Рішення № 138658822, 31.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 липня 2026 року Справа № 280/4864/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69126, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 206, ЄДРПОУ 02140892), Комунального підприємства «Муніципальна варта» Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-Б ЄДРПОУ 45091166), Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради (69126, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 214 ЄДРПОУ 44921382), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Комунальне підприємство «Запоріжринок» Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2, ЄДРПОУ 01559577) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі - відповідач - 1), Комунального підприємства «Муніципальна варта» Запорізької міської ради (далі відповідач - 2), Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради (далі відповідач - 3), в якій позивач (з урахуванням уточненого позову) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 66/9 від 27 січня 2026 року «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: перехрестя вул. Університетська та пров. Торговий (на підставі акту обстеження території від 05 грудня 2025 року № 0558)» в частині, що стосується демонтажу, знесення та переміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, кіоску № 28332837, загальною площею 18,0 кв. м, що належить на праві приватної власності ФОП ОСОБА_1 та розташований на території тимчасового комунального ринку в межах ринкового комплексу КП «Запоріжринок» Запорізької міської ради;

- визнати протиправним Акт обстеження території № 0558 від 05 грудня 2025 року, складений Комунальним підприємством «Муніципальна варта» Запорізької міської ради, як такий, що ґрунтується на завідомо недостовірних відомостях, складений із грубим порушенням встановленого порядку проведення контрольних заходів та перевищенням меж наданих законом повноважень;

- зобов`язати Відповідача-1 (Виконавчий комітет Запорізької міської ради) та Відповідача-3 (Департамент муніципального управління Запорізької міської ради) утриматися від вчинення будь-яких дій, спрямованих на примусовий демонтаж, знесення, переміщення або пошкодження тимчасової споруди (кіоску № 28332837) на виконання скасованого Рішення № 66/9.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірним рішенням визначено усунути виявлені порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, яка розміщена без відповідних дозвільних документів, на об`єкті благоустрою за адресою: перехрестя вул. Університетська та пров. Торговий. Разом з тим, позивач зазначає, що фізично кіоск знаходиться не на перехресті вулиці Університетської та провулку Торгового, а на значній відстані від нього, що свідчить про невідповідність Акту обстеження відповідача дійним обставинам справи. Окрім того, вказує, що інспектори КП «Муніципальна варта» під час проведення обстеження, не встановивши особу власника, не витребувавши документів у адміністрації ринку та не звіривши фактичні дані із затвердженою Схемою ринку, помилково визначили адресу об`єкта, приписавши йому розташування на загальному міському перехресті вулиць. Вказане призвело до того, що Виконавчий комітет Запорізької міської ради своїм Рішенням № 66/9 безпідставно поширив дію загальних Правил благоустрою території міста на територію комунального ринку, яка функціонує за спеціальними правилами ринкової торгівлі та має власну затверджену планувальну документацію. Винесення рішення про демонтаж об`єкта за вигаданою, неіснуючою для нього адресою («на перехресті»), за умови, що об`єкт законно стоїть на офіційному торговому місці № 28332837 згідно із затвердженою Схемою ринку, є самостійною та безумовною підставою для визнання такого акту індивідуальної дії протиправним та його скасування судом. За таких обставин, безапеляційні та надумані твердження відповідачів про самовільний характер встановлення тимчасової споруди та відсутність правових підстав для її функціонування повністю й беззастережно спростовуються офіційними даними та документами самого Комунального підприємства «Запоріжринок» Запорізької міської ради, тобто суб`єкта, юридично наділеного міською радою виключними повноваженнями щодо управління, організації та утримання зазначеної території. Стверджує, що кіоск знаходиться на території ринку на законних підставах. Законність знаходження кіоску позивача на даній території також підтверджується відповіддю від директора КП «Запоріжринок». Констатація факту законного знаходження кіоску № 2833-2837 на території ринкового комплексу має вирішальне значення для визначення матеріального закону, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Це означає, що до вказаного торговельного об`єкта мають застосовуватися виключно норми Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105, а також імперативні норми локального регулювання, Правил торгівлі на ринках м. Запоріжжя, затверджених рішенням Запорізької міської ради № 32 від 05 березня 2025 року. Вказана нормативно-правова методологія архітектоніки ринкового простору встановлює спеціальний правовий режим для об`єктів, дислокованих усередині ринків, підпорядковуючи їх профільному законодавству сфери торгівлі, а не загальним імперативам благоустрою населених пунктів. Відтак, посилання Виконавчого комітету Запорізької міської ради в оскаржуваному Рішенні № 66/9 суто на порушення загальних Правил благоустрою території міста Запоріжжя є грубою помилкою у правозастосуванні та підміною понять. Вказує, що намагання відповідачів здійснити примусовий демонтаж законно функціонуючого об`єкта в межах ринку на підставі лише інспекційного Акту перевірки благоустрою № 0558, в обхід процедур та регуляторних правил, визначених спільним Наказом № 57/188/84/105 та рішенням ЗМР № 32, є очевидним виходом суб`єктів владних повноважень за межі їхньої юридичної дискреції, що свідчить про безумовну протиправність їхніх дій. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 29 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

20 травня 2026 року від позивача на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 22 травня 2026 року у задоволенні заяви про забезпеченні позову відмовлено.

Ухвалою судді від 03 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження, а також витребувано у відповідача докази по справі, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Комунальне підприємство «Запоріжринок» Запорізької міської ради.

10 червня 2026 року від представника КП «Муніципальна Варта» на адресу суду надійшов відзив на позов, який містить заперечення проти задоволення позову та в обґрунтування якого вказано, що рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 66/9 від 27 січня 2026 року «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: перехрестя вул. Університетська та пров. Торговий (на підставі акту обстеження території від 05 грудня 2025 року № 0558) є законним адміністративним актом індивідуального характеру, прийнятим (вчиненим) для вирішення конкретної справи та спрямованим на усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, перехрестя вул. Університетська та пров. Торговий. В задоволенні позову просить відмовити.

15 червня 2026 року від представника Департаменту муніципального управління ЗМР на адресу суд також надійшов відзив на позов, у якому позивач просить у задоволенні позову відмовити, оскільки чинним законодавством прямо передбачено, що в разі відсутності, закінчення, анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди, або самовільного її встановлення, така споруда підлягає демонтажу. Вказує, що позивачем порушено Правила благоустрою території міста на підставі рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради, а Департамент здійснює усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста на підставі рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради в межах чинного законодавства та не порушував права позивача. З огляду на вказане, позов вважає безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Також, 15 червня 2026 року від представника третьої особи на адресу суду надійшли пояснення у яких останній підтримує правову позицію позивача, викладену у позові, та вказує, що лише по завершенні процедури з коригування генерального плану міста, після фактичного виділення земельної ділянки КП «Запоріжринок» або іншому оператору ринку, буде можливим визначати землевпорядною документацією розмір та межі відповідної земельної ділянки, проєктувати стоянки та інші інфраструктурні особливості ринку та розробляти плани його перспективної забудови - розміщення споруд торговельного та іншого призначення. Зазначає, що рішенням виконкому ЗМР від 28 листопада 2023 року №724 «Про утворення тимчасових комунальних ринків» вже було здійснено погоджене органами місцевого самоврядування допустиме для такої мети визначення меж відповідного ринку (перелік вулиць), і на виконання цього рішення Схемою дислокації торговельних місць Центрального ринку КП «Запоріжринок» підприємством вже було визначено план розміщення торговельних об`єктів та проведено їх нумерацію. Відсутність погодженого відповідно до вимог Постанови КМУ № 868 плану території ринку не є підставою вважати незаконним розміщення тимчасової споруди позивача кіоску №2833-2837. Позивачем при розміщенні належного йому кіоску були дотримані та виконані всі вимоги, які до нього висувалися чинним регулюванням в межах тимчасового комунального ринку. Позовну заяву просить задовольнити.

15 червня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив КП «Муніципальна варта» ЗМР у якій вказано, що КП «Муніципальна варта» є комунальним підприємством, а не органом публічного управління. Його діяльність у сфері контролю за благоустроєм може здійснюватись лише у межах та у спосіб, прямо передбачений законом та рішеннями ради. Виходячи за ці межі, КП «Муніципальна варта» фактично привласнює собі повноваження, яких не має. Правила благоустрою №71 від 23 жовтня 2024 року, на які посилається відповідач-2, є нормативним актом органу місцевого самоврядування, що може деталізувати порядок здійснення контролю, але не може розширювати коло суб`єктів, наділених відповідними повноваженнями понад те, що передбачено законом (стаття 19 Конституції України - органи влади та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом).

22 червня 2026 року від Виконавчого комітету ЗМР на адресу суду надійшов відзиві на позов у якому вказано, що у позовній заяві позивач зазначає, що тимчасові споруди кіоски 2833-2837, які виявлені під час обстеження території від 05 грудня 2025 року належать позивачу та розташовані на території Центрального ринку міста Запоріжжя з яким у позивача укладено договір про надання та утримання торгівельних місць для здійснення підприємницької діяльності, а тому вважає рішення №66/9 від 27 січня 2026 року вважає протиправним в частині демонтажу його кіоску. Проте такі аргументи позивача не ґрунтуються на законі та не відповідають обставинам справи. Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України (далі ЗК України) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Статтею 12 ЗК України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст. Зокрема, відповідні ради розпоряджаються землями територіальних громад; передають земельні ділянки комунальної власності у власність або користування громадян та юридичним особам. Позивачем не надано доказів отримання земельної ділянки під спірною спорудою в оренду. Зазначене свідчить, що тимчасова споруда розміщена всупереч діючого законодавства. Так, Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244. Згідно із п. 1.7., 1.12. Порядку № 244 визначено, що розміщення окремих тимчасових споруд здійснюється згідно з цим Порядком. При розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами. Підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди (пункт 2.1. Порядку №244). Паспорт прив`язки тимчасової споруди оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (пункт 2.7. Порядку №244). Пунктом 2.30. Порядку №244 передбачено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорту прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу. Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (пункт 2.31. Порядку №244). Аналізуючи вказані вище норми, єдиною підставою для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є паспорт прив`язки, розміщення тимчасових споруд самочинно, тобто без паспорта прив`язки, заборонено. У випадку розміщення тимчасової споруди з порушенням наведеного вище законодавства, ця споруда має бути демонтована. Враховуючи наведені вище положення підпункті 7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», а також положення частини 3 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачає, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів», приходить до висновку, що питання благоустрою, в тому числі і щодо здійснення демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд (як частини забезпечення благоустрою) та порядку його проведення, відноситься до компетенції виконавчого комітету. Зазначає, що відповідач має повноваження приймати рішення про демонтаж об`єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою. У задоволенні позову просить відмовити.

23 червня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній не погоджується із доводами представника Виконавчого комітету ЗМР, викладеного ним у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року представнику Виконавчого комітету Запорізької міської ради поновлено строк для надання відзиву на позовну заяву.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 05 грудня 2025 року старшими інспекторами відділу охорони громадського порядку КП «Муніципальна варта» Запорізької міської ради, на підставі наказу начальника КП «Муніципальна варта» від 28 листопада 2025 року № 807-ОЛ, здійснено перевірку стану благоустрою території м. Запоріжжя, за адресою: вул. Університетська та провулок Торговий.

За результатами обстеження вищезазначеними особами складеного Акт обстеження території № 0558 від 05 грудня 2025 року.

Згідно з Актом обстеження території № 0558 від 05 грудня 2025 року визначено, що за результатами обстеження виявлено факт розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності. Згідно інформації департаменту управління активами Запорізької міської ради за зазначеною адресою договір оренди землі не обліковується. За інформацією департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради ЗМР за зазначеною адресою паспорт прив`язки не зареєстрований, інформація щодо наявності дозвільних документів на розміщення зазначеної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності відсутня. Висновки та пропозиції за результатами обстеження (за фактом виявлення порушень): тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності розміщена всупереч пункту 5 статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пункт 2.13.1 підпункту 29, пункт 8.2.6 Правил благоустрою території м. Запоріжжя, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 23 жовтня 2024 року №71. Таким чином наявні порушення вимог законодавства у сфері благоустрою.

На запити КП «Муніципальна варта», Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради повідомив, що за зазначеною адресою документи, які б давали законні підстави для розміщення тимчасової споруди не видавались.

Департамент управління активами Запорізької міської ради повідомив, про відсутність діючих договорів оренди землі.

Керуючись Законами України «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні», Типовими правилами благоустрою території населеного пункту, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 року №310, Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244, рішенням Запорізької міської ради від 23 жовтня 2024 року №71 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Запоріжжя», рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27 червня 2023 року № 378 «Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту», прийнято оскаржуване рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27 січня 2026 року за №66/9 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Університетська та провулок Торговий (на підставі акту обстеження території від 05 грудня 2025 року № 0558)».

На виконання пункту 2 зазначеного рішення районною адміністрацією Запорізької міської ради по Олександрівському району розміщено оголошення на тимчасовій споруді для провадження підприємницької діяльності, яка розміщена без відповідних дозвільних документів на об`єкті благоустрою м. Запоріжжя за адресою: перехрестя вул. Університетська та пров. Торговий з пропозицією до власника самостійно протягом семи календарних днів виконати роботи щодо усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя шляхом її демонтажу

Після того, як позивачу стало відомо про існування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27 січня 2026 року за №66/9 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Університетська та провулок Торговий позивач звертався до Департаменту муніципального управління ЗМР із заявою про його призупинення.

Проте, листом Департаменту муніципального управління ЗМР від 05 березня 2026 року №13/ 01-06 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для призупинення дії рішення ВК ЗМР.

Вважаючи протиправним рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 66/9 від 27 січня 2026 року «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: перехрестя вул. Університетська та пров. Торговий (на підставі акту обстеження території від 05 грудня 2025 року № 0558)» в частині, що стосується демонтажу, знесення та переміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, кіоску № 28332837, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI), тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Згідно частини 4 статті 28 № 3038-VI, розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі Порядок №244), який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку №244, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М1: 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності (пункту 1.4 Порядку №244).

Стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №244, підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

Згідно з п. 2.2 Порядку № 244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Пунктом 2.7 Порядку №244 визначено, що паспорт прив`язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Відповідно до пунктів 2.20, 2.21, 2.22 Порядку №244, встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки ТС. Відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається. Відновлення благоустрою замовником є обов`язковим.

Отже, Порядком №244 передбачено, що встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки ТС та відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається.

Відповідно до приписів пункту 5 статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Водночас, за приписами п.2.13.1.п.п.29 Правил благоустрою території міста Запоріжжя на об`єктах, елементах благоустрою забороняється, зокрема, самовільно розміщувати у не відведених місцях об`єкти торгівлі: торговельні та ярмаркові майданчики, без відповідного дозволу або з порушенням його умов: тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, торговельні причепи та автофургони, палатки, лотки, виносні торговельні столи, вітрини, ящики, торговельне та холодильне обладнання, товар або його зразки, тару та інші дії, заборонені законом та цими Правилами.

А за приписами п.8.2.6 Правил благоустрою території міста Запоріжжя забороняється самовільне встановлення тимчасових споруд, об`єктів торгівлі.

В той же час, судом встановлено, що 26 квітня 2019 року між Комунальним підприємством «Запоріжринок» та ФОП ОСОБА_1 укладений Договір про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку № 33 (далі - Договір) відповідно до умов якого, Сторона 1 (КП «Запоріжринок») надає Стороні 2 (продавець) послуги з надання та утримання торговельного місця в межах тимчасового комунального ринку - на території Центрального ринку КП «Запоріжринок» за адресою м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 32, загальною площею 18,0 кв.м і надає Стороні 2 право встановити на зазначеній території ринку належний їй на праві приватної власності один кіоск №2833-2837. У свою чергу Сторона 2 зобов`язується оплачувати Стороні 1 надані послуги ринку у розмірі і в порядку, передбаченими цим Договором.

Станом на дату ухвалення судового рішення вищезазначений Договір є чинним та з урахуванням пояснень КП «Запоріжринок», які містяться в матеріалах справи, виконується сторонами належним чином.

Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 868 (далі Постанова № 868).

Відповідно до пункту 4 Постанови № 868 урядом було рекомендовано органам місцевого самоврядування утворити тимчасові комунальні ринки у разі виявлення облаштованих торговельних місць, на яких провадиться торговельна діяльність без відповідних документів, для забезпечення захисту прав споживачів і підприємців.

На підставі вищезазначеного рішення уряду і рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28 листопада 2023 року № 724 «Про утворення тимчасових комунальних ринків» та, зокрема, згідно з його пунктом 1 утворено тимчасовий комунальний ринок на прилеглих до Центрального ринку КП «Запоріжринок» ділянках вулиць: по вул. Жуковського - від вул. Благовіщенської до вул. Земського лікаря Лукашевича, по вул. Гоголя від вул. Благовіщенської до вул. Земського лікаря Лукашевича, на протилежному від Центрального ринку тротуарі у провулку Млиновому та по вул. Благовіщенській від вул. Гоголя до вул. Жуковського.

З урахуванням положень статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - № 280/97-ВР ) виконавчим органам міських рад визначено та закріплено певні самоврядні та делеговані повноваження, зокрема: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню (стаття 30 Закону); організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння всіх форм торгівлі (стаття 30 Закону); здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування (стаття 30 Закону).

Відповідно до пункту 2.1. Статуту КП «Запоріжринок» основною метою діяльності Підприємства є забезпечення потреб громадян і юридичних осіб в його продукції та послугах, одержання прибутку від господарської діяльності з організації роботи ринків.

Пунктом 2.2. Статуту КП «Запоріжринок» предметом діяльності Підприємства є: створення та експлуатація ринків; здавання в найм (оренду) нерухомого майна (будівель, споруд, нежитлових приміщень) та іншого окремого індивідуально визначеного майна комунальної власності, яке перебуває у господарському віданні Підприємства; надання послуг юридичним та фізичним особам при здійсненні ними ринкової торгівлі, створення та надання на платній основі торгівельних місць громадянам та юридичним особам.

Таким чином, рішенням виконкому ЗМР від 28 листопада 2023 року №724 «Про утворення тимчасових комунальних ринків» за КП «Запоріжринок» включено наведені території (в т.ч. у провулку Торговому (стара назва - Млиновий) поруч із основною ділянкою Центрального ринку (вул. Гоголя, 32) до схеми дислокації торговельних місць з подальшим наданням таких місць на договірній основі продавцям тимчасового комунального ринку.

Наведене свідчить, що позивачем та КП «Запоріжринок» належним чином врегульовано право користування відповідним торговельним місцем на тимчасовому комунальному ринку, шляхом укладення Договору про надання послуг з надання та утримання торговельного місця на ринку № 33 від 26 квітня 2019 року, який був у встановленому порядку утворений як тимчасовий комунальний ринок відповідно до рішенням виконавчого комітету ЗМР від 28 листопада 2023 року №724 «Про утворення тимчасових комунальних ринків».

З приводу доводів відповідача 2 відносного того, що з метою забезпечення захисту прав споживачів і підприємців, для тимчасового ринку обов`язковим є дотримання суб`єктами відповідних правовідносин існуючого правового регулювання, в тому числі щодо затвердженого відповідним органом місцевого самоврядування плану території ринку, в якому зазначається розмір земельної ділянки, інформація про наявність правовстановлюючих документів на неї, кількість торговельних місць та займана ними площа, площа стоянок для транспортних засобів (із зазначенням кількості таких засобів, що можуть розміститися на стоянці), найменування, призначення і площа будівель та інших споруд, розташованих на території ринку суд зазначає, що вказане відповідачем не стосується окремої категорії ринків «тимчасові комунальні ринки»

Окрім того, рішенням виконкому ЗМР від 28 листопада 2023 року №724 «Про утворення тимчасових комунальних ринків» вже здійснено погодження органами місцевого самоврядування допустиме для такої мети визначення меж відповідного ринку (перелік вулиць), і на виконання цього рішення Схемою дислокації торговельних місць Центрального ринку КП «Запоріжринок» вже визначено план розміщення торговельних об`єктів та проведено їх нумерацію.

На думку суду, позивачем при розміщенні належного йому кіоску були дотримані та виконані вимоги, які до нього висувалися наведеним регулюванням в межах тимчасового комунального ринку.

Крім того, наведені судом обставини відповідачами не спростовані, окрім посилання на порушення позивачем нормативів благоустрою міста Запоріжжя, які в цьому випадку не можуть бути застосовані. Тому відповідач 1 при прийнятті спірного рішення діяв не відповідно до вимог визначених частиною 2 статті 2 КАСА України необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), нерозсудливо.

З урахуванням вищезазначеного, висновки, викладені у Акті обстеження та оскаржуваному рішенні щодо порушення позивачем Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: перехрестя вул. Університетська та пров. Торговий не відповідають дійсним обставинам справи, а рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 66/9 від 27 січня 2026 року «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: перехрестя вул. Університетська та пров. Торговий (на підставі акту обстеження території від 05 грудня 2025 року № 0558)» в частині, що стосується демонтажу, знесення та переміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, кіоску № 28332837, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

При цьому не підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправним Акту обстеження, оскільки за своєю суттю такий Акт є службовим документом, який фіксує наявність самовільних будівель, сміття чи інших порушень на земельній ділянці, який складається інспекторами під час перевірок, після чого документи передаються до міської ради для реагування чи демонтажу.

Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Водночас судження інспекторів про наявність порушень правил благоустрою, зазначення яких в акті обстеження не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки, зазначені в акті проведення обстеження не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, самі по собі не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не породжують обов`язків для позивача та не порушують його прав. Акт обстеження є носієм доказової інформації про виявлені інспекторами порушення правил благоустрою, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення виконавчим комітетом міської ради, а тому в межах даної справи суд може надати тільки оцінку такому акту.

Оскільки, самі по собі висновки акту обстеження не породжують, не змінюють та не звужують права позивача, не встановлюють для нього додаткових обов`язків та не покладають відповідальність, а тому не є рішеннями суб`єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) суд не вбачає порушення прав позивача з боку відповідачів в цій частині, а також підстав для визнання такого акту протиправним.

Відтак, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача-1 та відповідача-3 утриматися від вчинення будь-яких дій, спрямованих на примусовий демонтаж, знесення, переміщення або пошкодження тимчасової споруди (кіоску № 28332837) на виконання скасованого Рішення № 66/9, оскільки така вимога спрямована на майбутнє. У суд відсутні підстави вважати, що після скасування оскаржуваного рішення в судовому порядку відповідачами будуть вживатись дії на примусовий демонтаж, знесення, переміщення або пошкодження тимчасової споруди (кіоску № 28332837).

За практикою Європейського суду з прав людини пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі стаття 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 66/9 від 27 січня 2026 року «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: перехрестя вул. Університетська та пров. Торговий (на підставі акту обстеження території від 05 грудня 2025 року № 0558)» в частині, що стосується демонтажу, знесення та переміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, кіоску № 28332837, загальною площею 18,0 кв. м, що належить на праві приватної власності ФОП ОСОБА_1 та розташований на території тимчасового комунального ринку в межах ринкового комплексу КП «Запоріжринок» Запорізької міської ради.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31 липня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов