Ухвала суду № 138653169, 31.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/11418/24

Провадження №: 1-кс/336/566/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , з участю помічника судді ОСОБА_2 ,яка виконує обов`язки секретаря судового засідання,прокурора ОСОБА_3 (в режимі відео конференції),підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Запоріжжя,громадянина України,з середньою спеціальною освітою,офіційно не працюючого,зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,раніше не судимого

якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч.4 ст.408 КК України по матеріалам досудового розслідування за № 62023170040000590 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 06.12.2023 року,-

встановила:

Слідчий ,за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 ,звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 ,якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,що передбачене ч.4 ст.408 КК України.

В клопотанні слідчий зазначив,що ОСОБА_4 підозрюється у тому,що він,будучи військовослужбовцем за мобілізацією,проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ,що дислокувалася у населеному пункті АДРЕСА_2 , діючи умисно,в умовах воєнного стану, з метою ухилитись від військової служби, 20.11.2023р.не з`явився з відпустки до військової частини,службові обов`язки не виконував,про своє місцеперебування до органів військового командування та цивільного управління не повідомляв та перебував за межами військової частини та місця несення служби до часу затримання 31.07.2026 р.

Слідчий просить про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з посиланням на те,що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину,раніше не судимий ,однак офіційно не працює,офіційного джерела доходів не має,переховувався від органів досудового розслідування,був оголошений у розшук. У відсутність запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою підозрюваний може продовжити ухилятися від органу досудового розслідування та суду,незаконно впливати на та свідків. Вчинити інше кримінальне правопорушення.

В суді слідчий підтримав доводи клопотання, просить про його задоволення з викладених вище підстав.

Прокурор вважає,що клопотання підлягає задоволенню з тих самих мотивів,на які посилається слідчий. Інші аргументи прокурора суд не може викласти та дати їм оцінку,оскільки з незрозумілих причин прокурор особисто в суд не прибув,клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції не подавав,якість зв`язку за допомогою власних технічних засобів унеможливила повноцінну участь прокурора у розгляді клопотання.

Підозрюваний при розгляді клопотання посилався на те,що підозра відносно нього обґрунтована,просив врахувати,що майже два роки знаходився на військовій службі,на лінії ведення бойових дій,без ротацій та відпусток,морально та фізично був виснажений,тому 20.11.2023 р. прийняв рішення з відпустки у військову частину не повертатись,щоб не бути вбитим. Бажає продовжити військову службу в іншому підрозділі з урахуванням його стану здоров`я.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання та зазначив,що ОСОБА_4 має цивільну дружину,з якою мешкав не за місцем реєстрації,після тривалого перебування на лінії бойового зіткнення вже морально та фізично виснажений,міг би продовжити військову службу у іншому підрозділі,який наразі підшукує,може внести заставу,розмір якої просив зменшити.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши їхні доводи матеріалами справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.29 Конституції України,ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку,встановлених законом.

Відповідно до положень ст. ст. 132, 183 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За змістом ст. 178 КПК України,при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

З наданих суду разом з клопотанням матеріалів суд встановив наступне.

06.12.2023 р.до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170040000590 внесено відомості про почате досудове розслідування за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

21.05.2026 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину,передбаченого ч.4 ст.408 КК України у спосіб вручення повідомлення про підозру його матері.

Обгрунтованість підозри відносно ОСОБА_4 ,про що свідчить зміст наданих до клопотання протоколів слідчих та процесуальних дій,узгоджується з узагальнюючим визначенням цього поняття,сформульованим у правових позиціях Європейського Суду,зокрема,у рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011р.,за змістом якого термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або обставин,які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому,що особа могла вчинити це правопорушення.

Сторона захисту не оспорювала обґрунтованість підозри на даному етапі кримінального провадження.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного,слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри, а також відомості про його особу: раніше не судимий,однак переховувався від органів досудового розслідування,офіційно не працює,зрозумілих джерел доходів не має,до затримання мешкав не за місцем реєстрації.

З урахуванням встановлених обставин,тяжкість злочину,в якому підозрюється особа,відсутність критичної оцінки останнім своїх дій свідчать про суспільну небезпечність цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку,тому є високим ризик втечі підозрюваного від правосуддя з метою уникнути можливо покарання.

Ризик незаконного впливу на свідків з метою перешкодити об`єктивному встановленню всіх обставин справи об`єктивно нічим не підтверджується та є сумнівним,враховуючи ,що допитані свідки є військовими та проходять службу за межами м.Запоріжжя.

Слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини,а також практику Європейського суду з прав людини,згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Водночас,Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те,що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Зважаючи на суспільний інтерес,який,з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначений ризик втечі як реальний та такий, що виправдовує обмеження свободи фізичної особи, слідчий суддя з урахуванням викладеного обирає відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Соціальні зв`язки підозрюваного та наявність зареєстрованого місця проживання не були дієвим запобіжником,який утримав би підозрюваного від вчинення протиправних дій,у яких він підозрюється,тому ці обставини не зможуть і в подальшому гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слід зауважити, що обрання запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту неможливе, враховуючи встановлені судом характеристики особи та тяжкість злочину, у вчиненні яких підозрюється особа, крім того, осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків як підозрюваного та обвинуваченого, досудовим розслідуванням не встановлено, що унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Особи,які є власниками житла за місцем реєстрації підозрюваного,не підтвердили згоду на перебування ОСОБА_4 за місцем реєстрації в умовах домашнього арешту.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України,при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави,достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків,передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст.177,179,180,181,182,183,184,193,196,206,208 КПК України, слідчий суддя,-

постановила :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 ,підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України,запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з часу фактичного затримання з 31.07.2026 року(час затримання 09 година 50 хвилин) до 28.09.2026 р. включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240 гривень,яка підлягає внесенню на реквізити депозитного рахунку територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, призначеного для внесення застави:

Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області,

р/р UA378201720355249002000001205

Державна казначейська служба України, м. Київ,

МФО 820172;

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700.

В призначенні платежу необхідно вказувати:

вид платежу (застава, вартість частки майна тощо);

П.І.Б. особи, за яку вноситься застава, або сторін по цивільній справі;

номер справи (провадження);

суд, в якому розглядається справа.

Підозрюваний ОСОБА_4 звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до органу досудового розслідування,прокурора та суду із визначеною ними періодичністю; не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу органу досудового розслідування,прокурора та суду; повідомляти орган досудового розслідування,прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний,обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави ,суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава ,внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню,може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду,підозрюваним,який тримається під вартою,у той же строк з дня вручення копї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1