Рішення № 138657559, 21.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 липня 2026 р. Справа № 120/9154/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П.,

за участі секретаря судового засідання: Данильченко А.О.

представника позивача: Паламарчука О.В.

представників відповідача: Гончарук А.С., Дубіцької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИМУМ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИМУМ" (далі - позивач, ТОВ "ПРИМУМ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано прийняттям відповідачем протиправного податкового повідомлення-рішення №0083120705 від 24.03.2026 року. Вказується, зокрема, на хибність позиції контролюючого органу щодо неправильного відображення назви послуги у розрахунковому документі, що у свою чергу вказує на відсутність обов`язкового реквізиту, за наслідком чого документ не приймається як розрахунковий

Також вказано на безпідставність визначення розміру застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з підстав повторності правопорушення.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову з тих підстав, що позивачем неправильно інтерпретовано зміст правових норм та їх значення, що має вплив на правильне вирішення спору.

Зауважено, що за наслідком контрольно-розрахункову операцію із придбання грошових замінників гривні на загальну суму 500,00 грн було видано розрахунковий документ (фіскальний чек) із зазначенням назви товару "Послуга з участі в азартній грі", який, на думку відповідача, є невідповідним розрахунковим документом, адже у ньому не забезпечене належне відображення назви товару, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такий товар.

Окремо наголошено, що позиція контролюючого органу полягає в тому, що відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку згідно з Положенням № 13 тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що у свою чергу утворює склад правопорушення, передбаченого п.п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР та є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі п. 1 ст. 17 цього Закону.

Відповідач також вказує, що поняття розрахунків в азартних іграх має широкий спектр операцій, зокрема: внесення коштів, поповнення ігрового балансу, обмін грошей на ігрові замінники (жетони, електронні чипи), повернення ставок та виплата виграшів. Відтак, у розрахунковому документі повинно відображатись конкретно найменування кожної окремої здійсненої послуги (товару), яка дозволяє належним чином ідентифікувати, яка саме з вищевказаних операцій фактично була здійснена.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій вказується, загальна позиція позивача детально викладена у позовній заяві та спростовує позицію відповідача щодо помилкового визначення операцій з поповнення ігрового балансу гравця на його ідентифікаційну картку як "операцій із продажу ігрових замінників", та, відповідно, щодо невірного відображення у розрахункових документах (фіскальних чеках) назви товару, що однозначно дає змогу його ідентифікувати.

Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИМУМ" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.12.2020 року (запис № 1000671020000033702).

Видами діяльності суб`єкта господарювання є: 92.00 організування азартних ігор (основний); 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 93.29 організування інших видів відпочинку та розваг; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

З 11.02.2026 року по 20.02.2026 року (включно) на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області про проведення фактичної перевірки від 11.02.2026 року №527-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 11.02.2026 року №1381/10-36-07-08 та №1383/10-36-07-08 працівниками ГУ ДПС у Київській області проведено фактичну перевірку ТОВ "ПРИМУМ" за адресою місця здійснення господарської діяльності: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 14 - зал гральних автоматів "First".

За результатами перевірки відповідачем складено Акт фактичної перевірки від 20.02.2026 року №7738/ж5/10/36/07/44056780 із зазначенням у висновку перевірки порушень позивачем вимог п.1, п.2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами).

Вказано, що перед початком фактичної перевірки у касі залу гральних автоматів "First" проведено контрольну розрахункову операцію з поповнення ігрового балансу гравця за рахунок придбаних ігрових замінників гривні у вигляді електронних грошових замінників на суму 500,00 грн. За результатом контрольної операції видано розрахунковий документ із зазначенням назви товару: "Послуга з участі в азартній грі".

З огляду на викладене, платником податків при продажу ігрових замінників видано розрахунком документ, що не відповідає встановленій формі та змісту, а саме, в якому не забезпечено належне відображення назви товару, що однозначно дає змогу його ідентифікувати.

Окремо зазначено, що під час проведення фактичної перевірки всім гравцям закладу при покупці таких ігрових замінників гривні видавалися аналогічні розрахункові документи, що не відповідаю встановленій формі та змісту із зазначенням назви товару "Послуга з участі в азартній грі". Така системність підтверджується фіскальними чеками, що додаються до акту перевірки. Згідно наявної податкової інформації на господарському об`єкті в період з 11.02.2026 року по 19.02.2026 року через РРО проведено розрахунки з продажу ігрових замінників гривні на загальну суму 495113,00 грн без створення і надання розрахункових документів встановленої формі та змісту.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті фактичної перевірки від 20.02.2026 року № №7738/ж5/10/36/07/44056780, представником ТОВ "ПРИМУМ" подано заперечення на акт фактичної перевірки.

В результаті розгляду заперечення на акт фактичної перевірки ГУ ДПС у Київській області висновки акта залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що було належним чином повідомлено Позивача.

В подальшому, відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами розгляду акта фактичної перевірки від 20.02.2026 року №7738/ж5/10/36/07/44056780 за місцем реєстрації платника податків ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято податкове повідомлення рішення від 24.03.2026 року № 0083120705 та розрахунок фінансових санкцій, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 53 Податкового кодексу України та п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами) визначено штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 742669,5 грн.

До Державної податкової служби України на прийняте податкове повідомлення-рішення від ТОВ "ПРИМУМ" надійшла скарга з проханням розглянути та скасувати ППР № 0083120705 від 24.03.2026 року, прийняте за наслідками акта фактичної перевірки №7738/Ж5/10/36/07/44056780 від 20.02.2026 року.

ДПС залишено без розгляду податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 24.03.2026 року № 0083120705, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставин справи, суд керується наступними нормативно-правовими актами (якщо не зазначено інше, нормативні акти застосовуються в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПК України товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Згідно з пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України: "продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари".

У відповідності до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95) дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. п. 1-2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

За визначеннями, наведеними у абз. 5 ст. 2 3акон №265/95, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну (абз. 19 ст. 2 3акон №265/95).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України окремих товарів оборонного призначення" від 17.12.2024 року №4143-ІХ внесено зміни, зокрема, у Закон №265/95, а саме:

Абзац 6 ст. 2 Закону №265/95 викладено в редакції: "розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями" (тут і далі внесені зміни виділено жирним накресленням).

Статтю 2 Закону №265/95 доповнено абзацом наступного змісту: "Терміни "організатор азартних ігор" і "розрахунки при організації та проведенні азартних ігор" для цілей цього Закону вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"".

Статтю 9 Закону №265/95 доповнено ч. 2: "Положення цієї статті не поширюються на здійснення організаторами азартних ігор розрахунків при організації та проведенні азартних ігор".

Абзаци 1-3 п. 1 ст. 17 Закону №265/95 викладено в редакції: "1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

Відповідно до Закону №265/95 розроблено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі - Положення №13).

Положенням №13 визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими надавачами платіжних послуг та їх комерційними агентами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Пунктом 2 Положення №13 визначено, що у Положенні №13 терміни вживаються в таких значеннях, зокрема:

- назва товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ;

- спрощена назва товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 року № 457;

- сума розрахунку - сума готівкових коштів, яка отримана від покупця за продані товари (послуги) або видана йому при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках), або сума безготівкових коштів у разі застосування електронних платіжних засобів.

Відповідно до п. 3 Розділу І Положення №13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Помилки та/або неточності в назві товару, що зазначена в розрахунковому документі, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для визнання такого документа нерозрахунковим.

У п. 1 Розділу ІІ Положення №13 визначено поняття фіскального касового чеку на товари (послуги) - це розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до цього Положення.

Згідно з п. 2 Розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити, окрім іншого, назву товару (послуги) / спрощену назву товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11).

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор визначено Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" від 14.07.2020 року № 768-IX (далі - Закон №768-IX).

