Ухвала суду № 138655935, 27.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/5986/26

провадження № 1-кс/362/553/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року

Слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні від 16 липня 2026 року, за № 12026116140000107 від 21 липня 2026 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 271 КК України, й

Слідчий суддя встановив:

У провадженні СД ВП № 1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116140000107 від 21.07.2026 року.

Клопотання мотивоване тим, що 20.07.2026 року о 13 год. 54 хв. до ЧЧ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення про те, що під час виконання робіт з демонтажу ліній зв`язку за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Васильків, провулок Цегельний, 2Д, працівник ТОВ «Кристал Телеком» ОСОБА_4 , перебуваючи на драбині, впав з висоти та отримав тілесні ушкодження. Потерпілого бригадою екстреної медичної допомоги доставлено до КНП «Васильківська БЛІЛ», де йому попередньо встановлено діагноз: закрита травма грудної клітки (ЄО 9786 від 20.07.2026).

20.07.2026 під час огляду місця події за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Васильків, пров. Цегельний 2Д в період часу 15 год. 38 хв. по 15 год. 47 хв. було вилучено металеву драбину марки «KRAUSE», яка на момент огляду була в розкладеному стані довжиною 5 метрів 70 сантиметрів, яка опечатана належним чином.

21.07.2026 дізнавачем СД ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 винесено постанову про визнання речовими доказом: металеву драбину марки «KRAUSE», яка на момент огляду була в розкладеному стані довжиною 5 метрів 70 сантиметрів, яка опечатана належним чином.

Металева драбина марки «KRAUSE», яка на момент огляду була в розкладеному стані довжиною 5 метрів 70 сантиметрів та опечатана належним чином, яка зберігає на собі сліди кримінального правопорушення власником якої є ТОВ «КРИСТАЛ ТЕЛЕКОМ», ЄДРПОУ 36139888, юридична адреса: Київська область, Обухівський район, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 42-А.

В органу досудового розслідування виникла необхідність у застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Підставою накладення арешту на металеву драбину марки «KRAUSE», яка на момент огляду була в розкладеному стані довжиною 5 метрів 70 сантиметрів та опечатана належним чином, є необхідність у збереженні вказаного майна як речового доказу.

Метою накладення арешту на вищевказане майно є збереження речових доказів, оскільки про належність об`єкта до речового доказу свідчить його відповідність критеріями, визначеним статтею 98 КПК України.

У зв`язку із вищевикладеним в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор до суду не прибув, направив заяву про розгляд справи в його відсутності, просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

Представник власника майна до суду не прибув, направив заяву в якій просить проводить розгляд без його участі, заперечив проти задоволення даного клопотання.

За приписами частини 1 статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, враховуючи норми статті 172 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі прокурора та володільця майна.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями частини 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За правилами пункту 1 частини 2 цієї ж статті арешт майна допускається, з-поміж іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Підставою для арешту майна, щодо якого заявляється клопотання та його метою є, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України забезпечення збереження речових доказів.

У силу частин 1-2 статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (частина 11 статті 170 КПК України).

Слідчий просить суд накласти арешт на майно з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні. На обґрунтування необхідності арешту майна, слідчий посилається на те, що метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів, які є об`єктами кримінально протиправних дій та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, у даному випадку, обґрунтування відповідності згаданого майна критеріям, визначеним статті 98 КПК України, у вказаній постанові про визнання речовим доказом та у клопотанні про арешт майна, є достатнім для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Враховуючи, що слідчим доведено необхідність застосування арешту, з метою всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, а також з урахуванням того, що вказане у клопотанні майно відповідає визначеним статтею 98 КПК України критеріям, зважаючи на дотримання органом досудового розслідування вимог частини 5 статті 171 КПК України, а також беручи до уваги, що не накладення арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або подальшого використання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для арешту майна, а тому клопотання належить задовольнити.

Керуючись статтями 22, 98, 107, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя

постановив:

задовольнити клопотання.

накласти арешт на металеву драбину марки «KRAUSE», яка на момент огляду була в розкладеному стані довжиною 5 метрів 70 сантиметрів та опечатана належним чином, з метою забезпечення збереження речових доказів із забороною користування та розпорядження даним майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Повний текст ухвали оголошено 31 липня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1