Ухвала суду № 138653831, 30.07.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6275/26

Провадження №2/466/3985/26

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

30 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Львова в особі судді Федорів О.П., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

09 липня 2026 року позивач подав до суду позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Просив суд: розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою; визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_2 ; встановити йому, позивачеві, сплату аліментів на користь відповідача у твердій грошовій сумі в розмірі 25 000 грн щомісяця.

10 липня 2026 року суд здійснив запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби щодо реєстрації місця проживання відповідача.

29 липня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на запит та встановлено, що справа підсудна Шевченківському районному суду міста Львова.

Тому суд вирішує питання, пов`язані з прийняттям справи до провадження та відкриття провадження у справі.

Пунктами четвертим, п`ятим частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частинами п`ятою, шостою статті 175 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Водночас, позивач, подаючи вимогу про визначення місця проживання малолітньої дитини, не вказує про наявність спору між сторонами щодо цього питання та не подає відповідних доказів. Крім того, позивачпросить стягувати аліменти з нього ж на користь відповідачки, не вказує змісту позовних вимог до відповідачки, що суперечить самій природі звернення до суду із захистом свого права.

Частиною четвертою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року установлено у розмірі 3 328 грн.

З урахуванням викладеного при поданні позовної заяви мав бути сплачений судовий збір за двома позовними вимогами у сумі 2 662, 40 грн (по 1 331,20 грн за вимогу).

Позивач не додав до позовної заяви документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, натомість зазначив, що звільнений від сплати такого на підставі п.п.12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19, від якої Велика Палата Верховного Суду не відступила.

Крім того, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Такий підхід узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від якого Велика Палата Верховного Суду не відступила.

У своїй позовній заяві позивач посилається на ухвалу Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі №567/79/23, однак у цій ухвалі жодних правових позицій Верховний Суд не висловлював, а Третя судова палата Касаційного цивільного суду передала на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 567/79/23 з питань звільнення від сплати судового збору за пунктом 13 частини першої статті 5 «Закону про судовий збір».

При цьому, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року справу № 567/79/23 повернено на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У пункті 84 цієї ухвали Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається.

З огляду на викладене, доводи позивача про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відхиляються.

Отже, позивач не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, тобто позовна оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Ураховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, із наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків, а саме подання суду документа про сплату судового збору за подання позовної заяви на загальну суму 2662, 40 грн за наведеними реквізитами:

- Отримувач коштів: УКуШев.рм.Льв/Шевченківський/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA888999980313181206000013955;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101" Судовий збір(Державна судова адміністрація України, 050)";

- Наявність відомчої ознаки: "00" Без деталізації за відомчою ознакою;

- Приклад заповнення графи "Призначення платежу": *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд м. Львова (назва суду, де розглядається справа).

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання позову розміщено також на офіційному вебсайті Шевченківського районного суду м. Львова.

Згідно з частиною третьою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статтями 175, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментівзалишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала складена та підписана 30 липня 2026 року.

Суддя О.П. Федорів