Ухвала суду № 138658273, 31.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду

31 липня 2026 року Справа 160/2584/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовною заявою ОСОБА_2 в особі представника Яремчук Людмили Валентинівни до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання чинити певні дії, визнання протиправними та скасування пунктів наказів,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (25.01.2025 року направлено засобами поштового зв`язку) ОСОБА_2 в особі представника Яремчук Людмили Валентинівни до військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача з урахуванням позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2025 року просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсація за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсація за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п. 12 частиною 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п.12 частиною 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсацію за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- визнати незаконним та скасувати п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 в частині згідно якої Вислуга у Збройних Силах, розрахована штабом військової частини складає: календарна - 17 років 00 місяців 21 день, пільгова - 02 роки 11 місяців 18 днів, загальна 20 років 11 місяців 09 днів;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) змінити п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 вказавши в цьому пункті правильні дані про вислугу ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 у Збройних Силах, а саме: календарну - 18 років 00 місяців 27 день, пільгову - 02 роки 11 місяців 18 днів та загальну 21 років 11 місяців 15 днів;

- визнати незаконним та скасувати п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 в частині згідно якої Виплату грошової допомоги при звільненні не здійснювати у зв`язку з відсутністю фактичних даних стосовно періоду вислуги років за контрактом;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 18 (вісімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 п. 2 ст. 15 Закону України Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 пункту 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.

За наслідками розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання чинити певні дії, визнання протиправними та скасування пунктів наказів задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди).

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсація за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди).

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди).

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсація за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди).

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п. 12 частиною 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди).

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п.12 частиною 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди).

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди).

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсацію за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди).

Визнано протиправним та скасовано п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 в частині згідно якої Вислуга у Збройних Силах, розрахована штабом військової частини складає: календарна - 17 років 00 місяців 21 день, пільгова - 02 роки 11 місяців 18 днів, загальна 20 років 11 місяців 09 днів.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) змінити п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 вказавши в цьому пункті правильні дані про вислугу ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 у Збройних Силах, а саме: календарну - 18 років 00 місяців 27 день, пільгову - 02 роки 11 місяців 18 днів та загальну 21 років 11 місяців 15 днів.

Визнано протиправним та скасовано п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 в частині згідно якої Виплату грошової допомоги при звільненні не здійснювати у зв`язку з відсутністю фактичних даних стосовно періоду вислуги років за контрактом.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 18 (вісімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 п. 2 ст. 15 Закону України Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 пункту 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.

Судові витрати розподілу не підлягали.

Означене судове рішення від 26.09.2025 року набрало законної сили 28.10.2025 року.

05.11.2025 року від ОСОБА_2 до суду надійшли заяви про направлення на його адресу виконавчого листа та копії судового рішення.

За реплікацією Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що 10.11.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/2584/25 створено один (1) виконавчий лист в частині: зобов`язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсація за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди); зобов`язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсація за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди); зобов`язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п.12 частиною 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди); зобов`язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсацію за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди); зобов`язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) змінити п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 вказавши в цьому пункті правильні дані про вислугу ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 у Збройних Силах, а саме: календарну - 18 років 00 місяців 27 день, пільгову - 02 роки 11 місяців 18 днів та загальну 21 років 11 місяців 15 днів; зобов`язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 пункту 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.

10.11.2025 року за вих. №81680/25 Дніпропетровським окружним адміністративним судом на адресу ОСОБА_2 направлено один (1) оригінал виконавчого листа та копію судового рішення від 26.09.2025 року з відміткою про набрання законної сили.

13.11.2025 року ОСОБА_2 отримано один (1) оригінал виконавчого листа та копію судового рішення від 26.09.2025 року з відміткою про набрання законної сили, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

12.01.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 12.01.2026 року через систему «Електронний суд» заява ОСОБА_2 про встановлення судового контролю, в якій заявник просить суд:

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) у строк 10 (десяти) календарних днів подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25.

Аргументи даної заяви зводяться до наступного. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25 набрало законної сили. 25.12.2025 року старшим державним виконавцем Самарівського відділу ДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 79833808 на підставі виконавчого листа у справі №160/2584/25 (ідентифікатор доступу 655В30Г76480 вказана в постанові). Відповідно п.2 означеної постанови виконавчої служби боржнику (військовій частині НОМЕР_1 ) необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Станом на 12.01.2026 року пройшло 12 робочих днів, але рішення суду відповідач не виконав. При цьому, виконання означеного рішення обумовлює здійснення дій щодо нарахування та виплати сум грошового забезпечення, які не були виплачені при звільненні.

За відомостями з витягу протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.01.2026 року зазначена вище заяву вирішено розподілити та передати судді Пруднику С.В.

В період з 29.12.2025 року по 16.01.2026 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці, а в період з 19.01.2026 року по 23.01.2026 року суддя Прудник С.В. перебував на лікарняному.

26.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_2 про встановлення судового контролю задоволено частково. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25 за позовною заявою ОСОБА_2 в особі представника Яремчук Людмили Валентинівни до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання чинити певні дії, визнання протиправними та скасування пунктів наказів три місяці з дня отримання цієї ухвали. Попереджено керівника військової частини НОМЕР_1 , що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Копія вказаної ухвали від 26.01.2026 року була 26.01.2026 року 19:54 доставлена до електронного кабінету ОСОБА_2 .

Копія вказаної ухвали від 26.01.2026 року була 26.01.2026 року 19:54 доставлена до електронного кабінету представника позивача Яремчук Людмили Валентинівни.

Копія вказаної ухвали від 26.01.2026 року була 26.01.2026 року 19:54 доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 .

28.04.2026 року від ОСОБА_2 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій заявник зазначив, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №160/2584/25 було встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 26.09.2025 та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про його виконання протягом трьох місяців з дня отримання відповідної ухвали. Заявник вказав, що, відповідно до відомостей підсистеми «Електронний суд», зазначену ухвалу відповідач отримав 26.01.2026 о 19 год. 52 хв., а тому встановлений судом тримісячний строк для подання звіту сплив. Проте станом на 28.04.2026 військова частина НОМЕР_1 звіт про виконання рішення суду не подала, а саме рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 у справі №160/2584/25, за твердженням заявника, залишається невиконаним. Крім того, заявник зазначив, що відповідач під час розгляду справи неналежним чином виконував свої процесуальні обов`язки, а після набрання рішенням законної сили продовжує ухилятися від його виконання. На обґрунтування своєї позиції він послався на положення статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, правові позиції Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини щодо обов`язковості виконання судових рішень як складової права на справедливий суд. У зв`язку з наведеним заявник просив суд встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк тривалістю 30 календарних днів для подання звіту про виконання рішення суду та накласти на командира військової частини штраф за неподання такого звіту у строк, визначений ухвалою суду.

28.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали. Судом також зазначено, що одночасно зі звітом слід надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду документальні докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25. Попереджено військову частину НОМЕР_1 , що у випадку невиконання обов`язків покладених судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 149 КАС України. Роз`яснено військовій частині НОМЕР_1 , що звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 надати суду: визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);1) письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування та виплати: грошової компенсації за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди) із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів; грошової компенсації за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди) із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів; грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п.12 частиною 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди) із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів; грошової компенсації за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди) із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів; грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 пункту 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів; 2) письмові та вмотивовані пояснення щодо виконання судового рішення шляхом внесення змін до п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 вказавши в цьому пункті правильні дані про вислугу ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 у Збройних Силах, а саме: календарну - 18 років 00 місяців 27 день, пільгову - 02 роки 11 місяців 18 днів та загальну 21 років 11 місяців 15 днів.

Копія вказаної ухвали від 28.04.2026 року була 29.04.2026 року 01:20 доставлена до електронного кабінету ОСОБА_2 .

Копія вказаної ухвали від 28.04.2026 року була 29.04.2026 року 01:14 доставлена до електронного кабінету представника позивача Яремчук Людмили Валентинівни.

Копія вказаної ухвали від 28.04.2026 року була 29.04.2026 року 01:14 доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 .

30.07.2026 року від ОСОБА_2 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій заявник зазначив, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №160/2584/25 було встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 26.09.2025 та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати звіт про його виконання протягом трьох місяців з дня отримання відповідної ухвали. У зв`язку з невиконанням зазначеної ухвали та неподанням відповідачем звіту ухвалою суду від 28.04.2026 повторно встановлено судовий контроль, визначено новий тримісячний строк для подання звіту про виконання рішення суду, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 надати документальні докази виконання рішення суду, письмові та вмотивовані пояснення щодо його виконання, а також відомості про керівника, відповідального за виконання судового рішення. Заявник зазначив, що копію ухвали від 28.04.2026 відповідач отримав 29.04.2026 о 07:44, однак станом на 30.07.2026 минуло понад три місяці з дня її отримання, проте військова частина НОМЕР_1 не виконала ані ухвалу від 26.01.2026, ані ухвалу від 28.04.2026, звіт про виконання рішення суду не подала, документальних доказів його виконання не надала. Крім того, заявник вказав, що рішення суду перебуває на примусовому виконанні у Самарівському відділі державної виконавчої служби, однак відповідач також проігнорував вимоги державного виконавця щодо виконання виконавчого документа. Посилаючись на положення статей 14, 249, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 129-1 Конституції України, практику Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини щодо обов`язковості виконання судових рішень, заявник просив встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду тривалістю 10 календарних днів, накласти на командира військової частини НОМЕР_1 штраф у максимальному розмірі, постановити окрему ухвалу та направити її до Державного бюро розслідувань, а також витребувати у Міністерства оборони України відомості про керівника військової частини, відповідального за виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За приписами ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Варто зазначити, що станом на 31.07.2026 року звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25 військовою частиною НОМЕР_1 до суду не подано.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.

З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено ст. ст. 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно із п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Розгляд зазначеного звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ, в порядку письмового провадження, а також після виходу одного з членів колегії суддів із відпустки.

Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах ч. 2 та 3 ст. 382-2 КАС України.

Згідно ч. 1 - 4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

При цьому за змістом норм ч. 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі № 640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.

Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі № 160/5259/20 Верховний Суд відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

У взаємозв`язку із наведеним суд вважає за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов`язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.

При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зокрема перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у ч. 5 ст. 382-3 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами ст. 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Зокрема суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту ч. 2 і 5 ст. 382-3 КАС України.

Втім, як вказано судом вище, станом на 31.07.2026 року звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25 військовою частиною НОМЕР_1 до суду не подано.

Разом з тим, враховуючи передбачене у ч. 5 ст. 382-3 КАС України право суду звільнити боржника від сплати штрафу за невиконання (неповне виконання) судового рішення, за наявності певних документально доведених обставин, та з метою перевірки обґрунтованості доводів сторін про дійсні причини невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25 й, відповідно для вирішення по суті клопотань учасників справи з питання накладення (звільнення від сплати) штрафу у зв`язку із невиконанням судового рішення в частині, суд розглядає як прийнятне надати відповідачу можливість виконати судове рішення належним чином, шляхом:

- нарахування і виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- нарахування і виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- нарахування і виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п.12 частиною 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- нарахування і виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);

- зміни п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 вказавши в цьому пункті правильні дані про вислугу ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 у Збройних Силах, а саме: календарну - 18 років 00 місяців 27 день, пільгову - 02 роки 11 місяців 18 днів та загальну 21 років 11 місяців 15 днів;

- нарахування і виплати належної ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 пункту 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне надати військовій частині НОМЕР_1 новий строк для надання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25 - три місяці з дня отримання цієї ухвали суду.

Суд звертає увагу відповідача на те, що до суду повинен бути подано саме звіт у відповідності до вимог ст. 382-2 КАС України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25 не будь-яке пояснення або заява про виконання вимог ухвали суду.

При цьому суд звертає увагу на приписи статті 80 КАС України.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина шоста).

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (частина сьома).

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина восьма).

Згідно із частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.

Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Ураховуючи те, що безпосередньо командир військової частини НОМЕР_1 не є учасником справи та відомості щодо нього, які визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, суд з метою забезпечення своєчасного та об`єктивного розгляду питання про процесуальні наслідки неподання відповідачем звіту про виконання рішення суду у справі та наявність чи відсутність підстав для накладення штрафу, вважає за необхідне покласти на військову частину НОМЕР_1 обов`язок надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника, відповідального за виконання рішення.

Також, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_4 про витребування доказів та витребувати у Міністерства оборони України ЄДРПОУ 00034022 (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, т. 0442307330, електронна пошта admou@post.mil.gov.ua) відомості щодо керівника військової частини НОМЕР_1 відповідального за виконання рішення (ПІБ, РНОКПП, адреса).

Окрім того, суд вважає за необхідне витребувати у військової частини НОМЕР_1 письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди); грошової компенсації за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди); грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п.12 частиною 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди); грошової компенсації за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди) та грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 пункту 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ - із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів; не внесення змін до п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 вказавши в цьому пункті правильні дані про вислугу ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 у Збройних Силах, а саме: календарну - 18 років 00 місяців 27 день, пільгову - 02 роки 11 місяців 18 днів та загальну 21 років 11 місяців 15 днів

Крім того, суд зазначає, що згідно з статтею 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 145 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є, крім інших, штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч. 5 ст. 149 КАС України).

Втім, у задоволенні клопотань ОСОБА_2 щодо накладення на командира військової частини НОМЕР_1 штрафу у максимальному розмірі, передбаченому частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, стягнення 50 відсотків такого штрафу на користь заявника та постановлення окремої ухвали в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України з направленням її до Державного бюро розслідувань суд відмовляє з огляду на таке.

За змістом частин другої та третьої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення або неподання такого звіту у встановлений судом строк суд має право накласти на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у визначеному законом розмірі. Водночас наведена норма не встановлює обов`язку суду у кожному випадку неподання звіту застосовувати такий захід процесуального примусу, а надає суду дискреційні повноваження щодо вирішення питання про доцільність його застосування з урахуванням конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що накладення штрафу є винятковим процесуальним заходом, спрямованим на спонукання суб`єкта владних повноважень до належного виконання судового рішення, а не видом відповідальності, який застосовується автоматично у разі кожного порушення встановленого судом строку. Тому під час вирішення питання про накладення штрафу суд має оцінити характер допущеного порушення, поведінку суб`єкта владних повноважень, стадію виконання судового рішення, а також принципи розумності, співмірності та справедливості.

У цій справі суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження здійснення судового контролю шляхом встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення, що саме по собі є процесуальним заходом, спрямованим на забезпечення реального виконання рішення суду. На даному етапі застосування максимальної санкції у вигляді штрафу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб суд вважає передчасним та таким, що не відповідає принципу пропорційності.

Також суд не знаходить підстав для постановлення окремої ухвали відповідно до статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини першої зазначеної статті окрема ухвала постановляється судом у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону, якщо суд вважає за необхідне звернути увагу відповідних органів на таке порушення та необхідність вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які йому сприяли. Натомість сам по собі факт неподання звіту про виконання судового рішення у встановлений судом строк не є безумовною підставою для постановлення окремої ухвали та направлення її до органу досудового розслідування.

Крім того, питання щодо наявності у діях посадових осіб відповідача ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України, належить до компетенції органів досудового розслідування та не може бути вирішене судом адміністративної юрисдикції в межах розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог заявника в частині накладення штрафу на керівника військової частини НОМЕР_1 , стягнення частини такого штрафу на користь заявника та постановлення окремої ухвали з направленням її до Державного бюро розслідувань.

Керуючись статтями 80, 144, 145, 149, 243, 248, 249, 256, 293, 294, 295, 372, 373, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Одночасно зі звітом надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду документальні докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25.

Попередити військову частину НОМЕР_1 , що у випадку невиконання обов`язків покладених судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 149 КАС України.

Роз`яснити військовій частині НОМЕР_1 , що звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року у справі №160/2584/25 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати суду:

- визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

1) письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування та виплати:

- грошової компенсації за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди) із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів;

- грошової компенсації за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди) із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів;

- грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п.12 частиною 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди) із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів;

- грошової компенсації за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди) із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів;

- грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 пункту 2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів.

2) письмові та вмотивовані пояснення щодо виконання судового рішення шляхом внесення змін до п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 вказавши в цьому пункті правильні дані про вислугу ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 у Збройних Силах, а саме: календарну - 18 років 00 місяців 27 день, пільгову - 02 роки 11 місяців 18 днів та загальну 21 років 11 місяців 15 днів.

Задовольнити клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів.

Витребувати у Міністерства оборони України ЄДРПОУ 00034022 (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, т. 0442307330, електронна пошта admou@post.mil.gov.ua) відомості щодо керівника військової частини НОМЕР_1 відповідального за виконання рішення (ПІБ, РНОКПП, адреса).

У задоволенні клопотань ОСОБА_2 про накладення на штрафу у максимальному розмірі, стягнення 50 відсотків такого штрафу та постановлення окремої ухвали відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя С. В. Прудник