Ухвала суду № 138655733, 28.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12887/26

1-кс/357/1636/26

У Х В А Л А

28 липня 2026 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Старший слідчий слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, офіційно не працює, не одружений, раніше не судимий

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

у кримінальному провадженні № 62026100130002768, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2026,

У С Т А Н О В И Л А:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .

1.1. В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що солдат ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, обіймаючи посаду оператора безпілотних літальних апаратів 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України», з метою тимчасово ухилитись від військової служби, приблизно о 17 годині 04.03.2026 без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , дислоковану поблизу АДРЕСА_2 , та до 8 години 10 хвилин 27.07.2026 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби за наявності реальної можливості для цього.

1.1.1. У подальшому о 08 годині 10 хвилин 27.07.2026 ОСОБА_6 затримано слідчим у м. Білій Церкві Київської області в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Того ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

1.2. В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_6 під вартою слідчий у клопотанні зазначає про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на свідків, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

1.4. Неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує неможливістю запобігання наведеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

1.5. В підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, до матеріалів справи долучена розписка підозрюваного. Згідно з нею, ОСОБА_6 отримав ці документи 27.07.2026 о 18 год. 30 хв.

2. В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1. Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Деталізував обставини, викладені у клопотанні. Додатково зауважив, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти заявленим ризикам кримінального провадження.

2.2. Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував вчинення кримінального правопорушення, пояснив, що на службу пішов добровільно, однак в подальшому у нього виникла сварка з керівництвом військової частини, тому він залишив місце служби, так як хотів перевестись до іншої військової частини. Просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

2.3. Захисник проти задоволення клопотання заперечував з посиланням на позицію свого підзахисного. Додатково пояснив, що існування ризиків не обґрунтовано, оскільки свідки у справі є військовослужбовцями та перебувають поза межами впливу підозрюваного. Натомість останній раніше не судимий, від органів досудового розслідування переховуватись не має наміру. Просив застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

3. Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1. У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.1.1. З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.07.2026, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026100130002768 розпочато 03.04.2026 за фактом самовільного залишення розташування військової частини ОСОБА_6

ОСОБА_6 27.07.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується його підписом на останній сторінці повідомлення. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.1.2. Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 5 ст. 407 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення ч. 5 ст. 407 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

3.1.3. Водночас, на підставі ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.

3.1.4. Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

3.1.5. Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

3.2. Щодо обґрунтованості підозри:

3.2.1. Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v. United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.2.2. В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

3.2.3. Як вбачається зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.07.2026, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026100130002768 здійснюється за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_6 .

3.2.4. Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

3.2.5. Так, відповідно до повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2026, 04.03.2026 близько 17 год 00 хв під час перевірки наявності особового складу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_6 , оператора безпілотних літальних апаратів 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

3.2.6. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

3.2.7. Для визначення причетності ОСОБА_6 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:

- повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 09.03.2026 з доданими матеріалами, відповідно до якого 04.03.2026 виявлено відсутність ОСОБА_6 на території військової частини;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 15.07.2026, який повідомив про обставини виявлення відсутності ОСОБА_6 на військовій службі 04.03.2026;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 15.07.2026, який повідомив про обставини виявлення відсутності ОСОБА_6 на військовій службі 04.03.2026.

3.2.8. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин цього клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, на цьому етапі досудового розслідування дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. За результатом аналізу зазначених у п. 3.2.7 цієї ухвали відомостей у їх системному взаємозв`язку за стандартом «обґрунтованої підозри» можливо стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення. Версія досудового розслідування про те, що підозрюваний самовільно залишив розташування військової частини, на цьому етапі узгоджується з дослідженими матеріалами клопотання. Отже, підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує слідчий.

При цьому, на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей визначає лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для цілей застосування щодо неї запобіжного заходу. В цьому випадку має місце початкова стадія кримінального провадження, в якому застосовується стандарт визначення участі особи в інкримінованому кримінальному правопорушенні обґрунтована підозра, - а відповідні висновки щодо її наявності можуть кардинально змінитися протягом подальшого досудового розслідування у процесі отримання нової доказової інформації.

3.2.9. Також на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для застосування щодо неї запобіжного заходу.

3.3. Щодо ризиків кримінального провадження

3.3.1. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

3.3.2. На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

- незаконного впливу на свідків та потерпілого;

- продовження вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

3.3.3 ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , його неявку за викликами до слідчого, слабкі соціальні зв`язки (зокрема в судовому засіданні з`ясовано, що підозрюваний розлучений та відносно нього встановлено обмеження відділом ДВС в зв`язку з несплатою останнім аліментів), відсутність постійного місця роботи та джерел до існування.

Крім того, ОСОБА_6 о 10 годині 24.07.2026, о 10 годині 25.07.2026 та о 10 годині 26.07.2026 до слідчого у каб. № 404 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за адресою: Київська обл. м. Біла Церква, вул. Привокзальна 3А, для вручення останньому повідомлення про підозру та допиту у якості підозрюваного у кримінальному провадженні № 62026100130002768 від 06.04.2026 за повістками про виклик, врученими 21.07.2026 ОСОБА_6 відповідно до вимог статей 133, 135 КПК України не з`явився, про поважність причин неявки слідчого не повідомив.

Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

3.3.4. Також достатньо обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків. Показання свідків, на які посилається сторона обвинувачення, у цьому кримінальному провадженні, мають значення для цього кримінального провадження.Зазначені особи вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, а відтак саме від них залежить благополуччя підозрюваного. Бажання уникнути кримінальної відповідальності може спонукати ОСОБА_6 незаконно впливати на свідків, зокрема умовлянням, підкупом, переконання, примушуванням з застосуванням фізичної сили або погроз, з метою викривлення фактичних обставин справи.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

3.3.5. Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає, що він також є достатнім чином обґрунтований.

Щодо ризику продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрювється ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що він також є достатнім чином обґрунтованим та підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення матеріалів. Зокрема, як вбачається з наданих стороною обвинувачення відомостей з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення різноманітних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 44-3, ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, що вказує на його ймовірну схильність до системного порушення закону. Також відділом ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відносно ОСОБА_6 винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 22.07.2025 ВП № 56490976, та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 22.07.2025 ВП №56490976. Крім того, кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 407 КК України, є продовжуваним злочином, та підозрюваний переховуючись від органу досудового розслідування та суду, продовжуватиме вчиняти дане кримінальне правопорушення у якому підозрюється. У сукупності ці факти свідчать про високий ризик того, що, залишаючись без належного процесуального контролю, підозрюваний може знову вдатися до вчинення нових кримінальних правопорушень, у тому числі аналогічних за характером до тих, у яких він підозрюється.

3.3.6. З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

3.4. Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

3.4.1. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

3.4.2. Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;

- інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років;

- станом на сьогоднішній день ОСОБА_6 виповнилося 37 років;

- відомостей про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки на території України, які б могли в повній мірі нівелювати встановлені ризики, не надані;

- відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано;

- на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває;

- постійне місце роботи відсутнє;

- має постійне місце проживання;

- за місцем проходження служби характеризується негативно;

- підозрюваний ОСОБА_6 раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності.

3.5. Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, коли йдеться про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід також зважати на те, чи наявні у справі специфічні ознаки того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Частиною 1 ст. 176 КПК України закріплена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів), адже ці заходи пов`язані з потенційним доступом останнього до свідків, щодо яких можливий ризик впливу, без належних стримуючих заходів. Домашній арешт, зокрема цілодобовий, хоча і пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.

Зважаючи на визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, враховуючи визначені стороною обвинувачення обставини вчинення злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити. Зважаючи на особливості досудового розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає обґрунтованим тримання під вартою на строк 60 днів, як того просить прокурор.

3.6. Щодо альтернативного запобіжного заходу

3.6.1. Приймаючи до уваги, визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваного у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити.

Зважаючи на те, що кримінальне провадження вийшло в активну фазу збору доказів (після затримання підозрюваного), та в ньому ще не проведені всі необхідні слідчі дії, зважаючи на особливість розслідування такої категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає за необхідне застосування тримання під вартою на строк 60 днів, як того просить прокурор.

3.6.2. Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.6.3. Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

3.6.4. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України)

Сторона обвинувачення просить визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.6.5.З урахуванням всіх досліджених відомостей та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок). Такий розмір з урахуванням поведінки підозрюваного та його індивідуальних обставин, на думку слідчого судді, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

3.6.6.Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри, ризики кримінального провадження, визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя доходить висновку, що застава у визначеному розмірі є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити.

3.7.У зв`язку із обранням підозрюваному альтернативного запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає слідчий у клопотанні, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження, за їх викликом;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження з м. Біла Церква Київської області;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання або місця проходження військової служби (роботи);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

4. Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити.

2. Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 24 вересня 2026 року включно.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок).

4. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

5. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обраний запобіжний захід у виді застави.

6. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

7. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження, за їх викликом;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження з м. Біла Церква Київської області;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання або місця проходження військової служби (роботи);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

8. Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з дня внесення застави.

9. Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

10. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

11. На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

12. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

13. Повний текст ухвали оголошений 30.07.2026.

Слідчий суддяОСОБА_9