Рішення № 138657938, 31.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокуСправа №160/19070/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПРО" про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

03.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «САНПРО», в якій позивач просить суд:

стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «САНПРО» (код ЄДРПОУ 41940795) у розмірі 116 034,74 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг у сумі 116 034,74 грн, який виник внаслідок несплати грошових зобов`язань, визначених за результатами документальної планової виїзної перевірки, та не погашений після направлення податкової вимоги. Відтак контролюючий орган звертається до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К.І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія ухвали від 06.07.2026 надіслана відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд».

Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем рахується податковий борг у сумі 116 034,74 грн.

Податковий борг виник внаслідок несплати грошових зобов`язань, донарахованих за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «САНПРО», оформленої актом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.09.2025 №4105/04-36-24-09/41940795, а саме:

1. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у розмірі 104 230,73 грн, згідно:

податкового повідомлення-рішення (форма «Д») №0577582409 від 20.10.2025 на суму 84 392,32 грн (штрафні санкції);

пені, нарахованої згідно ст.129 ПК України, на загальну суму 19 838,41 грн;

2. Заборгованість по військовому збору у розмірі 10 784,01 грн, згідно:

податкового повідомлення-рішення (форма «Д») №0577512409 від 20.10.2025 на суму 6 338,44 грн (штрафні санкції);

пені, нарахованої згідно ст.129 ПК України, на загальну суму 4 445,57 грн;

3. Заборгованість по адміністративних штрафах та інших санкціях у розмірі 1 020,00 грн, згідно податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») №0553642409 від 06.10.2025 на суму 1 020,00 грн (штрафні санкції).

Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень у контролюючому органі чи в судовому порядку в матеріалах справи відсутня.

Однак з моменту направлення (вручення) податкової вимоги відповідач не погасив заборгованість, що і стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування.

Пунктом 41.4 ст.41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень.

За пп.95.195.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів провадиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За вимогами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.36.136.3 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, є податковим боргом.

За п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст.42 ПК України).

На виконання наведених положень ПК України позивач сформував та надіслав на адресу відповідача податкову вимогу від 02.12.2025 №0040754-1310-0436, яка вручена особисто уповноваженій особі відповідача за адресою його місцезнаходження (50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 219, поверх 5, офіс 1), що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення АТ «Укрпошта».

У податковій вимозі зазначено загальний розмір податкового боргу платника станом на 28.11.2025 у сумі 5 442 321,79 грн. Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу за всіма видами податків і зборів, а податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу. Станом на час звернення позивача до суду непогашеною залишається частина податкового боргу відповідача у розмірі 116 034,74 грн, яка й заявлена до стягнення в межах цього позову.

Слід зазначити, що відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.

Обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги у спосіб, визначений ст.42, 58 ПК України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції від органів ДПС України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №600/5156/21-а.

Жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги чи для вжиття додаткових заходів щодо її вручення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №640/24273/19.

Відповідачем не спростовано доводи податкового органу стосовно надіслання (вручення) податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень у порядку, встановленому законом.

Суд повторює, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №140/12235/21.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, формування щодо такого боргу контролюючим органом податкової вимоги, а також безперервність існування такого боргу у позивача з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, при цьому докази оскарження та скасування такої податкової вимоги чи податкових повідомлень-рішень у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених до стягнення коштів, їх обґрунтованості, відсутність доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, а також самостійного погашення відповідачем податкового боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.

Суд звертає увагу на те, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом цього позову, оскільки податкові повідомлення-рішення, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, а також вимога про сплату боргу, не є предметом дослідження у цій справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати їх правовий аналіз.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 у справі №380/783/21.

Статтею 77 КАС України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «САНПРО» (50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 219, поверх 5, офіс 1, код ЄДРПОУ 41940795) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «САНПРО» (код ЄДРПОУ 41940795) у розмірі 116 034,74 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез