Постанова № 138652881, 31.07.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5542/25

Провадження № 3/314/131/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2026 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Швець О.В.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника (в режимі відеоконференції) Кулика П.Л.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №515950 від 17.11.2025, водій ОСОБА_1 , 17.11.2025 о 15:18 на трасі М-18, 263 км., керував транспортним засобом «BMW 320» державний номер НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння (підвищена жвавість ходи, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі КНП ОКЗПНД та СЗХ ЗОР у присутності лікаря нарколога відмовився на місці зупинки ТЗ. Від керування транспортними засобами відсторонений, про повторність попереджений. Чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №524172 від 26.11.2025, водій ОСОБА_1 26.11.2025 о 13:10 на трасі М-18, 263 км., керував транспортним засобом «BMW 320» державний номер НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі КНП ОКЗПНД та СЗХ ЗОР у присутності лікаря нарколога відмовився на місці зупинки ТЗ. Від керування транспортними засобами відсторонений, про повторність попереджений. Чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

У зв`язку з тим, що вказані правопорушення вчинені однією і тією ж особою і підлягають одночасному розгляду одним і тим же органом, зазначені справи слід об`єднати в одне провадження матеріали справ про адміністративні правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 515950 від 17.11.2025 (справа №314/5542/25), за протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 524172 від 26.11.2025 (справа № 314/5637/25), та присвоїти єдиний номер справи № 314/5542/25.

27.01.2026 адвокат Кулик Петро Любомирович подав до суду клопотання про закриття провадження. В якому зазначив, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, за посадою командира батальйону матеріального забезпечення з тилу військової частини НОМЕР_3 . Двічі під час зупинки транспортного засобу виконував бойове завдання за наказом командира батальйону. Відмовився від огляду на стан наркотичного сп`яніння зв`язку з тим, що не мав права відмовитись від виконання бойового наказу. Таким чином працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, а тому такий огляд вважається недійсний. Крім цього, працівниками поліції при обох зупинках транспортного засобу не було оголошено та вручено жодних направлень для огляду у медичному закладі. Також захисник зазначає, що в супереч вимогам ст. 265-2 та 266 КУпАП, поліцейські після складення протоколу не відсторонювали військовослужбовця від керування автомобілем та автомобіль шляхом блокування чи евакуації тимчасово не затримували. На підставі вищезазначеного, захисник просить закрити справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Кулик П.Л. клопотання підтримали, просили закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стосовно доводів захисника про протиправність складення протоколів працівниками поліції на військового та недотримання вимог статті 266-1 КУпАП, суд відзначає наступне.

Правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, відноситься до правопорушень на транспорті.

Статтею 255 КУпАП визначено органи, які мають право складати протоколи. Зокрема, органи Національної поліції складають протоколи за статтею 130 КУпАП, а управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України по правопорушенням, вчиненим військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 КУпАП.

Згідно п. 3 постанови КМУ № 32 від 12.01.2024 передбачено, що огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння).

Такі положення також узгоджуються із нормами ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, відповідно до яких огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Тобто із системного аналізу наведеного законодавства слідує, що положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а поширюються лише на військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом, застосовується загальний порядок проходження огляду на підставі ст.266 КУпАП, які проводять працівники поліції.

Також суд зазначає, що з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 керував приватним транспортним засобом з цивільними номерами, який не має жодного відношення до військової частини, жодних службових завдань під час зупинки 17.11.2025 та 26.11.2025, бойового розпорядження та подорожній лист на службовий автомобіль не надавав. ОСОБА_1 на відеозаписах зазначив лише те, що є діючим військовослужбовцем. Крім того, суд критично ставиться до наданої захисником довідки на виконання обов`язків військової служби, оскільки вона роздрукована не на офіційному бланку та не містить жодних печаток та штампів військової частини. Подібну суперечливу поведінку водія суд вважає намаганням уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Адже учасник дорожнього руху, як і кожний громадянин, має діяти за принципом добросовісності, який лежить в основі доктрини «venire contra factum proprium», - «заборони суперечливої поведінки», який полягає в тому, що ніхто не повинен діяти всупереч своїй попередній поведінці.

За таких обставин, судом не встановлено порушень діючого порядку складання адміністративних матеріалів за ст. 266 КУпАП, а застосування положень статті 266-1 КУпАП до спірних правовідносин є помилковим.

Твердження захисника про те, що водієві не було оголошено про направлення до медичного закладу спростовуються матеріалами справи, оскільки відеозаписом зафіксовано факт пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на яку останній відмовився. Крім того, у матеріалах справ містяться довідки про направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.11.2025 та 26.11.2025, які були складені перед врученням ОСОБА_1 протоколів про адміністративне правопорушення.

Відеозапис події дійсно засвідчує відсутність фіксації складання співробітниками патрульної поліції зазначених вище документів, однак їх наявність в матеріалах справи з відображеними відомостями поряд із зафіксованими на відео обставинами суд не може залишити без уваги.

Так, у довідці про огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.11.2025 та 26.11.2025 вказано, які саме виявлено ознаки сп`яніння, зазначено, що огляд у медичному закладі не проводився у зв`язку з відмовою правопорушника від проходження такого огляду.

Відеозапис демонструє означення працівником поліції візуальних ознак у ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння, що і було обґрунтованою підставою для висловлення пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння.

Певні недоліки, які наявні у даній справі, не спростовують загального висновку суду щодо доведеності провини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, яке полягало у відмові водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлено обов`язок водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння, а тому суддя вважає, що невиконання такого обов`язку з боку водія є грубим порушенням Правил дорожнього руху України.

З урахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновку, що поліцейськими при складанні адміністративного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення дотримані всі необхідні вимоги законодавства України, суд вважає, що ОСОБА_1 винен у скоєному правопорушенні.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність у справі не встановлено. Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Проаналізувавши зібрані докази, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил Дорожнього руху, у його діях є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Враховуючи характер вчинено правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок в дохід держави.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження матеріали справ про адміністративні правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 515950 від 17.11.2025 (справа №314/5542/25), за протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 524172 від 26.11.2025 (справа № 314/5637/25), та присвоїти єдиний номер справи № 314/5542/25.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. (отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька область/21081300; код ЄДРПОУ 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA708999980313000149000008001).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок, в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя О.В. Швець

31.07.2026