Рішення № 138658056, 30.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокуСправа №160/5372/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0030340415 від 20.01.2026 р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ДПП "Кривбаспромводопостачання" отримало податкове повідомлення -рішення № 0030340415 від 20.01.2026 р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області про термінову сплату суми штрафу у розмірі 780600,27 грн.

Не погодившись із рішенням податкового органу, 06.02.2026 року ДПП "КПВП" звернулося із скаргою на вищезазначене податкове повідомлення - рішення відповідача та просило визнати його протиправним та скасувати. У подальшому від Державної податкової служби України надійшло рішення, відповідно до якого, дану скаргу було залишено без задоволення. На обґрунтування винесення цього рішення відповідач послався на те, що в ході камеральної перевірки ДПП "КПВП", було встановлено порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень 2025 року. При цьому ДПП "КПВП" вважає, що прийняте Державною податковою службою України оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим через неповне встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення розгляду справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Перевіркою даних інтегрованої картки платника (далі ІКП) за кодом платежу 14060100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» по ДПП «КПВП» встановлено, що підприємством не забезпечено повноту та своєчасність зарахування коштів в достатньому розмірі для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету у граничні терміни встановлені п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України за звітні (податкові) періоди травень, червень, липень, серпень, вересень 2025 року, у зв`язку з чим в ІКП з ПДВ обліковувався податковий борг. Так, відповідно інформації наведеній у матеріалах перевірки (акт перевірки, додаток до податкового повідомлення-рішення від 20.01.2026 року №0030340415), перевіркою даних ІПК встановлено порушення Позивачем граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ визначених податковими деклараціями за травень, червень, липень, серпень, вересень 2025 року (граничний термін сплати зобов`язань, відповідно, 30.06.2025 року, 30.07.2025 року, 01.09.2025 року, 30.09.2025 року, 30.10.2025 року; дати фактичної сплати (частинами): 8, 11, 12, 16, 18 грудня 2025 року, кількість днів прострочення сплати від 49 до 161 днів, відповідно). Загальна сума сплаченого (погашеного) податкового боргу склала 7 806 002,57 грн. При цьому, згідно даних ІКП з ПДВ кошти, що надходили до бюджету з рахунку підприємства в СЕА ПДВ, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України. За результатами розгляду акта перевірки, відповідно до норм чинного законодавства, зокрема пункту 124.1 статті 124 ПК України, ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») від 20.01.2026 року №0030340415 про застосування штрафної санкції у сумі 780600,27 грн. (розраховано в залежності від кількості днів затримки сплати податкових зобов`язань до бюджету 10 % погашеної суми податкового боргу). ДПП «КПВП» подавало до ГУ ДПС заяву від 28.06.2023 року №04/720 (вх. 64882/6 від 28.06.2023) щодо неможливості виконання податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225. За результатами розгляду заяви, ГУ ДПС прийнято рішення від 09.08.2023 року №52984/6/04-36-04-04-12 щодо можливості своєчасного виконання ДПП «КПВП» свого податкового обов`язку, яке є чинним. Позивачем не надано до матеріалів справи Сертифікату Торгово-промислової палати України, яким би було засвідчено настання форс-мажорних обставин для ДПП «КПВП».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 00191017) зареєстровано 14.07.1993 р., перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Криворізька державна податкова інспекція.

Основним видом діяльності за КВЕД є: 36.00 Забір, очищення та постачання води.

Головним державним інспектором податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар`єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ГУ ДПС у Дніпропетровській області Кондрат свою Іриною Леонідівною на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість ДПП «КПВП» (код ЄДРПОУ 00191017).

За результатом проведеної перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ДПП "КПВП" (код ЄДРПОУ 00191017) від 25.12.2025 року №69340/04-36-04-15/191017.

Згідно висновку акту перевірки, в результаті проведення камеральної перевірки встановлено: порушення платником пункту 57.1 статті 57 глави 2 розділу ІІ та підпункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму ПДВ 7806 002,57 грн, у тому числі порушення строку сплати менше 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 0,00 грн більше 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 7 806 002,57 грн.

Акт перевірки направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ДПП «КПВП» (№поштового відправлення R 06707 086346 1) та, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано 31.12.2025 року.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 20.01.2026 р. №0030340415, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з ПДВ за звітні (податкові) періоди травень, червень, липень, серпень, вересень 2025 року на суму 780600,27 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 20.01.2026 року №0030340415 направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на податкову адресу позивача та, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано 26.01.2026 року.

На податкове повідомлення-рішення від 20.01.2026 року №0030340415 підприємством подано скаргу до Державної податкової служби України від 06.02.2026 року №13/87 (вх. ДПС №1095/С/6 від 12.02.2026). ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 24.02.2026 №4670/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням про застосування штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.

За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки п.75.1 ст.75 ПК України.

Відповідно до вимог п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно із п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про дату, час та місце / спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.

Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

За приписами пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про законодавчо встановлену процедуру, яка передує прийняттю контролюючим органом податкового повідомлення-рішення та направлена на надання платнику податків права подати свої заперечення та/або додаткові документи у випадку незгоди із висновками акта перевірки.

Закріплення на законодавчому рівні граничних строків направлення чи вручення контролюючим органом платнику податків акта перевірки після реєстрації у контролюючому органі протягом трьох робочих днів, направлене на забезпечення можливості реалізації свого права платником податків на подачу заперечень та додаткових документів і пояснень, якими може підтверджуватись відсутність його вини, наявність пом`якшуючих обставин, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, акт камеральної перевірки від 25.12.2025 року №69340/04-36-04-15/00191017 надіслано позивачу поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано 31.12.2025 року.

Щодо твердження позивача про порушення строків накладення фінансових санкцій, суд вказує на таке.

Як зазначено судом вище, відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Оскільки, акт від 25.12.2025 року №69340/04-36-04-15/00191017 отримано позивачем 31.12.2025 року, спірне податкове повідомлення-рішення від 20.01.2026 № 0030340415 прийнято в межах строків визначених пунктом 86.8 статті 86 ПК України.

Суд зауважує, що приписами пункту 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Також, пунктом 131.2 статті 131 ПК України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, із аналізу наведених чинних приписів слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своє правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

У зв`язку з набранням чинності з 01.01.2017 року змін до ПК України (Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 р. №1797-VІІІ), зокрема, до статті 75 ПК України були внесені зміни, за якими предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, у тому числі і з податку на додану вартість.

Отже, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

При цьому, камеральна перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, а саме: не пізніше закінчення 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Водночас, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків у платіжному документі.

Аналогічні правові висновки узгоджуються і з правовими висновками, які викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі № 823/457/18, які є обов`язковими для врахування адміністративним судом у порядку, встановленому ч.5 ст.242 КАС України.

Повноваження контролюючого органу щодо проведення перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання платником податків у межах саме камеральної перевірки, закріплені у п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, які наведені вище, та позивачем не спростовані.

За таких обставин, при проведенні камеральної перевірки позивача зарахування відповідачем коштів, сплачених ним, в рахунок погашення податкового боргу згідно із черговістю його виникнення незалежно від напряму справи, визначеного підприємством, відбулося у межах повноважень контролюючого органу, наданих останньому відповідно до приписів п.89.7 ст.89, п.131.2 ст.131 ПК України.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами п.36.1 ст.36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

В силу пункту 49.1 ст.49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також відповідно до п.203.2 ст.203 ПК України встановлено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналіз вказаних приписів свідчить про те, що позивач має обов`язок сплачувати узгоджені грошові зобов`язання, визначені ним самостійно у податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання такої податкової декларації.

Так, пунктом 124.1 статті 124 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України встановлено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України визначено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

З аналізу вищенаведених приписів, у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання на підставі п.124.1 ст.124 ПК України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання.

У постановах від 03.08.2023 року у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 року у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 року у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 року у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Наведена правова позиція є такою, що узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 р. у справі №160/17160/21.

Так, перевіркою даних інтегрованої картки платника (далі ІКП) за кодом платежу 14060100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» по ДПП «КПВП» встановлено, що підприємством не забезпечено повноту та своєчасність зарахування коштів в достатньому розмірі для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету у граничні терміни встановлені п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України за звітні (податкові) періоди травень, червень, липень, серпень, вересень 2025 року, у зв`язку з чим в ІКП з ПДВ обліковувався податковий борг.

Так, відповідно інформації наведеній у матеріалах перевірки (акт перевірки, додаток до податкового повідомлення-рішення від 20.01.2026 року №0030340415), перевіркою даних ІПК встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ визначених податковими деклараціями за травень, червень, липень, серпень, вересень 2025 року (граничний термін сплати зобов`язань, відповідно, 30.06.2025 року, 30.07.2025 року, 01.09.2025 року, 30.09.2025 року, 30.10.2025 року; дати фактичної сплати (частинами): 8, 11, 12, 16, 18 грудня 2025 року, кількість днів прострочення сплати від 49 до 161 днів, відповідно). Загальна сума сплаченого (погашеного) податкового боргу склала 7 806 002,57 грн.

При цьому, згідно даних ІКП з ПДВ кошти, що надходили до бюджету з рахунку підприємства в СЕА ПДВ, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України.

Отже, з урахуванням наведеного, факт порушення позивачем строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, які наведені в акті перевірки, підтверджений матеріалами справи та останнім не спростований.

Крім того, твердження позивача про наявний неузгоджений податковий борг на момент прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є безпідставним, оскільки відповідно до п.1 розд.ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 р. №5 (далі - Порядок №5), для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету/технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об`єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно із Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 р. № 290. ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі та не може бути присвоєний іншій ІКП.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. №11, окремі види платежу (доходи бюджету) мають наступні коди, а саме: - ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) має код 14060100. Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону має код 21010100.

Отже, облікові показники за платежем Частка чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) код класифікації доходів бюджету 21010100 (заборгованість, яка є предметом спору у адміністративній справі №160/9281/20) не відображаються в ІКП за кодом платежу 14060100 ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Частиною першою статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Позивачем не надано до матеріалів справи сертифікату Торгово-промислової палати України, яким би було засвідчено настання форс-мажорних обставин для позивача.

Аналогічний висновок викладено в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі №160/30974/24, від 25 лютого 2026 року у справі №160/5956/25, від 26.02.2026 у справі №160/9887/25.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ДПП Кривбаспромводопостачання вчинене правопорушення щодо порушення строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань за податковими деклараціями, які наведені у акті перевірки, а тому позивача правомірно притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді нарахування штрафу у розмірі 10% відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.01.2026 року №0030340415 на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, у зв`язку із чим підстави для його визнання протиправним та скасування відсутні.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову повністю у задоволенні позову з викладених вище підстав.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (код ЄДРПОУ 00191017, 50069, місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 15А) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Сімферопольська, будинок 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова