Рішення № 138655581, 30.07.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/2884/26

провадження у справі № 2/0285/2121/26

30 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

сторони у справі: позивач ТОВ «Споживчий центр», його представник Сиплива Т. А., відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

12.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулися до суду із зазначеним позовом та просили стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 19.02.2024-100001723 від 19.02.2024 у розмірі 8000,77 грн та 2 662,40 грн судового збору.

Стислий виклад позовної заяви

В обґрунтування позову зазначають, що 19.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19.02.2024-100001723, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 14 000,00 грн на строк 28 днів, тобто до 17.03.2024, зі сплатою відсотків у розмірі 1% в день протягом всього строку на який надається кредит, зі сплатою комісії 15% від суми кредиту у розмірі 2100,00 грн. Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 8000,77 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6819,27 грн, проценти в розмірі 1181,50 грн. З метою захисту своїх майнових прав змушені звернутись до суду.

Заяви, клопотання учасників справи.

У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без його присутності.

Від відповідача у встановлений судом строк відзив на позов, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному провадженні не надійшло.

Процесуальні дії у справі

20.05.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судові засідання 09.06.2026, 30.07.2026 сторони не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Оскільки відповідач не повідомив про поважність причин повторної неявки в судове засідання та представник позивача в заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 19.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19.02.2024-100001723, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 14 000,00 грн на строк 28 днів, тобто до 17.03.2024, зі сплатою відсотків у розмірі 1% у день протягом всього строку користування кредитом зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 2100,00 грн та неустойки в розмірі 140 грн, що нараховується за кожен день невиконання зобов`язання. Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на картку НОМЕР_1 .

Відповідно до квитанції LiqPay банком АТ КБ «Приватбанк» на виконання договору № 19.02.2024-100001723 від 19.02.2024 здійснено 19.02.2024 14:41 перерахування коштів у розмірі 14000 грн на платіжну картку НОМЕР_2 .

Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором № 19.02.2024-100001723 становить 12 761,54 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 398,54 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 2363,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із положеннями статей 1046-1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором. Також позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статтей 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Крім того, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію (пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п. 31.18. Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 № 496/3134/19), тому вимоги про стягнення комісії за надання кредиту підлягають задоволенню.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір № 19.02.2024-100001723 від 19.02.2024 укладений між позивачем та ОСОБА_1 у електронній формі відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, комісії, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Факт отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 14 000,00 грн підтверджується квитанцією LiqPay АТ КБ "Приватбанк" про перерахування коштів 19.02.2024 о 14:41 у розмірі 14 000,00 грн на номер картки 545708*98 за договором кредиту № 19.02.2024-100001723, копією договору № 4507 від 01.11.2020 про надання послуг у системі LiqPay, укладений ТОВ "Споживчий центр" із АТ КБ "Приватбанк" .

Суд звертає увагу, що у вказаній квитанції банку дата та час переказу коштів, сума коштів та номер платіжної картки клієнта збігається із аналогічними даними, зазначеними відповідачем у кредитному договорі №19.02.2024-100001723.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості, який відповідачем у порядку, визначеному ЦПК України, не спростований.

У долученому розрахунку зазначено про заборгованість відповідача за спірним договором у розмірі 12 761,54 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 398,54 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 2363,00 грн, однак, керуючись принципом диспозитивності суд перевіряє законність вимоги про стягнення заборгованості у межах заявлених вимог, у розмірі 8000,77 грн, з яких 6819,27 грн заборгованість за тілом кредиту та 1181,50 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до умов договору та враховуючи часткову сплату заборгованості у розмірі 9620,73 03.03.2024 та у розмірі 3240,00 грн 18.03.2024 суд констатує, що відповідач мав зобов`язання сплатити 19 241,49 грн, з яких 14 000,00 тіло кредиту, 2100,00 комісія та відсотки за перші 14 днів 1960,00 грн (14000 х 1% х 14) та за наступні 14 днів у розмірі 1181,50 грн (8439,27 х 1% х 14).

Тому доведеною є заборгованість відповідача у розмірі 6380,77 грн (19 241,49 - 9620,73 - 3240,00).

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому слід стягнути із відповідача на користь позивача 2123,33 грн судового збору.

Поштові витрати позивача у розмірі 112,98 грн щодо надсилання відповідачу позовної заяви не є судовими витратами у розумінні ст. 133 ЦПК України, тому не підлягають стягненню із відповідача у порядку розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 19.02.2024-100001723 від 19.02.2024 у розмірі 6380,77 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6380,77 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2123,33 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Звягельським міськрайонним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 30 липня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833);

відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Тетяна СТАШКІВ