Ухвала суду № 138658231, 31.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 липня 2026 р.Справа №160/23052/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

Через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (державний виконавець Бойницька О.О.) від 29.07.2026 року про закінчення виконавчого провадження №ВП 81314198 від 19.06.2026року у зв`язку з фактичним виконанням;

зобов`язати Відповідача відновити виконавче провадження №ВП 81314198 від 19.06.2026 року та вжити заходів щодо повного та реального виконання судового рішення;

зобов`язати Відповідача діяти згідно статей 63, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження»

Позивачем також подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

забезпечити позов шляхом зупинення дії постанови Відділа примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (державний виконавець Бойницька О.О.) від 29.07.2026 року про закінчення виконавчого провадження №ВП81314198 від 19.06.2026 року до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що оскаржувана постанова від 29.07.2026 року про припинення виконавчого провадження №ВП81314198 від 19.06.2026 року тягне за собою наслідки у вигляді припинення чинності виключення відомостей (ПФ України) з Єдиного реєстру боржників, а також здачу виконавчого провадження до архіву (ст. 40 Закону «Про виконавче провадження»). Якщо дію постанови не зупинити зараз, орган ПФ України в Донецькій області отримає можливість повністю уникнути контролю виконавчої служби, зняти фінансові обмеження, а матеріали провадження будуть архівовані чи знищені. Це призведе до того, що навіть у разі задоволення мого позову, для відновлення прав знадобиться значний проміжок часу, а виконання рішення суду по справі 160/4301/25 про виплату мені перерахованої пенсії буде повністю не виканано. Зупинення дії постанови є тимчасовим заходом, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише дозволяє зберегти незмінним стан справ га правове становище сторін до моменту винесення рішення суду.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої третьої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Відповідно, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні є правом суду, яким він може скористатись у випадку, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви без повідомлення учасників справи.

Оскільки суд дійшов висновку про достатність наданих заявником пояснень та доказів для розгляду заяви та про відсутність, у зв`язку з цим, необхідності виклику заявника, розгляд заяви відбувся без повідомлення сторін.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4 забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року у справі №160/4301/25 було зобов`язано Третю особу (Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області) здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу. На виконання вказаного рішення судом було видано виконавчий лист №160/4301/25 від 18.02.2026року.

19.06.2026року Відповідачем було відкрито виконавче провадження №ВП 81314198 з виконання вказаного виконавчого листа.

Також, відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з нібито фактичним виконанням рішення в повному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що, звертаючись до суду із клопотанням про вжиття заходів із забезпечення адміністративного позову, наведені заявником доводи не надають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені ст.150 КАС України, оскільки позивачем на час звернення з такою заявою не надано суду достатніх доказів та чітких фактів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди власним правам, свободам та інтересам та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Із змісту заяви про забезпечення позову, а також доданих до заяви документів на стадії розгляду заяви суд не встановив очевидних ознак протиправності спірної постанови, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача, оскільки крім оскаржуваної постанови заявником не надано доказу на підтвердження протиправності такої.

Тобто, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. При цьому вживаючи заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної вимоги з мотивів її явної протиправності, судом буде фактично ухвалено рішення по суті справи без її розгляду, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд зауважує, що мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника

Інших обставин існування небезпеки порушення його прав або очевидної протиправності рішення відповідача, обґрунтованих відповідними доказами, заявником не зазначено та судом не встановлено.

Крім того, суд вважає зазначити, що позивачем лише вказано про можливі негативні наслідки, проте не обґрунтовано в чому полягатимуть такі негативні наслідки, які не можна бути усунути в разі задоволення позову.

Таким чином, суд доходить висновку, що заява позивача про забезпечення адміністративного позову є недоведеною та непідтвердженою достатніми доказами, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 150-154,156, 248, 294 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Харківське міжрегіональне управління міністерства юстиціїї України (61024, Харківська обл., місто Харків, вул.Ярослава Мудрого, будинок 26 ЄДРПОУ 45752470).

Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ПЛОЩА СОБОРНА, будинок 3 ЄДРПОУ 13486010).

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Ільков