Рішення № 138657527, 31.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 липня 2026 р. Справа № 120/17587/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: Департаменту патрульної поліції до: ОСОБА_1 про: стягнення надміру виплачених сум

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач в наслідок недобросовісної поведінки та без достатніх на те правових підстав, отримав від ДПП грошові кошти у вигляді грошового забезпечення в сумі 3278,24 грн.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

В Департаменті патрульної поліції на період з 13.08.2021 по 29.08.2011 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в с. Чайки управління патрульної поліції у Київській області проходив службу ОСОБА_1 .

За результатами службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни складено Висновок від 29.10.2021 в якому встановлено, що під час службового розслідування встановлено факт відсутності на робочому місці інспектора взводу №1 роти №1 БПП в с. Чайки УПП Київської області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 13.08.2021, 16.08.2021, 17.08.2021, 21.08.2021, 24.08.2021, 25.08.2021 та 29.08.2021.

З розрахунку грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю на службі без поважних причин, складеного посадовими особами управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 25.11.2021 №27064/41/5-2021 загальна сума за вказаний вище період до повернення ОСОБА_1 становить 3278,24 грн.

З метою стягнення недобросовісно отриманих сум, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спору по суті, суд виходить з такого.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ч. 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Пунктом 6 частини першою статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Частинами другою та третьою статті 77 Закону № 580-VIII визначено, що днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок № 260).

Відповідно до п. 3 Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

Згідно з п. 7 Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Відповідно до п. 8 Порядку № 260 за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що відповідач 12.08.2021 відповідно до розстановки сил та засобів взводу №1 роти №1 БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП з 07:00 год по 19:00 год. мав ести службу в складі екіпажу батальйону. Однак, у період з 15:30 год по 15:40 год дійсно звертався за медичною допомогою до ДУ "ТМО МВС України по Київській області".

20.08.2021 відповідно до розстановки сил та засобів відповідач з 07:00 год по 19:00 год. мав нести службу в складі екіпажу батальйону. Однак, у період з 15:40 год по 15:50 год дійсно звертався за медичною допомогою до ДУ "ТМО МВС України по Київській області".

28.08.2021 відповідно до розстановки сил та засобів відповідач з 07:00 год по 19:00 год. мав нести службу в складі екіпажу батальйону. Однак, у період з 08:00 год по 09:30 год дійсно звертався за медичною допомогою до КНП "Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради".

Разом з тим, відповідно до розстановки сил та засобів відповідач з 19:00 год 16.08.2021 по 07:00 год 17.08.2021 мав нести службу в складі екіпажу батальйону , а за медичною допомогою до ДУ "ТМО МВС України по Київській області" відповідач звернувся 1608.2011 в період з 13:00 год по 13:15 год.

Таким чином, під час проведення службового розслідування комісією встановлено факт відсутності на робочому місці відповідача без надання останнім підтверджуючих документів законної відсутності на робочому місці 13,08.2021, 16.08.2021, 17.08.2021, 21.08.2021, 24.08.2021, 25.08.2021 та 29.08.2021.

Як вбачається з розрахунку грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю на службі без поважних причин, складеного посадовими особами управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку загальна сума за вказаний вище період до повернення ОСОБА_1 становить 3278,24 грн.

Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем вказаної заборгованості до суду не надано.

Суд зазначає, що питання повернення зайво виплачених коштів у тому числі у вигляді заробітної плати не врегульовані нормами спеціального законодавства. У той же час такі питання врегульовані Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї норми матеріального права зобов`язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.

Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц вказала, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц виклав, що під час застосування правил статті 1215 ЦК України як винятку із статті 1212 ЦК України суди зобов`язані встановлювати наявність не двох, а трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій боржника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів.

Таким чином, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.

Враховуючи викладене, суд констатує недобросовісність у діях відповідача, яка проявилась у отриманні грошового забезпечення під час самовільного залишення місця проходження служби, тому такі надмірно отримані грошові кошти підлягають поверненню позивачу як безпідставно набуті.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 3 278, 24 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Суддя Комар Павло Анатолійович