У ст. 1 Закону №768 надано визначення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема:

- азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця;

- гравець - фізична особа, яка на момент участі в азартній грі досягла 21-річного віку, є дієздатною, не перебуває у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, та за власним бажанням бере участь в азартній грі;

- гра на гральному автоматі - азартна гра, що проводиться з використанням грального автомата і в якій імовірність виграшу (призу) та його величина визначаються генератором випадкових чисел;

- гральний автомат - спеціальне технічне обладнання, що призначене та/або використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівників організатора азартних ігор або інших осіб виключно шляхом використання генератора випадкових чисел. У разі якщо гральний автомат передбачає можливість одночасного проведення гри на ньому двох або більше гравців, для цілей ліцензування такий гральний автомат вважається відповідно двома або більше гральними автоматами, залежно від кількості гравців, які одночасно можуть грати на ньому в азартні ігри;

- ігровий баланс - сума коштів та/або електронних ігрових замінників, у межах якої гравець має право вносити ставки в азартні ігри або ініціювати виплату виграшів (призів) чи повернення коштів, внесених для участі в азартних іграх;

- ігровий замінник гривні - матеріальний засіб гри в азартних іграх, зокрема монетоподібний значок, фішка, жетон або електронна картка, а також електронний грошовий замінник, що містить інформацію про його номінал, дає можливість зробити ставку в азартній грі та придбавається в обмін на грошові кошти у касі організатора азартних ігор, а після завершення азартної гри підлягає поверненню в касу для обміну його на відповідний грошовий еквівалент;

- каса - місце, в якому здійснюються продаж (видача) та обмін ігрових замінників гривні, електронних грошових замінників, поповнення ігрових рахунків, прийняття ставок від гравців, виплата (видача) виграшів (призів) за результатами проведення азартної гри та інші дії;

- поповнення ігрового балансу - внесення гравцем коштів на рахунок організатора азартної гри з метою збільшення свого ігрового балансу;

- правила організатора азартних ігор - затверджений організатором азартних ігор локальний акт, що визначає за кожним окремим видом діяльності, встановленим частиною першою статті 2 цього Закону, детальний опис порядку та особливостей здійснення такої діяльності організатора азартних ігор (у тому числі порядок визначення результату азартних ігор, розрахунку та здійснення виплат виграшів (призів), умови взаємодії організатора азартних ігор з гравцями та іншими особами) та інші умови, які передбачені законодавством;

- ставка - грошові кошти або ігровий замінник гривні, що передаються гравцем організатору азартної гри, є умовою участі в азартній грі та виходячи з розміру якої відповідно до правил такої азартної гри визначається розмір виграшу (призу).

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону №768 ліцензування азартних ігор, видача власнику приміщення дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Цей Закон є спеціальним (базовим) законом у регулюванні суспільних відносин у сфері організації та проведення азартних ігор. У разі якщо будь-яким іншим законом України встановлено інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила цього Закону (ч. 3 ст. 3 Закону №768).

Так, у ст. 4 Закону №768 визначено мету і принципи державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор.

Метою державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор є створення умов для зниження соціальних ризиків, пов`язаних з їх організацією та проведенням, та забезпечення дотримання організаторами азартних ігор вимог законодавства (ч. 1 ст. 4 Закону№768).

Принципами державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор є: захист прав, законних інтересів, життя та здоров`я громадян; забезпечення дотримання однакових для всіх гравців умов азартної гри; забезпечення принципу відповідальної гри; забезпечення дотримання принципів прозорості, стабільності, відкритості, рівності, справедливості та об`єктивності під час проведення азартних ігор; унеможливлення зовнішнього впливу на результати азартних ігор; підтримка розвитку економіки України, соціальної та культурної сфери, підтримка та розвиток спорту, медицини, освіти та науки в Україні за рахунок надходжень від проведення азартних ігор в Україні; заборона протиправного впливу на проведення спортивних подій та їх результати; захищеність персональних даних; запобігання виникненню та боротьба з ігровою залежністю (лудоманією) (ч. 2 ст. 4 Закону№768).

