Рішення № 138656078, 20.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6769/25

Провадження № 2/369/3751/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Крикуні І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 369/6769/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» (далі Підприємство) з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позов мотивує тим, що 10 березня 2024 року за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9 виникла пожежа на даху одноповерхової металевої прибудови до одноповерхової будівлі станції технічного обслуговування автомобілів, яка належить комунальному підприємству Київської міської ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» та перебувала у оренді ОСОБА_2 . Внаслідок пожежі було знищено належне позивачу рухоме майно, а саме автомобіль моделі «TESLA MODEL 3» 2017 року випуску, яке на час пожежі перебувало у будівлі. За фактом порушення встановлених законодавством норм протипожежної безпеки та знищення майна позивача зареєстроване кримінальне провадження від 10 березня 2024 року № 12024100010000677 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, визначеного частиною першою статті 270 КК України. Позивач у зазначеному кримінальному провадженні набув статусу потерпілого. Позивач зауважує, що відповідно до звіту Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 12 березня 2024 року причиною виникнення пожежі стало порушення «Правил пожежної безпеки в Україні». Оскільки підприємство є власником будівлі, то відповідальне за матеріальну шкоду, завдану позивачу. Крім того, позивач зазначає, що зазнала моральних страждань внаслідок заподіяння шкоди її майну, у зв`язку з чим вважає за можливе також відшкодування моральної шкоди.

З метою поновлення свого порушеного права ОСОБА_1 просить суд стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» на її користь майнову шкоду у розмірі 863 748,00 грн, відшкодувати моральну шкоду на суму 20 000,00 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою від 02 травня 2025 року Києво-Святошинський районний суд Київської області відкрив провадження у справі, призначив підготовче судове засідання.

01 липня 2025 року до суду надійшов відзив Підприємства на позовну заяву, згідно зі змістом якого відповідач вважає, що на доведення позовних вимог не надані належні та достатні докази причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та заподіяною позивачу шкодою. Відповідач вважає, що сам факт реєстрації кримінального провадження не доводить наявність вини у діях відповідача, а отже позовні вимоги безпідставні за відсутності відповідного обвинувального вироку суду. Також відповідач зауважив, що позовні вимоги також стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2 , яка на праві оренди володіла спірною будівлею на час виникнення пожежі. Орендар ОСОБА_2 використовувала приміщення не за призначенням, внаслідок чого на думку відповідача саме її дії призвели до виникнення пожежі, а Підприємство як орендодавець не є належним відповідачем. Не надав позивач також і достатніх доказів на підтвердження розміру завданих збитків.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначає, що вирок у кримінальному провадженні щодо посадової особи не є необхідним з огляду на те, що позов пред`явлений до власника майна, який є іншою особою. Також зауважує, що саме власник приміщення уклав договір з третьою особою для проведення ремонтних робіт, а оскільки пожежа стала наслідок неналежного виконання ремонтних робіт, то саме на власника приміщення покладається обов`язок з відшкодування шкоди, завданої майну позивача.

У запереченнях на відповідь на відзив КП КОР «КОСГБКФ «Обрій» продовжує наполягати на тому, що позовні вимоги не підтверджені належним чином доказами, а доводи позивача побудовані на припущеннях.

Протокольною ухвалою від 15 вересня 2025 року року Києво-Святошинський районний суд Київської області закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи сповіщені належним чином, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував.

У зв`язку з неявкою сторін в силу частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за N 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на такі обставини.

Судом встановлено, що 05 грудня 2022 року КП КОР «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» та ОСОБА_2 уклали договір оренди № 20/9-2022, предметом якого було нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

30 грудня 2022 року КП КОР «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» та ОСОБА_2 уклали додаткову угоду № 1 до Договору оренди № 20/9-2022 від 05 грудня 2022 року, внісши зміни в частині розміру орендної плати за договором.

Позивачу на праві власності належить автомобіль «TESLA MODEL 3», державний номер НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано 05 жовтня 2023 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 05 жовтня 2023 року серії НОМЕР_2 .

