Рішення № 138657857, 31.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2389/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач. ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо не відновлення з жовтня 2025 року виплати державної соціальної допомоги особі з інвалідністю та зобов`язання відновити виплату державної соціальної допомоги, здійснити виплату заборгованості з жовтня 2025 року по день фактичного поновлення виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, ОСОБА_1 є отримувачем державної соціальної допомоги особі з інвалідністю відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» від 18.05.2004 №1727-IV (далі Закон №1727-IV).

Позивачу встановлена інвалідність ІІІ групи довідкою МСЕК серії 12ААВ №496719. До 01 липня 2025 року призначення та виплата допомоги здійснювались органами соціального захисту населення. Починаючи з 01 липня 2025 року адміністрування та виплата зазначеного виду соціальної допомоги передані Пенсійному фонду України.

До жовтня 2025 року виплата допомоги позивачу здійснювалася регулярно. З жовтня 2025 року виплата державної соціальної допомоги припинена. При цьому жодного індивідуального рішення про припинення виплати допомоги позивач не отримував.

22.10.2025 ОСОБА_1 подав заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України щодо проходження відеоідентифікації.

2930.12.2025 позивач пройшов відеоідентифікацію. Рішенням №1158503 від 07.02.2026 його особу встановлено. Листом від 03.02.2026 №2504-1527/П-02/8-0300/26 відповідач підтвердив факт проходження ідентифікації, однак виплату допомоги не відновив та індивідуального рішення про відмову у виплаті не прийняв.

ОСОБА_1 вважає бездіяльність відповідача щодо не відновлення виплати допомоги після встановлення особи протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист.

З наведених підстав просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.21).

У зв`язку з відрахуванням зі штату Волинського окружного адміністративного суду 19.05.2026 судді Валюха В.М. на підставі наказу голови суду від 19.05.2026 №02-07/7/26 розпорядженням керівника апарату суду від 25.05.2026 №01-87/526/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Плахтій Н.Б. для розгляду вказаної справи.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду про прийняття справи до провадження від 29.05.2026 прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії (а.с.25).

Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №496719 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності до 01 червня 2023 року, дата чергового переогляду - 18.05.2023 (а.с.10).

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач державної соціальної допомоги, яка виплачувалася до 01.10.2025.

Позивач неодноразово через вебпортал електронних послуг звертався до пенсійного органу із заявами про проходження ідентифікації та відновлення виплати допомоги (а.с.7-8).

Листом від 16.12.2025 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 року до 1 листопада 2025 пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою. По надходженню витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, буде розглянуто питання продовження виплати даного виду соціальної допомоги (а.с.5).

07.02.2026 Головним управлінням пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення про встановлення особи №1158503 (а.с.3).

28.01.2026 позивач через вебпортал електронних послуг звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив невідкладно завершити опрацювання результатів відеоідентифікації від 29.12.2025, відновити виплату допомоги (а.с.9).

Листом від 03.02.2026 відповідач повідомив позивача про те, що питання продовження виплати даного виду соціальної допомоги буде розглянуто при надходженні витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (а.с.4).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від. них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, а також надання державної соціальної допомоги на догляд визначає Закон №1727-IV.

Стаття 1 Закону №1727-IV визначає, що державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

За приписами частини першої статі 2 Закону №1727-IV громадяни України, які є дітьми померлого годувальника або досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, і не мають права на пенсію, або є особами з інвалідністю і не мають права на пенсію по інвалідності або державну допомогу у зв`язку з інвалідністю та постійно проживають на території України, мають право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 5 Закону №1727-IV державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначаються, зокрема, особам з інвалідністю - на весь час інвалідності.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначено Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV (далі - Закон №2961-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

За правилами статті 7 Закону №2961-IV залежно від ступеня стійкого обмеження повсякденного функціонування, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент проведення повторного огляду та встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності (18.05.2021) було чинним Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», з прийняттям якої втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 установлено, що у разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:

особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.

Для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п`ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци п`ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.

Отже, Постанова №1338 зобов`язує осіб, яким інвалідність установлена до набрання чинності цією постановою і строк повторного огляду яких припав на період воєнного стану на території України, якщо такі особи не проходили повторний огляду у медико-соціальних експертних комісіях, пройти оцінювання повсякденного функціонування особи у такий строк: чоловіки віком від 25 до 60 років - у період з 01 квітня 2025 року до 01 листопада 2025 року; інші особи - до 01 квітня 2026 року.

Виключення щодо обов`язку проходити повторний огляд у встановлені строки стосується осіб, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, та осіб, які через порушення функцій організму не можуть пройти такий огляд.

Як слідує з довідки до акту огляду МСЕК 12ААВ №496719, позивач 18.05.2021 пройшов повторний огляд та визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи від загального захворювання до 01.06.2023, дата чергового переогляду 18.05.2023 (а.с.10).

Відтак, оскільки інвалідність була встановлена до набрання чинності Постановою №1338 та строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, то у такому випадку позивач зобов`язаний був пройти оцінювання повсякденного функціонування у строк до 01 листопада 2025 року (абзац тринадцятий пункту 3 Постанови №1338).

При цьому до 01.11.2025 інвалідність позивача у межах спірних правовідносин вважалася продовженою, позаяк довідка до акта огляду МСЕК 12ААВ №496719 юридично була чинною до вказаної дати.

Як наслідок, відповідачем безпідставно припинено позивачу виплату допомоги з 01.10.2025, тобто у період, коли інвалідність позивача ще вважалася продовженою.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо припинення виплати допомоги позивачу з 01.10.2025.

Разом з тим, оскільки позивач не надав доказів виконання обов`язку проходження оцінювання повсякденного функціонування особи у строк до 01 листопада 2025 року, тому правові підстави для виплати передбаченої Законом №1727-IV державної соціальної допомоги після цієї дати відсутні.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо припинення з 01.10.2025 виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги; зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу за період з 01.10.2025 по 01.11.2025, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо припинення з 01.10.2025 виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особі з інвалідністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 державну соціальну допомогу особі з інвалідністю за період з 01.10.2025 по 01.11.2025.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, Київський м-н, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій