Рішення № 138658759, 31.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 липня 2026 року Справа № 280/5155/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вітан

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізька міська рада

про визнання протиправними дій та скасування витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітан» (далі по тексту - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізька міська рада (далі третя особа) в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 - 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо застосування у Витязі № НВ-2300013392026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 22.01.2026 земельної ділянки площею 0,1314 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миру,2, кадастровий номер 2310100000:05:008:0084 Коефіцієнту цільового призначення (Кцп) 2,5;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 - 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо застосування у Витязі № НВ-2300013392026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 22.01.2026 земельної ділянки площею 0,1314 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миру, 2, кадастровий номер 2310100000:05:008:0084 локального коефіцієнту за локальним фактором: розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію) - 1,05;

- визнати протиправним та скасувати Витяг № НВ-2300013392026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:05:008:0084, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 22.01.2026;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та надати Товариству з обмеженою відповідальністю Вітан в установленому чинним законодавством порядку витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:05:008:0084 із застосовуванням Коефіцієнту цільового призначення (Кцп) 0,7 та без застосування локального коефіцієнту за локальним фактором: - Розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію) - 1,05.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідачем були допущенні порушення при формуванні витягу щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084, що призвело до невірної (занадто високої) нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Посилається на те, що встановлення ознаки цільового призначення земельної ділянки 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку призвело до збільшення коефіцієнту цільового призначення, який враховується під час нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зазначає, що є орендарем земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084, орендатором виступає Запорізька міська рада. Так, за умовами договору було встановлено цільове призначення земельної ділянки 03.15, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для розташування виробничо-торговельної бази. В свою чергу, позивача не було повідомлено про зміну умов договору в частині зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084. Внаслідок збільшення коефіцієнту цільового призначення земельної ділянки, з 0,7 до 2,5, нормативна грошова оцінка земельної ділянки значно збільшилась. Також вважає безпідставним застосування локального коефіціенту з підвищувальним значенням, а саме розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію) 1,05, оскільки земельна ділянка не розташована не у прирейковій зоні, не примикає до відводу залізниці та не має під`їзної залізничної колії. Позивач вважає оскаржувані дії відповідача протиправними та наслідком яких стало формування протиправного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що безпосередньо впливає на права позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.

01.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/5155/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 16.06.2026 за вх. №33910. в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Щодо цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 вказано, що 12.06.2018 було сформовано заяву про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру ЗВ-2305251372018 та змінено код цільового призначення з 03.15 на 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку. За наслідком розгляду такої заяви, на підставі п.151 постанови КМУ від 17 жовтня 2012 р. №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», з урахуванням рекомендацій, викладених в листі Держгеокадастру від 09.08.2017 №22-28-0.21-1076/20-17, щодо впорядкування відомостей Державного земельного кадастру, було виправлено технічні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру. Процедура встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок в порядку статтею 20 Земельного кодексу України у спірних правовідносинах не застосувалась. Вважає, що вищезазначені спірні правовідносини розпочались тривали та закінчились впродовж 2018 року, мають індивідуальну правову природу, а тому позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки поміж цього було заявлено вимогу з визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № НВ-2300013392026 від 22.01.2026. Відповідач висновує, що первісно необхідно вирішити питання в окремому судовому провадженні спірні правовідносини зі зміни цільового призначення земельної ділянки.

Щодо застосування локального коефіцієнту, пов`язаного з розташуванням земельної ділянки у прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію) 1,05 вказано, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 згідно відомостей схеми прояву локальних факторів оцінки (функціонально-планувальні фактори) знаходиться в 24 економіко-планувальній зоні, в якій визначено таку зону впливу. В свою чергу, даний фактор застосовується лише для ділянок виробничих (промислових, комунальних, складських) територій. До прирейкової зони належить територія у межах відводу підприємства, по якій пролягають під`їзні залізничні шляхи до точки їх з єднання з магістральною залізницею. Дотичне прилягання до ділянки під`їзних шляхів прирівнюється до їх наявності. Вважає неналежним доказом наданий позивачем лист Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 19.05.2026 № 04.01-05/1878 та витягу з містобудівного кадастру за архівними даними топографо-геодезичного плану М1:500 (в редакції 1980-1989 років).

Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позиція третьої особи відображена у письмових поясненнях щодо позову або відзиву (вх.№33232 від 12.06.2026), з тексту яких вбачається, що третя особа проти позову заперечує в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що після отримання витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № НВ-2300013392026 від 22.01.2026 позивач листом звернувся до третьої особи з проханням узгодити та підписати Додаткову угоду до Договору оренди №040826100070 зареєстрованого 16.01.2008 з урахуванням вказаного витягу. Між сторонами було укладено додаткову угоду від 16.02.2026 до договору оренди землі, за умовами якої нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначено у розмірі 5 383 390 грн. 86 коп. Зазначене свідчить про те, що позивач у повній мірі згоден з визначеним розміром нормативної грошової оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084, однак звертаючись до суду з позовом, ним не було у повній мірі повідомлено про наявність вказаних обставин. Також вказує, що спірний витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований а підставі даних Державного земельного кадастру України, станом на дату його формування, відтак носить інформаційний характер. Посилається на відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 16.06.2026 за вх.№33910, представник позивача заперечив проти доводів відповідача та третьої особи. На обґрунтування заперечень щодо зміни цільового призначення земельної ділянки вказує, що відповідач під виглядом виправлення технічної помилки фактично втрутився у договірні відносини з оренди земельної ділянки, що призвело до зміни їх істотних умов. Проте, при такому посиланні відповідачем не вказується суть виявленої помилки. Щодо незаконності застосування локального коефіцієнту з підвищувальним значенням, а саме розташування земельної ділянки в прирейковій зоні посилається на наявний в матеріалах справи витяг з плану зонування території м. Запоріжжя, затверджений рішенням Запорізької міської ради № 75 від 28.02.2018. Згідно зазначеної містобудівної документації земельна ділянка не розташована не у прирейковій зоні, не примикає до відводу залізниці та не має під`їзної залізничної колії. Вважає недоведеними посилання відповідача та третьої особи щодо відсутності у Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя. Також зазначено, що позиція відповідача та третьої особи (з посиланням на рішення адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій) про те, що витяг є технічним розрахунком, який формується виключно на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування та наявної технічної документації на земельну ділянку, суперечить сформованій практиці Верховного Суду. Щодо підписання позивачем Додаткової угоди від 16.02.2026 до Договору оренди землі від 16.01.2008 № 040826100070 вказано, що метою таких дій було отримання податкової пільги на сплату орендної плати за Договором оренди землі у 2026 році, яку було запроваджено рішенням тридцять четвертої сесії восьмого скликання Запорізької міської ради від 17.12.2025 № 87. Правові наслідки підписання правової угоди були усвідомлені позивачем лише після отримання позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором оренди землі за період із 01.01.2018 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 у сумі 377 049,60 грн. від Запорізької міської ради. Крім того, позивач не міг погодитись із даними спірного витягу, оскільки у нього відсутні дані про зміну коду цільового призначення земельної ділянки. Заперечено проти розгляду справи в порядку загального провадження, оскільки справа є незначною за складністю та наявні у справі докази дозволяють суду встановити всі фактичні обставини справи та надати їм оцінку.

18.06.2026 від відповідача до суду надійшла заява, в якій вона просить суд розглянути справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 23.06.2026 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

01.07.2026 за вх.№36996 від відповідача надано до матеріалів справи доповідну записку Державного кадастрового реєстратора, за змістом якої вбачається, що відомості Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя не містять.

13.07.2026 від відповідача до суду надійшла заява, в якій вона просить суд розглянути справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 31.07.2026 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

08.11.2007 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітан» (Орендар) було укладено договір оренди землі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 16.01.2008 за №040826100070 (далі за текстом Договір).

Згідно п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення чотирнадцятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №77/231 від 29.08.2007, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничо-торговельної бази, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 2.

Об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,1341 га, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна: виробничо-торговельна база, який передається разом із земельною ділянкою. Нормативна грошова оцінка: 1 161 507,15 грн.

П. 9 Договору визначено, що розмір орендної плати складає 23 230,14 грн, що складає 2% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року.

П. 14-15 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для розташування виробничо-торговельної бази. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 20.04.2026 № 473433887, земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:05:008:0084 зареєстрована 16.08.2008 ЗРФ ДП «Центр ДЗК», цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Додатковим договором № 201305000300006 від 20.02.2013 сторони внесли зміни до п.2,5,9,11,12,30 Договору у частині, зокрема щодо: зазначення кадастрового номеру земельної ділянки «2310100000:05:008:0084»; встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рівні 1 170 666,18 грн. в цінах 2012 року; встановлення орендної плати у розмірі 35 119, 98 грн, яка складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.03.2015 № НВ-2301340952025, земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:05:008:0084 зареєстрована з цільовим призначенням: 03.15, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для розташування виробничо-торговельної бази, нормативна грошова оцінка: 1 161 507,15 грн.

12.06.2018 на виконання рекомендацій, викладених в листі Держгеокадастру від 09.08.2017 №22-28-0.21-1076/20-17, Державним кадастровим реєстратором Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м.Запоріжжя Палубінською Ксенією Василівною було самостійно здійснено виправлення, як вона вважала, технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру наступним шляхом сформованої нею заяви № ЗВ-2305251372018 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру та в розділі «відомості про категорію та цільове призначення земельної ділянки» змінено код цільового призначення на 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.06.2018 № НВ-2304360092018 земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:05:008:0084 зареєстрована з цільовим призначенням: 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для розташування виробничо-торговельної бази, нормативна грошова оцінка: 1 161 507,15 грн.

За заявою позивача було сформовано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2300013392026 від 22.01.2026, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 склала 5 383 390,86 грн.

З метою з`ясування обставин збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084, представника позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом.

Відповідач листом від 19.05.2026 № 29-8-0.37.1-2204/2-26 повідомив, що при розрахунку формули нормативної грошової оцінки земельної ділянки враховується, зокрема, коефіцієнт цільового призначення, який у випадку спірної земельної ділянки враховано у розмірі 2,5. Також повідомлено, що спірна земельна ділянка підпадає під вплив зони прояву локальних факторів, а саме розташування в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію), внаслідок чого застосовано збільшувальний коефіцієнт у розмірі 1,05.

Витяг № НВ-2300013392026 від 22.01.2026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований на підставі заяви ТОВ «Вітан», нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 5 383 390,86 грн із застосуванням таких значень.

Базова вартість 1 кв. м. земель 299,14 грн.;

Зональний коефіцієнт Км2 3,01;.

Сукупний локальний коефіцієнт Км3 0,73. Локальні коефіцієнти: у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,08; розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію) 1,05; земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водопостачанням - 0,95; земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водовідведенням 0,95; земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,95; земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим газопостачанням 0,95; розташування земельної ділянка в зоні регулювання забудови 1,10; місцезнаходження земельної ділянки в санітарно-захисній зоні 0,8; розташування земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів - 0,9.

Коефіцієнт цільового призначення (Кцп) 2,5.

Коефіцієнт індексації Кі 2,443.

Площа земельної ділянки 1314 кв. м.

Вважаючи, що відповідачем протиправно внесено зміни до Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084, внаслідок чого при розрахунку її нормативної грошової оцінки з застосовано збільшувальний коефіцієнт цільового призначення у розмірі 2,5, а також протиправно застосовано збільшувальний коефіцієнт локального фактору у розмірі 1,05, а також вважаючи сформований Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2300013392026 від 22.01.2026 протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі №161-XIV від 06.10.1998 (далі - Закон №161-XIV) визначено, що відносини, пов`язані з орендною землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 21 Закону №161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Положеннями частини п`ятої статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з частинами 3, 5 статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Закон України Про оцінку земель від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

За приписами частини 1 статті 1 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до статті 2 Закону №1378-IV правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Статтею 5 Закону №1378-IV передбачено, зокрема, залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види:

бонітування ґрунтів;

грошова оцінка земельних ділянок.

Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частиною першою статті 13 Закону № 1378-IV передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено приписами статті 18 Закону № 1378-IV.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

За результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частини перша та друга статті 20 Закону України Про оцінку землі).

Відповідно до статті 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями частини третьої та четвертої статті 23 Закону № 1378-IV, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №804/7823/14, від 30.10.2018 у справі №804/2111/14.

Методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України Про оцінку земель встановлює Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 (далі Методика №1147).

Відповідно до пункту 3 Методики №1147 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:

Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні,

де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;

Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;

Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;

Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;

Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;

Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;

Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;

Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Пунктом 19 Методики №1147, зокрема, передбачено, що за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає:

рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

завдання на виконання робіт;

пояснювальну записку, що містить відомості про місце розташування території територіальної громади, чисельність населення територіальної громади, її адміністративного центру та інших населених пунктів, обґрунтування оціночного зонування території територіальної громади та визначення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);

відомості про величину нормативів капіталізованого рентного доходу;

схему оціночних районів;

таблицю із зазначенням для кожного оціночного району коефіцієнта, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), коефіцієнта, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), коефіцієнта, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4);

схему природно-сільськогосподарських районів на територію територіальної громади;

картограму агровиробничих груп ґрунтів на територію територіальної громади;

таблицю із зазначенням переліку агровиробничих груп ґрунтів та їх балів бонітету за сільськогосподарськими угіддями;

таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп);

таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц);

розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки (Кні).

Так, у межах даної справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що керуючись Законом України Про місцеве самоврядування в Україні, Законом України Про оцінку земель, Податковим кодексом України, Законом України Про державну експертизу землевпорядної документації, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (із змінами та доповненнями) та розглянувши технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель міста Запоріжжя, розроблену Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя, Запорізька міська рада рішенням від 30.06.2015 №7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, зокрема, постановила:

- затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя;

- затвердити схему основних агровиробничих груп грунтів згідно матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя;

- затвердити базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 гривень (двісті тридцять дев`ять грн. 50 коп.), та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 гривень (двісті дев`яносто дев`ять грн. 14 коп.);

- затвердити економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя. В місті Запоріжжі 371 економіко-планувальна зона;

- затвердити значення коефіцієнтів місце розташування Км2 згідно з додатком 1;

- затвердити значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2;

- ввести в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року;

- нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства;

- Головне управління Держземагентства у Запорізькій області забезпечує оформлення та видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Запоріжжя.

В рішенні Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя вся територія міста Запоріжжя розділена на економіко-планувальні зони із зазначенням відповідних коефіцієнтів Км2 (додаток 1 рішення).

У Додатку 2 до рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя затверджені значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3:

1. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1,12.

2. Розташування земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення 1,10.

3. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,08.

4. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,05.

5. Розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію) 1,05.

6. Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття 0,95.

7. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водопостачанням 0,95.

8. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водовідведенням 0,95.

9. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,95.

10. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим газопостачанням 0,95.

11. Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил більш 20% 0,85.

12. Земельна ділянка розташована в зоні залягання ґрунтових вод менше 3 метрів 0,90.

13. Земельна ділянка розташована в зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (шар затоплення понад 2 м) 0,90.

14. Земельна ділянка розташована на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв см при потужності понад 2 м 0,85.

15. Земельна ділянка розташована в зоні значної заболоченості з грунтовим живленням, що важко осушується 0,90.

16. Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія яри понад 10м, штучні підземні виробки катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75.

17. Земельна ділянка розташована на намивних територіях 1,02.

18. Земельна ділянка розташована в межах заповідної території 1,15.

19. Земельна ділянка розташована в зоні регулювання забудови 1,10.

20. Земельна ділянка розташована в зоні історичного ландшафту, що охороняється 1,10.

21. Земельна ділянка розташована в зоні охорони поодиноких пам`яток 1,08.

22. Земельна ділянка розташована у межах території природоохоронного призначення (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам`яток природи) 1,10.

23. Земельна ділянка розташована у межах території рекреаційного призначення (земель туризму та відпочинку, парків та зелених зон) 1,07.

24. Земельна ділянка розташована в водоохоронній зоні* 1,02.

25. Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80.

26. Земельна ділянка розташована в зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля 0,90.

27. Земельна ділянка розташована в зоні перевищення припустимого рівня шуму 0,90.

28. Земельна ділянка розташована на території забруднення ґрунтів важкими металами 0,90.

Суд звертає увагу, що затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, на теперішній час є чинною.

Водночас, суд зауважує, що пунктом 4 Методики №1147, установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно із пунктом 20 Методики №1147, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.

У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.

Судом під час розгляду справи встановлено та не заперечувалося сторонами, що у зв`язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, оскаржуваний Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок було оформлено протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви, із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не згоден з розрахунком нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки вважає, що відповідачем безпідставно з власної ініціативи було змінено код цільового призначення, що стало наслідком для застосування збільшеного коефіцієнту цільового призначення, а також неправильного застосування локального коефіцієнту за локальним фактором: розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію).

Щодо обставин застосування коефіцієнту, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням, судом враховується наступне.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.03.2015 № НВ-2301340952025, сформованого на заяву позивача, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 зареєстрована з цільовим призначенням: 03.15, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для розташування виробничо-торгівельної бази.

В подальшому на підставі заяви Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м.Запоріжжя Палубінської Ксенії Василівни від 12.06.2018 № ЗВ-2305251372018 було сформовано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.06.2018 № НВ-2304360092018, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 зареєстрована з цільовим призначенням: 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, дані про якісний стан земель; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативна грошова оцінка тощо.

Відповідно до ч.7 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Як вже було зазначено судом, на засіданні 59 сесії Запорізької міської ради було прийнято рішення №7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя». Даним рішенням введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016, яка є чинною на сьогоднішній день.

Розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя здійснювалося за Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213.

Згідно з п. 21 Методики одним із складових формули за якою визначається нормативна грошова оцінка земель населених пунктів є коефіцієнт Кф, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Державний комітет України по земельних ресурсах листом від 24 квітня 1998р. №14-1-7/1205 затвердив Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ), який застосовувався до затвердження Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ).

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 р. №1011/18306 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, який використовувався при застосуванні коефіцієнта Кф з урахуванням Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД).

Станом на формування Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.06.2018 № НВ-2304360092018 діяв наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016р. за №1647/29777 (втратив чинність 06.05.2023) (далі Порядок №489), яким було затверджений порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який почав застосовуватися з 01 січня 2017 року.

В свою чергу, прийнятий Порядок №489 не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативних грошових оцінок земель, оскільки згідно пункту 1 розділу І «Загальні положення» даного Порядку, застосовується саме до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Тобто, Порядок №489 регулює процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, у разі проведення такої оцінки після набуття ним чинності, тобто з 01.01.2017, не змінює та не скасовує проведені до його прийняття нормативні грошові оцінки населених пунктів, а отже, не може слугувати правовою підставою для отримання платником податків довідок (витягів) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 5 Розділу ІІ Порядку №489 встановлено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1011/18306 та визначений у додатку 1 до наказу.

Відповідно додатку 1 до Порядку №489 у разі визначення функціонального використання земельної ділянки як 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) застосовується коефіцієнт 2,5. У разі визначення функціонального використання земельної ділянки як 03.15 - Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови застосовується коефіцієнт 0,7.

Зазначені коефіцієнти застосовуються у чинній формулі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та перелічені у додатку 8 до Методики №1147, які враховують цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при формуванні витягу № НВ-2300013392026 від 22.01.2026 застосовано коефіцієнт цільового призначення 2,5.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у 2018 році на власний розсуд здійснив заміну визначення функціонального використання земельної ділянки, що стало наслідком збільшення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки.

Відповідно до приписів статті 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Частиною 1 пункту 117 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 (далі Порядок №1051) встановлено, що відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього порядку відкрито Поземельну книгу.

Згідно з п. 118 Порядку №1051 внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Відповідно до п. 121 Порядку №1051 для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються:

1) заява за формою згідно з додатком 12;

2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії):

3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Частиною 2 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель:

- на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

- на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення;

- на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

- на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

- на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

- на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Частинами 4-6 статті 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги:

- заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

- оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);

- документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надає мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.

Відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо:

- земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- із заявою звернулася неналежна особа;

- подані документи не відповідають вимогам законодавства;

- заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 08.11.2008 (зареєстрований 16.01.2008 за №040826100070) земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 за цільовим призначенням є землями житлової та громадської забудови та передається в оренду для розташування виробничо-торгівельної бази. Діючий на момент укладення договору УКЦВЗ не застосовано. Також між сторонами в договірному порядку не було узгоджено цільовий вид земельної ділянки за КВЦПЗ.

Крім того, матеріали справи не містять свідчень про те, що третьою особою, як органом місцевого самоврядування, приймалось рішення щодо встановлення та/або зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 із визначенням відповідного коду цільового виду земельної ділянки за КВЦПЗ.

Сформований на заяву позивача Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.03.2015 № НВ-2301340952025 містив відомості, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 зареєстрована з цільовим призначенням за кодом КВЦПЗ 03.15.

В свою чергу, зміна відомостей про цільове призначення земельної ділянки відповідачем вчинена на підставі пункту 151 Порядку №1051 у зв`язку з виявленням технічної помилки.

Пунктом 151 Порядку №1051 визначено, що у разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, до Державного фонду документації із землеустрою), зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 36 та виправляє зазначену помилку відповідно до пунктів 140-148 цього Порядку. У повідомленні про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення, зазначаються суть виявлених помилок та можливі шляхи їх виправлення.

Наявна в матеріалах справи заява державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м.Запоріжжя Палубінської Ксенії Василівни № ЗВ-2305251372018 від 12.06.2018 не містить інформації щодо суті виявлених помилок, ґрунтовних підстав для зміни відомостей про цільовий вид земельної ділянки за КВЦПЗ.

Водночас, з пояснень відповідача вбачається, що такі зміни було внесено у зв`язку з необхідністю здійснити впорядкування відомостей Державного земельного кадастру в частині визначення КВЦПЗ. Так, код цільового призначення з 1.11.3 - Землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг приведено у відповідність та вказано 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку.

Такі пояснення суд не може прийняти до уваги, оскільки матеріали справи не свідчать, що Державний земельний кадастр містив відомості про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 за УКЦВЗ була визначена за кодом 1.11.3 - Землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

Крім того, сформований на заяву позивача Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.03.2015 № НВ-2301340952025 містив відомості, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 визначено за актуальним кодом КВЦПЗ 03.15 - Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Такі дії відповідача призвели до збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 (та відповідно орендної плати за землю), оскільки при застосуванні у формулі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнту цільового призначення при визначенні коду КВЦПЗ 03.10 є більшім (2,5), ніж при врахуванні коду КВЦПЗ 03.15 (0,7).

Враховуючи викладене, суд вбачає протиправними дії відповідача щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084, а саме відомостей про цільове призначення за кодом КВЦПЗ 03.10: Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

Щодо обставин застосування локального коефіцієнту за локальним фактором: розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію), судом враховується наступне.

Позивач не згоден із застосуванням такого збільшувального локального коефіцієнту, оскільки згідно плану зонування території м. Запоріжжя земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 не розташована не у прирейковій зоні, не примикає до відводу залізниці та не має під`їзної залізничної колії.

Відповідач заперечує проти наданих позивачем доказів. Посилається на те, що надана інформація є архівними даними топографо-геодезичного плану М1:500 (в редакції 1980-1989 років), та не корелюється з введеною з 01.01.2016 дією Технічної документації про нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7.

В ході вирішення даного спору, судом досліджені надані до матеріалів справи титульні сторінки з Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, фрагменти зі схеми прояву локальних факторів оцінки (функціонально-планувальні фактори, інженерно-геологічні фактори) в збільшеному розмірі, план земельної ділянки, яка передається в оренду (затверджений у 2008 році), лист Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 19.05.2026 № 04.01-05/1388 (з додатками).

З наданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що економіко-планувальна зона (24), на якій перебуває земельна ділянка, не перетинається залізничною колією, а проходить по її межі.

При цьому, з аналізу вищевикладених положень рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7, суд зазначає, що основною умовою для застосування такого локального коефіцієнту є розташування та примикання земельної ділянки до відводу залізниці, або наявність на ній під`їзної залізничної колії.

Однак, за наявним в матеріалах справи планом земельної ділянки, вона не знаходиться та не примикає до відводу залізниці, а також не має під`їзну залізничну колію. Аналогічні відомості містить наданий Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради витяг з плану зонування території м. Запоріжжя, затвердженого рішення Запорізької міської ради від 28.02.2018 №75.

Таким чином, відповідач під час формування витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № НВ-2300013392026 від 22.01.2026 неправомірно застосував локальний коефіцієнт за локальним фактором: розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію) - 1,05.

Посилання відповідача на порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог суд відхиляє з огляду на те, що спірними обставинами у даній справі є належне визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084. До предмету розгляду входить як встановлення належного визначення коефіцієнту, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, а також коефіцієнту, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки. Зазначені коефіцієнти застосовуються у формулі розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Суд враховує, що зазначені спірні обставини мають бути досліджені у сукупності незалежно від часу, правових підстав їх виникнення для повного для всебічного розгляду справи та належного захисту порушених прав позивача.

Судом враховується, що процесуальним законодавством, а саме статтею 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно із п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі - Порядок № 1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно з пп.1 п. 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).

Відповідно до п. 10 розділу ІІ Порядку № 489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.

Отже, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цієї земельної ділянки.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03 червня 2022 року у справі № 160/12709/19.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17, в якій Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду досліджувалось питання повноважень органів влади при оформленні даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Так, Верховний Суд відступив від висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 15.06.2021 у справі №817/1802/17, від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17, та дійшов висновку що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути об`єктом судового оскарження.

Водночас в постановах від 19.04.2019 у справі № 820/3839/15, від 07.12.2020 у справі № 817/1795/17, від 01.02.2021 у справі № 804/5304/16, від 26.05.2021 у справі № 803/30/17, де предметом позову було оскарження витягів з технічної документації про грошову оцінку землі, сформованих відповідним органом Держгеокадастру, Верховний Суд надавав їм оцінку по суті, зокрема, щодо застосування тих чи інших локальних факторів. У цих рішеннях суд вважав, що позивачем обраний належний та ефективний спосіб захисту порушеного права.

Також, при вирішенні спору судом було враховано практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також, Європейський суд з прав людини у справі Лелас проти Хорватії зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, Ґаші проти Хорватії, Трґо проти Хорватії).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо розподілу заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу судом враховано наступне.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Обов`язок подання до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи, у випадку її розгляду в порядку спрощеного або письмового провадження) доказів на підтвердження розміру понесених стороною судових витрат, або заяви про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п`яти днів після закінчення розгляду справи, прямо визначений у ч.7 ст.139, ч.3 ст.143 КАС України.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеним Верховним Судом у постанові від 16.06.2022 у справі №380/3999/21, який підлягає врахуванню судом.

Позовні вимоги містять клопотання про розподіл витрат на правничу допомогу, однак в ході розгляду справи доказів їх наявності надано не було. Також представником позивача не було повідомлено суд про те, що такі докази будуть подані після ухвалення судового рішення та протягом п`яти днів після закінчення розгляду справи

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у розподілі витрат на правничу допомогу з огляду на їх недоведеність.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,20 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вітан (69037, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 2; код ЄДРПОУ 31491069) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50; код ЄДРПОУ 39820689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 04053915), про визнання протиправними дій та скасування витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо внесення змін до відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 в частині цільового призначення за кодом КВЦПЗ 03.10: Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо формування Витягу № НВ-2300013392026 від 22.01.2026 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 із застосуванням коефіцієнту, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням 2,5.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо формування Витягу № НВ-2300013392026 від 22.01.2026 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 із застосуванням локального коефіцієнту за локальним фактором: розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію) 1,05.

Визнати протиправним та скасувати Витяг № НВ-2300013392026 від 22.01.2026 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та надати Товариству з обмеженою відповідальністю Вітан в установленому чинним законодавством порядку витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0084 із застосуванням коефіцієнту, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням 0,7, та без застосування локального коефіцієнту за локальним фактором: розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під`їзну залізничну колію) 1,05.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вітан за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,20 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 31.07.2026.

Суддя М.С. Лазаренко