Рішення № 138658728, 31.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Ужгород № 260/4510/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника третьої особи про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Виноградівської міської ради Закарпатської області (пл. Миру, буд. 5, м. Виноградів, Берегівський р-н, Закарпатська обл., 90300, код ЄДРПОУ 43316386) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шандора Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88004, код ЄДРПОУ 43316386), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Виноградівська міська рада Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Представником третьої особи 30 липня 2026 року подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій представник Лаціка Ігоря Богдановича просить ухвалити додаткове рішення по справі № 260/4510/26, яким стягнути з Виноградівської міської ради Закарпатської області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 гривень на користь ОСОБА_1 .

Розглянувши питання щодо ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Тож, законодавець розрізняє судовий збір і витрати, пов`язані з розглядом справи, як такі, що є різними видами судових витрат.

Згідно із частиною третьою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частина четверта статті 143 КАС України передбачає, що у випадку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини другої статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи наведене, зокрема, необхідність вирішити лише питання про судові витрати, відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву представника третьої особи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Згідно із частиною одинадцятою статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.05.2019 у справі № 821/410/17, відповідно до якого зміст наведеної вище норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на стороні якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі №480/6187/20, від 19 жовтня 2021 року у справі №520/13581/2020, від 28 вересня 2023 року у справі №640/17408/19 та від 29 грудня 2023 року у справі №200/14456/21, а також в ухвалі Верховного Суду від 15 травня 2025 року у справі №380/8738/23.

Відтак, суд враховує, що у цій справі ОСОБА_1 як третя особа заперечував проти позову та підтримував позицію відповідача суб`єкта владних повноважень.

Отже, судові витрати, понесені ОСОБА_1 як третьою особою, відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто у порядку частини другої статті 139 КАС України, положення якої передбачають відшкодування відповідачу суб`єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов`язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз, та не встановлюють стягнення в порядку розподілу судових витрат на сплату судового збору, витрат на правничу допомогу, сплачених суб`єктом владних повноважень.

З огляду на викладене, судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи не розподіляються.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява представника третьої особи про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 139, 241-247, 250-252, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника третьої особи про ухвалення додаткового судового рішення у справі №260/4510/26 - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по адміністративній справі №260/4510/26, яким у задоволенні заяви представника третьої особи про стягнення з Виноградівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Луцович