Рішення № 138654188, 23.07.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/52/26

Провадження № 2/673/330/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Капітана В.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Яхієва О.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що з 2005 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. За її твердженням, під час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, проживали за різними адресами, а з 2017 року за адресою: по АДРЕСА_1 . На підтвердження наведених обставин позивачка посилалася на довідки виконавчого комітету Ходацької сільської ради за 2015 та 2016 роки, відповідно до яких ОСОБА_3 зазначений як чоловік у складі сім`ї позивачки, а також на довідки та витяги з Реєстру територіальної громади Деражнянської міської ради від 2025 року, які, на її думку, підтверджують їх спільну реєстрацію та проживання за вказаною адресою.

Крім того, позивачка зазначила, що вони спільно вели господарство, а ОСОБА_3 особисто замовляв роботи з утеплення належного їй житлового будинку у 2020 та 2024 роках, а також використовував належні йому пільги учасника бойових дій для оплати вартості електричної енергії за місцем їхнього спільного проживання.

Також позивачка посилалася на документи військової частини НОМЕР_1 , зокрема акт службового розслідування від 27 січня 2025 року, в якому вона зазначена як дружина зниклого військовослужбовця, а також офіційне сповіщення сім`ї № 8 про зникнення безвісти ОСОБА_3 , адресоване на її ім`я.

На підтвердження існування фактичних шлюбних відносин позивачка також надала сімейні фотографії, зроблені у різні роки, та послалася на показання свідків.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка звернулася до суду з даним позовом, у якому просила встановити факт її проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01 січня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 26.01.2026 відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачам відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 30.04.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 25.05.2026 відмовлено ОСОБА_2 у задоволені клопотання про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Військової частини НОМЕР_2 оборони України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, направив відзив. На обґрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з безвісті зниклим ОСОБА_3 відповідач зазначив, що позовні вимоги недоведені по суті, а факт проживання однією сім`єю підлягає підтвердженню сукупністю доказів, які засвідчують спільне проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків подружжя. Долучені позивачкою копії фотографій, посилання на спільний відпочинок чи показання свідків не є належними та достатніми доказами наявності сімейних відносин. Довідки про реєстрацію місця проживання за однією адресою підтверджують лише адміністративний зв`язок з житлом протягом нетривалого часу (з 12.11.2024), однак не доводять факту реального спільного проживання та побуту. Водночас проходження ОСОБА_3 військової служби за контрактом з 2018 року та призов за мобілізацією у грудні 2024 року об`єктивно унеможливлювали його спільне проживання з позивачкою. Додані до позову копії замовлень на вікна не містять підпису ОСОБА_3 та не підтверджують його волевиявлення чи проведення оплати за його кошти, а решта матеріалів не стосуються предмета доказування.

З огляду на вище перелічене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

07.04.2026 від представника позивача адвоката Яхієва О.А. надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив зазначив, що доводи відповідача є необґрунтованими, не відповідають дійсності та не спростовують позовних вимог. Стверджує, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, а лише формально заперечує проти позову. Факт проживання однією сім`єю підтверджується сукупністю наданих нею доказів, зокрема чисельними фотографіями за різні роки спільного життя (у тому числі за участю самого відповідача, родини та друзів), які відповідач не спростував і не надав пояснень щодо причин її присутності на його сімейних святах, таких як весілля чи хрестини дитини. Окремо вказав, що в період спільного проживання ОСОБА_3 постійно позиціонував її як свою дружину, що підтверджується офіційними документами, а саме актом службового розслідування командира в/ч НОМЕР_1 від 27.01.2025 та сповіщенням сім`ї № 8 (вих. № 3/161), де її офіційно повідомлено про безвісти зникнення чоловіка. З огляду на викладене, позивачка підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в судове засідання не з`явився, 16.02.2026 Військова частина НОМЕР_1 надала до суду пояснення щодо позову та вважають позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу повністю необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вони наголошують, що саме по собі проживання чи наявність стосунків не створює прав і обов`язків подружжя без доведення ознак повноцінної сім`ї. Окрему увагу звертають на те, що немає доказів спільного бюджету та побуту. Не доведено існування спільного господарства, спільних фінансових витрат, купівлі майна для загального користування чи ведення спільного бюджету, а самі лише показання свідків, спільний відпочинок, святкування свят чи періодичні перекази коштів не є доказом проживання однією сім`єю та не можуть бути підставою для задоволення позову.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Деражнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій не заперечує проти прийняття судом рішення за наявними в справі матеріалами та покладається на думку суду.

Під час судового розгляду були допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тривалий час проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут і бюджет, спільно вирішували питання, пов`язані із забезпеченням сімейних потреб, та сприймалися оточуючими як подружжя.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника - адвоката Яхієва О.А., свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до отриманого ОСОБА_1 від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 сповіщення, що її чоловік, старший сержант ОСОБА_3 , зник безвісти 10.01.2025 в районі населеного пункту Ступочки Краматорського району Донецької області, під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника, гідно виконуючи свій обов`язок залишився вірним присязі, беручи участь в обороні держави та стримуванні збройної агресії російської Федерації.

На підтвердження складу сім`ї та реєстрації осіб у будинку надано довідку № 619 від 20 листопада 2016 року, відповідно до змісту якої в житловому будинку зареєстровані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (значиться як чоловік).

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади та довідки №114 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, ОСОБА_3 з 17.10.2017 р. та ОСОБА_1 з 12.11.2024 р. зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_11 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00052618460. ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_3 виданим відділом реєстрації актів громадянського стану, Деражнянського районного управління юстиції , Хмельницької області 29.05.2001.

На підтвердження факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позивачкою надано суду наступні докази: фотознімки, на яких спільно зображені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , замовлення № 034 від 07.03.2020 р. та № 144 від 27.08.2024 р., де замовником/клієнтом вікон виступає ОСОБА_3 із зазначенням адреси виконання: АДРЕСА_1 на підтвердження факту утримання житла, понесень витрат на його ремонт та ведення спільного господарства за вказаною адресою, та свічення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтю 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Разом з тим, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Предметом спору у даній справі є вимога про встановлення факту проживання позивачки однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який зник безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач визначила відповідачем ОСОБА_2 сина зниклого безвісті ОСОБА_3 , обґрунтовуючи це тим, що останній є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України та статей 4, 48 ЦПК України судовий захист здійснюється шляхом розгляду спору між особами, які є учасниками спірних матеріальних правовідносин. Належним відповідачем є особа, яка, на думку суду, повинна відповідати за заявленою вимогою, оскільки саме її права, свободи чи інтереси безпосередньо зачіпаються судовим рішенням.

За змістом статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється лише у момент її смерті.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 не оголошений померлим у встановленому законом порядку. Відомості про його смерть відсутні. Отже, цивільна правоздатність ОСОБА_3 не припинилася та він залишається суб`єктом цивільних правовідносин.

Задоволення судом позову про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивачки з ОСОБА_3 , безпосередньо впливає на його особисті та майнові права.

Саме тому, на думку суду належним відповідачем або співвідповідачем у спірних матеріальних правовідносин є ОСОБА_3 .

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц сформулювала правовий висновок, відповідно до якого визначення відповідача є правом позивача, тоді як встановлення належності відповідача є обов`язком суду. Якщо позов пред`явлено до неналежного відповідача, а позивач не заявив клопотання про його заміну відповідно до статті 51 ЦПК України, суд відмовляє у задоволенні позову.

Частиною другою статті 51 ЦПК України передбачено, що заміна неналежного відповідача належним здійснюється судом лише за клопотанням позивача. Таке клопотання у даній справі позивачем не заявлялося, а тому суд позбавлений процесуальної можливості здійснити відповідну заміну з власної ініціативи.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що під час вирішення питання про встановлення факту проживання однією сім`єю, суд повинен враховувати, що рішення може безпосередньо впливати на права особи, щодо якої встановлюється такий факт, а також інших осіб, права яких виникають із відповідних правовідносин.

Суд також бере до уваги, що Верховний Суд у справах щодо встановлення факту проживання однією сім`єю із військовослужбовцем, який зник безвісти, виходить із того, що такі справи пов`язані із визначенням правового статусу саме цієї особи та можливістю реалізації заявником прав, які випливають із такого статусу. Отже, рішення суду безпосередньо стосується прав та законних інтересів військовослужбовця, який зник безвісти, а не потенційних спадкоємців, якщо спадщина ще не відкрилася.

Оскільки позивач не скористався правом на подання клопотання про заміну неналежного відповідача належним у порядку статті 51 ЦПК України, суд не має правових підстав для задоволення позову, а тому вважає за необхідне відмовити у його задоволенні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує ст. 141 ЦПК України та відмову в задоволенні позову в повному обсязі, у зв`язку з чим понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відмовити

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Треті особи:

Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, код ЄРДПОУ НОМЕР_6 ;

Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄРДПОУ 21323842, адреса: вул. Грушевського, буд. 6, місто Деражня, Хмельницький район, Хмельницька область, 32200.

Повний текст судового рішення виготовлено 31.07.2026 року.

Суддя: В. Б. Мартинюк