Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Романівський районний суд Житомирської області
290/538/26
2/290/662/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
31 липня 2026 рокуселище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Шакалова А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ЄДРПОУ 38548598, Бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
1. Рух справи
1.1. 28 травня 2026 року позовна заява надійшла до суду. У цей же день справа була розподілена головуючому судді Шакалову А.В.
1.2. Ухвалою судді від 01 червня 2026 року відкрито провадження по справі.
1.3. Сторонам направлялась ухвала про відкриття провадження засобами поштового зв`язку. Відповідач повідомлений належним чином в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України.
1.4. З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
2. Обґрунтування позовних вимог
2.1. 05.10.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", Код ЄДРПОУ: 38548598 (надалі за текстом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», або «Кредитодавець», або «Позивач») і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (надалі за текстом «Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1455-6619 (надалі за текстом «Кредитний договір»).
2.2. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 2000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період* 21 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; % ставка 1 % в день, промо-ставка 0,90 % за кожен день протягом перших 21 днів.
2.3. На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А9911 для підписання Кредитного договору №1455-6619 від 05.10.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.
2.4. Кредит у сумі 2 000,00 грн видано Відповідачу 05.10.2024 року. Оскільки станом на останній день першого Базового періоду (16.10.2024) Позичальник у повному обсязі погасив заборгованість за цим траншем (тіло кредиту, нараховані проценти та комісію), 17.10.2024 року Сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, на підставі якої Позичальнику було надано у кредит додаткові грошові кошти в сумі 2 000,00 грн. Саме заборгованість за цим (другим) траншем кредитних коштів і залишилась непогашеною та є предметом цього позову.
2.5. Станом на 13.04.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 9 618,00 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 2 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 6 338,00 гривень; заборгованість по комісії 300,00 гривень; заборгованість по штрафам 980,00 гривень.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
1. Обставини справи, встановлені судом
1.1. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
1.2. Судом встановлено, що 05.10.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №1455-6619 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора A9911, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
1.3. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 2000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період* 21 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; % ставка 1 % в день, промо-ставка 0,90 % за кожен день протягом перших 21 днів.
1.4. Судом встановлено, підтверджується долученими до справи квитанціями АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів через систему платежів LiqPay та Розрахунком заборгованості, що видача кредиту за Договором відбулась двома траншами: 05.10.2024 року на суму 2 000,00 грн, яку Відповідач станом на 16.10.2024 повністю погасив (тіло, проценти, комісію), та 17.10.2024 року, на підставі Додаткової угоди № 1 до Договору, на суму додаткових коштів у кредит 2 000,00 грн. Надалі Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, не виконав в повному обсязі свої грошові зобов`язання за другим траншем кредитних коштів навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами Договору.
1.5. Станом на 13.04.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 9 618,00 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 2 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 6 338,00 гривень; заборгованість по комісії 300,00 гривень; заборгованість по штрафам 980,00 гривень.
1.6. Переказ коштів за вказаним договором підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача, чим Кредитодавець виконав свої зобов`язання за Договором та Додатковою угодою № 1 своєчасно та в повному обсязі.
1.7. Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.
2. Законодавство, що регулює спірні правовідносини сторін
2.1. Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2.2. Приписи частин 1, 3 статті 509 ЦК України передбачають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
2.3. Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
2.4. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
2.5. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
2.6. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
2.7. Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
2.8. Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
2.9. За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
2.10. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
2.11. Згідно з ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
2.12. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
2.13. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).
2.14. Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
2.15. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
2.16. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України).
2.17. За погоджених сторонами умовами договору, відсутності у матеріалах справи доказів пролонгації строку кредитування, кредитор мав право нараховувати відсотки за договором 365 днів. Відповідно до розрахунку заборгованості позивач нараховував відсотки за користування кредитними коштами в межах строку та розміру визначених кредитним договором.
2.18. В свою чергу, згідно пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
2.19. Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений відповідними Указами Президента України та Законами України, чинними на момент розгляду справи.
2.20. Таким чином позовна вимога в частині стягнення суми заборгованості за штрафними санкціями за кредитним договором № 1455-6619 від 05.10.2024 року у розмірі 980 грн є необґрунтованою, оскільки останні нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому задоволенню не підлягають. У зв`язку з чим суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.
2.21. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
2.22. Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
2.23. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
2.24. Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
2.25. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
2.26. Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції.
2.27. За правилами ч. 8, 12 ст. 11 даного Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
2.28. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
2.29. Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції, зокрема шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
2.30. Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе, зокрема, за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора.
2.31. Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором це комбінація цифр і букв, яку заявник отримує у вигляді смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
2.32. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
2.33. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
2.34. Вирішуючи питання щодо стягнення комісії в розмірі 300 грн, суд зазначає наступне.
2.35. Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за видачу кредиту.
2.36. При цьому, відповідно до частини 1 статті 11 вказаного Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості. Умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
2.37. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року (справа № 496/3134/19) дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Зазначена правова позиція стосується щомісячної (регулярної) плати за обслуговування кредитної заборгованості (за надання інформації про стан кредиту).
2.38. Судом встановлено, що спірна комісія у розмірі 300 грн за умовами п. 4.11 Договору є одноразовою комісією за видачу кредиту, яка нараховується один раз у день видачі кредитних коштів, і не є щомісячною платою за обслуговування заборгованості чи за надання інформації про стан кредиту, а тому предмет спору відрізняється від предмета правовідносин, розглянутих Великою Палатою Верховного Суду у справі № 496/3134/19.
2.39. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту. Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 № 16 «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» та Положенням, затвердженим Постановою Правління НБУ № 113 від 03.11.2021, прямо передбачено право небанківської фінансової установи встановлювати комісію за надання (видачу) кредиту.
2.40. Комісія за видачу кредиту у розмірі 15% від суми кредиту (300,00 грн з суми 2 000,00 грн) прямо передбачена п. 4.11 Договору, з умовами якого Відповідач був ознайомлений та погодився, підписавши Договір, а також відображена у Паспорті споживчого кредиту, з яким Відповідач також ознайомився та підписав його одноразовим ідентифікатором.
2.41. За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога Позивача про стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 300,00 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
2.42. Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконала передбачених кредитним договором обов`язків з повернення одержаних в якості кредиту грошових коштів (за Додатковою угодою № 1) та сплати процентів і комісії за користування кредитом, що у свою чергу, відповідно до закону та умов договору порушило права кредитора ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
2.43. Отже, на переконання суду, наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору та Додаткової угоди № 1, отримання відповідачем кредитних коштів та наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, зважаючи також на відсутність контррозрахунку, який би спростував наявність боргу та його розмір.
3. Висновок суду
3.1. Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1455-6619 від 05.10.2024 в сумі 8 638 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 2 000 грн, сума прострочених платежів по процентах в розмірі 6 338 грн, сума заборгованості по комісії за видачу кредиту в розмірі 300 грн, оскільки заявлені вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У задоволенні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 980 грн відмовити з підстав, викладених у п. 2.182.20 цього рішення.
3.2. Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 2 662,40 грн ? (8 638 / 9 618) = 2 391,15 грн, що суд округлює до 2 391 грн.
3.3. При ухваленні рішення суд керувався ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
1. Рішення суду
1.1. Позов задовольнити частково.
1.2. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (адреса місця знаходження: Бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, ЄДРПОУ 38548598) заборгованість в сумі 8 638 (вісім тисяч шістсот тридцять вісім) гривень.
1.3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" суму сплаченого судового збору у розмірі 2 391 (дві тисячі триста дев`яносто одна) гривня.
1.4. В решті позовних вимог (стягнення штрафу у розмірі 980 грн) відмовити.
2. Процедура набрання рішенням законної сили та процедури оскарження
2.1. Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
2.2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
СуддяАндрій ШАКАЛОВ
Судове рішення № 138655653, Романівський районний суд Житомирської області було прийнято 31.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 290/538/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: