Рішення № 138653080, 29.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7268/26 2/335/3789/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Коллект Центр» звернулось до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500635588 від 11.12.2017 у розмірі 31 541,45 грн., інфляційних збитків у розмірі 589,51 грн., 3 відсотків річних у розмірі 101,33 грн., а всього 32 232,29 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.12.2017 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 500635588, за умовами якого відповідачу надано кредит в сумі 31 120,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 12.12.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 16,99%.

17.05.2021 було укладено договір №2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Феліксіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 500635588.

18.05.2021 було укладено договір №18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Фенікс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 500635588.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором № 500635588.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 500635588.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користуванням кредитом за договором № 500635588 від 11.12.2017, що підлягає стягненню з відповідачки не день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 32 232,29 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 16 660,88 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14 880,57 грн.

Також, враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання позивач просить суд стягнути з нього інфляційні збитки 589,51 грн. та нараховані 3% річних 101,33 грн.

Всупереч умовам договору відповідачка не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, що спонукало позивача звернутись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 03.07.2026 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 29.07.2026.

Сторони у справі в судове засідання, призначене на 29.07.2026, не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за її відсутності

28.07.2026 від відповідачки ОСОБА_1 надійшла заява, відповідно до якої відповідачка вимоги позовної заяви підтримує у повному обсязі. Розгляд справи просила здійснювати без її участі.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

11.12.2017 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про надання споживчого кредиту № 500635588, шляхом підписання відповідачем оферти на укладання даної угоди та анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа Банк».

Відповідно до Розділу 3 паспорту кредитного договору, сума/ліміт кредиту 32 120,00 грн., строк кредитування 48 міс., спосіб надання кредиту безготівковий.

Відповідно до Розділу 4 паспорту кредитного договору, процентна ставка, відсотків річних 16,99%, тип процентної ставки фіксована.

Кредитний договір № 500635588 від 11.12.2017 підписаний відповідачкою ОСОБА_1 власноруч.

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Феліксіс» укладено договір факторингу №2, за умовами якого ТОВ «ФК «Феліксіс» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Альфа-Банк» за плату, АТ «Альфа-Банк» відступає ТОВ «ФК «Феліксіс», а ТОВ «ФК «Феліксіс» набуває належне АТ «Альфа-Банк» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору.

Відповідно до додатку №1-1 до договору факторингу №2 від 17.05.2021, ТОВ «ФК «Феліксіс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500635588 від 11.12.2017 у загальному розмірі 29 928,35 грн., з яких 16 660,88 грн. сума основної заборгованості, 13 267,47 грн. сума заборгованості за процентами.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «Феліксіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-05/21, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Феліксіс» за плату, ТОВ «ФК «Феліксіс» відступає ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуває належне ТОВ «ФК «Феліксіс» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору.

Відповідно до додатку №1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500635588 від 11.12.2017 у загальному розмірі 29 928,35 грн., з яких 16 660,88 грн. сума основної заборгованості, 13 267,47 грн. сума заборгованості за процентами.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором № 500635588 від 11.12.2017

Відповідно до витягу з Додатку № 3 до Договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023/0 від 10.01.2023 позивач ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 500635588 від 11.12.2017 в розмірі заборгованості 32 232,29 грн., яка складається з: 16 660, 88 грн. сума заборгованості за кредитом; 14 880,57 грн. сума заборгованості за процентами, 690,84 грн. відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно з розрахунком заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договором № 500635588 від 11.12.2017 у відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем, як новим кредитором, наявна заборгованість за основною сумою боргу 16 660, 88 грн., сума заборгованості за відсотками 14 880,57 грн., 3% річних 101,33 грн., інфляційні збитки 589,51 грн., а всього 32 232,29 грн.

За таких обставин, непогашена боржником заборгованість за кредитним договором № 500635588 від 11.12.2017 становить 32 232,29 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У вказаній справі відповідачка ОСОБА_1 доводи, викладені у позовній заяві щодо отримування кредиту, неналежного виконання нею взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, не спростувала. У своїй заяві від 28.07.2026 позовні вимоги визнала у повному обсязі та погодились із розрахунком та розміром заборгованості, заявленого до стягнення.

Приймаючи до уваги, що відповідачка визнала позов та погодилась із наявністю у неї заборгованості за кредитним договором № 500635588 від 11.12.2017, у розмірі зазначеному у позові, при цьому, позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, суд, перевіривши правильність нарахування відсотків за користування грошовими коштами, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр», яке у встановленому законодавством порядку набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 500635588 від 11.12.2017 до ОСОБА_1 у сумі 32 232,29 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, із відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр», внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 589,51 грн., та три відсотки річних у розмірі 101,33 грн., які були нараховані до введення воєнного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Крім того, у відповідності з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на вищевказані положення Закону, враховуючи, що відповідачка визнала позовні вимоги, шляхом написання відповідної заяви, суд доходить до висновку, що з неї підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 50 відсотків від суми судового збору у розмірі 1331,20 грн., а інші 50 відсотків судового збору у сумі 1331,20 грн., підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Крім того, у своєму позові позивач просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача надав суду копію договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, заявки на надання юридичної допомоги № 1879 від 01.05.2026, в якій зазначено вартість надання правових послуг, а саме: надання усної консультації, тривалістю 2 години на суму 4 000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, тривалістю 3 годин на суму 9 000,00 грн.; витяг з Акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026, прайс лист ОБ`ЄДНАННЯ «ЛІГАЛ АССІСТАНС».

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (п. 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі №756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі №701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у п. 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що дана справа відноситься до категорії справ про споживче кредитування, в якій наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів не є надмірним, представництва інтересів клієнта в суді представник позивача не здійснював, та участі в судових засіданнях представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 5 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі та ціною позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306) заборгованість за кредитним договором № 500635588 від 11.12.2017 у загальному розмірі 32 239 (тридцять дві тисячі двісті тридцять дев`ять) грн. 29 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306) судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн., а всього судові витрати в сумі 6 331 (шість тисяч триста тридцять одна) грн. 20 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу №0664710048 від 25.06.2026, у Держказначейській службі України, м. Київ.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гашук К.В.