10 березня 2023 року зареєстровано кримінальне провадження № 12024100010000677, кваліфіковане за частиною першою статті 270 КК України за фактом завдання гаражних приміщень та автомобіля марки «TESLA MODEL 3», державний номер НОМЕР_1 , внаслідок недотримання встановлених законодавством мір протипожежної безпеки.

07 березня 2024 року КП КОР «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» уклало з ОСОБА_3 договір № 5, предметом якого стало виконання ремонтних робіт за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9.

Згідно зі звітом ГУ ДСНС України у м. Києві від 12 березня 2024 року причиною пожежі, яка сталася за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9, стало недотримання «Правил пожежної безпеки в Україні» під час проведення вогневих ремонтних робіт працівниками ФОП ОСОБА_3 на даху одноповерхової будівлі станції технічного обслуговування автомобілів ОСОБА_2 , орендованої у КП КОР «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій».

Згідно зі змістом висновку експерта від 20 червня 2024 року № СЕ-19/111-24/16143-ПТ причиною виникнення пожежі у металевій прибудові за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9, є недотримання Правил пожежної безпеки в Україні.

Відповідно до листа-відповіді Київської обласної ради від 07 квітня 2025 року власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 є КП КОР «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій».

Згідно зі звітом про визначення шкоди та обсягу збитків, завданих ОСОБА_1 внаслідок пожежі, яка сталася 10 березня 2024 року за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 9, знищенням вогнем автомобіля «TESLA MODEL 3», державний номер НОМЕР_1 , обсяг завданої майну позивача майнової шкоди становив 948 200,00 грн.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України).

Тлумачення статті 1187 ЦК України свідчить, що для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами статті 1187 ЦК України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до завдання шкоди іншим особам.

Зобов`язання про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом шкодою (див. постанову Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14.

При існуванні множинності осіб у зобов`язанні виникає часткове зобов`язання. Тому кредитор у частковому зобов`язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов`язок у рівній частці. Натомість солідарне (від лат. solidus - цілий, увесь) зобов`язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 ЦК України).

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 ЦК України).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх трудових обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Аналіз пояснень сторін та доказів у справі дає підстави для висновку про те, що у зв`язку з недотриманням правил пожежної безпеки невідомими особами, які виконували ремонтні роботи за договором, укладеним КП КОР «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» та ОСОБА_3 , виникла пожежа.

Позивач стверджує, що у приміщенні, де виникла пожежа, знаходився його автомобіль «TESLA MODEL 3», державний номер НОМЕР_1 . У пункті 14 Звіту ГУ ДСНС України у м. Києві зазначено, що за наслідками пожежі пошкоджено приватний автомобіль «TESLA MODEL 3», державний номер НОМЕР_1 . Розмір збитків визначений у сумі 948 200,00 грн. Відповідач на спростування розміру збитків доказів до суду не надав, клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи не заявляв.

Враховуючи наведене, суд в контексті принципу диспозитивності цивільного судочинства дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов`язання відповідача відшкодувати позивачу майнові втрати, пов`язані зі знищенням належного їй автомобіля.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди суд керується такими міркуваннями.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з вимогами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За своєю суттю зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, зокрема, щодо способу та розміру компенсації (коли розмір компенсації не визначений законом).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.

При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Враховуючи те, що факт заподіяння шкоди майну позивача відповідачем доведено у визначеному законом порядку, натомість доказів моральних страждань на суму, визначену позивачем, до суду не надано, тому суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір на суму 11 865,48 грн, який підлягає стягненню у повному обсязі з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 863 748 (вісімсот шістдесят три тисячі сімсот сорок вісім) грн 00 коп та моральну шкоду на суму 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 11 865 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Комунальне підприємство Київської обласної ради «Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма «Обрій», ЄДРПОУ 16477827, адреса: м. Київ, вул.. Олекси Тихого, буд. 81/83, кв. 15.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА