Рішення № 138655601, 31.07.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 273/1885/25

провадження у справі № 2-а/0285/85/26

31 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Михайловської А.В.,

за участі секретаря судового засідання Кравець І.А.,

сторони у справі:

позивач ОСОБА_1 , представник Ковальчук Р.М.,

відповідач Головне Управління Національної поліції в Житомирській області, представник Яремчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання постанови протиправною та її скасування, -

установив:

04.11.2025 позивач ОСОБА_1 подав до Баранівського районного суду Житомирської області позовну заяву, в якій просив скасувати постанову серії ББА № 252578 від 29.09.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмір 425 грн 00 коп по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором Звягельського РВП СР ПП в Житомирській області.

В обґрунтування позову зазначає, що оспорюваною постановою інспектором Звягельського РВП СР ПП в Житомирській області серії ББА № 252578 від 29.09.2025 його визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, за порушення Правил дорожнього руху (надалі - ПДР), зокрема: здійснення зупинки-стоянки з порушенням п. 15.9 ПДР та не пред`явлення посвідчення водія. З постановою він не згоден, оскільки він не керував транспортним засобом, відтак, ПДР не порушував, тому подав до суду даний позов.

02.12.2025 суддею Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіною Д.С. відкрито провадження у справі, встановлено відповідачу строки вчинення процесуальних дій.

11.12.2025 представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що постанова винесена уповноваженою особою з дотриманням вимог чинного законодавства, до відзиву долучено відеоматеріал події.

01.06.2026 суддею Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіною Д.С. подано у справі заяву про самовідвід.

01.06.2026 заяву про самовідвід судді Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіною Д.С. задоволено.

03.06.2026 у справі сформовано протокол щодо неможливості автоматичного розподілу судової справи між суддями Баранівського районного суду Житомирської області.

03.06.2026 розпорядженням голови Баранівського районного суду Житомирської області справа, відповідно до вимог ст. 29 КАС України, передана до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області.

15.06.2026 справа надійшла до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області.

16.06.2026 справа прийнята до провадження Звягельського міськрайонного суду Житомирської області. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено сторонам право про вчинення відповідних процесуальних дій.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, які просив задовольнити.

Представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, у змісті відзиву на позовну заяву просив справу розглядати у відсутності представника відповідача.

З`ясувавши обставини, на учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступного.

Встановлено, що інспектором Звягельського РВП СР ПП в Житомирській області винесено постанову серії ББА № 252578 від 29.09.2025, згідно якої до позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн 00 коп.

Зі змісту постанови слідує, що 29.09.2025 о 15 год 56 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ceat, р.н. НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Житомирське шосе - Івана Франка здійснив зупинку-стоянку, чим порушив п. 15.9 ПДР та не пред`явив посвідчення водія, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно п. 15.9. ПДР зупинка забороняється на перехрестях.

Згідно п. 2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п. 2.4. ПДР на вимогу поліцейського водій повинен пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1. ПДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил зупинки та стоянки, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за не пред`явлення у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі двадцяти п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічний правовий висновок щодо обов`язку доказування в адміністративному процесі викладено в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року (справа № 760/2846/17).

Судом досліджено відеофіксацію події, яка долучена представником відповідача до відзиву на позовну заяву.

Так, згідно одного із відеофайлів, долученого до відзиву, зафіксовано як позивач зміщує транспортний засіб Ceat, р.н. НОМЕР_1 , з проїзної частини на узбіччя. На іншому відеофайлі зафіксовано, як позивач знаходиться на пасажирському сидінні зупиненого транспортного засобу на перехресті вулиць. При цьому на неодноразову вимогу поліцейського позивач не пред`являє останньому посвідчення водія у спосіб, який дає можливість прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії.

Дані порушення були виявлені працівниками поліції 29.09.2026 о 16 год 05 хв, у зв`язку з чим позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАп у зв`язку із недотриманням пунктів 2.1., 2.4., 15.9 ПДР, що слідує з відеофайлів, долучених до відзиву.

Таким чином, досліджені відеодокази спростовують посилання позивача, які зводяться до того, що останній не порушував ПДР.

Відтак, не знаходять свого підтвердження та обставина, на яку вказує позивач, а саме те, що він не керував транспортним засобом. Під час дослідження відеоматеріалу долученого до відзиву у суду не виникли сумніви, що сама позивач здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті, що вказує на керування ним транспортним засобом.

Опитані у судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не спростували обставини викладені посадовою особою у постанові, яка є предметом розгляду у даній справі.

При цьому, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому ж числі, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тому посилання позивача на те, що він не керував транспортним засобом у сукупності дослідженого судом відеоматеріалу, не знайшло свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Таким чином, суд розцінює доводи позивача як спробу створення штучних умов для спростування факту порушення ним ПДР з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Так, встановлені судом обставини справи не викликають сумнівів, що 29.09.2025 о 15 год 56 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ceat, р.н. НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Житомирське шосе - Івана Франка, здійснив зупинку-стоянку, чим порушив п. 15.9 ПДР та не пред`явив посвідчення водія, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Під час надання оцінки зібраним у справі доказам, судом встановлено, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, у межах санкцій статтей, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, за якими позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факти наявності адміністративних правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність судом не встановлено. Факт вчинення позивачем порушення вимог пунктів 15.9, 2.1., 2.4. ПДР підтверджується наявними у матеріалах відеозаписами, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання постанови протиправною та її скасування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Найменування учасників у справі:

позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) ,

відповідач Головне Управління Національної поліції в Житомирській області ( місцезнаходження - вул. Старий Бульвар, 5/37 м. Житомир, Код ЄДРПОУ 40108625).

Дата проголошення та складення повного рішення 31.07.2026.

Суддя А.В.Михайловська