Рішення № 138653789, 30.07.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 932/20079/25

Провадження № 2/459/330/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 липня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Гук Т. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 40 383 гривнень заборгованості за договором №0956525314 від 13.01.2020 та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позову представник зазначив, що 13.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0956525314 (надалі - Договір). Відповідачка вчинила дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки. Кредит надавався у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним поверненням кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами, відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом. Підписанням договору позики відповідачка підтвердила, що вона повністю ознайомилась з усіма його умовами, в тому числі з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM». Відповідно до умов договору перший транш фінансового кредиту надавався позичальнику на підставі заповненої та підписаної ним заявки-анкети, яка є невід`ємною частиною договору, а другий та наступні транші на підставі окремих заявок-анкет, що також є невід`ємними частинами договору. Представник позивача зазначає, що 26 лютого 2020 року відповідачка звернулася до ТОВ «Інфінанс» із заявкою-анкетою № 2628585427 про отримання першого траншу фінансового кредиту в межах договору про надання позики № 0956525314 від 13 січня 2020 року у сумі 3020 грн. Заявку-анкету (оферту) відповідачка підписала електронним підписом у вигляді одноразового ідентифікатора, який було надіслано SMS-повідомленням на номер мобільного телефону, зазначений нею під час реєстрації в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. 14.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачкою. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за вищевказаним договором. Таким чином, ТОВ ««Коллект центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Разом із тим, відповідачка взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконала та має перед позивачем прострочену заборгованість на загальну суму 58669,10 грн, з яких: 3020 грн заборгованості за кредитом, 55 490,55 грн - заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 40 383 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 3020 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 37 363 грн. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить позов задовольнити.

Ухвалою від 09.03.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи по суті, який відкладався у зв`язку з неявкою відповідача, про що постановляли ся відповідні ухвали.

27.07.2026 сторони та їх представники у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити у його відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка у судові засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового розгляду. Як вбачається із рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, останні повернулися із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Судові повістки скеровувалися на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки, що підтверджується відповіддю з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу №2430595 від 09.03.2026 (а. с. 87). Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не подавала, про причини неявки не повідомляла. Також відповідачкою не було подано відзив на позов.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що відповідачка є повідомлена про розгляд справи належним чином.

Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 30 липня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 27 липня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 30 липня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0956525314 (надалі - Договір), шляхом підписання електронним підписом відповідачки, вчиненим одноразовим ідентифікатором «6g2don» ( а. с. 7-10).

Відповідно до п.1.1 Договору Товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Money BOOM» (надалі - Правила), які є невід?ємною частиною договору, а позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами.

У п.1.2 Договору визначено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору, з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за Договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем).

У п.1.5. Договору визначено, що загальний (максимальний) розмір кредитної лінії становить 20 000 грн.

Згідно із п.1.6 Договору в рамках дії даного договору сторони погодили наступні загальні умови, а саме: до умов даного договору застосовуються фіксована процентна ставка. Порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом договору та Правилами. Розмір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Відсотки за користування поточним кредитом (траншем) нараховується за один календарний день від фактичної суми грошових коштів, які позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках наданого кредиту (траншу) в день такого нарахування.

Відповідно до п.1.7 Договору протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору позичальнику надається право користуватися діючим лімітом кредиту, які позичальник зобов`язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах договору та Правил.

Як вбачається з умов договору (п.1.10.2, 1.14) максимальна річна відсоткова ставка за кредитом становить 638,75 %.

Відповідно до пункту 3.1 Договору перший фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заявки-анкети (додаток № 5) та додатка № 2 до договору, які є невід`ємною частиною цього договору. у заявці-анкеті на отримання першого фінансового кредиту (траншу) зазначаються сума першого фінансового кредиту та строк користування ним, інші умови визначено у додатку № 2. підписання товариством додатка № 1 до договору і позичальником додатка № 2 до договору є укладенням та підписанням договору в цілому.

Згідно із пунктом 3.1.1 Договору другий, третій, четвертий та наступні фінансові кредити (транші) надаються позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заявки-анкети (додаток № 5) та додатка № 4, які є невід`ємною частиною цього договору. у заявці-анкеті на отримання другого та наступних траншів кредиту зазначаються сума кредиту (траншу), строк користування, а у додатку № 4 зазначаються відсоткова ставка за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка, загальна вартість такого кредиту (траншу), реальна річна процентна ставка та інше.

Відповідно до пункту 3.1.2 Договору товариство має право зменшити розмір відсоткової ставки для кожного наступного кредиту (траншу) з урахуванням пункту 3.6 правил надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Money BOOM».

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що при повному або частковому поверненні позичальником кредиту та всіх належних за договором і правилами платежів їх оплата здійснюється з призначенням платежу: «погашення поточного кредиту (траншу) за договором № 0956525314 від 13 січня 2020 року».

Відповідно до пункту 3.3 договору строк користування поточним кредитом (траншем) може бути змінений виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним кредитом, у тому числі і прострочених, а також сплати пені та штрафних санкцій (у разі наявності простроченої заборгованості та вимоги товариства про її сплату) на відповідний рахунок товариства з цільовим призначенням: «оплата за продовження строку користування поточним кредитом за договором № 0956525314 від 13 січня 2020 року». Здійснення оплати в цьому випадку проводиться одним із способів, визначених Правилами.

Згідно із пунктом 3.4 Договору сторони домовилися та визнали, що відносини між товариством та позичальником з приводу: 1) умов надання та отримання кредиту; 2) порядку нарахування відсотків, повернення (погашення) кредиту, сплати відсотків та інших платежів за договором; 3) порядку продовження (зміни) строку користування поточним кредитом (траншем), пролонгації; 4) інших умов, що стосуються обслуговування кредиту з боку позичальника, регулюються цим договором, правилами з усіма змінами та доповненнями до них, чинна редакція яких розміщена на вебсайті товариства за адресами: www.moneyboom.ua, www.moneyboom.com.ua, заявкою-анкетою (електронною заявкою), а також умовами цього договору.

Відповідно до пункту 3.5 Договору сторони окремо погодили, що у випадку користування позичальником кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до пункту 1.15 договору або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом (траншем). при цьому, якщо відсоткова ставка за користування кредитом (траншем), встановлена відповідно до пункту 1.15 договору, є меншою ніж 1,75 % від суми кредиту (траншу) за кожен день користування кредитом (траншем), правила нарахування процентів за ставкою, визначеною пунктом 1.15 договору, скасовуються з першого дня прострочення і до правовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом (траншем) у розмірі 1,75 % за кожен день користування кредитом (траншем), починаючи з першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня його повного повернення. крім того, сторони погодили, що товариство має право застосувати до позичальника одноразовий штраф за неналежне виконання умов договору у зв`язку з неповерненням кредиту у встановлений сторонами строк, який розраховується як сума залишку коштів за кожний день користування кредитом (траншем) у період строкового користування кредитом (траншем), помножена на відсоткову ставку, що визначається за формулою: 1,75 % мінус відсоткова ставка, встановлена відповідно до пункту 1.15 договору.

26.02.2020 ОСОБА_1 з метою отримання шостого траншу кредиту заповнила та підписала за допомогою одноразового ідентифікатора «611 w4s», заяву-анкету на отримання кредиту на наступних умовах: сума кредиту 3020 грн., термін кредиту 30 днів, а також зазначено реквізити банківської платіжної картки( а. с. 10 на звороті).

26.02.2020 ТОВ «Інфінанс» на заяву ОСОБА_1 щодо надання їй шостого траншу кредиту запропонувало останній отримати такий кредит в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0956525314 від 13.01.2020 на наступних умовах: розмір кредиту (траншу) 3020 грн.; строк користування кредитом (траншем) 30 днів; строк дії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0956525314 від 13.01.2020 року 3 роки; процентна ставка 1,75% за один день користування кредитом; річна процентна ставка 638,75%; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні 1586 грн.; реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) 638,75%. (а. с. 11).

26.02.2020 ОСОБА_1 підписала акцепт оферти від 26.02.2020 на отримання шостого траншу кредиту згідно заяви-анкети №2628585427 від 26.02.2020 року в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0956525314 від 13.01.2020 року, на вищезгаданих умовах.

26.02.2020 ТОВ «Інфінанс» здійснило переказ на банківську карту відповідачки № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 3020,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 08.07.2025 (а. с. 22).

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 12.05.2026, на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк» емітовано карту № НОМЕР_2 та за період з 26.02.2020 по 07.03.2020 на вищевказану карту відбулося зарахування коштів у розмірі 3020 грн. (а. с. 100).

У п.п.5.1-5.4 Договору визначено, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору винна Сторона несе відповідальність, визначену цим договором, Правилами та чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. У разі прострочення позичальником строків сплати поточного кредиту та відсотків за користування кредитом частково/або у повному обсязі позичальник самостійно нараховує та сплачує Товариству, на його вимогу, пеню в розмірі 1,75 % від несвоєчасно сплаченої суми (кредиту та відсотків) за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється із врахуванням п. 5 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Отримання (Вимагання) Товариством від позичальника платежів в рахунок оплати пені (неустойки) за прострочення позичальником строків сплати поточного кредиту та відсотків за користування кредитом є правом Товариства, а не його обов`язком.

В матеріалах справи містяться правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM». (надалі Правила) (а. с.12-21).

14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором кредиту №0956525314 від 13.01.2020 року ( надалі - Договір факторингу №14-07/21) (а. с. 31-34).

Згідно із п.2.2. Договору факторингу №14-07/21, відповідно до умов цього договору фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від боржників, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані фактором суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до п.п.2.3.-2.4 Договору факторингу за цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається. За цим договором клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.

Відповідно до п.6.1.4 Договору факторингу №14-07/21 права вимоги переходять до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги. Матеріали справи містять докази сплати грошових коштів клієнтом фактору до Договору факторингу, акт прийому-передачі реєстру боржників, а також сам реєстр боржників, що свідчи ть про перехід прав вимоги на правонаступника.

Згідно із додатком №3 Реєстру боржників до договору факторингу №14-07/21 та витягу з Додатку №3, ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором у сумі 29 707,30 грн (а. с. 43)

Проведення фінансування по Договору факторингу №14-07/21 підтверджується платіжним дорученням № М1 від 14.07.2021 (а. с. 39 на звороті).

В подальшому, 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект центр» належні ТОВ «Вердикт капітал», а ТОВ «Коллект центр» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги ТОВ «Вердикт капітал» до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору (надалі - Договір про відступлення права вимоги №10-01/2023) ( а. с. 44-49).

У п.2.1. Договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 визначено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - боржники, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору (надалі також - реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «основні договори», надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно п.5.2 Договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).

Пунктом 5.2 Договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 передбачено, що права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).

Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором №10-01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв Реєстр боржників кількістю 207 307 (а. с. 52).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору №10-01/2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором на суму 58 510,55 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3020 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 55490,55 грн (а. с. 59).

Позивач до позовної заяви долучив свій розрахунок заборгованості, складений станом на 10.11.2025, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» становить суму 58 669,10 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3020 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 55490,55 грн, заборгованість по процентах за період з 10.01.2023 по 10.11.2025 - 158,55 грн (а. с. 30).

Обгрунтовуючи вимоги позовної заяви, ТОВ «Коллект центр» посилався на те, що відповідач не сплачував своєчасно грошові кошти для погашення позики за договором, тобто порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість у сумі 58 669,10 грн.

Однак, позивач просив суд стягнути меншу суму у розмірі 40 383 грн, яка складається з: 3020 грн - заборгованість за тілом кредиту; 37 363 грн - заборгованість за процентами. Позивач просить стягнути вказану заборгованість із відповідача, оскільки добровільно свої зобов`язання останній не виконує.

При ухваленні даного рішення суд керується наступними нормами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526, 530, 623, 625 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Судом встановлено, що 13.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 0956525314 (далі Договір), у вигляді відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого позика надається окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору, що становить 36 календарних місяців з дня його підписання. Договір укладено шляхом його підписання відповідачкою електронним підписом, створеним із використанням одноразового ідентифікатора «6g2don», відповідно до вимог частин шостої, восьмої статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У вищевказаному договорі зазначено адресу ОСОБА_1 , її паспортні дані, дату народження, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, адресу проживання та реєстрації, номер банківського рахунку/картки для перерахування коштів, котрий належить останній, що є підтвердженням здійснення нею процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Також, 26.02.2020 ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «611w4s», підписала акцепт оферти від 26.02.2020 на отримання шостого траншу кредиту у розмірі 3020 грн, згідно заяви-анкети №2628585427 від 26.02.2020 року в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0956525314 від 13.01.2020 року.

Підписавши вищевказаний Договір, заяву-анкету відповідачка підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що вона умови Договору цілком зрозуміла та приймала їх.

Отже, відповідачка добровільно виразила свою волю на укладання Договору відповідно до законодавчо встановленого механізму, шляхом використання електронного цифрового підпису, отримавши у подальшому кредитні кошти на свій рахунок.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 2020 року ТОВ «Інфінанс» на виконання умов договору та відповідно до умов надання шостого траншу здійснило переказ грошових коштів у сумі 3 020,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 08.07.2025 та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 12.05.2026.

Отже, відповідачка добровільно виразила свою волю на укладання Договору відповідно до законодавчо встановленого механізму шляхом використання електронного цифрового підпису, отримавши у подальшому кредитні кошти на свій рахунок.

Із матеріалів справи, а саме із розрахунку заборгованості складеного первісним кредитором вбачається, що відповідачка приступила до виконання умов Договору, здійснюючи часткові платежі у загальній сумі 1543 грн, що підтверджує факт укладення нею Договору, розуміння його умов та отримання кредитних коштів.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.

Отже, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний договір позики, відповідно до якого відповідачка отримала грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в даному Договорі кредиту. Також відповідачка приступила до виконання даного Договору кредиту, оскільки вносила кошти на погашення кредитної заборгованості.

Разом з цим, відповідачка свого зобов`язання за Договором не виконала, у передбачений у Договорі строк кошти (суму кредиту) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

Так, із розрахунку заборгованості складеного первісним кредитором ТОВ «Інфінанс» по Договору вбачається, що загальна заборгованість відповідача станом на 14.07.2021 становить 29 707,30 грн, з яких: 3020 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26687,30 грн сума заборгованості за відсотками.

Згідно з розрахунком заборгованості складеним ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить 58 510,55 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3020 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 55490,55 грн .

Згідно з розрахунком заборгованості складеним позивачем ТОВ «Коллект центр» заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить 58 669,10 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3020 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 55490,55 грн, заборгованість по процентах за період з 10.01.2023 по 10.11.2025 - 158,55 грн .

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.

Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, кредит не повернула, що призвело до виникнення заборгованості.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3020 гривень слід задовольнити.

Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за процентами суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із п.1.2 Договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору, з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за Договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем).

У п.1.5. Договору визначено, що загальний (максимальний) розмір кредитної лінії становить 20 000 грн.

Відповідно до п.1.7 Договору протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору позичальнику надається право користуватися діючим лімітом кредиту, які позичальник зобов`язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах договору та Правил.

Судом встановлено, що відповідачка 26.02.2020 у межах договору позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 0956525314 від 13.01.2020, акцептувала пропозицію ТОВ «Інфінанс» щодо отримання шостого траншу кредиту на суму 3 020,00 грн зі сплатою процентів у розмірі 1,75 % за кожен день користування кредитом.

Разом із тим, інші істотні умови кредитування, зокрема строк кредитування: 36 календарних місяців, загальна вартість кредиту та реальна річна процентна ставка, були визначені умовами Договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Інфінанс», останній нараховував проценти з 26.02.2020 по 14.07.2021 (по дату відступлення права вимоги), тобто в межах строку кредитування, визначеного у п. 1.2 Договору (36 календарних місяців).

З врахуванням наведеного, виконаний первинним позивачем ТОВ «Інфінанс» розрахунок заборгованості по сплаті процентів за період з з 26.02.2020 по 14.07.2021 в розмірі 29 707,30 грн. суд вважає обґрунтованим.

Даючи оцінку переходу права вимоги до позивача, суд виходить із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що 14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №14-07/21. В подальшому відповідно до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права вимоги ТОВ «Коллект Центр».

До позовної заяви позивачем було надано платіжне доручення, Акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №14-07/21 та Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, що є достатніми доказами факту передачі/набуття права вимоги.

Матеріали справи містять докази сплати грошових коштів по Договору факторингу, акт прийому-передачі реєстру боржників, а також сам реєстр боржників, що свідчить про перехід прав вимоги на правонаступника.

Договори, на підставі яких відбулося відступлення права вимоги до відповідача не оскаржувалися в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсним, відповідають волі сторін та нормам чинного законодавства. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які спростовують факт переходу прав вимоги та/або будь-які заперечення сторін договору щодо виконання його умов.

Варто зауважити, що в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості, складений ТОВ «Вердикт Капітал», відповідно до якого загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 0956525314 від 13.01.2020, становить 58 510,55 грн.

Із зазначеного розрахунку вбачається, що після відступлення ТОВ «Інфінанс» права вимоги за вказаним договором на користь ТОВ «Вердикт Капітал» останнім було здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами за період з 14.07.2021 по 09.01.2023 у сумі 55 490,55 грн.

Разом із тим, відповідно до пункту 2.3. договору факторингу № 14-07/21 встановлено, що сторони погодили відступлення факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.

Таким чином, умовами договору факторингу № 14-07/21 право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» було обмежено сумою заборгованості, визначеною у Реєстрі боржників на момент відступлення права вимоги. Доказів того, що новому кредитору було передано право на подальше нарахування процентів за користування кредитом після 14.07.2021, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» процентів за користування кредитом після набуття права вимоги є безпідставним, а тому стягненню на користь ТОВ «Коллект Центр», як правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал», підлягає лише заборгованість, яка існувала станом на дату відступлення права вимоги та визначена у Реєстрі боржників, а саме 29 707,30 грн, з яких 3 020,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 26 687,30 грн заборгованість за процентами.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вищевказаним Договором.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за вказаним Договором в загальному розмірі 29 707,30 грн, з яких 3 020,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 26 687,30 грн заборгованість за процентами.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов до наступних висновків.

Представник позивача просить суд стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 16000грн та 3028 грн судового збору.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 16000 грн матеріали справи містять: договір №02-09/2024 про надання правової допомоги №5 від 01.10.2025 року з додатками; витяг з Акту №10 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025.

Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов`язані з наданою правничою допомогою адвокатом.

Варто зауважити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відтак, враховуючи вищевикладене, перевіривши зміст наведених документів, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, яка не є складною та є однотипною для адвоката, розглядалася така у спрощеному позовному провадженні, що не потребує значного витрачання часу адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник позивача не брав, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 5000,00 гривень.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідачки судового збору, суд враховує, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №0578630027 від 21.11.2025 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3028 гривень.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2 227, 51 гривень, виходячи з такого розрахунку: 29 707,30 гривень (розмір задоволених позовних вимог) / 40383 гривень (розмір заявлених позовних вимог) х 3028 гривень (сума сплаченого судового збору).

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279,280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0956525314 від 13.01.2020 у розмірі 29 707 (двадцять дев`ять тисяч сімсот сім) гривень 30 копійок, з яких 3 020,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 26 687,30 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім ) гривень 51 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 30.07.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ: 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306),

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_2 )

Суддя: М. В. Мельникович