У ст. 14 Закону №768 визначено вимоги до організатора азартних ігор, зокрема, що організатором азартних ігор може бути виключно юридична особа - резидент України, яка утворена та провадить діяльність на території України в установленому законом порядку, основним видом діяльності якої є організація та проведення азартних ігор.

Вимоги щодо здійснення розрахунків при організації та проведенні азартних ігор визначено у ст. 15-1 Закону №768. Вказано, що організатор азартних ігор зобов`язаний здійснювати розрахунки при організації та проведенні азартних ігор виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), зокрема:

(1) розрахунки під час поповнення ігрового балансу;

(2) внесення (прийняття, оплати) ставок грошима;

(3) обміну грошей на ігрові замінники гривні;

(4) виплати виграшів (призів) грошима;

(5) обміну ігрових замінників гривні на гроші;

(6) повернення ставок;

(7) повернення коштів, внесених гравцем для участі в азартних іграх;

(8) будь-які інші розрахунки між фізичними особами та організатором азартних ігор, що прямо чи опосередковано стосуються організації та проведення азартних ігор.

Гравець зобов`язаний дотримуватися вимог та обов`язків, передбачених цим Законом, законодавством про азартні ігри, а також правилами організатора азартних ігор та правилами проведення азартної гри (п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону №768).

Згідно ч. 10 ст. 18 Закону №768 здійснення фізичною особою ставки в азартну гру є укладенням між нею та організатором азартних ігор, який проводить відповідну азартну гру, договору про участь в азартній грі. Договір про участь в азартній грі вважається укладеним з моменту прийняття організатором азартних ігор від фізичної особи ставки в азартну гру.

Відвідувач грального закладу зобов`язаний дотримуватися вимог та обов`язків, передбачених цим Законом, законодавством про азартні ігри та правилами організатора азартних ігор; (п. 1 ч. 3. ст. 19 Закону №768).

До використання у гральному закладі допускаються виключно гральні автомати, у яких відсутні купюроприймачі (абз. 3 ч. 11 ст. 22 Закону №768).

Частиною. 6 ст. 28 Закону №768 визначено, що участь в азартній грі у гральному закладі казино здійснюється з використанням ігрових замінників гривні (гральних жетонів, фішок). У гральному закладі казино забороняється прийняття ставок грошима, матеріальними цінностями чи іншим майном.

Прийняття коштів, повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх у гральних закладах казино, обмін коштів на ігрові замінники гривні та виплата (видача) виграшів (призів) у розмірі граничних сум розрахунків готівкою, встановлених Національним банком України, здійснюються виключно через каси із дотриманням вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (ч. 1 ст. 29 Закону №768).

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №768 прийняття і повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх у залах гральних автоматів, виплата виграшів (призів) здійснюються виключно у касах грального закладу з обов`язковим дотриманням вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та ведення касових операцій у національній валюті.

Державний класифікатор продукції та послуг 016:2010 відносить діяльність з організації азартних ігор до Розділу 92 "Послуги щодо організовування азартних ігор і укладення парі" Секції R "Послуги у сфері мистецтв, видовищно-розважальної та відпочинкової діяльності", якій містить у собі:

- послуги щодо організовування азартних ігор (код 92.00.1);

- послуги, пов`язані з грою за гральним столом (код 92.00.11);

- послуги, пов`язані з грою на ігровому автоматі (код 92.00.12);

- послуги щодо організовування лотерей, ігор з числами та лото (код 92.00.13);

- послуги щодо організовування азартних ігор оперативнодоступні (у режимі on-line) (код 92.00.14);

- послуги щодо організовування азартних ігор, інші (код 92.00.19);

- послуги щодо укладання парі (код 92.00.2);

- послуги щодо укладання парі оперативнодоступні (у режимі on-line) (код 92.00.21);

- послуги щодо укладання парі, інші (код 92.00.29).

Наказом ТОВ "ПРИМУМ" № НО-01/03/25 від 31.03.2025 року затверджено номенклатуру послуг, що надаються залами гральних автоматів (додаток 1 до цього наказу).

У додатку 1 визначено наступну номенклатуру послуг:

(1) назва послуги: "Послуга з участі в азартній грі"; зміст послуги: "послуга включає обмін (зворотній обмін) ігрових замінників гривні, електронних ігрових замінників, поповнення ігрового балансу гравця, прийняття ставок від гравця, надання доступу до сертифікованого грального обладнання"; код послуги згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010: "92.00.12 "Послуги, пов`язані з грою на ігровому автоматі";

(2) назва послуги: "Виплата виграшу"; зміст послуги: "Виплата коштів гравцю у разі його виграшу в азартну гру відповідно до оприлюднених Правил проведення такої азартної гри"; код послуги згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010: "92.00.12 "Послуги, пов`язані з грою на ігровому автоматі".

Наказом ТОВ "ПРИМУМ" №-3ПР від 01.04.2025 року затверджено Правила організатора азартних ігор ТОВ "ПРИМУМ" (далі - Правила організатора).

Для участі в азартних іграх та здійснення ставок Гравець через Касу Організатора здійснює поповнення ігрового балансу та в подальшому за допомогою Ігрових замінників гривні здійснює ставки в обраній грі (п. 5.1. Правил організатора).

Гравець, який зробив ставку, тим самим підтверджує, що ознайомився з цими Правилами та іншими документами і політиками Організатора, що розміщені у Місцях інформування гравця (п. 5.6. Правил організатора).

Наказом ТОВ "ПРИМУМ" №-3ПР від 01.04.2025 року затверджено Правила проведення азартних ігор ТОВ "ПРИМУМ" (далі - Правила ігор).

Ігровий баланс - сума коштів та/або електронних ігрових замінників, у межах якої гравець має право вносити ставки в азартні ігри або ініціювати виплату виграшів (призів) чи повернення коштів, внесених для участі в азартних іграх (п. 1.9. Правил ігор).

Поповнення ігрового балансу - внесення гравцем коштів на рахунок організатора азартної гри з метою збільшення свого ігрового балансу (п. 1.10. Правил ігор).

Для участі в азартних іграх та здійснення ставок Гравець через Касу Організатора здійснює Поповнення ігрового балансу та в подальшому за допомогою Ігрових замінників гривні здійснює ставки в обраній грі (п. 3.3. Правил ігор).

Гравець, який зробив ставку, тим самим підтверджує, що ознайомився з цими Правилами та іншими документами і політиками Організатора, що розміщені у Місцях інформування гравця (п. 3.8. Правил ігор).

Всі ставки на гральних автоматах здійснюються за допомогою електронних Ігрових замінників гривні (п. 4.1. Правил ігор).

Обмін Ігрових замінників гривні здійснюється в порядку, встановленому цими Правилами та Правилами Організатора (п. 4.15. Правил ігор).

Наказом ТОВ "ПРИМУМ" №4-ПР від 01.04.2025 року затверджено Положення про ідентифікаційну картку гравця ТОВ "ПРИМУМ".

Картка не є платіжним інструментом у розумінні законодавства про платіжні послуги. Використання Картки обмежується виключно участю в азартних іграх, організованих Організатором азартних ігор (п. 1.4. Положення про ідентифікаційну картку гравця ТОВ "ПРИМУМ").

Беручи до уваги вищевикладену нормативно-правову базу, суд зазначає наступне.

Позовні вимоги позивача фактично полягають у хибності висновків відповідача про те, що надаючи розрахунковий документ із зазначенням "Послуга з участі в азартній грі" позивач не забезпечує належного відображення назви товару, відтак - відбувається видача розрахункового документу, який не відповідає встановленій формі та змісту, що у свою чергу прирівнюється до ненадання розрахункового документу.

У свою чергу відповідач вважає, що поповнення ігрового балансу гравця відбувається шляхом придбання товару у вигляді ігрових замінників гривні, у зв`язку з чим у розрахунковому документів необхідно чітко вказувати реалізований товар "ігровий замінник гривні".

З цього приводу суд зазначає, що дійсно, гравець для участі в азартних іграх здійснює поповнення ігрового балансу через касу позивача та фактично обмінює гроші (гривню) на її замінник, який має відповідну назву - "ігровий замінник гривні".

Варто зазначити, що позивач, як організатор азартних ігор, не може надавати фінансові послуги (з огляду на відсутність у позивача статусу фінансової установи, а також заборону фінансовим установам провадити діяльність з організації азартних ігор).

Саме тому на рахунку гравця не можуть обліковуватися реальні грошові кошти. Для цілей участі в азартних іграх казино перераховані гравцем грошові кошти на поповнення клієнтського рахунку перетворюються на ігровий замінник гривні, баланс якого відображається на електронній картці гравця, що дозволяє гравцю отримувати послугу з участі в азартній грі.

Суд наголошує, що ігровий замінник гривні в електронній формі, всупереч висновкам відповідача, не є товаром (річчю, майном або благом) і сам по собі не здатний задовольнити жодної потреби гравця, окрім можливості отримання послуги від організатора азартних ігор.

Беззаперечно, для матеріального засобу - монетоподібного значка, фішки, жетону, характерним є перебування у вигляді предмета, який попередньо виготовляється, має власну собівартість, та в подальшому, перебуває у власності організатора азартних ігор, який здійснює свою діяльність у сфері організації азартних ігор та може бути отриманий гравцем фізично, безпосередньо за місцем проведення азартної гри.

Водночас, щодо оцінки ігрового замінника гривні в електронній формі відсутня можливість оцінити собівартість останнього, оскільки такий не створюється та не придбавається позивачем та не має певного виразу у його формі.

Відтак, суд доходить висновку про те, що розрахунки при організації та проведенні азартних ігор не підпадають під поняття товару, викладеного у пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПК України оскільки не відповідає ознакам матеріального або нематеріального активу та відповідно, відсутній факт продажу (реалізація) товарів згідно пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Разом з тим, проведена гравцем операція з отримання ігрового замінника гривні в електронній формі також не може вважатись отриманням послуги в розумінні пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України, оскільки є лише умовою для подальшого отримання послуги (участі в азартній грі) та має самостійну назву - розрахунок при організації та проведенні азартних ігор.

Вказане підтверджується тим, що в абз. 1-3 п. 1 ст. 17 Закону №265/95 чітко відмежовано такі поняття як "товар", "послуга" та "розрахунок при організації та проведенні азартних ігор", а в абз. 6 ст. 2 Закону №265/95 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор для цілей цього закону прирівняно до розрахункових операцій.

Така вказівка в абз. 6 ст. 2 Закону №265/95 обумовлена тим, що розрахунки при організації та проведенні азартних ігор самі по собі не відповідають ознакам розрахункової операції в розумінні абз. 6 ст. 2 Закону №265/95.

Поза тим, за усталеною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 16.05.2024 року у справі № 520/4564/23, від 12.08.2025 року у справі № 500/5316/21, від 11.09.2025 року у справі № 580/7450/24 від 18.12.2025 року у справі № 380/10913/24 п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР установлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання походять зі змісту п. 1 ст.3 Закону №265/95-ВР, а третій - з п. 2 ст. 3 цього Закону.

Таким чином, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 року у справі №500/6845/21 вказав, що предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог п. 1 та/або 2 ст.3 Закону №265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Повертаючись до обставин даної справи, у податковому повідомленні-рішенні № 0083120705 від 24.03.2026 року вказано, що відповідачем встановлено порушення п. 1, п.2 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, однак ні податкове повідомлення-рішення, ні Акт фактичної перевірки № 7738/Ж5/10/36/07/44056780 від 20.02.2026 року не містить обґрунтувань порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

Безумовно, до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Особливе значення зміст такого документу має у тих випадках, коли суб`єкт господарювання здійснює продаж різних товарів (послуг).

Водночас, суд вважає, що вимагати від суб`єкта господарювання чіткого дублювання назви товару (послуги) у тих випадках, коли на законодавчому рівні останньому дозволено здійснювати продаж лише одного чітко визначеного товару (послуги) є проявом надмірного формалізму.

У виданому позивачем розрахунковому документі у повному обсязі є можливість відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення та жодним чином не приховано її сутність.

Акт фактичної перевірки №7738/Ж5/10/36/07/44056780 від 20.02.2026 року підтверджує, що зазначення у розрахунковому документі (фіскальному чеку) - "послуга з участі в азартній грі" замість, як вважає вірним відповідач - "операція з продажу ігрових замінників" жодним чином не позбавило посадових осіб контролюючого органу можливості вірно ідентифікувати зміст таких розрахункових операцій (поповнення ігрового балансу гравця для участі в азартних іграх) у розрахункових документах на загальну суму 495113,00 грн.

Так само суд, аналізуючи зміст Акту фактичної перевірки від 20.02.2026 року № 7738/Ж5/10/36/07/44056780 не позбавлений можливості вірно встановити, що, на думку посадових осіб контролюючого органу, позивачем не надано розрахункового документу встановленої форми та змісту попри вказівку у п.2.2.13. Акту фактичної перевірки: "надання розрахункового документу встановленої форми та змісту - надавався".

Більше того, суд повторно наголошує, що здійснювані позивачем розрахункові операції жодним чином не стосуються продажу товарів, а є розрахунками при організації та проведенні азартних ігор, відтак - вимога відображати у фіскальних чеках інформації про продаж товарів прямо суперечить приписам Закону №265/95-ВР.

Відтак, на переконання суду, зазначення у фіскальних чеках "послуга з участі в азартній грі" відповідає вимогам щодо змісту фіскального чеку, визначених у Положенні №13, не суперечить меті та принципу державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор, визначеній у ст. 4 Закону №768 та дозволяє чітко ідентифікувати зміст розрахункової операції (поповнення ігрового балансу гравця для участі в азартних іграх), а тому, висновки податкового органу про незазначення у фіскальному чеку найменування товару не знайшли свого підтвердження.

Що стосується доводів позивача про безпідставне визначення розміру застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з підстав повторності правопорушення, суд зазначає, що з огляду на встановлення відсутності порушень з боку позивача (як першого так послідуючих) - відсутні підстави для надання оцінки визначення відповідачем розміру застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Отже, з урахуванням викладених обставин та наведених норм матеріального права, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано покладений на нього обов`язок доказування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 70 та 71 Рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" "суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" "Онер`їлдіз проти Туреччини" "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" та "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Тобто, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися саме на державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", у справі "Ґаші проти Хорватії", та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia).

Превентивним засобом недотримання законодавцем верховенства права є впровадження та існування в Україні принципу презумпції правомірності рішень платника податку ("in dubio pro tributario").

Крім того, за змістом рішень ЄСПЛ у справах "Вєренцов проти України", "Кантоні проти Франції" відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить в тому числі й на судових органах, які застосовують та тлумачать закони. Роль судового рішення, покладена на суди, полягає саме в тому, щоб розвіяти такі сумніви щодо тлумачення, які залишаються, беручи до уваги зміни в повсякденній практиці.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ТОВ "ПРИМУМ" підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИМУМ" (вул. Сковороди Григорія, буд. 4 кв. 5А, м. Вінниця, ЄДРПОУ 44056780) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Василенка Костянтина, буд. 21, м. Вінниця, ЄДРПОУ 44069150) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 24.03.2026 року за № 0083120705.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИМУМ" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 11140,04 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович