Постанова № 138657198, 24.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3399/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

1. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи

05.02.2026, о 04 год 42 хв, в м. Рівне по вул. Соборна, 160, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 0567» та проходження такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

2. Пояснення осіб, які беруть участь в справі про адміністративне правопорушення

ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що 05.02.2026, вночі, керував транспортним засобом «Subaru Outback», рухався в м. Рівне по вул. Соборна та був зупинений працівниками поліції поблизу готелю «України» у зв`язку із тим, що рухався в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар. З даного приводу працівники поліції почали оформляти адміністративні матеріали, повідомивши, що він зможе продовжити рух після складення необхідних документів. В цей час в нього погіршилося самопочуття, він відчув біль в грудях, а тому вжив ліки на спиртовій основі. Після чого, до нього підійшли працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він відмовився, оскільки вважав, що на той час не був водієм, через погіршення самопочуття вжив ліки та вирішив не продовжувати рух, а залишитися на ночівлю в готелі «Україна». Просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Зражевський О.В. звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На доведення доводів посилалася на відсутність доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, порушення поліцейськими процедури проведення огляду, вказав, що час складення акту огляду на стан сп`яніння та направлення водія на огляд не відповідають відеозапису, просив визнати недопустимим доказом відеозапис, на якому зафіксовано рух транспортного засобу, у зв`язку з тим, що відсутні відомості про пристрій, за допомогою якого здійснено вказаний відеозапис.

В судовому засіданні захисник Зражевський О.В. клопотання підтримав з мотивів, викладених у ньому.

3. Мотиви суду

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , захисника Зражевського О.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єкт зазначеного правопорушення спеціальний особа, яка керує транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.

Зі змісту сформульованої у ст. 130 КУпАП диспозицій слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).

За приписами п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Водій ОСОБА_1 погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм законодавства держави Україна, проте вимоги вказаного пункту ним дотримано не було.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №583326 від 05.02.2026 встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Отже такий доказ суд вважає належним та допустимим, крім того, обставини, викладені у вищезазначеному протоколі, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі та зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції зупинений транспортний засіб «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_2 , в ході спілкування та перевірки документів у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці (файл «clip-1», хронологічний відрізок: 05:07:35 і далі за відео). В подальшому працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відмовився, у зв`язку із тим, що не вважав себе водієм (файл «clip-1», хронологічний відрізок: 05:09:40 і далі за відео).

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

4. Оцінка доводів сторони захисту

4.1. Щодо керування транспортним засобом

Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 автомобілем. Такі твердження є способом захисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне.

Відеозаписом працівників поліції чітко зафіксовано рух автомобіля «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_2 , та його зупинку працівниками поліції, які рухалися позаду даного транспортного засобу (файл IMG_6354.MOV).

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом також підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в автомобілі на місці водія (файл «clip-0», хронологічний відрізок: 04:42:25 і далі за відео).

Крім того, сукупність таких встановлених судом обставин, як: знаходження ОСОБА_1 на місці події у автомобілі, надання ним пояснень про характер руху цим транспортним засобом, не повідомлення про будь-яку конкретну особу, яка керувала автомобілем, вагомо свідчать про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що він не вважав себе водієм, оскільки вони ґрунтуються виключно на власних суб`єктивних міркуваннях, суперечать відеозапису та іншим доказам, які оцінено судом в сукупності та взаємозв`язку.

4.2. Щодо відеозапису

Доводи сторони захисту про недопустимість відеозапису з відеореєстратора службового транспортного засобу патрульної поліції є необґрунтованими, оскільки КУпАП не містить заборони збирати докази, зокрема здійснювати відеозапис події адміністративного правопорушення за допомогою службового відеореєстратора.

Положення ст. 251 КУпАП вказують, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, що мають значення для правильного вирішення справи.

При вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, які містяться на відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції, суд вважає за необхідне наголосити, що такі дії поліцейських не призвели до істотних порушень порядку збирання доказів, не спричинили обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, що зафіксовані на вказаному відеозаписі, крім того, будь-які сумніви щодо достовірності фактичних даних можливо усунути за допомогою інших досліджених судом доказів.

4.3. Щодо порушення процедури проведення огляду

Суд вважає, що помилкове зазначення в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів та направленні на огляд часу складення вказаних документів є технічною помилкою, яка не впливає на процес розгляду справи та не порушує істотно права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд зауважує, що не будь-які посилання на недотримання працівниками поліції вимог законодавства автоматично тягнуть за собою недопустимість отриманих доказів, на що посилається захисник. Порушення повинно мати певний ступінь суттєвості, зокрема, порушувати базові права людини, свідчити про перевищення працівниками поліції своїх повноваження або про отримання доказів у спосіб, що не передбачений законом.

Однак порушення, на які покликається захисник, не є настільки суттєвим втручанням в права особи, яке потенційно могли би потягнути за собою недопустимість всіх зібраних у справі доказів.

Водночас, докази у межах даної справи зібрані із дотриманням вимог законодавства, зокрема положень нормативно-правових актів, що регулюють порядок огляду водіїв на предмет визначення стану алкогольного сп`яніння.

5. Мотиви призначення адміністративного стягнення

При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Суд враховує, що притягнення до адміністративної відповідальності водіїв за вказане правопорушення пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.

При цьому, суд виходить з того, що при визначенні стягнення необхідно враховувати його виховну дію, оскільки покарання, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.

Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, яке є тяжким, зважаючи на суспільну небезпечність правопорушення, підвищену соціальну чуттєвість та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненському області/ Рівненська область/21081300. Код отримувача (ЄДПРОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300. Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).

В разі несплати порушником в п`ятнадцятиденний строк сума штрафу відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі. Квитанцію про сплату штрафу та судового збору необхідно надати суду в цей же строк.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК