Рішення № 138655232, 31.07.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/1055/26

Провадження № 2/166/700/26

категорія: 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Фазан О.З., з участю секретаря Омелько Н.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача Усенко М.І. звернувся у суд із даним позовом до ОСОБА_1 , який мотивує тим, що 23 березня2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (далі - ТОВ "Мілоан") та відповідач уклали договір про споживчий кредит № 1764112 (далі Кредитний договір), згідно з умовами якого останній отримав 5000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених даним договором. ТОВ "Мілоан" умови Кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

12 січня 2021 року ТОВ "Мілоан" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі ТОВ "ФК "Кредит-капітал") уклали договір відступлення прав вимоги № 59-МЛ, згідно з яким на користь позивача відбулось відступлення прав вимоги за Кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 59-МЛ від 12.01.2021 сума заборгованості відповідача становить 16694 грн 90 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 3774 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 11920 грн 90 коп.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 1000 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16694,9 грн , судовий збір у розмірі 2662,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Позов підлягає до часткового задоволення.

Суд установив, що 23 березня 2020 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 5000 грн (п. 1.2 Кредитного договору) зі строком кредитування 15 днів з 23.03.2020 (п. 1.3 Кредитного договору). Згідно з п. 1.4 Кредитного договору ОСОБА_1 має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом 07.04.2020. Комісія за надання кредиту 1000 грн, яка нараховується за ставкою 20% від суми кредиту (п. 1.5.1 Кредитного договору). Проценти за користування кредитом 2250 грн, які нараховуються за ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 Кредитного договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3 цього договору (п. 1.6 Кредитного договору).

Відповідно до пп. 2.2.3 Кредитного договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначна п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 договору. Незважаючи на інші умови договору сторони домовились, що якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) процентною ставкою передбаченою п. 1.6 договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 ЦК України.

Пунктом 2.3. Кредитного договору передбачено пролонгацію строку кредитування. Так, позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частину заборгованості по кредиту.

Таким чином, відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто відповідний договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений.

З копії платіжного доручення № 17023989 від 23.03.2020 убачається, що ТОВ "Мілоан" виконало свої зобов`язання за договором перед відповідачем по справі ОСОБА_1 належним чином, перерахувавши на його картковий рахунок грошові кошти в сумі 5000 грн( а. с. 15).

Між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" 12 січня 2021 року укладено договір відступлення прав вимоги № 59-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило за грошові кошти ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права вимоги до боржників, які виникли у ТОВ "Мілоан" унаслідок укладення з боржниками кредитних договорів.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 59-МЛ від 12.01.2021 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором в сумі 16694 грн 90 коп., з яких 3774 грн залишок по тілу кредиту, 11920 грн 90 коп. залишок по відсотках, 1000 грн залишок по комісії ( а. с. 26).

З виписки з особового рахунка за Кредитним договором установлено, що після переходу до позивача права вимоги за Кредитним договором відповідач не здійснив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, унаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 16694 грн 90 коп., з яких: 3774 грн тіло кредиту, 11920 грн 90 коп. відсотки за користування кредитом, 1000 грн комісія.

Усупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки доказам, поданими учасниками справи, у їх сукупності, зважаючи на те, що позивачем доведено факти укладення Кредитного договору між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , переходу до нього права вимог за Кредитним договором, а також отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5000 грн, з яких останнім повернуто первісному кредитору 1226 грн, правові підстави для нарахування комісії у розмірі 1000 грн, відсутність будь-яких платежів з боку відповідача в рахунок погашення заборгованості за комісією, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у цій частині та стягненні з відповідача у користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3328 грн , виходячи із наступного.

Водночас суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів за користування кредитом з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

З п. 1.3, п. 1.4 Кредитного договору та графіку платежів за Кредитним договором встановлено, що строк Кредитного договору становить 15 днів, до 07 квітня 2020 року.

Водночас, згідно з долученими до матеріалів справи відомостями про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан" нараховував відсотки за користуванян кредитом до 07.01.2021.

Так, необхідною умовою для пролонгації строку кредитування за п. 2.3.1 Кредитного договору є сплата комісії за управління та обслуговування кредиту та певної частки заборгованості по кредиту. Однак, згідно з наданими первісним кредитором відомостями про щоденні нарахування та погашення відповідачем 10 квітня 2020 року, тобто після закінчення строку дії кредитного договору, здійснено платіж, з яких ТОВ "Мілоан" зараховано в рахунок погашення сплати: комісії за управління та обслуговування кредиту 150 грн, тіла кредиту 150 грн, процентів по кредиту 370 грн.

Враховуючи сплату відповідачем частини заборгованості за Кредитним договором вже після закінчення строку, на який надається кредит, пролонгація кредиту на підставі п. 2.3 Кредитного договору не відбулася.

Також суд зазначає, що неповернення кредиту в погоджений стронами у Кредитному договорі строк, не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідок продовження строку дії договру, а є порушенням грошового зобов`язання за укладеним договором, за що настає відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

За наведених обставин, нарахування відповідачу з 07 квітня 2020 року процентів у відповідності до п. 1.6, пп. 2.2.3 Кредитного договору по своїй суті є реалізацією положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка захищає інтереси кредитодавця в разі прострочення позичальником грошового зобов`язання.

Позивач у позовній заяві не заявляв до стягнення з відповідача неустойки в порядку, установленому ч. 2 ст. 625 ЦК України, як наслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, а нарахував їх як відсотки за користування кредитом за стандатртною процентною ставкою в порядку, встановленому ст. 1048 ЦК України, що не відповідає Анкеті-заяві на кредит № 1764112, підписаної відповідачем 21 березня 2020 року.

Відповідачем сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ " МІЛОАН " ( а. с. 15-17): 10.04.2020 - комісії за управління та обслуговування кредиту 150 грн, тіла кредиту 150 грн, процентів по кредиту 370 грн ; 18.08.2020 -комісії за управління та обслуговування кредиту 100 грн, тіла кредиту 269 грн, процентів по кредиту 694 грн; 01.09.2020 -комісії за управління та обслуговування кредиту 100 грн, тіла кредиту 269 грн, процентів по кредиту 694 грн; 25.09.2020 -комісії за управління та обслуговування кредиту 100 грн, тіла кредиту 269 грн, процентів по кредиту 694 грн; 24.10.2020 -комісії за управління та обслуговування кредиту 100 грн, тіла кредиту 269 грн, процентів по кредиту 694 грн, а загалом відповідачем сплачено комісії за управління та обслуговування кредиту 550 грн, тіла кредиту 1226 грн, процентів по кредиту 3146 грн

За наведених обставин, нараховані відсотки за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування, у даному випадку після 07 квітня 2020 року, є безпідставним, а сплачені відповідачем 550 ( 150 + 100+100+100= 550 ) грн після закінчення строку дії Кредитного договору, які первісним кредитором зараховано як оплату за комісію за управління та обслуговування кредиту, слід зарахувати в рахунок погашення заборгованості за комісією 104 грн , тіло кредита - 446 грн.

Таким чином, відсутня заборгованость зі сплати відсотків за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача, оскільки їх розмір складає - 2250 (5000 х 3% / 150 х 15= 2250 ) грн, а відповідачем сплачено 3146 грн . Вказану різницю між сплаченими та нарахованими процентами 896 грн ( 3146-2250= 896 грн ) суд зараховує в рахунок погашення заборгованості за комісією за видачу кредиту, яка становить 104 грн (1000 -896 = 104 ) грн .

Загальна заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 3328 грн, з яких: 3328 (3774 - 446 ( сплачена комісія за управління та обслуговування кредиту ( 550 - 104 = 446 ) = 3328грн тіло кредиту.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 530,73 грн (3328/16694,9*2662,40= 530,73).

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн суд зазначає таке.

Статею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ "ФК "Кредит Капітал" та адвокатським об`єднанням "Апологет"; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої керівником АО "Апологет" є ОСОБА_2 ; свідоцтво про право на заняття ОСОБА_2 адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012; ордер про надання правничої допомоги ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" адвокатом Усенком М.І. від 01.07.2025; акт наданих послуг № Д/27378 від 14.04.2026, відповідно до якого АО "Апологет" в особі адвоката Усенка М.І. надано ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" правову допомогу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Кредитним договором на суму 8000 грн; детальний опис наданих послуг по акту Д/27378 від 14.04.2026, у якому зазначено опис наданих АО "Апологет" послуг у справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, ціну позову, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні, а позовні вимоги задоволено частково. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 1764112 від 23 березня 2020 року в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім ) гривень, з яких тіло кредиту 3328 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 530 грн (п`ятсот тридцять ) гривень 73 копійки судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_1 в АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.З. Фазан