фінансування з Державного бюджету. Також зазначено, що Головним управлінням 03.12.2025 створено реєстраційну картку (реєстраційний номер PC №821-54249) та внесено відомості щодо рішення суду у справі №300/5273/25, що, на думку представника пенсійного органу, вказує на визначення зобов`язань перед позивачем та підтверджує факт того, що відповідач не ухиляється від виконання рішення суду. Окрім того, зауважено, що станом на 13.05.2026 ОСОБА_1 забезпечено виплату частини поточної заборгованості у лютому 2026 в сумі 1 000,00 гривень , у березні 2026 року в сумі 982,00 гривень, у квітні 2026 року в сумі 877,00 гривень. Звернуто увагу, що відповідач не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки виплата заборгованості здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, відтак є поважною причиною для не застосування штрафу за не виконання судового рішення.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.06.2026 вирішив відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/5273/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про звільнення від сплати штрафу за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного від 02.09.2025 по справі №300/5273/25 задовольнити. Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від сплати штрафу відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного від 02.09.2025 по справі №300/5273/25. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в строк протягом 60 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі №300/5273/25.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало до суду звіт від 30.07.2026 за №0900-1004-8/42338 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25. У поданому звіті ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вказало на обставину виконання судового рішення. Так, у межах реалізації положень Постанови №821, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 року у справі №300/5273/25 ОСОБА_1 забезпечено виплату частини поточної заборгованості в сумі 4575 гривень, залишок суми перерахованих коштів за період з 01.02.2023 по 31.07.2026 складає 453 292,16 гривень. Головне управління листом від 05.06.2026 №0900- 0506-5/31239 зверталось до Пенсійного фонду України із запитом щодо виділення коштів для виплати пенсій за рішеннями суду, зокрема з питання виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі №300/5273/25. Зазначив, що відповідач не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки виплата заборгованості здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що є поважною причиною для не застосування штрафу за не виконання судового рішення. Просив прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі №300/5273/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , у випадку постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від сплати штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України.

На виконання вимог підпункту 2.3.39.10 та підпункту 2.3.41 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39 та абзацу третього пункту 2.10 розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених Рішенням зборів суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року №08 Розпорядженням керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 за №938 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 300/5273/25.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями звіт про виконання судового рішення 30.07.2026 передано на розгляд судді Остап`юку С.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30.07.2026 за №0900-1004-8/42338 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі №300/5273/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення з 01.02.2023 перерахунку пенсії в разі втрати годувальника, призначеної ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення її покійного чоловіка ОСОБА_2 станом на 01.01.2023;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.02.2023 провести перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника, призначеної ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 її покійного чоловіка ОСОБА_2 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), старший оперуповноважений, виданої фінансово-економічним Управлінням Служби зовнішньої розвідки України від 01.07.2025 №228, з урахуванням виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25 без змін.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25, за наслідками апеляційного перегляду набрало законної сили 26.11.2025.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано доплату в сумі 373 029,51 гривень за період з 01.02.2023 но 31.12.2025, яка внесена в підсистему "Реєстр судових рішень" з типом рішення суду ПКМУ №821.

При цьому, ОСОБА_1 забезпечено виплату частини поточної заборгованості у лютому 2026 року в сумі 1 000,00 гривень, у березні 2026 року в сумі 982,00 гривень, у квітні 2026 року в сумі 877,00 гривень, у травні 2026 року в сумі 780,00 гривень, у червні 2026 року в сумі 936,00 гривень.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за період з лютого 2026 року по червень 2026 року (станом на дату подання звіту від 30.07.2026 за №0900-1004-8/42338) забезпечено виплату частини заборгованості на загальну суму 4 575,00 гривень.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листами від 10.06.2026 за №2800-030101-5/43074 та від 07.07.2026 за №2800-050203-5/51006 зверталось до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України із відповідними питаннями про надання роз`яснень та висвітлення проблематики відсутності бюджетних призначень на виплату пенсій за рішеннями судів. Зокрема, відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, а останнє має кількісні, часові і цільові обмеження, просило повідомити порядок виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень, просило сприяти визначенню механізму (Порядку) реалізації передбачених законом прав одержувачів пенсій, яким на виконання рішення суду призначено (перераховано) пенсії, виділення у повному обсязі асигнувань з державного бюджету на забезпечення цих виплат.

Також Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулось до Пенсійного фонду України із листом від 05.06.2026 за №0900-0506-5/31239, яким інформувало, що про наявність заборгованості в сумі 373 029,51 гривень за період з по 31.12.2025, внесена до Переліку боргів (Постанова Кабінету Міністрів України № 821) згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25.

Станом на 05.06.2026 ОСОБА_1 забезпечено виплату частини поточної заборгованості у лютому 2026 в сумі 1000,00 грн, у березні 2026 року в сумі 982,00 гривень, у квітні 2026 року в сумі 877,00 гривень, у травні 2026 року в сумі 780,00 гривень, у червні 2026 року в сумі 936,00 гривень.

Просило вирішити питання щодо проведення додаткового фінансування заборгованості на виконання рішення судів по судових справах та ініціювати перед Кабінетом Міністрів України питання про проведення фінансування для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету за окремою бюджетною програмою та які обліковуються в підсистемі "Реєстр судових рішень".

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість заявленого звіту в межах доводів Управління, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 КАС України є обов`язковість судового рішення.

Також відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (стаття 3821 КАС України).

У рішенні від 30.06.2009 за №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункт 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на важливість реального виконання судових рішень, це питання неодноразово ставало предметом обговорення як на національному, так і на міжнародному рівнях. Регулюванню цього питання, зокрема, присвячена Рекомендація №Rec (2003) 16 від 09.09.2003 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Про виконання адміністративних рішень і судових рішень у галузі адміністративного права", обов`язкова для виконання Україною як членом Ради Європи, в якій зазначається, що держави-члени повинні забезпечити виконання судових рішень адміністративними органами в межах розумного строку. Вони мають вживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили. У разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволятиме домагатися виконання такого рішення, зокрема, за допомогою винесення судових заборон або накладення штрафів. Держави-члени повинні забезпечити притягнення адміністративних органів до відповідальності за відмову у виконання та невиконання судових рішень. Посадові особи, відповідальні за невиконання судових рішень, також можуть притягуватись до дисциплінарної, цивільної або кримінальної відповідальності у разі невиконання таких рішень.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

Частиною 1 статті 3822 КАС України унормовано, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 3822 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Згідно частини 3 статті 3822 КАС України до звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Правовий аналіз вказаних положень КАС України дає підстави дійти висновку, що у випадку подання до суду суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення він повинен бути оформлений відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України, водночас необхідно додати докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи.

Згідно з частиною 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 382-3 КАС України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

При цьому за змістом норм частини 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі № 640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.

Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі № 160/5259/20 Верховний Суд відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

У взаємозв`язку із наведеним слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов`язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.

При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зокрема перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині 5 статті 382-З КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України.

Таким чином, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Зокрема, суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обгрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, слідує безпосередньо зі змісту частин 2 і 5 статті 382-3 КАС України.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом в ухвалі від 03.04.2025 у справі №560/1080/19 (адміністративне провадження №К/9901/27250/19; К/9901/27289/19), за наслідками розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано доплату в сумі 373 029,51 гривень за період з 01.02.2023 но 31.12.2025, яка внесена в підсистему "Реєстр судових рішень" з типом рішення суду ПКМУ №821.

Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25 в частині здійснення перерахунку пенсії в разі втрати годувальника, призначеної ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 її покійного чоловіка ОСОБА_2 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), старший оперуповноважений, виданої фінансово-економічним Управлінням Служби зовнішньої розвідки України від 01.07.2025 №228, з урахуванням виплачених сум виконане.

Разом з тим, ОСОБА_1 нараховано доплату в сумі 373 029,51 гривень за період з 01.02.2023 но 31.12.2025, яка внесена в підсистему "Реєстр судових рішень" з типом рішення суду ПКМУ №821.

При цьому, ОСОБА_1 забезпечено виплату частини поточної заборгованості у лютому 2026 року в сумі 1 000,00 гривень, у березні 2026 року в сумі 982,00 гривень, у квітні 2026 року в сумі 877,00 гривень, у травні 2026 року в сумі 780,00 гривень, у червні 2026 року в сумі 936,00 гривень.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за період з лютого 2026 року по червень 2026 року (станом на дату подання звіту від 30.07.2026 за №0900-1004-8/42338) забезпечено виплату частини заборгованості на загальну суму 4 575,00 гривень.

Таким чином, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не виконано рішення суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25 в частині виплати позивачу за період з 01.02.2023 но 31.12.2025 нарахованої пенсії в разі втрати годувальника на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 покійного чоловіка ОСОБА_2 , встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), старший оперуповноважений, виданої фінансово-економічним Управлінням Служби зовнішньої розвідки України від 01.07.2025 №228.

У контексті наведеного слід врахувати, що у силу приписів статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до положень частини 1 статті 3 Закону України від 05.06.2012 за № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Як зазначив відповідач у звіті, що органом пенсійного забезпечення вжито всіх залежних заходів, спрямованих на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі №300/5273/25, а саме:

- здійснено перерахунок пенсії;

- включено рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25 в підсистему Реєстр судових рішень;

- неодноразово зверталось листами до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, Пенсійного фонду України із запитами вирішити питання щодо проведення додаткового фінансування заборгованості, ініціювати перед Кабінетом Міністрів України питання про проведення фінансування для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету за окремою бюджетною програмою та які обліковуються в системі "Реєстр судових рішень", переглянути підхід до виконання рішень суду фінансування витрат по яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, з метою прискорення строків виплати заборгованості за ними;

- здійснено виплату частини заборгованості на виконання рішення суду в розмірі 4 575,00 гривень.

При цьому, органом пенсійного забезпечення не заперечується обов`язок виплати нарахованих позивачу на виконання рішення суду виплат.

Водночас, суд зазначає, що до суду не надано доказів того, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області невиконання судового рішення у справі №300/5273/25 здійснюється умисно.

Надаючи оцінку вказаному вище, суд зазначає, що згідно із Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюється виключно законами. Такими законами є Закони України "Про Державний бюджет України" на кожний рік та Бюджетний кодекс України.

Відповідно до підпункту 20 та 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що рішення суду у справі №300/5273/25 в частині виплати заборгованості не виконано з незалежних від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області причин.

За змістом пункту 6 частини 2 статті 3823 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, зокрема, у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.

Разом з тим, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у поданому звіті не зазначено жодних орієнтованих строків виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25.

Відповідно до частини 1 статті 3823 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

За змістом частини 11 статті 3823 Кодексу, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 382-1 КАС України).

Враховуючи висновки суду, викладені вище по тексту цієї ухвали, а також зважаючи на обставину того, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25 виконано не в повному обсязі, суд вважає за можливе прийняти звіт про виконання судового рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30.07.2026 за №0900-1004-8/42338 та встановити новий строк для подання, а саме два місяці з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали.

Водночас, суд вважає за необхідне застосувати приписи частин 1 та 3 статті 382-3 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 3821 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Частиною 2 статті 3823 КАС України унормовано, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина 3 статті 3823 КАС України).

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що у разі вчасного подання суб`єктом владних повноважень звіту суд розглядає такий звіт та за наслідками його розгляду постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту суб`єкта владних повноважень. При цьому при постановленні ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф.

Одночасно, суд наголошує, що в разі невиконання відповідачем рішення суду після спливу нового строку на виконання судового рішення, судом можуть бути вжиті заходи, передбачені частиною 2 статті 3823 КАС України, а саме за результатами розгляду звіту може бути накладено на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, суд зазначає, що сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 243, 246, 248, 256, 3811, 382-3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30.07.2026 за №0900-1004-8/42338 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25.

2. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №300/5273/25 до 01 жовтня 2026 року.

3.1. Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами 2, 3 статті 3822 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвалу надіслати учасникам справи.

Відповідачу копії ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд". Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету відповідача в розділ "Мої справи".

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 234, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Остап`юк С.В.